"26" січня 2021 р. Справа153/104/21
Провадження1-кс/153/20/21-к
Ямпільський районний суд Вінницької області
у складі головуючого слідчого судді ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
за участю слідчого СВ ВП №1Могилів-Подільського
РВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_3
власник майна ОСОБА_4
представника ТОВ "Фінансової компанії "Контрактовий дім" - ОСОБА_5
розглянувши у судовому засіданні у залі судових засідань у приміщенні Ямпільського районного суду Вінницької області у місті Ямпіль Вінницької області клопотання сторони кримінального провадження старшого слідчого СВ відділення поліції №1 Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області майора поліції ОСОБА_3 у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021020170000012 від 23 січня 2021 року, за ознаками злочину передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, про арешт майна,
Сторона кримінального провадження старший слідчий СВ ВП №1 Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області з погодженим із прокурором клопотанням про арешт майна звернувся до слідчого судді. Клопотання мотивовано наступним: 22.01.2021 о 10:04 год. невстановлена особа чоловічої статі зателефонувала ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительці АДРЕСА_1 та назвавшись її сином, ввела останню в оману, повідомивши, що потрапив до ДТП та потребуєх коштів та шахрайським шляхом заволодів грошовими коштами ОСОБА_6 в сумі 216000 грн., які вона перерахувала на вказані даною особою рахунки через термінал самообслуговування в магазині «Візит», що в с. Довжок Могилів-Подільського р-ну.
Керуючись положеннями ст. 237 КПК України, 23.01.2021 з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, по АДРЕСА_1 було проведено огляд терміналу самообслуговування № 1017033, під час якого, вказаний термінал було вилучено.
Вищевказаний термінал самообслуговування №1017033, містить грошові кошти, які є об'єктом кримінально протиправних дій, тобто згідно ст. 98 КПК України є речовим доказом, який в свою чергу, згідно ч. 2 ст. 84 КПК України є процесуальним джерелом доказів.
У зв'язку з вищевказаним, постала необхідність в накладенні арешту на термінал самообслуговування № 1017033 та грошові кошти, що містяться в ньому, власником якого є ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та який знаходиться оренді ТОВ «Фінансова компанія «Контрактовий дім»».
Старший слідчий СВ ВП №1 Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_3 у судовому засіданні клопотання підтримав в повному обсязі.
Власник майна ОСОБА_4 та представник ТОВ "Фінансової компанії "Контрактовий дім" - ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечувади щодо задоволення клопотання про арешт майна.
Суд перевірив надані матеріали клопотання, включаючи витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, у рамках якого було подано клопотання, та дослідивши докази по даних матеріалах, дійшов таких висновків:
Відповідно до ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч.7 ст.237 КПУ України при огляді слідчий, прокурор або за їх дорученням залучений спеціаліст має право проводити вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення оглянутого місця чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати речі і документи, які мають значення для кримінального провадження. Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, що не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Відповідно до ч.2 ст.167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно п.1 ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою збереження речових доказів.
В ч.3 ст.170 КПК України зазначено, що арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Згідно ч.1 ст.173 КПК України- слідчий суддя, відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту.
Заслухавши доводи слідчого та дослідивши матеріали справи, суд не знаходить підстави для арешту терміналу самообслуговування № 1017033 та грошових кошти, що містяться в ньому з огляду на те, що грошові кошти ОСОБА_6 в сумі 216000 грн., які знаходяться в терміналі самообслуговування № 1017033 вибули із власності останньої та були зараховані на рахунок іншого учасника платіжної системи (отримувача). Слідчим не доведено, що термінал самообслуговування № 1017033 та грошові кошти, що знаходяться в ньому - містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а саме встановлення особи, яка шахрайським шляхом заволоділа коштами ОСОБА_6 .. Слідчим не доведено можливість використання терміналу самообслуговування № 1017033 та грошових кошти, що містяться в ньому як доказ у кримінальному провадженні.
Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя прийшов до висновку, що клопотання слідчого не відповідає вимогам ст.171 КПК України та не підлягає до задоволення.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст.131, 132, 170, 171, 172, 173, 175 КПК України, суд
В задоволенні клопотання сторони кримінального провадження старшого слідчого СВ відділення поліції №1 Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області майора поліції ОСОБА_3 у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021020170000012 від 23 січня 2021 року, за ознаками злочину передбаченого ч.2 ст.190 КК України, про арешт майна, - відмовити.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1