Провадження № 11-сс/803/126/21 Справа № 202/6904/20 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
21 січня 2021 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді-доповідача ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю:
секретаря ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
підозрюваного ОСОБА_7 ,
адвоката, в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 ,
потерпілих ОСОБА_9 ,
ОСОБА_10 ,
ОСОБА_11 ,
адвоката, в інтересах потерпілих ОСОБА_12 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 04 січня 2021 року про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, студента 4 курсу денної форми навчання Дніпропетровського гуманітарного університету, неодруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України,-
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судом першої інстанції обставини.
Вказаною ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_13 про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 .
Продовжено строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України, до 04.03.2021 року включно.
Визначено підозрюваному ОСОБА_7 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 500 000 (п'ятсот тисяч) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).
У випадку внесення встановленої застави у розмірі 500 000 гривень, вважати, що до ОСОБА_7 застосований запобіжний захід у вигляді застави та зобов'язати підозрюваного ОСОБА_7 виконувати наступні обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду;
- не відлучатися м. Дніпра без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд із України та в'їзд в Україну.
Рішення вмотивовано тим, що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України, який відноситься до тяжкого злочину, за котрий передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років. Злочин вчинено у стані алкогольного сп'яніння. Слідчим суддею також враховано наслідки вчиненого кримінального правопорушення, те, що ОСОБА_7 раніше не судимий, є студентом денної форми навчання, позитивно характеризується за місцем навчання та проживання, має міцні соціальні зв'язки, що підтверджується інформацією з характеристики з місця проживання. Суд врахував, що по справі допитані всі свідки події, призначені і проводяться експертизи. Враховано, що батьками підозрюваного майже відшкодовано матеріальну шкоду особам, яким заподіяні збитки в результаті ДТП. Тому, слідчий суддя прийшов до висновку, що у зв'язку з тяжкістю покарання, яке може бути застосоване до підозрюваного у разі визнання його винним в інкримінованому кримінальному правопорушенні, зберігається ризик переховування від органів досудового розслідування та суду. Вважав, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою слід продовжити на 60 діб, із застосуванням застави у розмірі 500 000 гривень.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.
Прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_6 просить скасувати ухвалу слідчого судді, постановити нову, якою обрати щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення застави, помістивши його до Державної установи “Дніпровська установа виконання покарань №4” строком до 04.03.2021 року.
На думку прокурора, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, ухвала слідчого судді є необґрунтованою та винесена з порушеннями КПК України, остільки судом не в повній мірі враховані всі обставини справи, а саме те, що скоєним ОСОБА_7 злочином спричинено загибель двох осіб.
Вважає, що висновки суду суперечать положенням ч.4 ст. 183 КПК України, остільки належним чином не враховано, що ОСОБА_7 керував транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, значно перевищив дозволену швидкість руху у місті, здійснював рух на червоний сигнал світлофора, маючи при цьому стаж водіння менше одного року. Завданий збиток родині загиблого подружжя, у яких залишились малолітня дитина, не відшкодовано.
Позиції учасників апеляційного перегляду.
В апеляційному суді адвокат ОСОБА_8 та підозрюваний ОСОБА_7 заперечував проти задоволення апеляційної скарги, та просили ухвалу суду залишити без змін. Підозрюваний ОСОБА_7 вину в повній мірі визнає, розкаюється, та зазначив, що завдані збитки учасникам ДТП частково відшкодовано, та запевнили, що дитині загиблих батьків буде придбано квартиру.
Прокурор в апеляційному суді підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, а ухвалу суду скасувати та обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення застави.
Адвокат ОСОБА_12 в інтересах потерпілих ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , та самі потерпілі просили ухвалу суду скасувати, скасувати альтернативний запобіжний захід, остільки ризики відповідно до ст. 177 КПК не відпали, завдані підозрюваним збитки вказаним потерпілим не відшкодовані, а відшкодовані іншим учасникам ДТП.
Мотиви апеляційного суду.
Заслухавши доповідь судді, учасників судового розгляду, перевіривши доводи апеляційної скарги та наявні матеріали, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу.
Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
У відповідності до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
Згідно з приписами п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Статтею 194 КПК України передбачено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Приймаючи до уваги те, що стороною захисту питання обґрунтованості підозри в апеляційній скарзі не заперечувалось, колегія суддів вважає, що обґрунтованість пред'явленої ОСОБА_7 підозри у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.286 КК України знайшла своє підтвердження під час розгляду клопотання слідчого в оскаржуваній ухвалі та під час апеляційного перегляду, окрім того підозрюваний не заперечував, щодо обґрунтованості підозри.
У відповідності до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Зі змісту мотивувальної частини ухвали вбачається, що слідчий суддя вірно дійшов висновку щодо продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та дотримався приписів зазначених вище норм кримінального процесуального закону з огляду на наступне.
На переконання колегії суддів, слідчий суддя вірно врахував, що на даній стадії досудового розслідування є реальним ризик, передбачений п.1 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме: переховування від органів досудового розслідування та суду, остільки ОСОБА_7 , підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком від п'яти до десяти років з позбавленням права керувати транспортним засобом на строк до трьох років. Суд також врахував, що інкриміноване тяжке кримінальне правопорушення вчинено у стані алкогольного сп'яніння. Суд врахував і дані про особу підозрюваного, який позитивно характеризується за місцем проживання та навчання, має місці соціальні зв'язки, є студентом денної форми навчання.
У справі «Мангурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain) від 28 вересня 2010 року, Європейського суд, посилаючись на пункт 3 статті 5 Конвенції, підтвердив, що внесення застави може вимагатися лише за наявності законних підстав для затримання особи, а також те, що уповноважені органи влади повинні приділити визначенню суми застави стільки ж уваги, скільки і вирішенню питання про необхідність подальшого тримання обвинуваченого під вартою.
Приймаючи рішення про визначення розміру застави в якості альтернативного запобіжного заходу слідчим суддею враховані як обставини інкримінованого правопорушення, так і дані про особу підозрюваного, а також тяжкість покарання, яке може загрожувати підозрюваному у разі визнання його винним.
Згідно з положеннями ч.4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Відповідно до п.3 ч.5 ст. 182 КПК України, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбачено розмір застави, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На переконання колегії суддів, слідчий суддя обґрунтовано визначив підозрюваному заставу, як альтернативний триманню під вартою запобіжний захід в розмірі 500 тисяч гривень, що на думку колегії суддів, буде в повній мірі гарантувати належну процесуальну поведінку останнього, у випадку її внесення, під загрозою звернення вказаного розміру застави в дохід держави за наявності відповідних для цього підстав.
Апеляційний суд вважає за необхідне прийняти до уваги пояснення підозрюваного ОСОБА_7 , про наміри урегулювати відшкодування шкоди, вважаючи їх реальними. Такі наміри підозрюваного підтримують і потерпілі. Також, адвокатом ОСОБА_8 було зазначено, що на даний момент батьки підозрюваного мають намір реально придбати квартиру для неповнолітньої дитини, батьки якої загинули, але до цих пір не визначено законного опікуна дитини.
На переконання колегії суддів, саме по собі посилання прокурора на тяжкість злочину, не може бути підставою для обрання підозрюваному ОСОБА_7 найбільш суворого запобіжного заходу, з неможливістю визначення альтернативного запобіжного заходу, остільки ОСОБА_7 позитивно характеризується, раніше не судимий, навчається, та те, що він також отримав тілесні ушкодження в результаті ДТП. Крім цього, ОСОБА_7 регулярно з'являвся за викликами.
Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово вказував на те, що позбавлення свободи може бути виправданим лише тоді, коли інші, менш суворі запобіжні заходи, по-перше, були розглянуті, а по-друге, за результатами розгляду визнані такими, що не зможуть забезпечити мети, досягнення якої вимагається (Рішення у справі «Амбрушкевич проти Польщі»).
Тому, апеляційний суд, зважаючи на вищевикладене, приходить до висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді,- без змін.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 376, 404, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 , - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 04 січня 2021 року про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 , - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді:
______________ _____________ _____________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4