Справа № 635/8136/20 Головуючий 1ї інстанції: ОСОБА_1
Апеляційне провадження № 11сс/818/124/21 Доповідач - ОСОБА_2
Категорія : домашній арешт
25 січня 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:
головуючого - ОСОБА_2
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю секретаря - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Харківського районного суду Харківської області від 21 грудня 2020 року якою задоволено клопотання слідчого СВ Харківського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_8 , погодженого з прокурором Харківської місцевої прокуратури № 6 Харківської області ОСОБА_9 , про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту стосовно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 12020220430001541 від 30.11.2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України, -
Ухвалою слідчого судді Харківського районного суду Харківської області від 21.12.2020 року задоволено клопотання слідчого.
Застосовано до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком до 19 лютого 2021 року заборонивши йому цілодобово залишати житло, що розташовано за адресою: АДРЕСА_1 , а також покладено обов'язки: прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою; не відлучатися з місця мешкання, а саме за адресою: АДРЕСА_1 без дозволу слідчого, прокурора або суду; невідкладно повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.
Не погоджуючись з рішенням слідчого судді захисник підозрюваного ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді скасувати та обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час.
В обґрунтування апеляційної скарги адвокат посилається на те, що слідчий суддя вийшов за межі свої повноважень та застосував до підозрюваного запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту тобто біль суворий ніж просив слідчий та прокурор.
Прокурор в судове засідання не з'явився, подав заяву в якій просить відкласти судовий розгляд та повідомив що 23.12.2020 року у вказаному кримінальному провадженні прийнято рішення у порядку ст. 283 КПК України та направлено обвинувальний акт до суду.
Враховуючи вимоги ч.4 ст.405, ч.2 ст.422 КПК України, колегія суддів вважає за можливе проведення апеляційного перегляду ухвали слідчого судді за відсутності прокурора у кримінальному провадженні, оскільки прокурор був завчасно повідомлений про розгляд справи та відповідно до витягу з ЄРДР окрім прокурора ОСОБА_9 процесуальне керівництво здійснюється ще 7 прокурорами (а.с. 6)
Захисник ОСОБА_7 та законний представник - мати підозрюваного ОСОБА_10 подали заяви в яких просили апеляційну скаргу адвоката задовольнити та провести судовий розгляд без їх участі.
Враховуючи вимоги ч. 4 ст. 405, ч.2 ст. 422 КПК України, колегія суддів вважає за можливе проведення апеляційного перегляду ухвали слідчого судді за відсутності прокурора у кримінальному провадженні та апелянта, оскільки неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження не перешкоджає проведенню розгляду, якщо такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття.
На підставі ч.4 ст.107 КПК України, у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
За таких обставин колегія суддів дійшла висновку про можливість проведення розгляду без участі сторін та без фіксування судового засідання технічними засобами.
Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що у провадженні СВ Харківського ВП ГУ НП в Харківській області перебувають матеріали досудового розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12020220430001541 від 30.11.2020 за ч.2 ст.289 КК України.
19.12.2020 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого чч.2 ст.289 КК України.
Як вбачається з матеріалів судового провадження 21.12.2020 року слідчий СВ Харківського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_8 звернувся до суду з клопотанням, яке погоджене з прокурором Харківської місцевої прокуратури № 6 Харківської області ОСОБА_9 , про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний час стосовно підозрюваного ОСОБА_6 .
Слідчий посилався на наявність ризиків, передбачених п.п. 1,3,5 ч. 1 ст.177 КПК України та вважав, що вказаним ризикам можливо запобігти лише таким запобіжним заходом, як домашній арешт у нічний час.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно до ч.2 ст. 194 КПК України слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.
Частиною 4 ст. 194 КПК України передбачено, що якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Отже, колегія суддів зазначає, що слідчий суддя за наслідком розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу може застосувати до підозрюваного лише запобіжний захід, про який йдеться в поданому слідчим чи прокурором клопотанні, або ж відмовити в задоволенні клопотання та застосувати до підозрюваного більш м'який запобіжний захід, не виходячи за межі вимог клопотання щодо його суворості.
Однак, слідчий суддя вийшов за межі розгляду клопотання та обрав ОСОБА_6 цілодобовий домашній арешт, про обрання якого не йшлося у клопотанні слідчого, оскільки слідчий просив застосувати відносно неповнолітнього підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за місцем його проживання із 20.00 год по 06.00 год наступної доби в межах строків досудового розслідування. (а.с.1-4)
Відповідно до ч.1 ст.412 КПК України вищенаведене порушення належить вважати істотними, оскільки воно перешкодило суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Таким чином, з урахуванням положень п.2 ч.3 ст.407 КПК України, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала слідчого судді підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали.
Відповідно до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь - яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Зокрема, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»), а наявність судимості може стати підставою для обґрунтування того, що обвинувачений може вчинити новий злочин («Сельчук проти Туреччини», «Мацнеттер проти Австрії»).
Надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від суду або незаконно впливати на інших учасників провадження, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що останній з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого злочину може вдатися до відповідних дій.
Відповідно до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь - яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до п.4 ч. 1 ст. 176 КПК України до підозрюваного може бути застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту під час досудового розслідування слідчим суддею за клопотанням слідчого, прокурора.
Згідно ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Згідно положень ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язані оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців, постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого, його майновий стан, наявність у нього судимостей та інше.
Так, з матеріалів провадження вбачається, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.189 КК України, а наявність обґрунтованої підозри підтверджується письмовими доказами, зібраними під час досудового слідства, а саме відомостями, що містяться у: протоколі огляду місця події від 30.11.2020; протоколі огляду місця події від 30.11.2020; протоколі допиту потерпілого ОСОБА_11 від 30.11.2020; протоколі огляду речей від 01.12.2020; протоколі пред'явлення речей для впізнання із потерпілим ОСОБА_12 від 01.12.2020; висновку судової авто-товарознавчої експертизи №СЕ-19/121-20/21298-АВ від 10.12.2020; протоколі допиту підозрюваного ОСОБА_6 .
Колегія суддів погоджується доводами слідчого, щодо необхідності обрання ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, з забороною йому в період доби з 22-00 год. до 06-00 год. залишати житло та покладенням обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, в межах строку досудового розслідування.
Такий запобіжний захід в повній мірі відповідає меті його застосування - забезпеченню виконання підозрюваним покладних на нього процесуальних обов'язків та запобіганню спробам вчинити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.
При цьому колегія суддів враховує існування ризиків, передбачених п. п. 1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України і сукупність обставин, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні яких він підозрюється; особу підозрюваного, який має міцні соціальні зв'язки, постійне місце проживання, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався.
Разом з тим, колегія суддів також враховує належну процесуальну поведінку підозрюваного під час досудового розслідування.
Таким чином, з урахуванням положень п.2 ч.3 ст. 407 КПК України, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала слідчого судді підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали про задоволення клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний час.
Керуючись ст. ст. 376, 392, 393, 404, 405, ст.407 ч.3 п.2, ст.ст. 418, 419, 422, 424 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Харківського районного суду Харківської області від 21 грудня 2020 року скасувати та постановити нову.
Задовольнити клопотання слідчого СВ Харківського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_8 , погодженого з прокурором Харківської місцевої прокуратури № 6 Харківської області ОСОБА_9 , про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний час стосовно підозрюваного ОСОБА_6 .
Застосувати до ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за місцем фактичного проживання до 19 лютого 2021 року включно, а саме: заборонити підозрюваному у період часу з 20:00 години до 06:00 години наступного дня залишати житло за адресою: АДРЕСА_1
На підставі ч.5 ст.194 КПК України покласти на ОСОБА_6 обов'язки, передбачені пунктами 2,3,4,8 ч.5 ст.194 КПК України:
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та або/місця роботи;
- утримуватися від спілкування зі свідками;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Ухвала апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий
Судді