Справа № 333/920/20
Пр. № 2/333/148/21
20 січня 2021 року м. Запоріжжя
Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого судді Наумової І.Й.,
за участю секретаря судового засідання Кунець В.В.,
представника позивача: Здорик О.І,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Женева», треті особи: приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Клітченко Оксана Анатоліївна, приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик Володимир Вікторович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -
встановив:
Позивач звернувся до суду з даним позовом, в обґрунтування якого зазначила наступне.
В грудні 2019 р. вона дізналась, що приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик В.В. вчинено виконавчий напис № 6126 від 03 грудня 2019 року, про стягнення з неї на користь ТОВ «Фінансова компанія «Женева» (ЄДРПОУ: 40888017) заборгованості в сумі 29 178, 91 грн. (в тому числі витрат на вчинення виконавчого напису) за кредитним договором №144908/005ХSGF від 07.06.2013 р., укладеним між нею та ПАТ «ПЛАТИНУМ БАНК». Даний виконавчий напис стягувачем був пред'явлений до виконання приватним виконавцем Клітченко О.А., яка своєю постановою звернула стягнення на її заробітну плату та інші доходи.
Позивач вважає, що вищезазначений виконавчий напис приватного нотаріуса не підлягає виконанню, оскільки виданий нотаріусом з порушенням вимог положень Закону України «Про нотаріат». Договірні відносини між нею та відповідачем відсутні. Позивач зазначає, що не отримувала ні від ПАТ «ПЛАТИНУМ БАНК», від ТОВ «ФК «Женева» вимоги про погашення заборгованості у розмірі 29 178, 91 грн. Приватний нотаріус при вчиненні виконавчого напису не пересвідчився у направленні на адресу боржника вимоги про погашення заборгованості та в безспірності заявленої для стягнення суми заборгованості.
На підставі вищевикладеного, позивач просить суд визнати вищезазначений виконавчий напис приватного нотаріуса Колейчик В.В. таким, що не підлягає виконанню.
Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 11.02.2020 р. відкрито провадження у справі та призначено її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження, сторонам встановлений строк для надання заяв по суті справи.
Відповідач скористався своїм правом та надав суду відзив на позов, в якому заперечує відносно задоволення позовних вимог, зазначив, що ПАТ «Платинум банк» було передано право вимоги за кредитним договором №144908/005ХSGF, укладеного з ОСОБА_1 , до ТОВ «Фінансова компанія «Женева» згідно договору про відступлення прав вимоги від 22 березня 2018 р. № 147. Відповідно до чинного законодавства та укладеного договору, ТОВ "Фінансові «Женева" набуло усіх, прав первісного кредитора по кредитному договору. У зв'язку із не виконанням Позивачем взятих на себе зобов'язань, було прийнято рішення про звернення до приватного нотаріуса для вчинення виконавчого напису про стягнення сум заборгованості з метою захисту прав кредитора. Відповідач вважає, що приватним нотаріусом дотримані всі вимоги законодавства при вчиненні оскаржуваного позивачем виконавчого напису та підстави для задоволення позову відсутні.
Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 02.03.2020 р. заяву позивачки про забезпечення даного позову задоволено та зупинено стягнення на підставі виконавчого напису № 6126 від 3 грудня 2019 р., вчиненого приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком Володимиром Вікторовичем про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Женева» грошових коштів у розмірі 29178,91 грн.
Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 13.07.2020 р., за клопотанням позивача, ухвалено про витребування у приватного нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Колейчика Володимира Вікторовича належним чином засвідчені копію виконавчого напису №6126 від 03.12.2019 р. та копії всіх документів, на підставі яких був вчинений виконавчий напис №6126 від 03.12.2019 р. Ухвалено, що витребувані судом документи, необхідно надати суду в строк до 19.10.2020 р.В установлений строк приватний нотаріусом Колейчик В.В. витребувані судом документи не надані.
Під час розгляду іншої цивільної справи №333/5412/19, яка перебуває в провадженні судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя Наумової І.Й., з приводу оскарження виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу КолейчикВ.В., Комунарським районним судом м. Запоріжжя був направлений запит до Міністерства юстиції України відносно повноважень цього приватного нотаріуса.
Відповідно до інформації Міністерства юстиції України від 23.09.2020 р., наданої на вищезазначений запит суду по справі №333/5412/19, Наказом Міністерства юстиції України від 07.08.2020 № 2691/5 відповідно до рішення Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України від 23.07.2020 № 10 та на підставі підпунктів «е» та «з» пункту 2 частини першої статті 12 Закону України «Про нотаріат», у зв'язку з неодноразовим порушенням нотаріусом чинного законодавства при вчиненні нотаріальних дій та набранням законної сили рішеннями суду про порушення нотаріусом вимог законодавства при вчиненні ним нотаріальної дії, свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю, видане Міністерством юстиції 09.02.2005 за № 5550 на ім'я Колейчик В.В. , анульовано. Зазначеним наказом приватного нотаріуса зобов'язано протягом місяця передати документи нотаріального діловодства та архіву на зберігання до Київського обласного державного нотаріального архіву. Станом на момент розгляду листа Комунарського районного суду міста Запоріжжя документи нотаріального діловодства та архіву приватного нотаріуса на зберігання до Архіву не передано.
Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 26.11.2020 р. по цій справі постановлено про витребування з Київського обласного державного нотаріального архіву копію нотаріальної справи щодо вчиненого приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком Володимиром Вікторовичем виконавчого напису від 03.12.2019 року № 6126.
Відповідно до відповіді Київського обласного державного нотаріального архіву від 16.12.2020 р. на вищезазначену ухвалу суду, документи приватного нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик В.В. не передавалися.
В судовому засіданні 20.01.2021 р. представник позивача на задоволенні позовних вимог наполягав та просив їх задовольнити.
Представник відповідача у судове засідання, про час, дату та місце слухання справи повідомлений, заяви про відкладення розгляду до суду не надавав. З урахуванням положень ст. 223 ЦПК України, суд вважає за можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача, з урахуванням позиції відповідача викладеної у відзиві на позов.
Треті особи - приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Клітченко О.А., приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Колейчик В.В в судове засідання не з'явились, про час, дату та місце слухання справи повідомлялись, письмових пояснень з приводу заявлених позовних вимог суду не направляли.
Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч.3 ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
На підставі ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч. 1 ст. 83 ЦПК України, сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Згідно ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
07 червня 2013 р. між позивачем і ПАТ «Платинум банк» укладено договір №144908/005ХSGF про відкриття банківського (карткового) рахунку, кредитного обслуговування рахунку та встановлення кредитного ліміту, відповідно до якого позивачка отримала кредитні кошти у вигляді кредитного ліміту на картці у розмірі 5000 грн., зі сплатою 29,99 процентів річних. Погашення кредиту повинно здійснюватися у вигляді щомісячних платежів у розмірі 325,00 грн. Строк кредитного ліміту - 36 місяців з моменту укладання цього договору, тобто до червня 2016 р.
03.12.2019 р. приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик В.В. вчинив виконавчий напис №6126, яким звернула стягнення з ОСОБА_1 , боржника за Кредитним договором №144908/005ХSGF від 07 червня 2013 року, укладеним з ПАТ «Платинум банк», як зазначено у виконавчому написі, правонаступником усіх прав та обов'язків якого, на підставі Договору Відступлення Прав Вимоги за кредитними договорами 147 від 22.03.2018 р., є TOВ "ФК «Женева», заборгованість за цим Кредитним договором, за період з 22.03.2018 р. по 07.11.2019 року, яка в загальній сумі складає 28 528,91 грн., тому числі: прострочену заборгованість за сумою кредиту у розмірі 8092,85 грн.; прострочену заборгованість за комісією у розмірі 46,45 грн.; прострочену заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом у розмірі 2118,79 грн.; строкову заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом у розмірі 18114,71 грн. А також плату за вчинення цього виконавчого напису нотаріусом в розмірі 650,00 грн. Загальна сума, що підлягає стягненню за виконавчим написом 29178,91 грн.
З відповіді приватного виконавця Клітченко О.А. на запит адвоката Здорик О.І., а також постанов приватного виконавця від 16.12.2019 р., вбачається, що відповідачем пред'явлено до виконання вищезазначений виконавчий напис приватного нотаріуса, приватний виконавцем відкрите виконавче провадження ВП №60886085, в межах якого звернено стягнення на доходи позивачки.
За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
Відповідно до статті 18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону України «Про нотаріат»). Таким актом є, зокрема Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій).
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.
Так, згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій).
Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.
У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій).
Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.
Нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акту має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти (стаття 50 Закону України «Про нотаріат»).
За результатами аналізу вищенаведених норм можна дійти таких висновків.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.
Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Захист прав боржника у процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається у спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій, - шляхом надіслання іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов'язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.
Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
З урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами у повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Водночас порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат», у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Відповідно до пункту 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 № 1172, для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченої угоди; б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
Перевірити дотримання приватним нотаріусом Колейчик В.В. порядку вчинення оскаржуваного виконавчого напису суд не має можливості, оскільки повноваження приватного нотаріуса припинені, але останній не передав свої нотаріальні справи до нотаріального архіву, у строки та в порядку, передбаченому законодавством, внаслідок чого порушуються права позивачки.
Відповідачем у відзиві на позов зазначено, що в нього виникло право вимоги за вищевказаним кредитним договором, при цьому суду не надано належних доказів на підтвердження цієї обставини.
Виходячи з умов кредитного договору строк кредитування закінчився в червні 2016 р., на яких підставах виникла заборгованість у позивача в період з 22.03.2018 р. по 07.11.2019 року відповідачем у відзиві на позов не зазначено, належних доказів на існування цієї кредитної заборгованості станом на 03.12.2019 р. (день вчинення виконавчого напису) відповідачем суду не надано. Таким чином в матеріалах справи відсутні докази, що стягнена за виконавчим написом нотаріуса сума була безспірна.
Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв'язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу (підпункт 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій).
Наведена норма спрямована на фактичне повідомлення боржника, аби надати йому можливість усунути порушення, і цим запобігти стягненню на кошти боржника. Тому повідомлення боржника слід вважати здійсненим належним чином за умови, що він одержав або мав одержати повідомлення, але не одержав його з власної вини. Доказом належного здійснення повідомлення може бути, зокрема, повідомлення про вручення поштового відправлення з описом вкладення. Такий висновок зроблено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 23 червня 2020 року у справі № 645/1979/15-ц (провадження № 14-706цс19).
Позивач зазначає, що не отримувала ні від кредитодавця ПАТ «Платинум Банк», ні від відповідача належно обґрунтовану письмову вимогу про погашення кредитної заборгованості за вищезазначеним кредитним договором. Відповідачем дана обставина не спростована.
Не отримання позивачем вимоги про усунення порушень за кредитним договором об'єктивно позбавило її можливості бути вчасно проінформованою про наявність заборгованості та можливості надати свої заперечення щодо неї або оспорити вимоги ТОВ «Женева». Позивач не мала можливості подати нотаріусу заперечення щодо вчинення виконавчого напису або висловити свою незгоду з письмовою вимогою про сплату боргу чи повідомити про наявність спору між нею та відповідачем щодо суми заборгованості, що об'єктивно виключає можливість вчинення виконавчого напису.Такого висновок зроблено в постанові Верховного Суду від 17 вересня 2020 року у справі № 759/6167/18.
З огляду на вищезазначене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивачки підлягають задоволенню.
На підставі ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на сплату судового збору за пред'явлення позову та заяви про забезпечення позову у загальному розмірі 1261,20 грн.
Керуючись ст.ст. 10,12,13, 81, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Женева», треті особи: приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Клітченко Оксана Анатоліївна, приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик Володимир Вікторович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, - задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 6126 від 03 грудня 2019 року, вчинений приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик Володимиром Вікторовичем, про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Женева» (ЄДРПОУ: 40888017) заборгованості в сумі 29 178, 91 грн. (в тому числі витрат на вчинення виконавчого напису) за кредитним договором № 144908/005ХSGF від 07.06.2013 р., укладеним між ОСОБА_1 та ПАТ «ПЛАТИНУМ БАНК».
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Женева» (ЄДРПОУ: 40888017) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_1 , витрати на сплату судового збору за пред'явлення позову та заяви про забезпечення позову у загальному розмірі 1261,20 грн.
Відповідно до ч. 7 ст. 158 ЦПК України, застосовані заходи забезпечення позову по даній справі продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Комунарський районний суд м. Запоріжжя. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст судового рішення складений 25.01.2021 р.
Суддя Комунарського районного суду
м. Запоріжжя І.Й. Наумова