Рішення від 26.01.2021 по справі 153/1849/20

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" січня 2021 р. Справа153/1849/20

Провадження2/153/418/20-ц

Ямпільський районний суд Вінницької області

у складі головуючого судді Швеця Р.В.

за участю секретаря судового засідання Сирітко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Ямпільського районного суду Вінницької області у місті Ямпіль Вінницької області цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Свої вимоги мотивує тим, що 29.05.2017 між АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір б/н. Відповідно до умов кредитного договору банком позичальнику було оформлено кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Відповідач ОСОБА_1 підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між ним та банком Договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту банк керувався п.п.2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 Договору, на підставі яких відповідач при укладенні договору дав свою згоду щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою банку.

У редакції Умов та Правил, що почала діяти з 01.03.2019 згідно до п. 2.1.1.2.12, сторони дійшли згоди, що в разі починаючи з 181-го дня з моменту порушення зобов'язань Клієнта з погашення кредиту, Клієнт зобов'язується сплатити на користь Банку заборгованість по кредиту, а також проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ч.2 ст.625 ЦК України встановлюються за домовленістю Сторін у процентах від простроченої суми заборгованості в розмірі: 86,4% - для картки «Універсальна»; 84,0% - для картки «Універсальна голд».

Позивач свої зобов'язання за договором виконав у повному обсязі, а саме: надав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок ОСОБА_1 . Відповідач, в свою чергу, порушив зобов'язання за вказаним договором, у зв'язку з чим виникла заборгованість станом на 14.10.2020 року в сумі 21726 гривень 13 копійок, яка складається з: заборгованості за простроченим тілом кредиту - 12011 гривень 14 копійок; заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочений кредит згідно ст.625 ЦК України - 4316 гривень 56 копійок; нарахованої пені - 5398 гривень 43 копійки. Добровільно сплатити заборгованість відповідач не бажає.

Вважаючи свої права порушеними, позивач просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість по кредитному договору №бн від 29.05.2017 у розмірі 21726 (двадцять одна тисяча сімсот двадцять шість) гривень 13 копійок та судові витрати у розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) гривні 00 копійок.

Суд здійснює розгляд справи у порядку спрощеного провадження відповідно до ст.279 ЦПК України.

Відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України з власної ініціативи суду розгляд справи проведено в судовому засіданні з повідомленням сторін.

Сторони в судове засідання не прибули, про дату, час та місце судового розгляду були повідомлені в порядку ст. ст. 128, 130 ЦПК України.

17.12.2020 за вх.№7673, представником позивача Дашко В.М. надано клопотання про розгляд справи без участі представника позивача. Позовні вимоги підтримують. Не заперечують проти заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_1 надав суду заяву, вх.№512 від 26.01.2021, в якій просив розгляд справи провести без його участі, стосовно заявлених вимог покладався на розгляд суду.

У визначений судом строк, заперечень проти розгляду справи в спрощеному порядку до суду не надходило.

Ухвалою Ямпільського районного суду Вінницької області від 24.12.2020 було відкрито спрощене позовне провадження та призначено перше судове засідання з повідомленням сторін.

Відповідно до ч.3 ст.223 ЦПК України суд розглянув справу за відсутності сторін, на підставі наявних доказів.

Відповідно до положень ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Судом встановлені такі обставини та визначені відповідно до них правовідносини:

На підтвердження своїх позовних вимог банк надав суду копію анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку №б/н від 29.05.2017, Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку та витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт "Універсальна".

Згідно довідки АТ КБ «Приватбанк» відповідачеві ОСОБА_1 видано кредитну картку № НОМЕР_1 , дата відкриття 29.05.2017 з терміном дії до березня 2020 року (а.с. 10).

Отримання відповідачем ОСОБА_1 від позивача грошових коштів підтверджується випискою за договором №б/н станом на 16.10.2020, за період з 29.05.2017 по 01.03.2020 (а.с.72-73).

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд вважає, що позов частково обґрунтований та підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Частиною 1 ст.628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Частиною 1 ст.638 ЦК України визначені умови за яких договір вважається укладеним, а саме договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Відповідно до п.2.1.1 Витягу з Умов та правил надання банківських послуг в Приватбанку ці Умови використання кредитних карт ПАТ «КБ «Приватбанк», Пам'ятка Клієнта/Довідка про умови кредитування, Тарифи на випуск та обслуговування кредитних карт, а також Заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в Приватбанку, встановлюють правила випуску, обслуговування та використання кредитних карток Банку. Дані Умови регулюють відносини між банком та клієнтом з випуску та обслуговування карт. Банк випускає клієнту картку на підставі заяви, належним чином заповненої та підписаної клієнтом. Випуск карти та відкриття рахунку карти здійснюється в разі прийняття банком позитивного рішення про можливість випуску клієнту картки. Клієнт зобов'язується виконувати правила випуску, обслуговування та використання карт банку та при наявності додаткових карт забезпечити виконання правил власниками додаткових карт.

Пунктом 2.1.1.2.1 вищевказаних Правил встановлено, що для надання послуг банк видає клієнту картку, її вид визначений у Пам'ятці клієнта/Довідці про умови кредитування і Заяві, підписанням якої клієнт і банк укладають договір про надання банківських послуг. Датою укладення договору є дата отримання карти, зазначена в заяві.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші.

За змістом ст.549 ЦК України (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами 1, 2 ст.551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно із ч.1 ст.1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст.625 цього Кодексу.

Відповідно до ч.5 ст.81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що у підписаній сторонами Анкеті-заяві про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку, містяться лише анкетні дані відповідача, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов'язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру, строки повернення кредитних коштів.

Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті банку, які містяться в матеріалах даної справи не містять підпису відповідача, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 29.05.2017 шляхом підписання Анкети-заяви.

У вказаному випадку неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила ч.1 ст.634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача неодноразово змінювалися самим АТ КБ «Приватбанк», тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Тарифів та Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03.07.2019 у справі №342/180/17-ц встановила, що Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/, які містяться в матеріалах даної справи не містять підпису відповідача, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами шляхом підписання заяви-анкети. Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов'язань.

З урахуванням основних засад цивільного законодавства та необхідності особливого захисту споживача у кредитних правовідносинах, Велика Палата Верховного Суду зауважує, що пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.

Тому відсутні підстави вважати, що при укладенні договору АТ КБ «ПриватБанк» дотримав вимог, передбачених частиною другою статті 11 Закону № 1023-XII про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк.

Інший висновок не відповідав би принципу справедливості, добросовісності та розумності та уможливив покладання на слабшу сторону - споживача невиправданий тягар з'ясування змісту кредитного договору.

Також Велика Палата Верховного Суду зауважує, що безпосередньо укладений між сторонами кредитний договір від 29 травня 2017 року у вигляді заяви-анкети, підписаної сторонами, не містить і строку повернення кредиту (користування ним).

Згідно із ч.1 ст.1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст.625 цього Кодексу.

Відповідно ч. 2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10.04.2018 року у справі №910/10156/17 вказала на існування двох різних значень терміну «користування чужими грошовими коштами». Перше - це отримання боржником можливості правомірно платити кредитору борг протягом визначеного часу. Друге значення - прострочка грошового зобов'язання, коли боржник повинен сплатити гроші, однак неправомірно не платить їх. Наслідком неправомірного користування чужими коштами, тобто прострочки виконання грошового зобов'язання (як договірного так і недоговірного), є нарахування процентів річних у відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України. Правомірне ж користування чужими грошовими коштами може передбачати виплату процентів, розмір яких визначено законом або договором за правилами ч. 1 ст. 1048 ЦК України.

Враховуючи викладене, визначальним у застосуванні наведених вище норм є визначення моменту, з якого особа користується чужими грошовими коштами неправомірно, тобто настає прострочення виконання зобов'язання. До цього моменту можливо нарахування процентів як плати, згідно з ч.1 ст 1048 ЦК України, після цього моменту нараховуються проценти річні відповідно до ч 2 ст 625 ЦК України.

У даному випадку термін дії виданої 23.11.2018 відповідачеві банківської картки закінчується в березні 2020 року, позивач звернувся до суду з позовом, пред'явивши вимогу про повернення отриманих коштів у грудні 2020 року, однак проценти за ст.625 ЦК України згідно з розрахунком заборгованості нараховані за період з 01.10.2019 по 29.02.2020, тобто до закінчення терміну дії банківської картки.

Суд також звертає увагу, що укладений між сторонами кредитний договір від 29.05.2017 року у вигляді анкети-заяви, підписаної сторонами, не містить строку повернення кредиту (користування ним).

Таким чином, позивачем не доведено правомірність нарахування процентів в порядку ст.625 ЦК України та не обґрунтовано підстав нарахування таких процентів у вказаний вище період.

Враховуючи викладене, суд немає підстав вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, строк повернення кредитних коштів, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов'язань, в зв'язку з чим, суд дійшов до висновку щодо наявності підстав для відмови у задоволенні позовних вимог в частині стягнення заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочений кредит згідно ст.625 ЦК України та заборгованості за пенею.

Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти у добровільному порядку АТ КБ «ПриватБанк» не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд погоджується, що він вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов'язання виконання боржником обов'язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

Враховуючи вищевикладене та письмові докази, оцінку яким суд дав вище, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме: в частині стягнення заборгованості за простроченим тілом кредиту в розмірі 12011 (дванадцять тисяч одинадцять) гривень 14 копійок.

В частині позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочений кредит згідно ст.625 ЦК України в розмірі 4316 (чотири тисячі триста шістнадцять) гривень 56 копійок та 5398 (п'яти тисяч триста дев'яносто вісім) гривень 43 копійки заборгованості за пенею суд вважає відмовити, у зв'язку з відсутністю підстав для стягнення.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.141 ЦПК України у разі часткового задоволення позову судові витрати, пов'язані з розглядом справи покладаються на на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, підлягає стягненню із відповідача на користь позивача судовий збір пропорційно до задоволеної частини позовних вимог у розмірі 1162 (одна тисяча сто шістдесят дві) гривні 08 копійок, розрахованої за правилами простої математичної пропорції.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 247, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 274, 275, 279 ЦПК України і на підставі ст.ст. 15, 16, 526, 527, 530, 533, 610, 611, 612, 623, 625, 631, 1048-1050, 1051, 1052, 1054, 1055, 1056, 1056-1 ЦК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 , на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (01001, м.Київ, вул.Грушевського, 1 Д), код ЄДРПОУ 14360570, заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг б/н від 29.05.2017 станом на 14.10.2020 в розмірі 12011 (дванадцять тисяч одинадцять) гривень 14 копійок.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 , на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (01001, м.Київ, вул.Грушевського, 1 Д), код ЄДРПОУ 14360570, понесені судові витрати по оплаті судового збору у розмірі 1162 (одна тисяча сто шістдесят дві) гривні 08 копійок.

В задоволенні іншої частини позову - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Вінницького апеляційного суду. До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Ямпільський районний суд Вінницької області.

Позивач: Акціонерне товариство Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (01001, м.Київ, вул.Грушевського, 1 Д), код ЄДРПОУ 14360570, рах.№ НОМЕР_3 , МФО №305299

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований по АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 .

Суддя Р.В. Швець

Попередній документ
94401780
Наступний документ
94401782
Інформація про рішення:
№ рішення: 94401781
№ справи: 153/1849/20
Дата рішення: 26.01.2021
Дата публікації: 28.01.2021
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Ямпільський районний суд Вінницької області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них; інших видів кредиту
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (17.12.2020)
Дата надходження: 17.12.2020
Предмет позову: Про стягнення заборгованості
Розклад засідань:
26.01.2021 10:00 Ямпільський районний суд Вінницької області