Провадження № 33/803/101/21 Справа № 203/3614/20 Суддя у 1-й інстанції - Підберезний Г. А. Суддя у 2-й інстанції - Джерелейко О. Є.
25 січня 2021 року м. Дніпро
Суддя Дніпровського апеляційного суду Джерелейко О.Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 на постанову Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 07 грудня 2020 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП,
При обставинах, зазначених в постанові суду першої інстанції, 07.09.2020 о 11 год. 00 хв. ОСОБА_1 , перебуваючи біля будинку №2 на площі Старомостовій в м. Дніпро, висловлювався нецензурною лайкою на адресу ОСОБА_2 , чіплявся до неї, чим порушував громадський порядок та спокій громадян.
Постановою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 07 грудня 2020 року ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 51,00 гривень, а також стягнуто з нього судовий збір на користь держави в розмірі 420 гривень 40 копійок.
Не погоджуючись з вищевказаною постановою, особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в який просить скасувати постанову як незаконну і необґрунтовану, постановити нову, якою провадження по справі щодо нього закрити за відсутністю в його діях події складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що судом першої інстанції неповно з'ясовані обставини справи, які мають істотне значення для прийняття законного рішення.
Зазначає, що відповідно до доданого відеозапису з місця події, в його діях відсутній склад і подія адміністративного правопорушення.
Так, відповідно до відеозапису, ОСОБА_2 свідомо кидалася під автобус, що проїжджав на свою законну зупинку, для провокування дорожньо-транспортної пригоди, а саме наїзду на неї.
Автобус продовжував рух заднім ходом, йому для порятунку життя та здоров'я ОСОБА_2 , діючи в стані крайньої необхідності, йому довелося прибрати її з-під траєкторії руху автобуса.
Посилається на те, що відповідно до ст.ст. 17,18 КУпАП особа, яка діяла в стані крайньої необхідності, необхідної оборони або яка була в стані неосудності, не підлягає адміністративній відповідальності.
Будучи увідомленими про місце та час розгляду справи, особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 та потерпіла ОСОБА_2 . до суду апеляційної інстанції не з'явилися, про причини неявки суд не увідомили, у зв'язку з чим апеляційний розгляд проведено у їх відсутність.
Заслухавши доповідь судді, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, суддя апеляційного суду дійшла такого висновку.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти законне, обґрунтоване і вмотивоване рішення.
Однак судом першої інстанції вказані вимоги закону не дотримані в повному обсязі, належним чином не надано оцінки дослідженим матеріалам, зокрема, протоколу про адміністративне правопорушення.
Так, відповідно до диспозиції ст. 173 КУпАП, адміністративна відповідальність настає у разі вчинення дрібного хуліганства, тобто нецензурної лайки в громадських місцях, образливого чіпляння до громадян та інших подібних дій, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Об'єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері охорони громадського порядку. Об'єктивна сторона цього правопорушення виражається у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому чіплянні до громадян та інших подібних діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Найбільш розповсюдженою формою дрібного хуліганства є нецензурна лайка у громадських місцях, під якою необхідно розуміти найбільш цинічні лайки, що належать, як правило, до сфери статевих відносин, непристойні висловлювання, один із найогидніших різновидів словесної брутальності.
Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.
Згідно із протоколом про адміністративне правопорушення « 07 вересня 2020 року приблизно о 11 год. 00 хв. в м. Дніпро, Центральний район, на площі Старомостовій, біля будинку №2, громадянин ОСОБА_1 висловлювався нецензурною лайкою на адресу ОСОБА_2 , чіплявся до неї, чим порушував громадський порядок та спокій громадян”
Відповідно до ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища,адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Складений протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 не відповідає вимогам ст.256 КУпАП, оскільки в ньому не зазначена об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, відповідно до ст. 173 КУпАП, тобто не зазначена суть адміністративного правопорушення.
Суд першої інстанції не звернув уваги на невідповідність протоколу про адміністративне правопорушення вимогам ст.256 КУпАП, в якому не викладено всіх обставин, в тому числі всіх ознак об'єктивної сторони правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, а саме те, що дії були вчиненні у громадському місці та здійснено образливе чіпляння, що є невід'ємними ознаками хуліганства.
Зазначені порушення є підставою для скасування постанови суду першої інстанції.
Приймаючи відповідно до ст. 294 КУпАП нову постанову, суд апеляційної інстанції виходить з того, що в протоколі про адміністративне правопорушення не викладено всіх ознак складу правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
Суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка є викладом обставин складу адміністративного правопорушення, що ставиться у вину особі, винуватість якої у вчиненні правопорушення має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки суд, діючи таким чином, порушує вимоги ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, перебираючи на себе функції прокурора та позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.
У справі «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», рішення від 30 травня 2013 року, заява № 36673/04) Європейський суд з прав людини встановив, серед іншого, порушення ч. 3 ст. 6 Конвенції у зв'язку з тим, що в протоколі про адміністративне правопорушення фабула правопорушення була сформульована лише в загальних рисах без конкретизації обставин вчинення правопорушення («проведення несанкціонованого пікету»), але національні суди, розглянувши справу без участі сторони обвинувачення (згідно законодавства Російської Федерації така участь не передбачена), відредагували фабулу правопорушення, зазначивши в постанові суду конкретні обставини правопорушення. У зв'язку з цим, на думку Європейського суду з прав людини, заявниці була відома лише кваліфікація діяння, але не фактичні обставини обвинувачення, таким чином, вона була позбавлена можливості належної підготовки до захисту.
У справі «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20 вересня 2016 року) Європейський суд з прав людини розглянув ситуацію, коли національний суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення ініціював дослідження доказів обвинувачення та за результатами дослідження доказів притягнув особу до відповідальності, уточнивши в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунувши певні розбіжності та неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення, що становить порушення ч. 1 ст. 6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).
Згідно із положеннями ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушення інакше як на підставах і в порядку встановлених законом. Провадження в справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Враховуючи викладене, суд першої інстанції розглянув справу з недотриманням вимог ст. ст. 279, 280 КУпАП, докази наявні у справі ретельно не були перевірені відповідно до ст. 252 КУпАП, внаслідок чого суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, визнавши доведеною вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністравтиного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, оскільки не встановлено достовірно факт саме дрібного хуліганства, що виключає його адміністративну відповідальність за вказаною правовою кваліфікацією.
За таких обставин, вважаю необхідним апеляційну скаргу задовольнити, а постанову судді - скасувати із закриттям провадження у справі у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя
Апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 на постанову Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 07 грудня 2020 року - задовольнити.
Постанову Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 07 грудня 2020 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, - скасувати.
Прийняти нову постанову.
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ст. 173 КУпАП на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Дніпровського
апеляційного суду О.Є. Джерелейко