Справа № 761/19568/20
Провадження № 2/761/2467/2021
(заочне)
19 січня 2021 року Шевченківський районний суд м. Києва
в складі:
головуючого судді: Осаулова А.А.
за участю секретаря судових засідань: Вольда М.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві в приміщенні суду в спрощеному позовному провадження в заочному порядку цивільну справу за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Бакинська-37-Д» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
В липні 2020 р. Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Бакинська-37-Д» (позивач) звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 (відповідач), в якому просило стягнути з відповідача заборгованість по внескам за утримання будинку та прибудинкової території та утримання служби консьєржів в розмірі 12312,00 грн, 3 % річних - 347,87 грн, інфляційні втрати - 13145,92 грн
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що з 01.04.2017 р. ОСББ «Бакинська-37-Д» здійснює управління будинком АДРЕСА_1 . Протоколами загальних зборів ОСББ «Бакинська-37-Д» були встановлені тарифи (розмір внесків співвласників будинку) на утримання (обслуговування) будинку та прибудинкової території, а саме на лютий-грудень 2018 р. для житлових приміщень з розрахунку 5,72 грн/кв.м та розмір внесків на консьєржа-диспечера - 70,00 грн з квартири на місяць; на лютий-грудень 2019 р. з розрахунку 7,92 грн/кв.м та розмір внесків на консьєржа-диспечера - 95,00 грн з квартири на місяць; на лютий-грудень 2020 р. з розрахунку 7,89грн/кв.м та розмір внесків на консьєржа-диспечера - 115,00 грн з квартири на місяць.
Відповідач є власником квартири АДРЕСА_2 . Відповідач неналежним чином сплачує внески та платежі на утримання багатоквартирного будинку, з травня 2018 р. по квітень 2020 р. нараховано заборгованість в розмірі 12213,00 грн по АДРЕСА_1 . Крім цього, за прострочення виконання зобов'язання відповідачу нараховано 3% річних в розмірі 347, 87 грн та інфляційні в розмірі 13145,92 грн.
Вказане стало підставою для звернення до суду.
Ухвалою суду від 25.08.2020 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання.
У судове засіданні представник позивача не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, до суду надав заяву, в якій просить розглянути справу за його відсутності, задовольнити позовні вимоги, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач в судове засіданні свого представника не направила, але про дату і час розгляду справи по суті повідомлялася належним чином, причини неявки суд не повідомила, відзиву або заперечень до суду, одночасно з направленням його учасникам справи, не направила.
У відповідності до ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до вимог суд може ухвалити заочне рішення у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, та не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, не подав відзив, а позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.
Суд повно та всебічно дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Судом встановлено, ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_2 , загальною площею 85,2 кв.м, житловою площею 64,4 кв.м згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєсту прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 18.01.2018 р. (а.с. 50-55)
Згідно протоколу загальних зборів ОСББ «Бакинська-37Д» від 10.02.2017 р. з 01.04.2017 р. ОСББ «Бакинська-37-Д» здійснює управління будинком АДРЕСА_1 . (а.с. 25-28)
На підставі протоколу загальних зборів ОСББ «Бакинська-37-Д» від 16.02.2018 р. з 01.02.2018 р. було затверджено розмір внесків співвласників багатоквартирного будинку на утримання (обслуговування) будинку та прибудинкової території для житлових приміщень та приміщень 26 поверху з розрахунку 5,72 грн/кв.м, для нежитлових приміщень з розрахунку 9,00 грн/кв.м. Крім цього, затверджено кошторис доходів і витрат грошових коштів, за яким витрати на консьєржа-диспечера складають 70,00 грн з квартири на місяць. (а.с. 29-32)
На підставі протоколу загальних зборів ОСББ «Бакинська-37-Д» від 08.02.2019 р. з 01.02.2019 р. було затверджено розмір внесків співвласників багатоквартирного будинку на утримання (обслуговування) будинку та прибудинкової території з розрахунку 7,92 грн/кв.м, та розмір внесків на консьєржа-диспечера - 95,00 грн з квартири на місяць. (а.с.33-40)
На підставі протоколу загальних зборів ОСББ «Бакинська-37-Д» від 27.12.2019 р. з 01.01.2020 р. було затверджено розмір внесків співвласників багатоквартирного будинку на утримання (обслуговування) будинку та прибудинкової території з розрахунку 7,89 грн/кв.м, та розмір внесків на утримання служби консьєржів - 15,00 грн з квартири на місяць. (а.с.41-49)
Згідно статті 11 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» визначено, що управління житловим комплексом забезпечує балансоутримувач.
Згідно ст. 13 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», відносини власників приміщень і управителя регулюються договором між ними, який укладається на основі Типового договору.
Укладення договору між власником окремого приміщення у житловому комплексі та управителем є обов'язковим і не залежить від членства в об'єднанні, за винятком випадку, коли власник і управитель є однією особою. У разі відмови власника приміщення укладати договір або сплачувати обов'язкові платежі на утримання та ремонт неподільного майна та відповідної частки загального майна об'єднання має право звернення до суду для стягнення нарахованих платежів у судовому порядку. Право на звернення до суду виникає у об'єднання через шістдесят днів з дня припинення платежів або відмови в укладенні договору.
За умовами ч.4-7 ст.22 вказаного Закону самостійне забезпечення об'єднанням утримання і експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у багатоквартирному будинку може здійснюватися безпосередньо співвласниками, а також шляхом залучення об'єднанням фізичних та юридичних осіб на підставі укладених договорів. Газо- та електропостачання квартир та нежитлових приміщень здійснюється на підставі договорів між їх власниками і газо- та електропостачальними організаціями відповідно до вимог законодавства. Договори з управителем укладаються об'єднанням відповідно до закону. Для фінансування самозабезпечення об'єднання співвласники сплачують відповідні внески і платежі в розмірах, установлених загальними зборами об'єднання. За згодою правління окремі співвласники можуть у рахунок сплати таких внесків і платежів виконувати окремі роботи. Об'єднання оплачує холодну та гарячу воду, теплову та електричну енергію, природний газ, комунальні послуги за цінами (тарифами), встановленими для населення, крім частини таких послуг, що оплачуються власниками нежитлових приміщень.
Особа, яка є власником приміщення у житловому комплексі, в якому створено ОСБ зобов'язана здійснювати платежі та внески на утримання і ремонт спільного майна незалежно від членства в об'єднанні, а тому за наявності підтверджень виплат на управління, утримання та збереження будинку така сума підлягає стягненню. Вказані обставини викладені у постанові Верховного суду України від 27.01.2016 за №3-1028гс15, яка у відповідності до вимог ст..263 ЦПК України може бути застосована судом.
Згідно ч.ч.1-3 ст.23 вказаного Закону визначено, що утримання і ремонт приміщень, які перебувають у власності, здійснюються відповідно до законодавства України. Власник квартири та/або нежитлового приміщення зобов'язаний відповідно до законодавства забезпечити використання, утримання, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт приміщень або їх частин без завдання шкоди майну і порушення прав та інтересів інших співвласників. Внески на утримання і ремонт приміщень або іншого майна, що
перебуває у спільній власності, визначаються статутом об'єднання та/або рішенням загальних зборів.
Вказані обставини вказують на те, що особа-власник приміщення в ОСББ зобов'язана здійснювати поточні платежі на утримання і ремонт спільного майна незалежно від членства в ОСББ, а тому такі суми витрат підлягають стягненню.
З позовної заяви та наданої бухгалтерської довідки вбачається, що з травня 2018 р. по квітень 2020 р. ОСОБА_1 нараховано заборгованість в розмірі 10078,00 грн. При цьому, вказана заборгованість розрахована позивачем, виходячи з площі квартири - 59,8 кв.м. Однак, згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєсту прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна площа квартири АДРЕСА_2 - 85,2 кв.м.
Згідно ст. 13 ч. 1, 3 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
В постановах Верховного Суду від 08.08.2019 р. у справі №450/1686/17 та від 15.07.2019 р. у справі №235/499/17 зазначено, що аналіз наведених норм процесуального та матеріального права дає підставу вважати, що кожна сторона сама визначає стратегію свого захисту, зміст своїх вимог і заперечень, тягар доказування лежить на сторонах спору, а суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів. Суд не може вийти за межі позовних вимог та в порушення принципу диспозитивності самостійно обирати правову підставу та предмет позову.
За умовами ч.3 ст.17 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» для забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов'язків об'єднання має право вимагати від співвласників своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим Законом та статутом об'єднання внесків і платежів, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів.
Крім того, вимогами ст.322 ЦК України визначено, що тягар утримання майна покладається на власника, а саме: власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ч.2 ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Одним із обов'язків споживача є здійснення оплати за житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом (ч.3 ст.20 Закону). Також, обов'язком споживача є укладення договору на надання житлово-комунальних послуг, підготовленого виконавцем на основі типового договору та забезпечення допуску представника виконавцявиробника до приміщення для проведення технічних і профілактичних оглядів та перевірки показників засобів обліку.
Обгрунтованих доказів тому, що вказані послуги відповідачем отримано не було, претензій чи скарг з приводу повноти, обсягу та якості наданих послуг, тарифів від нього на адресу позивача не надходило.
Таким чином, оскільки позивачем доведено в судовому засіданні належними та допустимими доказами факт надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території щодо будинку АДРЕСА_1 , в тому числі до належної відповідачу квартири АДРЕСА_2 , тому заборгованість по внескам за утримання будинку та прибудинкової території та утримання служби консьєржів в розмірі 12312,00 грн підлягає стягненню з відповідача. Хоч, сума заборгованості за утримання будинку та прибудинкової території є фактично більшою (виходячи з фактичної площі квартири - 85,2 кв.м.), ніж та, яка нарахована позивачем, підлягає стягненню саме заборгованість в розмірі 12312,00 грн, як просить позивач, оскільки суд не може вийти за межі заявлених вимог.
Крім того, судом враховано, що за умовами ст.526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватись належним чином згідно з умовами договору та вимогами ЦК України, інших актів законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За змістом ч. 1 ст. 901, ч. 1 ст. 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Зобов'язання боржника сплатити певну грошову суму на користь кредитора відповідно до цивільно-правового договору або з інших підстав, визначених законом, є грошовим зобов'язанням.
З огляду на викладене, правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов'язанням, у якому, серед інших прав і обов'язків сторін на боржника покладено виключно певний цивільно-правовий обов'язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора вимагати сплату грошей за надані послуги.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відтак, розраховані позивачем та перевірені судом суми нарахувань інфляційних втрат та 3% річних підлягають стягненню,
Даючи юридичну оцінку зібраним по справі доказам, суд приходить до висновку, що позовні вимоги за первісним позовом є законними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню шляхом стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у розмірі 25706,79 грн, з яких 12213,00 - заборгованість по внесках за утримання будинку та прибудинкової території та утримання служби консьєржів, 347,87 грн- 3 % річних, 13145,92 грн - інфляційні.
Розподіляючи судові витрати суд керується наступним.
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи (ч. 1 ст. 133 ЦПК України).
П. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України передбачено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.
Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача (ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України).
Згідно ст.141 ЦПК України, з ОСОБА_1 на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Бакинська-37-Д» підлягає стягненню судовий збір в сумі 2102,00 грн.
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
В той же час, ч. 3 ст. 141 ЦПК України визначено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
При цьому, за умовами ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
На підтвердження витрат на правничу допомогу позивачем надано договір №04/20 про надання правової допомоги від 23.01.2020 р., додаток №3 від 02.06.2020 р. до договору №04/20 про надання правової допомоги від 23.01.2020 р., за яким сторони погодили розмір винагороди адвокату - 2500,00 грн, акт наданих послуг від 02.06.2020 р., рахунок на оплату від 02.06.2020 р., платіжне доручення №981 від 19.06.2020 р. про сплату 2500,00 грн.
Згідно ч.5, 6 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката відповідачем не подано.
В постанові Верховного Суду від 22.11.2019 р. у справі №910/906/18 зазначено, що суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.
Таким чином, оскільки представником позивача було надано підтвердження фактичної оплати витрат на правничу допомогу, умовами укладеного між сторонами договору передбачався даний розмір гонорару адвоката, а клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу не подано, суд приходить до висновку, що такі витрати в сумі 2500,00 грн. підлягають стягненню з відповідача.
У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Враховуючи наведене, на підставі ст.ст. 19 Закону України «Про житло-комунальні послуги», ст.ст. 4,11, 13 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст.ст. 4, 11, 509 Цивільного кодексу України та керуючись ст..ст.3-5,12-13, 76-92, 95, 141, 258-259, 268, 264-265, 272-273, 352, 354-355, п.15.5 розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України, суд -
Позовну заяву Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Бакинська-37-Д» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Бакинська-37-Д» заборгованість в загальному розмірі 25706,79 грн, кошти судового збору - 2102,00 грн, витрати на правничу допомогу - 2500,00 грн.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його оголошення. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги до або через Шевченківський районний суд м.Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Реквізити сторін:
Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Бакинська-37-Д» до ОСОБА_1
Позивач - Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Бакинська-37-Д» (код ЄДРПОУ 40632636, адреса м. Київ, АДРЕСА_1).
Відповідач - ОСОБА_1 , АДРЕСА_2 .
Суддя: Осаулов А.А.
Повний текст рішення складено 19.01.2021 року