221/7323/20
2/221/259/2021
25 січня 2021 року м. Волноваха
Волноваський районний суд Донецької області в складі:
головуючого судді Овчиннікова О.С.,
за участю секретаря судового засідання Сотченко В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Волноваха цивільну справу № 221/7323/20 за позовом ОСОБА_1 до Волноваського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,
11.11.2020 року позивач звернувся до суду позовом до відповідача про визначення додаткового строку на прийняття спадщини, і свої доводи обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Донецьку померла його баба, ОСОБА_2 . Після її смерті відкрилась спадщина на не отриману нею за життя пенсію. Він є спадкоємцем майна, що залишилося після її смерті, оскільки його батько - син померлої, помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Через отримання свідоцтва про смерть баби українського зразка після закінчення строку на прийняття спадщини, проживання на тимчасово окупованій території України та карантин, пов'язаниий з вірусом COVID19, він пропустив встановлений законом строк на подання заяви нотаріусу про прийняття спадщини, тому просив визначити йому додатковий строк.
Позивач в судове засідання не з'явився, подав зяаву про розгляд справи за його відсутності, на задоволенні позову наполягав.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про місце та час слухання справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позов не подав, тому тому, керуючись вимогами ст.280 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у справі доказами та ухвалити заочне рішення.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна із сторін зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Із наявної у матеріалах справи копії свідоцтва про народження НОМЕР_1 встановлено, що позивач є сином ОСОБА_3 ( а.с.10)
Згідно копії свідоцтва про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , - його матір'ю записано ОСОБА_2 ( а.с.11)
Копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 підтверджується, що ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . ( а.с.12)
ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Донецьку, - згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , виданого 18.07.2019 року Дніпровським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану територіального управління юстиції у м.Києві. ( а.с.9)
Відповідно до положень ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Статтею 1258 ЦК України визначено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Частиною 1 ст.1266 ЦК України встановлено, що внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.
Таким чином встановлено, що позивач, будучи онуком померлої ОСОБА_2 , є спадкоємцем за правом представлення, у встановлений законом шестимісячний строк він не звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини через проживання на тимчасово окупованій території України, несвоєчасного отримання свідоцтва про смерть спадкодавця, закриття пунктів пропуску у зв'язку з карантином, пов'язаним з вірусом COVID19.
За вимогами ч.1 ст.1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Частиною 3 ст.1272 ЦК України встановлено, що якщо спадкоємець не подав заяву про прийняття спадщини з поважних причин суд має право визначити додатковий строк для її подання.
Відповідно п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК. Зазначене положення застосовується до спадкоємців, у яких право на спадкування виникло з набранням чинності зазначеним Кодексом. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Як встановлено судом, позивач своєчасно не звернувся до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини через проживання на території, де проходять військові дії, що стало перепоною для його своєчасного звернення до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини.
Положеннями статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини, як джерело права.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Ілхан проти Туреччини» від 27 червня 2000 року зазначено, що при вирішення питання пропуску строку на вчинення дій має застосовуватись правило встановлення всіх обставин з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру.
Проаналізувавши добуті під час судового розгляду справи докази, суд дійшов висновку, що зазначені позивачем причини пропуску строку для прийняття спадщини є поважними і такими, що перешкоджали йому своєчасно звернутися до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини, тому вважає за необхідне позов задовольнити та визначити йому додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини тривалістю три місяці з дня набрання рішенням законної сили.
На підставі викладеного, керуючись, ст.ст.1270, 1272 ЦК України, ст.ст. 10, 12, 13, 76-81, 89, 141, 258-259, 263-265, 280-283, 354 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до Волноваського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, задовольнити.
Визнати поважними причини пропуску ОСОБА_1 встановленого законом строку для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у м.Донецьку Донецької області.
Визначити ОСОБА_1 додатковий строк тривалістю три місяці з дня набрання рішенням суду законної сили для подання заяви нотаріусу про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у м.Донецьку Донецької області.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Донецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України (в редакції від 03.10.2017 року) : до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу, а саме, відповідно до ч.1 ст. 296 ЦПК України : апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Суддя О.С.Овчиннікова