Житомирський апеляційний суд
Справа №287/1038/20 Головуючий у 1-й інст. Винар Л. В.
Категорія ч.1 ст.130 КУпАП Доповідач Слісарчук Я. А.
21 січня 2021 року м.Житомир
Суддя Житомирського апеляційного суду Слісарчук Я.А., за участю: секретаря судового засідання Кашенко Л.М., особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП, щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою : АДРЕСА_1 ,
Постановою Олевського районного суду Житомирської області від 09 вересня 2020 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 10 200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 420 грн. 40 коп.
Згідно постанови, 10.06.2020 року о 18 год. 30 хв. в м. Олевськ по вул. Покальчука, гр. ОСОБА_1 керував мотоциклом марки «Дельта», без державного номерного знаку, з ознаками алкогольного сп'яніння: нестійка хода, запах алкоголю з порожнини рота, від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху.
Не погоджуючись з постановою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови суду, оскільки вважає, що вказаний строк він пропустив з поважних причин, постанову суду скасувати, а провадження по справі закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Вважає, що постанова суду є незаконною та необґрунтованою. Зазначає, що акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів є неналежним доказом, оскільки складений за участю лише одного свідка та в одному екземплярі. Посилається на те, що суд не обґрунтував обрання виду адміністративного стягнення. Вказує на те, що працівники поліції йому не пропонували пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки за допомогою технічного засобу. Зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення складено за участю лише одного свідка - ОСОБА_2 . Посилається на те, що суд не повідомляв його належним чином про час та місце розгляду справи, розглянув справу у його відсутності, чим порушив його право на захист. Вказує на відсутність в матеріалах справи належних та допустимих доказів, які б свідчили про вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , який просив задовольнити подану апеляційну скаргу, опитавши свідка ОСОБА_2 , перевіривши матеріали справи, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
Апеляційний суд поновлює ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови суду, оскільки вважає, що вказаний строк він пропустив з поважних причин.
Так, при розгляді справи в районному суді ОСОБА_1 не був присутній, копію постанови суду отримав 23.09.2020 року, а апеляційну скаргу на неї подав 01.10.2020 року.
Також, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого прийняти мотивоване законне рішення.
Під час апеляційного перегляду встановлено, що судом першої інстанції, не були дотримані вищезазначені вимоги закону, належним чином не з'ясовано обставини щодо вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а викладені в постанові висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.
Так, визнаючи доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, суд першої інстанції виходив з протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 377005 від 10.06.2020 року; письмових пояснень свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ; постанови серії БАА №009623 від 10.06.2020 року; копії посвідчення водія ОСОБА_1 .
З такими висновками суду першої інстанції апеляційний суд не погоджується.
Так, суд першої інстанції безпідставно послався як на доказ вини у вчиненні ОСОБА_1 вказаного правопорушення на письмове пояснення свідка ОСОБА_3 , оскільки таке пояснення в матеріалах справи відсутнє.
Сам свідок ОСОБА_3 не з'явився на виклик до апеляційного суду для надання пояснень.
Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції був опитаний свідок ОСОБА_2 , який заперечив той факт, що в його присутності працівники поліції пропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі, а тому апеляційний суд не приймає до уваги як доказ вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП письмове пояснення свідка ОСОБА_2 .
Працівник поліції Хомутовська Ю.Д., яка відбирала письмове пояснення у ОСОБА_2 та складала протокол про вчинення правопорушення щодо ОСОБА_1 , на виклики до апеляційного суду для надання пояснень не з'явилася.
Апеляційний суд вважає, що постанова серії БАА №009623 від 10.06.2020 року про накладення на ОСОБА_1 стягнення за вчинення правопорушень, передбачених ч.6 ст.121 КУпАП та ч.5 ст.121 КУпАП і копія посвідчення водія ОСОБА_1 не є доказами, які свідчать про відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку.
Отже, в матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а наяність лише одного протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 377005 від 10.06.2020 року не є достатнім для визнання винуватим ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Враховуючи вищевикладені обставини, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про недоведеність матеріалами справи об'єктивної сторони інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а відтак і відсутність в його діянні складу даного адміністративного правопорушення, оскільки у відповідності до вимог ст.62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне постанову суду скасувати, а провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП - закрити, на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Керуючись ст. 294 КУпАП суд,
Поновити ОСОБА_1 строк на оскарження постанови Олевського районного суду Житомирської області від 09 вересня 2020 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову Олевського районного суду Житомирської області від 09 вересня 2020 року, щодо ОСОБА_1 скасувати, а провадження у справі закрити, на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя: