Провадження № 11-сс/803/134/21 Справа № 202/4/21 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
21 січня 2021 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
Судді - доповідача ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги адвокатів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 05 січня 2021 року у кримінальному провадженні №12020040710001288 про продовження дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Синельникове, Дніпропетровської області, громадянина України, раніше не судимого, з незакінченою вищою освітою, офіційно не працевлаштованого, одруженого, який має на утриманні двох неповнолітніх дітей 2008 р.н. та 2019 року народження, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та мешкає за адресою: АДРЕСА_2 ,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, -
за участю секретаря ОСОБА_9
захисників ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ОСОБА_7
підозрюваного ОСОБА_8
прокурора ОСОБА_10
За ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 05 січня 2021 року задоволено клопотання прокурора групи прокурорів у кримінальному провадженні - прокурора Дніпропетровської місцевої прокуратури № 2 ОСОБА_10 про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України та продовжено відносно підозрюваного ОСОБА_8 , строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою до 16 січня 2021 року включно.
Слідчий суддя дійшов висновку, що викладені слідчим у клопотанні відомості щодо існування окремих ризиків неналежної процесуальної поведінки підозрюваного та наявності ризиків, передбачених п.п. 1-3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України є обґрунтованими та виправдовують необхідність продовження відносно підозрюваного ОСОБА_8 строку тримання під вартою.
В апеляції:
- захисник ОСОБА_5 просить скасувати ухвалу слідчого судді та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання або обрати щодо підозрюваного ОСОБА_8 більш м'який запобіжний захід, а також зменшити розмір застави.
В обґрунтування вказує, що строк досудового розслідування встановлений до 10 січня 2021 року, жодних процесуальних рішень про продовження досудового розслідування більш ніж 10 січня 2021 року не приймалось, що слідує про порушення слідчим суддею строків тримання ОСОБА_8 під вартою.
Також вказує на відсутність жодного доказу того, що обрання більш м'яких запобіжних заходів, не забезпечать належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_8 .
Зазначає, що слідчий суддя не взяв до уваги те, що ОСОБА_8 має постійне місце проживання, раніше не судимий, має на утриманні дитину, дружину та батьків похилого віку, є фізичною особою-підприємцем, директором благодійного фонду, має хвороби серця і потребує нагляду лікаря.
Окрім цього захисник зазначив, що визначений слідчим суддею розмір застави в розмірі 4 998 540 гривень, є завідомо непомірним для підозрюваного.
- захисник ОСОБА_11 просить скасувати ухвалу слідчого судді та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу.
В обґрунтування вказує, що слідчий суддя взагалі не розглянув питання про визначення підозрюваному ОСОБА_8 застави, що свідчить про неповноту судового розгляду. Також вказує, що слідчий суддя зазначив про те, що ОСОБА_8 офіційно не працює, в той час, як останній є приватним підприємцем.
Зазначає, що у вказаному кримінальному провадженні строк досудового розслідування продовжений до 10 січня 2021 року, строк якого продовжений не був, а тому, строк тримання ОСОБА_8 під вартою, не міг бути продовжений слідчим суддею.
Також захисник вказав, що підозра ОСОБА_8 є повністю необґрунтованою, оскільки злочинні дії останнього ніяким чином не конкретизовані.
Вказує, що підозрюваний ОСОБА_8 має міцні соціальні зв'язки, постійне місце проживання, раніше не судимий, має на утриманні дитину, дружину та батьків похилого віку, є фізичною особою-підприємцем, а також ряд захворювань.
- захисник ОСОБА_7 просить скасувати ухвалу слідчого судді та ухвалити нову, якою обрати щодо підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у виді домашнього арешту.
В обґрунтування вказує, що не знайшло свого підтвердження посилання на наявність передбачених ст. 177 КПК України ризиків.
Зазначає, що досудове слідство було закінчене, а тому, прокурор, виходячи із клопотанням, порушив строки досудового розслідування.
Також вказує, що він, як захисник, не був належним чином повідомлений про наявність клопотання прокурора, що позбавило його можливості надати письмові заперечення.
Вказує, що підозрюваний ОСОБА_8 має постійне місце проживання, має двох неповнолітніх дітей та дружину, а тому він може знаходитися під домашнім арештом.
Заслухавши підозрюваного та його захисників, які кожен окремо просили задовольнити свої апеляційні скарги, прокурора, який заперечував проти апеляцій захисників, дослідивши надані матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
За вимогами ч. 1, п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Запобіжний захід у виді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Статтею 199 КПК України передбачено порядок продовження строку тримання під вартою, а з частини третьої даної норми слідує, що звертаючись з клопотанням про продовження строків тримання під вартою, прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має викласти, зокрема обставини, які свідчать про те, що заявлені ризики не зменшилися або з'явилися нові ризики, які виправдовують продовження тримання особи під вартою.
Зазначені вище вимоги кримінального процесуального закону на момент розгляду клопотання слідчого судом першої інстанції дотримані.
При вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_8 , слідчий суддя належним чином дослідив обставини, з якими закон пов'язує можливість продовження строку тримання під вартою та обґрунтовано дійшов висновку про існування обставин, які виправдовують подальше перебування підозрюваного під вартою.
Визначені слідчим суддею ризики доведені і продовжують існувати, оскільки ОСОБА_8 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, яке у відповідності до ст. 12 КК України є тяжким злочином, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна, а тому, наявні ризики у виді переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду; знищення, сховування або спотворення будь-який із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливу на учасників кримінального провадження або продовження кримінальне правопорушення у якому підозрюється, на теперішній час не змінилися, що у своїй сукупності свідчить про неможливість запобігання ним шляхом застосування до підозрюваного іншого запобіжного заходу, менш обтяжливого, ніж тримання під вартою.
Апеляційний суд зважає, що продовження існування зазначених вище обставин у їх сукупності, виправдовують подальше перебування підозрюваного ОСОБА_8 під вартою, що відповідає, і є співрозмірним тяжкості і характеру діяння, яке інкримінується останньому, та більш м'які запобіжні заходи, як на це вказують захисники, не забезпечать належної процесуальної його поведінки, а тому продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою є найбільш прийнятним за наявних умов.
Оцінюючи вищевказані обставини, апеляційний суд також приймає до уваги практику ЄСПЛ, зокрема, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Даний висновок не суперечить практиці Європейського Суду з прав людини, який неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Що стосується до доводів захисників стосовно того, що у вказаному кримінальному провадженні строк досудового розслідування продовжений лише до 10 січня 2021 року, а тому, строк тримання ОСОБА_8 під вартою, не міг бути продовжений слідчим суддею, то вони є помилковими виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 219 КПК України строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.
Згідно з ч. 4 цієї статті, строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому статтею 290 цього Кодексу, не включається у строки, передбачені цією статтею.
Як слідує з матеріалів кримінального провадження, строк досудового розслідування закінчується 10 січня 2021 року.
29 грудня 2020 року досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні було закінчено, у зв'язку з чим, на виконання вимог ст. 290 КПК України, було відкрито матеріали досудового розслідування та стороні захисту було надано доступ до матеріалів кримінального провадження.
Таким чином, з урахування вимог, викладених в ч. 4 ст. 219 КПК України, фактично залишилося 11 днів строку досудового розслідування.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді, що на теперішній час досудове розслідування є завершеним із наданням доступу сторонам до матеріалів досудового розслідування, а не закінченим у відповідності до вимог ст. 283 КПК України, а отже, строк тримання підозрюваного під вартою може бути продовженим на вказаний вище строк, який залишився до закінчення строку досудового розслідування, тобто на 11 днів.
Посилання захисників на наявність у підозрюваного соціальних зв'язків, дитини, постійного місце проживання, а також на відсутність у нього судимостей, не є само по собі достатньо переконливими підставами для стверджень про наявність обставин, які істотно зменшують визначених судом наявних ризиків.
Доводи сторони захисту стосовно відсутності конкретизації інкримінованого ОСОБА_8 злочину, колегія суддів вважає передчасними, оскільки слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі сукупності отриманих доказів повинен визначити лише, чи є причетність особи до вчинення злочинів вірогідною та достатньою для застосування щодо особи запобіжного заходу.
Що стосується доводів захисників про непомірність встановленого розміру застави при обранні запобіжного заходу, то сам по собі факт невикористання визначеного підозрюваному альтернативного запобіжного заходу і несплата цієї застави, не є досить переконливим для зменшення її розміру. Інших даних і обставин, які б слугували підставою для зменшення розміру застави стороною захисту не надано і апеляційним судом не встановлено, а тому підстав для зменшення розміру застави, колегія суддів на даному етапі досудового розслідування не знаходить. Визначений судом розмір застави в повній мірі узгоджується з вимогами ч. 4 та ч. 5 ст. 182 КПК України.
Таким чином, порушень вимог кримінального процесуального законодавства, які б слугували підставами для скасування ухвали слідчого судді не встановлено, застосований запобіжний захід стосовно підозрюваного ОСОБА_8 відповідає вимогам ст. ст. 177, 178, 194 КПК України, тому апеляційний суд прийшов висновку, що ухвала слідчого судді є законною, обґрунтованою, вмотивованою та не підлягає скасуванню, а апеляційні скарги захисників слід залишити без задоволення.
Керуючись ст. ст. 405, 407 КПК, колегія суддів, -
Апеляційні скарги захисників ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 05 січня 2021 року про продовження дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_8 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4