Справа №295/15836/19 Головуючий у 1-й інст. Анциборенко Н. М.
Категорія 76 Доповідач Коломієць О. С.
25 січня 2021 року Житомирський апеляційний суд у складі:
головуючого: Коломієць О.С.
суддів: Талько О.Б, Шевчук А.М.
за участю секретаря
судового засідання Дяченко Ю.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 04 серпня 2020 року у цивільній справі № 295/15836/19 за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Житомирський бронетанковий завод» про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди
У жовтні 2019 року позивач звернувся до суду з позовом, який пред'явив до ДП «Житомирський бронетанковий завод», та просив визнати незаконним і скасувати наказ №432-ОС від 06.09.2019 про звільнення, поновити його на роботі, стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу та моральну шкоду.
Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 04 серпня 2020 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з зазначеним рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу та просив скасувати оскаржуване рішення, ухвалити нове про задоволення його вимог у повному обсязі.
21 січня 2021 року до Житомирського апеляційного суду надійшло клопотання адвоката Циганчук Н.А, в якому остання просила зупинити провадження у справі на підставі положень п.1 ч.1 ст. 251 ЦПК України у зв'язку зі смертю позивача ОСОБА_1 , яка настала ІНФОРМАЦІЯ_1 , до залучення до участі у справі його правонаступника - дружини ОСОБА_2 .
У судовому засіданні представник відповідача заявив клопотання про закриття провадження по справі, оскільки дані правовідносини не допускають правонаступництво.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 необхідно закрити, виходячи з наступного.
У випадку, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які звернулися із позовною заявою або до яких пред'явлено позов, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва, суд відмовляє у відкритті провадження у справі (пункт 6 частини першої статті 186 ЦПК України), а у разі, коли провадження у справі вже відкрито, - закриває таке провадження (пункт 7 частини першої статті 255 ЦПК України). Проте, якщо суд першої інстанції ухвалив законне й обґрунтоване рішення, смерть фізичної особи-сторони у спорі чи припинення юридичної особи-сторони у спорі, що не допускає правонаступництва, після ухвалення такого рішення не може бути підставою для його скасування в апеляційному порядку повністю або частково із закриттям провадження у справі (частина третя статті 377 ЦПК України). Аналогічно не можна скасувати у касаційному порядку повністю чи частково із закриттям провадження у справі законне й обґрунтоване рішення суду першої або апеляційної інстанції (частина третя статті 414 ЦПК України).
Згідно з частиною четвертою статті 25 ЦК України цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.
За загальним правилом, процесуальне наступництво можливе не з усіх вимог, а тільки з тих, які мають майновий характер. Правонаступництво не допускається, якщо вимога тісно пов'язана з особистістю, тобто йдеться про захист особистого немайнового права, наприклад, розірвання шлюбу, стягнення аліментів, поновлення на роботі, встановлення факту проживання однією сім'єю тощо.
Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Статтею 1219 ЦК України передбачено, що не входять до складу спадщини права та обов'язки, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема: 1) особисті немайнові права.
Тобто до складу спадщини після смерті ОСОБА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , не можуть входити його особисті немайнові права, а саме: його право на поновлення на роботі, тому у цій частині позовних вимог не допускається залучення правонаступників.
Частиною першою статті 1227 ЦК України передбачено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Стаття 1227 ЦК України регулює питання спадкування сум заробітної плати, право на одержання яких виникло у спадкодавця за життя, але не було ним реалізоване.
У позовному провадженні процесуальне правонаступництво відбувається в тих випадках, коли права або обов'язки одного із суб'єктів спірного матеріального правовідношення в силу тих або інших причин переходять до іншої особи, яка не брала участі у цьому процесі.
Разом з тим, вимоги про матеріальні відшкодування, які є похідними від вимоги про поновлення на роботі, не були вирішені судом першої інстанції під час розгляду справи на користь позивача, тому у нього на момент звернення до Житомирського апеляційного суду зі скаргою на рішення суду першої інстанції не існувало право на отримання сум середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, яке могло б перейти у спадок.
Отже, процесуальне правонаступництво тісно пов'язане з матеріальним, оскільки процесуальне правонаступництво передбачає перехід суб'єктивного права або обов'язку від однієї особи до іншої в матеріальному праві. При цьому незалежно від підстав матеріального правонаступництва, процесуальне правонаступництво допускається лише після того, як відбудеться заміна в матеріальному правовідношенні.
Відповідно до пункту 7 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.
Перелік підстав за яких суд закриває провадження у справі є вичерпним і поширювальному тлумаченню не підлягає.
Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , яке видано 04 січня 2021 року Житомирським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрально-західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), ОСОБА_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідно до положень ч. 1, 3 ст. 377 ЦПК України, судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу. Якщо судом першої інстанції ухвалено законне і обґрунтоване рішення, смерть фізичної особи - сторони у спорі чи припинення юридичної особи - сторони у спорі, що не допускає правонаступництва, після ухвалення такого рішення не може бути підставою для застосування вимог частини першої цієї статті.
Частиною 9 статті 10 ЦПК України встановлено, що у випадку, коли спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).
Враховуючи, що спірні правовідносини з трудових прав мають особистий характер, а тому не допускають правонаступництво, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне закрити апеляційне провадження у справі.
Керуючись ст. 55, 255, 259, 377, 381, 389 ЦПК України, суд
Апеляційне провадження у цивільній справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 04 серпня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Житомирський бронетанковий завод» про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди - закрити.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Повний текст постанови складено 26 січня 2021 року.
Головуючий Судді