25.01.2021 Справа №607/16015/20
м. Тернопіль
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області у складі:
головуючого судді Сташків Н.М.,
за участі секретаря судового засідання Романів В.В.,
у присутності учасників справи:
позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Дубчака С.П.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,-
Позивач ОСОБА_1 22 вересня 2020 року пред'явила до суду позов до відповідача ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визначивши їх у твердій грошовій сумі в розмірі по 2 500 грн. на кожну дитину щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дітьми повноліття. Зазначені позовні вимоги обґрунтовує тим, що рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 21 лютого 2018 року шлюб між нею та відповідачем розірвано. Від даного шлюбу в них народилося двоє дітей - син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Діти проживають разом з нею та перебувають на її утриманні. Відповідач матеріальної допомоги дітям не надає, участі у їхньому вихованні не бере. Діти потребують належного матеріального забезпечення, необхідного для їхнього догляду, харчування, розвитку та лікування, однак її матеріальне становище погіршилось та вона не може самостійно їх утримувати. Оскільки відповідач є здоровим та працездатним, просила стягнути з нього аліменти на утримання дітей у твердій грошовій сумі в розмірі по 2 500 гривень на кожну дитину, щомісячно до досягнення дітьми повноліття.
Заочним рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 24 листопада 2020 року стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , аліменти на утримання неповнолітніх дітей - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі по 2 500 (дві тисячі п'ятсот) гривень на кожну дитину, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 22 вересня 2020 року до досягнення дітьми повноліття.
Ухвалою суду від 25 січня 2021 року скасовано заочне рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 24 листопада 2020 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.
Після проголошення вказаної ухвали учасники судового розгляду не заперечили щодо розгляду цивільної справи у даному судовому засіданні.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримала з викладених у позовній заяві підстав та зазначила, що обставини, якими ОСОБА_2 заперечує проти вимог позивача, на її думку, не мають значення для справи, та просила стягнути в її користь аліменти в розмірі по 2 500 грн. на кожну дитину.
У судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Дубчак С.П., зазначив, що відповідач не оспорює свого обов'язку щодо утримання своїх неповнолітніх дітей, однак у відповідача відсутня можливість надавати таку допомогу, яка визначена позивачем у поданій позовній заяві, оскільки на його утриманні перебувають двоє непрацездатних батьків - ОСОБА_5 та ОСОБА_6 а також, дружина ОСОБА_2 - ОСОБА_7 , що суттєво впливає на матеріальне становище ОСОБА_2 . Відповідач працює в Польщі, однак офіційно не працевлаштований, тому його заробітки не є значними.
Судом досліджено надані сторонами докази, на підставі яких установлено такі обставини.
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 21 лютого 2018 року шлюб між сторонами розірвано.
Від даного шлюбу в сторін народилося двоє дітей - син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 22 липня 2010 року, та дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 10 червня 2014 року.
Як слідує з довідки від 02 вересня 2020 року №518, виданої Мишковицької сільською радою Тернопільського району, діти ОСОБА_3 та ОСОБА_4 проживають разом із позивачем ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 .
Як слідує з викладених у позовній заяві обставин, якими позивач ОСОБА_1 обґрунтовує свої позовні вимоги, діти проживають разом з нею та перебувають на її утриманні. Відповідач матеріальної допомоги дітям не надає, участі у їхньому вихованні не бере. Діти потребують належного матеріального забезпечення, необхідного для їхнього догляду, харчування, розвитку та лікування, однак її матеріальне становище погіршилось та вона не може самостійно їх утримувати.
Відповідно до довідки про склад сім'ї від 18 грудня 2020 року № 867, виданої Мишковицькою сільською радою Тернопільського району, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які є батьками відповідача, що вбачається із свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 22 грудня 1984 року, проживають разом із ОСОБА_2 по АДРЕСА_2 .
Батьки відповідача є особами пенсійного віку, що підтверджується пенсійними посвідченнями виданими, Пенсійним фондом України від 16 серпня 2018 року № НОМЕР_8 серія НОМЕР_4 та від 12 січня 2015 року № НОМЕР_9 серія НОМЕР_5 .
Також батько відповідача ОСОБА_6 має ряд захворювань, у зв'язку з якими періодично проходить стаціонарне лікування, що підтверджується виписками із медичної картки стаціонарного хворого.
Крім того, зі свідоцтва про шлюб, виданого 11 вересня 2020 року Тернопільським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), вбачається, що ОСОБА_2 та ОСОБА_7 перебувають у зареєстрованому шлюбі, про що 01 липня 2020 року складено відповідний актовий запис № 741.
Як вбачається із довідки від 22 грудня 2020 року № 3807, відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків у ОСОБА_2 за період з 4 кварталу 2019 року по 3 квартал 2020 року станом на 21 грудня 2020 року доходи відсутні.
До правовідносин, які виникли між сторонами, суд застосовує такі норми права:
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно зі ст. 81 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно зі статтею 51 Конституції України батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття. Повнолітні діти зобов'язані піклуватися про своїх непрацездатних батьків.
Відповідно до вимог частин першої та другої ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 p., яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 p. та набула чинності для України 27 вересня 1991 p., держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Відповідно до частини першої ст.3 Конвенції, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Положеннями ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
За змістом статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ст. 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, давши оцінку належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв'язку доказів у їх сукупності, застосовуючи до визначених правовідносин норми матеріального та процесуального права, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення.
Так, судом установлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є неповнолітніми дітьми ОСОБА_2 , відтак відповідач зобов'язаний утримувати дітей до досягнення ними повноліття.
Як підтверджено матеріалами справи та встановлено судом із пояснень позивача, витрати на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 несе лише їх мати - ОСОБА_1 .
Відповідач визнав, що має можливість надавати неповнолітнім дітям допомогу в розмірі, наближеному до мінімального.
Таким чином, судом установлено, що ОСОБА_2 , маючи можливість надавати матеріальну допомогу своїм неповнолітнім дітям ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , коштів на їх утримання не надає, а тому наявні передбачені законом підстави для стягнення з нього аліментів.
Однак, позивачем не доведено достатніми доказами можливість відповідача сплачувати аліменти щомісячно у розмірі по 2 500 грн. на кожну дитину.
Так, судом установлено, що на утриманні у відповідача перебувають батьки пенсійного віку.
Разом із тим, відповідач є молодим здоровим чоловіком, в Україні офіційно не працевлаштований, однак працює за кордоном, що підтвердив його представник у судовому засіданні.
Наявність у відповідача повторного шлюбу не є обставиною, яка відповідно до ст. 182 СК України впливає на визначення розміру аліментів.
Відповідачем не надано жодних доказів, що його дружина є непрацездатною.
З урахуванням наведеного, беручи до уваги, що існують підстави для визначення розміру аліментів відповідно до ст. 184 СК України у твердій грошовій сумі, оскільки позивачем обрано саме такий спосіб стягнення аліментів, враховуючи обставини, визначені ст. 182 СК України, зокрема, беручи до уваги стан здоров'я та матеріальне становище дітей, стан здоров'я та матеріальне становище відповідача, який є молодим та здоровим чоловіком, наявність на його утриманні непрацездатних батьків, суд приходить до переконання, що позов ОСОБА_1 підлягає до часткового задоволення шляхом стягнення в її користь із відповідача ОСОБА_2 аліментів у розмірі 2 000 гривень на кожну дитину, щомісячно, але менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дітьми повноліття. Також, згідно з ч. 2 ст. 184 Сімейного кодексу України розмір аліментів підлягатиме індексації відповідно до закону.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України рішення суду в частині стягнення з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 аліментів у межах суми платежу за 1 місяць слід допустити до негайного виконання.
Керуючись ст. 2, 4, 12, 13, 76-81, 258-259, 263-265, 268, 273, 352, 354-355, п.п. 15.5 п. 15 Розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України, ст. ст. 180, 182, 184 Сімейного кодексу України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , аліменти на утримання неповнолітніх дітей - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі по 2000 (дві тисячі) гривень на кожну дитину, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 22 вересня 2020 року до досягнення дітьми повноліття.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду в частині стягнення з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 аліментів у межах суми платежу за 1 місяць допустити до негайного виконання.
Стягнути з ОСОБА_2 840 гривень 80 копійоксудового збору в дохід держави.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду або через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.
Відомості про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_6 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_7 , місце проживання: АДРЕСА_2 .
Повне рішення складено 26 січня 2021 року.
Головуючий суддяН. М. Сташків