Справа № 524/2594/18 Номер провадження 11-кп/814/322/21Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
20 січня 2021 року м. Полтава
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ
Полтавського апеляційного суду у складі:
головуючого - судді ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
з участю секретаря
судового засідання ОСОБА_5
прокурора ОСОБА_6
обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
ОСОБА_9 , ОСОБА_10
захисників адвокатів ОСОБА_11 ,
ОСОБА_12 , ОСОБА_13
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали об'єднаного кримінального провадження №12016170000000688, №12018170000000227 за апеляційною скаргою прокурора відділу Полтавської обласної прокуратури ОСОБА_14 на ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчук від 19.11.2020, -
19.11.2020 Автозаводським районним судом м. Кременчук клопотання захисника адвоката ОСОБА_13 задоволено.
Закрито об'єднане кримінальне провадження №12016170000000688, №12018170000000227 за обвинуваченням
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кременчук Полтавської обл., українця, громадянина України, з вищою освітою, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого;
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Кременчук Полтавської обл., українця, громадянина України, з вищою освітою, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , раніше не судимого;
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженки м. Кременчука Полтавської області, українки, громадянки України, з вищою освітою, не працюючої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_4 , раніше не судимої;
ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця м. Черкаси, українця, громадянина України, із середньою освітою, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_5 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_6 , раніше не судимого, -
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 28, ч.1 ст. 203-2 КК України на підставі п. 4 ч. 1ст. 284 КПК України.
Запобіжний захід у вигляді застави, застосований 13.12.2018 ОСОБА_10 Октябрським районним судом м. Полтава - скасовано, а заставу в сумі 140960 (сто сорок тисяч дев'ятсот шістдесят) гривень - повернуто заставодавцю ОСОБА_15 .
Скасовано арешти, накладені: 7.10.2018 слідчим суддею Октябрського районного суду м. Полтава від на речі, вилучені під час проведення обшуку 03.02.2018 за адресою: АДРЕСА_7 ; 7.10.2018 слідчим суддею Октябрського районного суду м. Полтава на речі, вилучені під час проведення обшуку 04.02.2018 за адресою: АДРЕСА_2 ; 7.10.2018 слідчим суддею Октябрського районного суду м. Полтава на речі, вилучені під час проведення обшуку 04.02.2018 в автомобілі «Ауді А6» ОСОБА_7 ; 7.10.2018 слідчим суддею Октябрського районного суду м. Полтава на речі, вилучені під час проведення обшуку 03.02.2018 за адресою: АДРЕСА_4 ; 7.10.2018 слідчим суддею Октябрського районного суду м. Полтава на об'єкт нерухомості за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно з обвинувальними актами, ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 органами досудового розслідування пред'явлено обвинувачення у тому, що ОСОБА_7 , будучи наділеним природними рисами лідера, комунікабельністю та вмінням легко входити в довіру до людей, з корисливих мотивів, маючи злочинний намір, направлений на заняття гральним бізнесом, відносно якого існує заборона встановлена Законом України «Про заборону грального бізнесу в Україні» №1334-VI від 15.05.2009, переслідуючи мету наживи і незаконного збагачення, отримання неконтрольованого державою прибутку, умисно, протиправно усвідомлюючи заборонність даного виду господарської діяльності, з метою надання своїм діям вигляду законної діяльності та приховування отримання неконтрольованого державою доходу від організованого ним грального бізнесу з метою - прикриття незаконної діяльності у сфері грального бізнесу та її матеріального забезпечення, у листопаді 2017 року створив організовану злочинну групу спільно з мешканцями м. Кременчук ОСОБА_8 , ОСОБА_10 та ОСОБА_9 , які мали навички гри у покер та досвід зайняття гральним бізнесом.
Так, ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 у складі організованої групи, у період часу з 22.11.2017 до 03.02.2018 здійснювали незаконну діяльність, пов'язану з організацією, проведенням та наданням можливості доступу у гральних закладах до азартних ігор, тобто ігор, обов'язковою умовою участі в яких є сплата гравцем грошей, що дає змогу учаснику як отримати виграш (приз) у будь-якому вигляді, так і не отримати його залежно від випадковості.
Так, 22.11.2017 у період часу з 19 год. 06 хв. до 23 год. 18 хв. ОСОБА_7 діючи у складі організованої злочинної групи, спільно з ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 організував та провів у приміщенні кафе « ІНФОРМАЦІЯ_5 » за адресою: АДРЕСА_7 незаконну гру в покер з грошовими ставками за участю гравців ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 та ОСОБА_21 з використанням грального покерного столу, гральних карт та фішок, фальш-карти та кнопки дилера.
