Головуючий суду 1 інстанції - Попова О.М.
Доповідач -Коновалова В.А.
Справа № 426/6351/20
Провадження № 22-ц/810/964/20
Іменем України
25 січня 2021 року м. Сєвєродонецьк
Луганський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Коновалової В.А.,
суддів: Карташова О.Ю., Луганської В.М.,
учасники справи:
позивач - Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк»,
відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянувши в порядку спрощеного провадження (без повідомлення учасників справи відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України) справу
за апеляційною скаргою Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк»
на заочне рішення Сватівського районного суду Луганської області від 05 листопада 2020 року, ухвалено у складі судді Попової О.М. в м. Сватове Луганської області,
за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2020 року Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в обґрунтування якого зазначило, що 14 квітня 2011 року відповідач з метою отримання банківських послуг підписав заяву № б/н від 14 квітня 2011 року.
Відповідач при підписанні анкети-заяви підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг та Тарифами банку, які викладені на банківському сайті, складає між позивачем та відповідачем договір, що підтверджується підписом останнього в заяві.
В порушення вимог закону та умов договору відповідач зобов'язання за вказаним кредитним договором належним чином не виконав, у зв'язку з чим, станом на 31 березня 2020 року за відповідачем утворилася заборгованість у сумі 133394,37 грн, яка складається з: 3575,66 грн заборгованість за кредитом, 129818,71 грн заборгованість за відсотками за користування кредитом за період з 14 квітня 2011 року по 30 травня 2019 року.
Позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 14 квітня 2011 року в розмірі 133394,37 грн та судові витрати.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Заочним рішенням Сватівського районного суду Луганської області від 05 листопада 2020 року позов Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково. Суд стягнув з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 14 квітня 2011 року в розмірі 3575,66 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про судові витрати.
Суд обґрунтував рішення тим, що між сторонами був укладений кредитний договір від 14 квітня 2011 року у вигляді анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг, яка не містить відомостей щодо процентної ставки, погодженої сторонами.
Надані позивачем Витяг з тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та Витяг з умов та правил надання банківських послуг не містять підпису відповідача, тобто останній не повідомлений про умови кредитування за договором № б/н від 14 квітня 2011 року.
Суд першої інстанції також виходив з того, що в даному випадку неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ «Приватбанк» в період - з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду із вказаним позовом, тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Тарифів та Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.
Тому, суд першої інстанції, беручи до уваги зазначені вище обставини справи, дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь банку заборгованості за кредитним договором № б/н від 14 квітня 2011 року у розмірі 3575,66 грн, в частині позовних вимог про стягнення відсотків відмовлено.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
В апеляційні скарзі Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» просить заочне рішення Сватівського районного суду Луганської області від 05 листопада 2020 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо стягнення заборгованості за простроченими відсотками скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги банку в цій частині задовольнити, посилаючись на неповне з'ясування обставин справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права.
(1) Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
В апеляційній скарзі Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» зазначило, що судом першої інстанції не враховано факт погодження з відповідачем умов кредитування та не прийнято до уваги Довідку про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна» 30 днів пільгового періоду від 14 квітня 2011 року, яка підписана відповідачем, за якою сторони погодили умови кредитування, а саме розмір відсоткової ставки за користування кредитними коштами.
Доказами користування кредитними коштами є виписка по рахунку про рух коштів та довідка про видані картки.
Додатково позивач послався на позицію Верховного Суду України у справах № 755/6058/17-ц та №572/1169/17, відповідно до яких наявність узгодження між сторонами базового розміру процентної ставки є підставою для задоволення вимог зі стягнення заборгованості за процентами.
(2) Позиція інших учасників справи
Ухвалою Луганського апеляційного суду від 21 грудня 2020 року ОСОБА_1 роз'яснювалось право подання до апеляційного суду відзиву на апеляційну скаргу, проте відзиву на апеляційну скаргу не надійшло.
Копію ухвали про відкриття апеляційного провадження та апеляційну скаргу ОСОБА_1 отримав 24 грудня 2020 року, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 116).
Копію ухвали про відкриття апеляційного провадження Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» отримало 24 грудня 2020 року, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 117).
Частиною шостою статті 19 ЦПК України визначено, що малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Предметом позову в цій справі є вимога про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 133394,37 грн, тобто ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2102 * 100 = 210200 грн), тому справа відноситься до категорії малозначної справи в силу прямої вказівки в ЦПК України.
Оскільки справа є малозначною, то розгляд апеляційної скарги проводиться без повідомлення учасників справи відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України.
Згідно ч. 1 ст.8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час та місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи.
Інформація про призначення даної справи до розгляду у апеляційному суді без повідомлення учасників справи завчасно розміщена на офіційному веб-порталі судової влади
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість заочного рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Із матеріалів справи вбачається, що рішення суду в частині задоволення позовних вимог про стягнення з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» заборгованості за кредитним договором № б/н від 14 квітня 2011 року в сумі 3575,66 грн ніким із сторін в установленому законом порядку не оскаржується, тому в цій частині рішення суду не є предметом перегляду судом апеляційної інстанції згідно положень ч. 1 ст. 367 ЦПК України та п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України „Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку” № 12 від 24.10.2008 року, згідно яких у разі якщо апеляційна скарга подана на рішення щодо частини вирішених вимог, суд апеляційної інстанції відповідно до принципу диспозитивності не має права робити висновків щодо неоскарженої частини ні в мотивувальній, ні в резолютивній частині судового рішення, а в описовій частині повинен зазначити в якій частині вимог судове рішення не оскаржується.
Предметом апеляційного розгляду є рішення суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості по відсоткам за користування кредитом.
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову в частині вимог про стягнення процентів за кредитним договором суд першої інстанції виходив з того, що у заяві позичальника від 14 квітня 2011 року не зазначена процентна ставка.Матеріали справи не містять підтверджень, що саме додані позивачем до позовної заяви Витяг з Тарифів та Витяг з Умов та правил розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг ПриватБанку. Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку, які надані позивачем, не містять підпису відповідача, тому їх не можна розцінювати як частину укладеного між сторонами кредитного договору шляхом підписання анкети-заяви.
Тому суд першої інстанції дійшов висновку, що відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами.
Колегія суддів не погоджується із висновком суду першої інстанції в оскаржуваній частині, оскільки він не відповідає обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права, виходячи з наступного.
Із матеріалів справи вбачається та ніким не оспорюється, що 14 квітня 2011 року відповідач підписав анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку.
Частинами 1, 2 статті 83 ЦПК передбачено, що сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» при зверненні до суду першої інстанції подало на підтвердження обставин, викладених в позовній заяві, довідку про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна», 30 днів пільгового періоду, довідку про видані кредитні картки, довідку про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки, виданої на ім'я ОСОБА_1 , виписку про рух коштів.
Обов'язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об'єктивності з'ясування обставин справи та оцінки доказів.
Всебічність та повнота розгляду передбачає з'ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв'язків, відносин і залежностей. Всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.
В статті 89 ЦПК зазначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Проте, судом першої інстанції не виконані вимоги статті 89 ЦПК України, не з'ясовані всі обставини справи, на які посилався позивач в позовній заяві, та не досліджені всі доказі, а саме Довідка про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна», 30 днів пільгового періоду, довідка про видані кредитні картки, довідка про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки, виданої на ім'я ОСОБА_1 , виписка про рух коштів, які додані до позовної заяви.
З урахуванням викладеного колегія суддів вважає за необхідне під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції дослідити довідку про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна», 30 днів пільгового періоду, довідку про видані кредитні картки, довідку про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки, виданої на ім'я ОСОБА_1 , виписку про рух коштів
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
14 квітня 2011 року ОСОБА_1 підписана довідка про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна 30 днів пільгового періоду», в якій містяться тарифи банку (базова відсоткова ставка в місяць 3% розраховується на залишок заборгованості, виходячи з розрахунку 360 днів в році; обов'язковий щомісячний платіж - 7% від заборгованості; термін внесення щомісячних платежів - до 25 числа місяця, наступного за звітним; штраф - при порушенні термінів платежів по будь-якому із грошових зобов'язань, передбачених договором, більше ніж на 30 днів - 500 грн. + 5% від суми заборгованості по кредитному ліміту, із врахуванням нарахованих і прострочених процентів і комісій; пеня за несвоєчасне погашення заборгованості). Отже, виходячи із тарифів банку, відсоткова ставка на рік за укладеним сторонами договором складає 36% річних.
Таким чином,14 квітня 2011 року між публічним акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк», яке змінило найменування на акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк», та ОСОБА_1 у встановленій законом письмовій формі укладено договір б/н, відповідно до умов якого сторони погодили відсоткову ставку за користування кредитними коштами, порядок та строк повернення коштів, розмір пені, штрафу. Договір у встановленому законом порядку відповідачем не оспорювався та не визнавався недійсним.
Тому, безпідставним є посилання суду першої інстанції на те, що витяг з Тарифів банку не містить підпису відповідача.
На підставі вищевказаної заяви відповідачу відкрито картковий рахунок та видавалися кредитні картки № НОМЕР_1 зі строком дії 03/15, № 5457….797 зі строком дії 07/15, про що свідчить довідка акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (а.с.17).
Строк дії останньої картки зазначено - 07/15. Дані обставини відповідачем не оспорювалися.
З наданої банком виписки по картковому рахунку вбачається, що відповідач після отримання карток неодноразово здійснював операції як щодо зняття готівки з карткового рахунку, здійснював покупки, так й частково погашав заборгованість по кредиту.
Отже, безпідставним є посилання суду першої інстанції на те, що відсутність у заяві-анкеті домовленості сторін по сплату процентів за користування кредитними коштами, пені, штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, наданий банком витяг з Тарифів не може розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, так як вони достовірно не підтверджують вказаних обставин, оскільки у даній справі відповідачем підписана довідка про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна 30 днів пільгового періоду», в якій позивач та відповідач погодили, зокрема, розмір процентної ставки за користування кредитними коштами, порядок та строк повернення коштів.
Згідно зі ст. ст. 526, 530, ч. 1 ст. 612 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.
Порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) ( стаття 610 ЦПК України).
Одним з видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.
При цьому в законодавстві визначаються різні поняття: як «строк договору», так і «строк (термін) виконання зобов'язання» (статті 530,631 ЦК України).
Якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).
Відповідно до статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У пункті 54 постанови Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12-ц зроблено висновок, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Із наданого акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк» розрахунку заборгованості вбачається, що позивачем заборгованість по процентам за користування кредитом розрахована за період з 14 квітня 2011 року по 30 травня 2019 року в сумі 129818,71 грн.
Проте, зі спливом строку кредитування, як зазначалося вище строк дії картки 31 липня 2015 року, припинилося право позивача нараховувати проценти за кредитом, то після 01 серпня 2015 року позивач не мав права нараховувати проценти за користування кредитними коштами, тому вимоги про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості по процентам за користування кредитом за період з 01 серпня 2015 року по 30 травня 2019 року не підлягають задоволенню за необґрунтованістю.
Крім того, слід зауважити, що із розрахунку заборгованості наданого позивачем вбачається, що Акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк» нарахування відповідачу процентів за користування кредитними коштами здійснювалося, виходячи із ставки 36% річних, а починаючи з 01 квітня 2015 року, виходячи із ставки 43,2% річних.
Відповідно до ст. 1056-1 ЦК України, в редакції на час виникнення правовідносин, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів. Встановлений договором розмір процентів не може бути збільшений банком, іншою фінансовою установою в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку, іншої фінансової установи змінювати розмір процентів в односторонньому порядку є нікчемною.
Колегія суддів апеляційного суду враховує, що на момент збільшення відсоткової ставки відповідно до імперативних правил статті 1056-1 ЦК України банк був обмежений у праві приймати рішення про збільшення відсоткової ставки в односторонньому порядку.
Згідно з пунктом 99 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 року № 270 рекомендовані поштові відправлення, у тому числі рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка", рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, повідомлення про надходження електронних поштових переказів, які не були вручені під час доставки, повторні повідомлення про надходження реєстрованих поштових відправлень (крім зазначених в абзаці четвертому пункту 93 цих Правил), поштових переказів, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час вручення в об'єкті поштового зв'язку вручаються адресату, а у разі його відсутності - повнолітньому члену сім'ї за умови пред'явлення документа, що посвідчує особу, а також документа, що посвідчує родинні зв'язки з адресатом (свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб тощо), чи рішення органу опіки і піклування про призначення їх опікунами чи піклувальниками. У разі відсутності адресата або повнолітніх членів його сім'ї до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу.
Аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку про те, що боржник вважається належно повідомленим про збільшення розміру процентної ставки за користування кредитом в односторонньому порядку в тому разі, якщо банк не лише відправив на адресу такого боржника листа про зміну умов кредитного договору, а й довів факт його вручення адресатові під розписку.
Зазначена правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 30 листопада 2016 року № 6-82цс16.
При цьому, в матеріалах справи відсутні будь-які докази (рішення банку про підвищення процентної ставки за договором), на підставі яких саме з 01 квітня 2015 року позивачем змінена відсоткова ставка за договором, укладеним з відповідачкою, з 36% річних на 43,2%, не зазначені обставини, на підставі яких банк здійснив підвищення відсоткової ставки.
Матеріалами справи не підтверджено, що вищезазначені вимоги законодавства були належним чином виконані позивачем - відсутні докази того, що відповідач був ознайомлений належним чином зі зміною процентної ставки та погодив таку зміну.
Дані обставини свідчать про те, що визначений позивачем розмір заборгованості за процентами за користування кредитом за період з 01 квітня 2015 року по 31 липня 2015 року, суперечить умовам кредитування, обумовленим сторонами у письмовому вигляді, а саме базова ставка за процентами за користування кредитними коштами, зазначена в довідці становить 3 % на місяць, що складає 36 % річних, проте із розрахунку вбачається, що позивачем нараховувались відсотки як у передбаченому розмірі, так і у підвищеному розмірі, а саме: 43,2% річних.
Отже, банк неправомірно збільшив відсоткову ставку по кредиту в односторонньому порядку, тому неправомірно нарахував проценти за підвищеною відсотковою ставкою.
Виходячи з диспозитивності цивільного судочинства (межі заявлених позовних вимог), беручи до уваги визначені банком періоди та суми простроченої заборгованості, погоджений сторонами розмір відсоткової ставки 36% та надану формулу розрахунку, розмір процентів за користування кредитом складає:
за період з 01 квітня 2015 року по 31 липня 2015 року розраховується наступним чином: 3884,31 грн (заборгованість за кредитом) х 36% / 360 днів х 152 дні = 590,42 грн.
Станом на 31 березня 2015 року відповідачу позивачем були нараховані проценти, виходячи із відсоткової ставки, яка передбачена договором і складають 2432,63 грн, що підтверджується розрахунком заборгованості, наданим позивачем.
Отже, станом на 31 липня 2015 року заборгованість відповідача за процентами становить 3023,05 грн (2432,63 грн + 590,42 грн).
При цьому, з розрахунку кредитної заборгованості за договором № б/н та виписки по рахунку коштів відповідача вбачається, що відповідачем в період з 01 квітня 2015 року по 31 липня 2015 року заборгованість за кредитним договором не погашалась.
Враховуючи викладені вище обставини колегія суддів вважає, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість по процентам за користування кредитом в сумі 3023,05 грн, яка виникла станом на 31 липня 2015 року.
Щодо суті апеляційної скарги
Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення (п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України).
Оскільки суд першої інстанції не звернув уваги на те, що відповідачем підписувалась довідка про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна» 30 днів пільгового періоду» і даним обставинам суд першої інстанції не надав оцінки, тому колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині позовних вимог про стягнення процентів за користування кредитом слід скасувати та в цій частині ухвалити нове судове рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» заборгованість по процентам за користування кредитом в сумі 3023,05 грн, яка виникла станом на 31 липня 2015 року.
Щодо судових витрат
В ч. 1 ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Як вбачається із матеріалів справи, позивачем при поданні позовної заяви сплачений судовий збір в сумі 2102 грн, що підтверджується платіжним дорученням (а.с.1).
Згідно платіжного доручення від 08 грудня 2020 року позивачем понесені витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 3153 грн.
Оскільки позовні вимоги акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» підлягають частковому задоволенню, то розмір стягнутих з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» судових витрат за подання позовної заяви підлягає збільшенню з 58 грн 80 коп. до 104 грн та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 156 грн.
Керуючись ст.ст. 367, п. 2 ч. 1 ст. 374, ст. 376, 384 ЦПК України, Луганський апеляційний суд у складі колегії суддів,
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» задовольнити частково.
Заочне рішення Сватівського районного суду Луганської області від 05 листопада 2020 року в оскаржуваній частині позовних вимог Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по процентам за користування кредитом скасувати та в цій частині ухвалити нове судове рішення.
Позовні вимоги Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за процентам за користування кредитом задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», код ЄДРПОУ: 14360570 заборгованість по процентами за користування кредитом в сумі 3023,05 грн, яка виникла станом на 31 липня 2015 року.
У задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства комерційний банк доОСОБА_1 про стягнення заборгованість по процентами за користування кредитом за період з 01 серпня 2015 року по 30 травня 2019 року відмовити за необґрунтованістю.
Заочне рішення Сватівського районного суду Луганської області від 05 листопада 2020 року в частині стягнення судових витрат змінити, збільшивши розмір стягнутих з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» судових витрат з 58,80 грн до 104 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 156 грн.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків встановлених ч. 3 ст. 389 ЦПК України.
Повний текст постанови складено 25 січня 2021 року.
Головуючий В.А. Коновалова
Судді В.М. Луганська
О.Ю. Карташов