Житомирський апеляційний суд
Справа №295/9771/13-к Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1
Категорія ст.537 КПК України Доповідач ОСОБА_2
20 січня 2021 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Житомирського апеляційного суду
в складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретаря ОСОБА_5
за участю:
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
засудженої ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі апеляційну скаргу прокурора Житомирської місцевої прокуратури ОСОБА_9 на ухвалу Богунського районного суду м. Житомира від 25.11.2020 року,
Ухвалу Богунського районного суду м. Житомира від 25.11.2020 року задоволено подання в.о. начальника Богунського районного відділу філії державної установи «Центр пробації» у Житомирській області про звільнення від відбування покарання ОСОБА_8 .
Своє рішення суд обґрунтував тим, що засуджена ОСОБА_8 в період іспитового строку, порушень обов'язків, покладених на неї вироком суду, не допускала, до адміністративної відповідальності не притягувалася, іспитовий строк сплив 16.03.2020, на час закінчення іспитового строку та розгляду подання, обвинувального вироку суду по іншому кримінальному провадженні щодо засудженої немає.
Не погоджуючись із таким рішенням, прокурор ОСОБА_9 подав апеляційну скаргу, в якій просить вказану ухвалу скасувати та постановити нову, якою подання начальника Богунського районного відділу філії державної установи «Центр пробації» у Житомирській області про звільнення від призначеного судом покарання у зв'язку із закінченням іспитового строку засудженої ОСОБА_8 залишити без задоволення.
Оскаржувану ухвалу вважає незаконною, з підстав неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність. Зазначає, що на момент розгляду у суді подання органу пробації про звільнення від призначеного судом покарання у зв'язку із закінченням іспитового строку засудженої ОСОБА_8 , судом встановлено факт, що в провадженні Коростишівського районного суду Житомирської області перебуває на розгляді кримінальне провадження №12016060190000367 відносно ОСОБА_8 по обвинуваченню останньої за ч.1 ст.203-2 КК України, однак незважаючи на цей факт судом не враховано змісту ч.3 ст.78 КК України та п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003. Посилається на те, що у разі набрання законної сили оскаржуваної ухвали, орган пробації, виконуючи вимоги ч.2 ст.185 КВК України, зобов'язаний зняти з обліку засуджену ОСОБА_8 , втрачаючи право в подальшому звернутись до суду з поданням про скасування іспитового строку. Вказує, що у разі засудження ОСОБА_8 Коростишівським районним судом Житомирської області за ч.1 ст.203-2 КК України, суд не матиме можливості призначити покарання за сукупністю вироків, тим самим не виконавши вимоги ст.ст.71, 72, 78 КК України.
Заслухавши доповідача, прокурора, який просив задовольнити подану апеляційну скаргу, засуджену та її захисника, які вважали ухвалу суду законною і обґрунтованою, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.44 КК України особа, яка вчинила злочин, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом. Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюються виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.
Відповідно до положень ч. 1, 3 ст.78 КК України після закінчення іспитового строку засуджений, який виконав покладені на нього обов'язки та не вчинив нового злочину, звільняється судом від призначеного йому покарання; у разі вчинення засудженим протягом іспитового строку нового злочину, суд призначає йому покарання за правилами, передбаченими в статтях 71, 72 цього Кодексу.
Згідно до положень цієї правової норми однією з умов для звільнення засудженого від призначеного покарання, після закінчення іспитового строку, є не тільки виконання покладених на нього обов'язків, а й не вчинення нового злочину.
Недотримання будь-якої із вищезазначених умов вказує на порушення засудженим положень ст.75 КК України щодо звільнення його при ухваленні вироку від відбування покарання з випробуванням та не дає підстав для застосування ст.78 КК України, навіть у разі закінчення визначеного судом терміну іспитового строку.
Відповідно до абзацу 4 п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2003, частиною 2 статті 75 КК передбачено, що суд за наявності визначених законом підстав може ухвалити рішення про звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки. Виходячи з цих положень закону, а також зі змісту частини 3 статті 78 КК, у разі вчинення особою під час іспитового строку нового злочину суди мають розцінювати це як порушення умов застосування статті 75 КК про звільнення від відбування покарання з випробуванням і призначати покарання за сукупністю вироків на підставі статті 71 КК. У таких випадках повторне звільнення від відбування покарання з випробуванням є неприпустимим.
Як вбачається з матеріалів провадження, вироком Богунського районного суду м. Житомира від 16.03.2015 року ОСОБА_8 засуджено за ч.2 ст.307, з застосуванням ч.1 ст.69, ч.3 ст.307, з застосуванням ч.1 ст.69 та ч.1 ст. 70 КК України до 5 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є її власністю. На підставі ст.79 КК України її звільнено від відбування покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку 5 років, якщо вона протягом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені відповідно до ст.76 КК України обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи, періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.
Водночас, судом встановлено, що під час іспитового строку, а саме 21.05.2016 року, відносно ОСОБА_8 внесені відомості до ЄРДР за № 12016060190000367 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.203-2 КК України, та 14.02.2019 року ОСОБА_8 повідомлено про підозру. На даний час в Коростишівському районному суді Житомирської області триває розгляд кримінального провадження №280/700/16-к відносно ОСОБА_8 за ч.1 ст.203-2 КК України та станом на 25.11.2020 остаточне рішення у даному провадженні не прийнято.
На підставі наведеного, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги прокурора про відсутність підстав для звільнення ОСОБА_8 від призначеного судом покарання.
Враховуючи вищезазначене, апеляційний суд вважає помилковим висновок суду першої інстанції щодо наявності, на час розгляду подання, правових підстав для звільнення ОСОБА_8 від призначеного, за вироком Богунського районного суду м. Житомира від 16.03.2015 року, покарання по закінченню іспитового строку, оскільки у поданні в.о. начальника Богунського районного відділу філії державної установи «Центр пробації» у Житомирській області не зазначено належних доказів, які б підтверджували дотримання засудженою обов'язку не вчиняти злочинів під час встановленого їй іспитового строку.
З врахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що ухвала місцевого суду не може бути визнана законною та обґрунтованою, а тому вважає за необхідне скасувати її та постановити нову ухвалу.
Керуючись ст.ст. 404, 407, 537, 539 КПК України колегія суддів,
Апеляційну скаргу прокурора Житомирської місцевої прокуратури ОСОБА_9 задовольнити, ухвалу Богунського районного суду м. Житомира від 25.11.2020 року, якою задоволено подання в.о. начальника Богунського районного відділу філії державної установи «Центр пробації» у Житомирській області та звільнено від відбування покарання ОСОБА_8 - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою у задоволенні подання в.о. начальника Богунського районного відділу філії державної установи «Центр пробації» у Житомирській області про звільнення від відбування покарання ОСОБА_8 , - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді: