Житомирський апеляційний суд
Справа №295/12554/20 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1
Категорія ст. 170 КПК України Доповідач ОСОБА_2
21 січня 2021 року
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Житомирського апеляційного суду в складі:
головуючого судді: ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря: ОСОБА_5 ,
прокурора: ОСОБА_6 ,
представника
ОСОБА_7 : адвоката ОСОБА_8 ,
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира від 19.10.2020 року про накладення арешту на майн, .
Прокурор відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби Житомирської обласної прокуратури ОСОБА_6 звернувся до суду першої інстанції з клопотанням, в якому просить з метою збереження речових доказів, накласти арешт на речі та документи з тимчасовим позбавленням права власника на користування та відчуження, вилучені при проведенні обшуку вантажного автомобіля МАЗ 500, VIN НОМЕР_1 , 1976 року випуску, д.н.з. НОМЕР_2 , який на праві власності належить ОСОБА_7 , а саме: вантажний автомобіль МАЗ 500, VIN НОМЕР_1 , 1976 року випуску, д.н.з. НОМЕР_2 , з цистерною, технічним паспортом; рідину з характерним запахом дизельного пального, яка знаходиться в цистерні автомобіля МАЗ 500, д.н.з. НОМЕР_2 , - 6 300 л; зразки, відібрані для експертизи; копії наданих документів; чорнові записи.
В клопотанні зазначено, що слідчим управлінням ГУ ДФС у Житомирській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №32020060000000032, відомості щодо якого зареєстровані у Єдиному реєстрі досудових розслідувань 13.08.2020 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.204 КК України.
Досудове розслідування розпочато на підставі матеріалів оперативного управління ГУ ДФС у Житомирській області, відповідно до яких вбачається, що невстановлені особи на території Житомирської області здійснюють незаконне виготовлення з недоброякісної сировини, зберігання з метою збуту, а також збут незаконно виготовленого дизельного пального через ряд АЗС, що є підакцизним товаром та яке виготовляється шляхом штучного збільшення об'єму та заниження якості за допомогою додавання до пального базового мастила ОР - 400 та інших невластивих домішок, що за вмістом сірки перевищує критично допустимі значення встановлені вимогами існуючих, чинних Технологічних регламентів та ДСТУ, що може вплинути на навколишнє природне середовище та спричинити шкоду здоров'ю людей.
Підставою для внесення відомостей до ЄРДР стало повідомлення ОУ ГУ ДФС у Житомирській області про виявлення кримінального правопорушення № 569/7/06-30-03-06 від 11.08.2020 року, відповідно до якого встановлено, що на одній з нафтобаз Коростенського району Житомирської області проводиться незаконне виготовлення дизельного палива, яке в подальшому за готівкові кошти реалізується пересічним громадянам через ряд АЗС.
Окрім того, відповідно до заяви мешканця Коростенського району ОСОБА_9 № 61/М від 29.07.2020 року встановлено, що незаконно виготовлене з недоброякісної сировини пальне реалізується за адресою: АДРЕСА_1 . Доводи, викладені у вказаній заяві, підтверджені показаннями ОСОБА_9 при допиті останнього в якості свідка при проведенні досудового розслідування.
Окрім того, інформація, викладена у заяві ОСОБА_9 , знайшла своє підтвердження у проведеному дослідженні (випробовуванні) дизельного пального, зразок якого заявником був придбаний за адресою: АДРЕСА_1 , та в подальшому досліджений Випробувальною лабораторією нафтопродуктів в Житомирській області TOB «Глобус-Петролеум». Так, відповідно до Паспорту якості № 1382 від 31.07.2020 року встановлено, що вказане дизельне пальне не відповідає вимогам п. 10 Таблиці 1 ДСТУ 7688:2015 «Паливо дизельне Євро. Технічні умови» зі зміною за масовою часткою механічних домішок (не властивих до домішок пальному) та п. 26 Технічного регламенту до автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив за вмістом сірки.
Відповідно до інформації, отриманої від Державної екологічної інспекції Поліського округу (лист за вх. № 249/6 від 05.08.2020 року), показники якості, відображені в Паспорті якості № 1382 від 31.07.2020 року, за вмістом сірки перевищують допустиме значення, встановлене вимогами щодо характеристик дизельного палива, який ймовірно може вплинути на навколишнє природне середовище.
У ході подальшого проведення ряду слідчих дій та оперативних заходів встановлено, що окрім зазначеної адреси, реалізація фальсифікованого дизельного пального за готівкові кошти пересічним громадянам здійснюється за адресами: АДРЕСА_1 на земельних ділянках з кадастровими номерами 1810700000:01:012:0014 та 1810700000:01:012:0049, розміщених поряд з територією ПАТ «Коростенський м'ясокомбінат».
Так, відповідно до протоколу огляду від 27.08.2020 року встановлено, що на зазначених земельних ділянках розташовані гаражні приміщення, в яких знаходяться бочки із ймовірно фальсифікованим пальним.
Безпосередньо реалізація фальсифікованого дизельного пального на вказаних земельних ділянках здійснюється з вантажного автомобіля МАЗ, 500, д.н.з. НОМЕР_3 , по ціні 17 грн. за 1 л.
Згідно наявних баз даних та відкритих реєстрів ДПС України, за вказаними адресами ліцензії на право роздрібної торгівлі не видавались, вантажний автомобіль МАЗ, 500, д.н.з. НОМЕР_3 , як рухомий акцизний склад не зареєстрований.
Прокурор в клопотанні зазначає, що є всі підстави вважати, що невстановленими особами організовано незаконне виготовлення підакцизних товарів (дизельного пального) із недоброякісної сировини, що становлять загрозу життю та здоров'ю людей, з використанням обладнання, що забезпечує масове виробництво, а також збут таких товарів, відповідальність за що передбачена ч.3 ст.204 КК України.
Згідно інформації Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Житомирській області (філія ГСЦ МВС) № 31/6-781 від 31.08.2020 року, право власності на вантажний автомобіль МАЗ, 500, VIN НОМЕР_1 , 1976 року випуску, д.н.з. НОМЕР_3 , належить ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_2 .
З метою виявлення та фіксації речей та документів, які можуть бути використані, як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час розслідування кримінального провадження, 12.10.2020 року проведено обшук вантажного автомобіля МАЗ 500, VIN НОМЕР_1 , 1976 року випуску, д.н.з. НОМЕР_3 , який на праві власності належить ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_2 .
У ході проведення якого, виявлено та вилучено речі та документи, належать ОСОБА_7 :
- вантажний автомобіль МАЗ 500, VIN НОМЕР_1 ,1976 року випуску, д.н.з. НОМЕР_2 , з цистерною, технічним паспортом;
- рідину з характерним запахом дизельного пального, яка знаходиться в цистерні автомобіля МАЗ 500, д.н.з. НОМЕР_2 - 6 300 л;
-зразки, відібрані для експертизи;
- копії наданих документів;
- чорнові записи.
Досудовим розслідуванням встановлено, що фактичним власником вилученого вантажного автомобіля МАЗ, 500, VIN НОМЕР_1 , 1976 року випуску, д.н.з. НОМЕР_2 , рідини з характерним запахом пального, чорнових записів та наданих копій документів є ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , номер телефону НОМЕР_4 . Зазначене підтверджується протоколами обшуків від 12.10.2020 року, актом приймання-передачі на відповідальне зберігання від 12.10.2020 року, матеріалами кримінального провадження.
Проведеним оглядом встановлено, що вилучені документи, пальне, транспортний засіб містять відомості щодо кількості, вартості та якості пального, тобто містять обставини, що підлягають перевірці та доказуванню - факту реалізації пального з ознаками підробки.
Окрім того, з метою перевірки відповідності вилученого пального вимогам ДСТУ та Технічного регламенту до автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив, вилучене пальне по його видах необхідне для проведення експертних досліджень та експертиз.
Перелічені документи та паливо визнані речовими доказами у кримінальному провадженні №32020060000000032 від 13.08.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.204 КК України, оскільки відповідають критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України, а саме - є матеріальними об'єктами, містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а тому виникла необхідність накладення на них арешту з метою їх збереження.
Ухвалою слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира від 19.10.2020 року клопотання задоволено.
Накладено арешт на речі та документи, вилучені при проведенні обшуку вантажного автомобіля МАЗ, 500, VIN НОМЕР_1 , 1976 року випуску, д.н.з. НОМЕР_2 , який на праві власності належить ОСОБА_7 , а саме:
- вантажний автомобіль МАЗ 500, VIN НОМЕР_1 , 1976 року випуску, д.н.з. НОМЕР_2 , з цистерною, технічним паспортом;
- рідину з характерним запахом дизельного пального, яка знаходиться в цистерні автомобіля МАЗ 500, д.н.з. НОМЕР_2 , - 6 300 л;
- зразки, відібрані для експертизи;
- копії наданих документів;
- чорнові записи, з тимчасовим позбавленням власника права на користування та відчуження вказаного майна.
Своє рішення слідчий суддя обґрунтував тим, що встановлена безумовна переконливість щодо застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт вищезазначеного майна, яке є речовим доказом у кримінальному провадженні, та врахувавши правову підставу для арешту майна, слідчий суддя вважав, що клопотання є обґрунтоване та підлягає задоволенню.
В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_7 , просить скасувати ухвалу слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира від 19.10.2020 року, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні клопотання про арешт майна відмовити.
Вважає, що оскаржувана ухвала не відповідає вимогам КПК України, а арешт накладено необґрунтовано.
Посилається на те, що невиконання слідчим суддею приписів ч.1 ст.172 КПК України щодо належного сповіщення про час та місце розгляду клопотання прокурора про арешт майна власника майна призвело до порушення прав ОСОБА_7 на доступ до справедливого суду, а отже було допущене істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, яке перешкодило прийняти законне та обґрунтоване судове рішення.
Зазначає, що прокурором при поданні відповідного клопотання до суду та його розгляді не було доведено існування правових підстав для накладення арешту на майно ОСОБА_7 , передбачених ч.2 ст.170 КПК України, оскільки ним не надано доказів, що зазначене ним майно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України.
Посилається на те, що до клопотання прокурора не додано постанови про визнання майна, на яке він просить накласти арешт, речовим доказом у кримінальному провадженні, в якій повинно бути зазначено підстави для визнання майна речовим доказом, з огляду на положення ст.98 КПК України.
Зазначає, що до клопотання прокурора про накладення арешту не додано оригінали або копії документів, якими він обґрунтовує доводи свого клопотання, у тому числі, які б підтверджували, що майно на яке накладено арешт належить ОСОБА_7 , що є порушенням ст.171 КПК України. Також прокурором при поданні вказаного клопотання проігноровані вимоги приписів ч.3 ст.172 КПК України.
Посилається на те, що слідчий суддя використав завідомо перекручені дані з клопотання прокурора, не перевіривши їх достовірність.
Зазначає, що 04.05.2020 року автомобіль був переданий в оренду фізичній особі - підприємцю ОСОБА_10 , доказом чого є договір № 04/05-2020 оренди транспортного засобу від 04.05.2020 року та іншими доказами. Відповідно, рідина, зразки, копії та записи не є власністю скаржника та вказані обставини не були перевірені слідчим суддею при постановленні оскаржуваної ухвали.
Вказує, що рідина використовувалась скаржником виключно для власних потреб, так як він є фізичною особою - підприємцем, що здійснює також перевезення вантажним автомобільним транспортом, надає в оренду вантажні автомобілі. Крім того скаржником за власною ініціативою було проведено дослідження якості пального, відповідно до листа ОСОБА_7 від 23.12.2020 року. Відповідно до протоколу випробувань №885-11/2020 від 28.12.2020 року були перевірені зразки палива, які були залишені при проведені обшуку слідчими у ОСОБА_7 . Відповідно до висновку «За перевіреними показниками зразок палива дизельного відповідає вимогам ДСТУ 7688:2015 «Паливо дизельне ЄВРО. Технічні умови», як ДП-Л-Євро5».
Посилається на те, що після винесення оскаржуваної ухвали, автомобіль був арештований, переданий слідчим ОСОБА_7 на відповідальне зберігання з опечатаними кабіною, баками, заправній арматурі. Тобто, автомобіль не може використовуватись ОСОБА_7 , але він потрібен для поточної роботи, на нього могли накласти арешт з забороною на відчуження, але фактично проведеним опечатуванням він не підлягає використанню, доказом чого є акт прийому-передачі майна на відповідальне зберігання від 13.10.2020 року.
Зазначає, що відповідно до п.11 ст.170 КПК, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Однак, будь-яких доказів необхідності застосування такого заходу, як арешт автомобіля та фактично його знерухомлення, не наведено та не доведено, а накладення арешту на автомобіль є надмірним тягарем для його володільця ОСОБА_7 .