У подальшому, 13.01.2018 в період часу з 16 год. 59 хв. до 20 год. 53 хв. ОСОБА_7 , діючи у складі організованої злочинної групи, спільно з ОСОБА_8 та ОСОБА_10 організував та провів у приміщенні кафе « ІНФОРМАЦІЯ_5 » за адресою: АДРЕСА_7 незаконну гру в покер з грошовими ставками за участю гравців: ОСОБА_19 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_22 з використанням грального покерного столу, гральних карт та фішок, фальш-карти та кнопки дилера.
Продовжуючи свою злочинну діяльність, 16.01.2018 в період часу з 18 год. 08 хв. до 21 год. 47 хв. ОСОБА_7 діючи у складі організованої злочинної групи, спільно з ОСОБА_8 та ОСОБА_10 організував та провів у приміщенні кафе « ІНФОРМАЦІЯ_5 » за адресою: АДРЕСА_7 незаконну гру в покер з грошовими ставками за участю гравців: ОСОБА_21 , ОСОБА_16 , ОСОБА_19 з використанням грального покерного столу, гральних карт та фішок, фальш-карти та кнопки дилера.
У подальшому, 21.01.2018 у період часу з 19 год. 20 хв. до 21 год. 08 хв. ОСОБА_7 діючи у складі організованої злочинної групи, спільно з ОСОБА_8 та ОСОБА_10 організував та провів у приміщенні кафе « ІНФОРМАЦІЯ_5 » за адресою: АДРЕСА_7 незаконну гру в покер з грошовими ставками за участю гравців: ОСОБА_16 , ОСОБА_23 , ОСОБА_18 з використанням грального покерного столу, гральних карт та фішок, фальш-карти та кнопки дилера.
03.02.2018 у період часу з 16 год. 00 хв. до 17 год. 42 хв. ОСОБА_7 діючи у складі організованої злочинної групи, спільно з ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 організував та провів у приміщенні кафе « ІНФОРМАЦІЯ_5 » за адресою: АДРЕСА_7 незаконну гру в покер з грошовими ставками за участю ОСОБА_18 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_19 та ОСОБА_16 з використанням грального покерного столу, гральних карт та фішок, фальш-карти та кнопки дилера, яку було припинено працівниками поліції у зв'язку з проведенням обшуку за ухвалою слідчого судді.
Не погоджуючись із ухвалою місцевого суду, прокурор відділу Полтавської обласної прокуратури ОСОБА_14 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчук від 19.11.2020 та призначити новий розгляд в суді першої інстанції.
Свої вимоги апелянт мотивує тим, що місцевим судом не враховано те, що втрата чинності Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні» не означає, що діяння, які інкримінуються обвинуваченим втратили свою суспільну небезпечність.
Водночас прокурор зазначає, що під час розгляду кримінального провадження судом першої інстанції порушено ухвалений порядок дослідження доказів, у зв'язку з чим більша частина доказів обвинувачення під час судового розгляду не досліджувалась.
Крім того, апелянт вважає, що відсутні об'єктивні підстави для зміни обвинувачення лише на основі того, що змінилося формулювання назви та диспозиції ст.203-2 КК України, й для обґрунтованої зміни обвинувачення необхідно було під час судового розгляду повно та об'єктивно дослідити усі докази сторони обвинувачення та захисту.
На подану прокурором апеляційну скаргу, захисники ОСОБА_12 та ОСОБА_11 , в інтересах обвинувачених ОСОБА_8 та ОСОБА_10 відповідно, подали заперечення, в яких просили апеляційну скаргу прокурора відділу Полтавської обласної прокуратури ОСОБА_14 залишити без задоволення, а ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчук від 19.11.2020 - без змін.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який просив задовольнити подану ним апеляційну скаргу з підстав в ній наведених й одночасно зазначив, що підстави для скасування ухвали місцевого суду і призначення нового розгляду в суді першої інстанції, передбачені ст.ст.412, 415 КПК України, відсутні, обвинувачених та їх захисників, які, посилаючись на законність та обґрунтованість судового рішення місцевого суду, заперечили проти задоволення апеляційної скарги прокурора, перевіривши матеріали об'єднаного кримінального провадження та обговоривши доводи, викладені у апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції дійшов наступного висновку.
Відповідно до ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційних скарг.
Згідно із ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
Обгрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу.
Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Під час апеляційного перегляду встановлено, що ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.28, ч.1 ст.203-2 КК України, а саме у зайнятті гральним бізнесом, вчиненим організованою групою, що підтверджується даними обвинувальних актів.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається в разі, якщо набрав чинності закон яким скасована кримінальна відповідальність.
Рішення про закриття кримінального провадження на підставі п. 4 ч. 1 ст. 284 КПК констатує відсутність злочинності та караності діяння за змістом нового кримінального закону і, відповідно, не тягне для особи будь-яких кримінально-правових наслідків, навпаки, спрямоване на захист прав цієї особи, а тому, враховуючи, що питання про кримінальну відповідальність за діяння, яке втратило якість злочинності, виключається в принципі, то й кримінальне переслідування відносно підозрюваного, обвинуваченого підлягає припиненню. А тому суд у судовому провадженні (не тільки підготовчому) не може не відреагувати на зміну державою оцінки певного діяння, і має у процесуальному порядку відреагувати на скасування кримінальної відповідальності за діяння.
Скасування злочинності діяння означає його декриміналізацію (повну або часткову), яка може бути досягнута шляхом :а) скасування норм Особливої частини КК; б) внесення змін до норм Особливої частини КК - включення до диспозицій додаткових ознак або виключення ознак, які були у попередній редакції норми; в) внесення змін до норм Загальної частини КК (наприклад, доповнення відповідної статті КК додатковою обставиною, що виключає злочинність діяння, або включення до КК положення про те, що готування до злочину невеликої тяжкості не тягне за собою кримінальної відповідальності);
г) нового офіційного тлумачення кримінально-правової норми, яке змінює обсяг забороненої цією нормою поведінки без зміни її змісту (без зміни "букви закону").
Згідно зі ст. 147 Конституції України офіційне тлумачення законів України здійснює Конституційний Суд України.
У абз. 3 п. 2 абз. 4 п. 3 мотивувальної частини рішення, Конституційний Суд України № 6-рп/2000 від 19.04.2000 офіційно розтлумачив положення ст. 58 Конституції України саме щодо зворотної дії в часі кримінально-правової норми, котра пом'якшує або скасовує відповідальність особи, вказавши, що це, зокрема, стосується випадків, коли в диспозиції норми зменшено коло предметів посягання; виключено із складу злочину якісь альтернативні суспільно-небезпечні наслідки; обмежено відповідальність особи шляхом конкретизації в бік звуження способу вчинення злочину; звужено зміст кваліфікуючих ознак тощо.
Відповідно до ст.337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею.
Під час судового розгляду прокурор може змінити обвинувачення, висунути додаткове обвинувачення, відмовитися від підтримання державного обвинувачення, розпочати провадження щодо юридичної особи.
З метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.
За ч.1 ст.203-2 КК України (в редакції станом на момент вчинення інкримінованого кримінального правопорушення) кримінальна відповідальність наступала за зайняття гральним бізнесом.
Диспозиція даної норми для з'ясування змісту цієї кримінально-правової заборони відсилала до Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні» від 15 травня 2009 року № 1334-VI.
У відповідності до п.1 ч.1 ст. 1 Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні» від 15 травня 2009 року № 1334-VI гральним бізнесом визнавалась діяльність, пов'язана з організацією, проведенням та наданням можливості доступу до азартних ігор у казино, на гральних автоматах, комп'ютерних симуляторах, у букмекерських конторах, в інтерактивних закладах, в електронному (віртуальному) казино незалежно від місця розташування сервера.
За ст.2 Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні» від 15 травня 2009 року № 1334-VI в Україні заборонявся гральний бізнес та участь в азартних іграх.
Водночас Законом України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор» від 14 липня 2020 року № 768-IX визнано таким, що втратив чинність Закон України "Про заборону грального бізнесу в Україні" від 15 травня 2009 року № 1334-VI, а ст.203-2 КК України викладено у новій редакції.
Так, за ч.1 ст.203-2 КК України, на сьогодні передбачено кримінальну відповідальність за організацію або проведення азартних ігор без ліцензії на провадження відповідного виду діяльності з організації та проведення азартних ігор, що видається відповідно до закону або випуск чи проведення лотерей особою, яка не має статусу оператора лотерей, або організація чи функціонування закладів з метою надання доступу до азартних ігор чи лотерей, які проводяться в мережі Інтернет.
Таким чином, дана кримінально-правова заборона суттєво звузила коло суспільно-небезпечних посягань.
Законом України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор» від 14 липня 2020 року № 768-IX визначено правові засади здійснення державного регулювання господарської діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор в Україні, правові, економічні, соціальні та організаційні умови функціонування азартних ігор, у той час як Закон України "Про заборону грального бізнесу в Україні" повністю забороняв гральний бізнес та участь в азартних іграх.
Законом України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор» від 14 липня 2020 № 768-IX визначено порядок ліцензування азартних ігор, встановлено перелік дозволених видів діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор, введено принципово нові терміни у даній сфері.
Так, законодавство про кримінальну відповідальність у сфері грального бізнесу змінилось настільки, що відбулась зміна ознак складу кримінального правопорушення, передбаченого новою редакцією ст.203-2 КК України, тобто фактично нова редакція диспозиції є новим складом кримінального правопорушення, відповідальність за яке може настати лише, якщо дії вчинено після набрання чинності Закону України №768-ІХ від 14.07.2020 «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор» .
Зокрема, основним безпосереднім об'єктом злочину, передбаченого ст.203-2 КК України, був і є встановлений порядок зайняття господарською діяльністю, але у редакції Закону України № 2852-VI від 22.12.2010, що діяла до 13.08.2020, він стосувався законодавчої заборони на здійснення грального бізнесу як виду господарської діяльності взагалі, а у редакції Закону України №768-ІХ від 14.07.2020, що діє з 13.08.2020, такий порядок стосується тільки у частині законодавчої заборони на незаконну діяльність з організації або проведення азартних ігор, лотерей.
Тобто, після скасування закону України щодо заборони грального бізнесу та викладення новим законом описово-бланкетної диспозиції у новій редакції фактично відбулось наповнення диспозиції ч.1 ст.203-2 КК України новим змістом, а саме: поведінка, що взагалі була заборонена, відтепер дозволена, але для неї новим законом встановлено правила та умови, а новою редакцією статті КК - обсяг заборон під загрозою покарання. Відповідно новим змістом наповнився й об'єкт вказаного злочину, а саме: звужено сферу суспільних відносин, які охороняються законом про кримінальну відповідальність та на які посягає кримінальне правопорушення.
У зв'язку з прийняттям нового закону, об'єктивна сторона кримінального правопорушення, передбаченого ст.203-2 КК України, у редакції Закону України № 2852-VI від 22.12.2010, що діяла до 13.08.2020, виражалась у зайнятті гральним бізнесом. У редакції ж Закону України №768-ІХ від 14.07.2020, що діє з 13.08.2020, об'єктивна сторона наявна, якщо буде вчинено наступні альтернативні дії: 1) організацію або проведення азартних ігор без ліцензії на провадження відповідного виду діяльності з організації та проведення азартних ігор, що видається відповідно до закону; 2) випуск чи проведення лотерей особою, яка не має статусу оператора лотерей; 3) організацію чи функціонування закладів з метою надання доступу до азартних ігор чи лотерей, які проводяться в мережі Інтернет.
Саме по собі зайняття гральним бізнесом наразі не визнається кримінальним правопорушенням і здійснення такого виду господарської діяльності само по собі не є кримінально-протиправним, а повноваження держави на притягнення осіб до кримінальної відповідальності виникає тільки тоді, коли порушується законодавство України у сфері грального бізнесу.
Законодавчо визначеного поняття «гральний бізнес» наразі не існує, як не існує і кримінального закону, який би встановлював кримінальну відповідальність за зайняття гральним бізнесом.
Зважаючи на викладене вище, діяння, яке інкримінується ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , не можна ототожнювати з діянням, яке складає об'єктивну сторону кримінального правопорушення, передбаченого новою редакцією статті 203-2 КК України, а тому доводи апеляційної скарги прокурора про те, що втрата чинності Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні» не означає, що діяння, які інкримінуються обвинуваченим втратили свою суспільну небезпечність, на думку колегії суддів, є безпідставними.
У відповідності до ч.ч.1,3 ст.3 КК України законодавство України про кримінальну відповідальність становить Кримінальний кодекс України, який ґрунтується на Конституції України та загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права.
Кримінальна протиправність діяння, а також його караність та інші кримінально-правові наслідки визначаються тільки цим Кодексом.
Згідно з ч.2 ст.4 КК України кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.
У відповідності до ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
За ч.1 ст.5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
На підставі викладеного вище колегія суддів вважає, що Закон України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор» від 14 липня 2020 року № 768-IX в силу положень ст.58 Конституції України та ч.1 ст.5 КК України має зворотну дію в часі, і, як наслідок, поширюється на обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , що вказує на правильність висновків суду першої інстанції.
Щодо доводів прокурора про те, що судом першої інстанції порушено ухвалений порядок дослідження доказів, то дані доводи прямо суперечать приписам ч.4 ст.286 КПК України, за якою якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
У свою чергу, продовження дослідження в ухваленому судом порядку доказів, без перевірки наявності підстав для закриття кримінального провадження, у випадку заявлення відповідного клопотання, як прямо суперечить нормам кримінального процесуального закону, так і позбавлено раціонального сенсу.
Водночас колегія суддів констатує, що з технічного носія інформації, на якому зафіксовано судове провадження у суді першої інстанції та з розписок обвинувачених у матеріалах кримінального провадження вбачається, що у судовому засіданні суддя місцевого суду, роз'яснивши обвинуваченим нереабілітуючий характер підстави закриття кримінального провадження за п.4 ч.1 ст.284 КПК України, правильно з'ясував думку останніх, які не заперечували проти закриття провадження за даною підставою, на ухваленні виправдувального вироку не наполягали.
Дотримання зазначених вище вимог є надмірно важливим, оскільки у випадку закриття кримінального провадження на підставі п.4 ч.1 ст.284 КПК України фактично констатується причетність особи до вчинення кримінально-караного діяння, особа, щодо якої кримінальну справу закрито у зв'язку з усуненням новим кримінальним законом злочинності і караності інкримінованого їй діяння, повинна мати можливість реалізувати у суді своє право на судовий захист, а суд, в свою чергу, - перевірити і оцінити законність і обґрунтованість прийнятих у даному провадженні процесуальних рішень, в яких зафіксована висунута щодо особи підозра у злочині на основі матеріалів, зібраних як на стадії досудового розслідування, так і стадії судового розгляду.
Зважаючи на встановлені вище обставини та відповідні їм правовідносини, колегія суддів об'єктивно переконана, що місцевий суд провів судовий розгляд із додержанням вимог КПК України та, як наслідок, дійшов правильного висновку про наявність підстав для задоволення клопотання захисника та закриття об'єднаного кримінального провадження на підставі п.4 ч.1 ст.284 КПК України. Оскаржувана ухвала суду першої інстанції є законною, обґрунтованою та вмотивованою.
Неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, на що посилається апелянт, колегією суддів не встановлено.
У відповідності до ст.412 КПК України істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Судове рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню, якщо:
1) за наявності підстав для закриття судом провадження в кримінальній справі його не було закрито;
2) судове рішення ухвалено незаконним складом суду;
3) судове провадження здійснено за відсутності обвинуваченого, крім випадків, передбачених частиною третьою статті 323 чи статтею 381 цього Кодексу, або прокурора, крім випадків, коли його участь не є обов'язковою;
4) судове провадження здійснено за відсутності захисника, якщо його участь є обов'язковою;
5) судове провадження здійснено за відсутності потерпілого, належним чином не повідомленого про дату, час і місце судового засідання;
6) порушено правила підсудності;
7) у матеріалах провадження відсутній журнал судового засідання або технічний носій інформації, на якому зафіксовано судове провадження в суді першої інстанції.
За ч.1 ст.415 КПК України суд апеляційної інстанції скасовує вирок чи ухвалу суду і призначає новий розгляд у суді першої інстанції, якщо:
1) встановлено порушення, передбачені пунктами 2, 3, 4, 5, 6, 7 частини другої статті 412 цього Кодексу;
2) в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які очевидно викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою;
3) судове рішення ухвалено чи підписано не тим складом суду, який здійснював судовий розгляд.
Водночас колегія суддів зауважує, що у поданій апеляційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу місцевого суду та призначити новий розгляд в суді першої інстанції, проте підстави, передбачені ст.ст.412,415 КПК України для прийняття такого рішення - відсутні, що підтверджено і самим апелянтом в судовому засіданні апеляційної інстанції.
Зважаючи на викладене вище, апеляційна скарга прокурора є необґрунтованою.
Керуючись ст.ст. 376,405,407 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу прокурора відділу Полтавської обласної прокуратури ОСОБА_14 залишити без задоволення, а ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчук від 19.11.2020 щодо ОСОБА_7 ., ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 - без змін.
Ухвала може бути оскаржена до касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня її проголошення.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4