Під час апеляційного розгляду адвокат ОСОБА_8 підтримала вимоги та доводи апеляційної скарги, просила її задовольнити з викладених в ній мотивів. Зазначила, що апеляційний розгляд можливо провести без ОСОБА_7 , який обізнаний про судове засідання, приймати участь в ньому не бажає. Додатково пояснила, що автомобіль ОСОБА_7 у травні 2020 року було передано в оренду, тому всі подальші дії з вказаним автомобілем не мають відношення до ОСОБА_7 , паливо йому не належить, його реалізацією він не займався.
Прокурор заперечив щодо задоволення вказаної апеляційної скарги та просив залишити її без задоволення, а ухвалу слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира від 19.10.2020 року, залишити без змін. Додатково зазначив, що відповідно до інформації Управляння Держпраці у Житомирській області ОСОБА_7 не звертався до Управління з питань видачі та отримання дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, яким є цистерна з паливом. Згідно реєстру ІТС вбачається, що автомобль МАЗ 500 на який накладено арешт, не зареєстрований як рухомий акцизний склад. При цьому на даний час вирішується питання про внесення відомостей до ЄРДР за ст. 272 КК України.
Заслухавши доповідь судді, доводи та пояснення учасників апеляційного розгляду, дослідивши матеріали судового провадження та документи і докази, додані до апеляційної скарги і під час апеляційного розгляду, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень прокурора, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Арешт майна - це один із заходів забезпечення кримінального провадження, суть якого відповідно до вимог ч.1ст.170 КПК України, полягає у тимчасовому, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумної підозри вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Згідно ч.2ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:
1)збереження речових доказів;
2)спеціальної конфіскації;
3)конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4)відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
При цьому частиною другою даної норми передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну Відповідно до ст.172 КПК України, клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Як передбачено ч.1 ст.173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексувідповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Звертаючись до суду із клопотанням про накладення арешту на майно, прокурор послався на те, що у органу досудового розслідування наявні достатні підстави та розумні підозри вважати, що вилучені в ході проведення обшуку предмети та речі є речовими доказами у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, тому з метою їх збереження, а також з метою встановлення істини у кримінальному провадженні, експертного дослідження речей згідно п.п.1,4 ч.2 ст.167 КПК України, які є предметом злочину та його знаряддям, необхідно накласти на них арешт.
Задовольняючи клопотання прокурора про накладення арешту на майно, слідчий суддя виходив з наявності підстав вважати, що вилучене під час проведення обшуку майно, яке зазначене в клопотанні прокурора, можуть бути використане як доказ обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, застосоване для проведення відповідних експертиз, та відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України.
З таким висновком погоджується і колегія суддів.
Як вбачається з матеріалів провадження, слідчим управлінням ГУ ДФС у Житомирській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №32020060000000032, відомості щодо якого зареєстровані у Єдиному реєстрі досудових розслідувань 13.08.2020 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.204 КК України.
Досудове розслідування розпочато на підставі матеріалів оперативного управління ГУ ДФС у Житомирській області, відповідно до яких вбачається, що невстановлені особи на території Житомирської області здійснюють незаконне виготовлення з недоброякісної сировини, зберігання з метою збуту, а також збут незаконно виготовленого дизельного пального через ряд АЗС, що є підакцизним товаром та яке виготовляється шляхом штучного збільшення об'єму та заниження якості за допомогою додавання до пального базового мастила ОР - 400 та інших невластивих домішок, що за вмістом сірки перевищує критично допустимі значення встановлені вимогами існуючих, чинних Технологічних регламентів та ДСТУ, що може вплинути на навколишнє природне середовище та спричинити шкоду здоров'ю людей.
У ході подальшого проведення ряду слідчих дій та оперативних заходів встановлено, що окрім зазначеної адреси, реалізація фальсифікованого дизельного пального за готівкові кошти пересічним громадянам здійснюється за адресами: АДРЕСА_1 на земельних ділянках з кадастровими номерами 1810700000:01:012:0014 та 1810700000:01:012:0049, розміщених поряд з територією ПАТ «Коростенський м'ясокомбінат».
Відповідно до протоколу огляду від 27.08.2020 року встановлено, що на зазначених земельних ділянках розташовані гаражні приміщення, в яких знаходяться бочки із ймовірно фальсифікованим пальним. Безпосередньо реалізація фальсифікованого дизельного пального на вказаних земельних ділянках здійснюється з вантажного автомобіля МАЗ, 500, д.н.з. НОМЕР_3 , по ціні 17 грн. за 1 л.
Згідно наявних баз даних та відкритих реєстрів ДПС України, за вказаними адресами ліцензії на право роздрібної торгівлі не видавались, вантажний автомобіль МАЗ, 500, д.н.з. НОМЕР_3 , як рухомий акцизний склад не зареєстрований.
Відповідно до інформації Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Житомирській області (філія ГСЦ МВС) № 31/6-781 від 31.08.2020 року, право власності на вантажний автомобіль МАЗ, 500, VIN НОМЕР_1 , 1976 року випуску, д.н.з. НОМЕР_3 , належить ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_2 .
На підставі ухвали слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира від 14.09.2020 року, 12.10.2020 року проведено обшук вантажного автомобіля МАЗ 500, VIN НОМЕР_1 , 1976 року випуску, д.н.з. НОМЕР_3 , який на праві власності належить ОСОБА_7 , зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_2 .
У ході проведення якого, виявлено та вилучено речі та документи, які зазначені в клопотанні та належать ОСОБА_7 .
Відповідно до ст.98 КПК України речові докази - це матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
В матеріалах провадження наявна постанова старшого слідчого СВ з ОВС першого ВРКП СУ ГУ ДФС в Житомирській області ОСОБА_11 від 13.10.2020 року про визнання речовими доказами майна, вилученого під час проведення обшуку, в тому числі і спірного на час апеляційного розгляду (а.с.26-28).
Тому доводи апелянта щодо відсутності в матеріалах провадження постанови про визнання зазначеного в клопотанні прокурора майна речовим доказом, апеляційний суд визнає безпідставними та такими що спростовуються матеріалами справи.
Також є безпідставними доводи апелянта, що прокурором не долучено до клопотання про арешт майна документів, якими він обґрунтовує доводи свого клопотання.
Як вбачається з матеріалів провадження, а саме супровідного листа, що до Богунського районного суду м. Житомира крім клопотання про арешт майна від 13.10.2020 на 4 арк. долучено: копія витягу з ЄРДР від 13.10.2020 на 1 арк.; копія рапорту від 07.08.2020 на 1 арк.; копія заяви ОСОБА_9 на 1 арк.; копія паспорту якості №1382 від 31.07.2020 на 1 арк.; копія листа Державної екологічної інспекції Поліського округу на 1 арк.; копія супровідного листа щодо виконання доручення на 1 арк.; копія рапорту від 31.08.2020 на 2 арк.; копія протоколу огляду від 27.08.2020 на 1 арк.; копія рапорту від 25.08.2020 на 1 арк.; копія ухвали суду №1-кс/295/4469/20 від 14.09.2020 на 3 арк.; копія протоколу обшуку від 12.10.2020 на 5 арк.; копія постанови про приєднання предметів та речей до кримінального провадження як речових доказів, на 3 арк., заява про розгляд без участі(а.с.1).
Посилання апелянта на те, що автомобіль був переданий в оренду фізичній особі - підприємцю ОСОБА_10 , доказом чого є договір № 04/05-2020 оренди транспортного засобу від 04.05.2020 року та Актом приймання - передачі до вказаного договору не спростовують доводи прокурора, викладені в клопотанні про арешт майна, а також висновків слідчого судді, як і тих обставин, які слугували підставами для внесення до ЄРДР відомостей про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.204 КК України. Крім того наданий договір та Акт не підтвердженні іншими документами, ніде не зареєстрований, додаткових доказів існування таких договірних відносин, користування автомобілем на час обшуку іншою особою, ніж ОСОБА_7 , апелянтом надано не було. Сам факт надання договору та акту про передачу майна за таких умов на думку колегії суддів не може беззаперечно свідчити про наявність таких відносин, викликає обгрунтовані сумніви в достовірності такої інформації.
В судовому засіданні при апеляційному розгляді прокурор пояснив, що по злитому з автомобіля пальному проведено експертне дослідження, відповідно до якої пальне відповідає ДСТУ.
Разом з тим зазначив, що фізична особа- підприємець ОСОБА_7 (РНОКПП НОМЕР_5 ) не звертався до Управління Держпраці у Житомирській області з питань видачі та не отримував в Управлінні дозволи на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.
Також зазначив, що на адресу Управління Держпраці у Житомирській області ОСОБА_7 не надавав копії дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, отримані в інших органах Держпраці.
На підтвердження вищенаведеного надав відповідь з Управління Держпраці у Житомирській області від 12.11.2020 року №5536.
Послався на те, що відповідно до протоколу огляду від 28.08.2020 року з наявних баз даних та відкритих реєстрів ДПС України, за вказаними адресами ліцензії на право роздрібної торгівлі не видавались, вантажний автомобіль МАЗ, 500, д.н.з. НОМЕР_3 , як рухомий акцизний склад не зареєстрований.
Апеляційний суд зазначає, що в матеріалах провадження відсутні будь-які документи дозвільного характеру на виконання робіт підвищеної небезпеки щодо зберігання, застосування горючих рідин та експлуатацію машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки з виявленого автомобіля, які видаються на підставі висновків експертиз з охорони праці та промислової безпеки.
Не надано таких документів представником і в суді апеляційної інстанції.
Доводи апелянта стосовно безпідставності накладення арешту на майно, апеляційний суд визнає необгрунтованими.
Так, згідно п.1 ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Частиною 3 статті 170 КПК України встановлено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Ухвалюючи рішення, слідчий суддя дійшов до обґрунтованого висновку, що вилучене під час проведення 12.10.2020 року обшуку майно, відповідає критеріям, встановленим у статті 98 КПК України, належним чином умотивувавши такий висновок.
Посилання апелянта на те, що розгляд клопотання про арешт майна проведено в порушення ч.1 ст.172 КПК України, без належного повідомлення власника майна, знайшли своє підтвердження в ході апеляційного перегляду ухвали слідчого судді. Разом з тим зазначені обставини не впливають на правильність прийнятого слідчим суддею рішення по суті. Права власника майна було фактично поновлено шляхом прийняття до розгляду апеляційної скарги, проведення судового розгляду її за участі адвокат ОСОБА_8 , яка представляє інтереси власника майна та надала відповідні пояснення, документи, заявляла клопотання, користувалася іншими правами в судовому засіданні для доведення своєї позиції в інтересах ОСОБА_7 . Зазначені доводи та пояснення було в повному обсязі розглянуто та досліджено колегією суддів.
Доводи апелянта про те, що слідчий суддя не дотримався норм закону щодо розумності та співмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження і не врахував наслідків арешту майна, за наведених вище обставин не знайшли свого підтвердження. Додатково слід зазначити, що враховуючи наведені вище обставини, а також те, що арештований автомобіль являє собою цистерну для перевезення палива, з якого відповідно до клопотання прокурора здійснювалася торгівля зазначеним паливом без відповідних дозволів та ліцензії, підстав для скасування ухвали слідчого судді в частині навіть заборони користування вказаним автомобілем апеляційний суд не вбачає.
Крім того звертає на себе також увагу та обставина, що апелянтом зазначається в апеляційній скарзі та в ході апеляційного розгляду провадження про те, що паливо та вилучені в ході обшуку записи та документи на вказане паливо ОСОБА_7 не належить, тому вбачається безпідставним вимоги апеляційної скарги про скасування ухвали слідчого судді в частині накладання арешту на вказане майно, як таке, що за твердженням апелянта ОСОБА_7 не належить.
При цьому колегія суддів звертає увагу, що арешт майна - це тимчасовий захід, а тому власник майна не позбавлений права звернутися з клопотанням про зняття арешту в разі не проведення слідчих дій з вказаним майном протягом тривалого часу або встановленням обставин, які впливають на необхідність подальшого такого арешту, або у разі , коли підстави для арешту відпали.
Також, колегія суддів звертає увагу, що згідно практики ЄСПЛ втручання держави у володіння майном є виправданим, якщо воно здійснюється для задоволення суспільного інтересу, у визначенні якого Суд надає державам право користуватися значною свободою розсуду з огляду на те, що національні органи влади краще знають потреби власного суспільства і перебувають у кращому становищі, ніж міжнародний суддя для оцінки того, що становить суспільний інтерес.
Правомірним є арешт за умови одночасного існування критеріїв правомірності цього втручання (зокрема, законності, суспільного інтересу та справедливого балансу).
Отже, колегія суддів вважає, що в даному випадку дотримано вимоги правомірності втручання у право власності фізичних осіб, таке втручання є законним, відповідає суспільному інтересу та при цьому враховано розумність та співмірність (справедливий баланс) обмеження права власності завданням кримінального провадження, передбаченим ст.2 КПК України, оскільки іншим чином неможливо збереження речових доказів.
За таких підстав, ухвала слідчого судді від 19.10.2020 року є законною та обґрунтованою, правові підстав для її скасування відсутні.
Керуючись ст.ст.404,407,422 КПК України колегія суддів, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_8 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира від 19.10.2020 року про накладення арешту на майно залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Судді: