ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
25.01.2021Справа № 910/3355/20
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді: Літвінової М.Є.
розглянувши у спрощеному позовному провадженні матеріали справи
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбуд Інвест"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кроуп Груп"
про стягнення 200 000,00 грн
Без повідомлення (виклику) учасників справи.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрбуд Інвест" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кроуп Груп" (далі - відповідач) про стягнення 200 000,00 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що за умовами договору №586/84 від 11.06.2018 на виконання робіт по виготовленню, монтажу та кріпленню накривок парапетів, балконів, козирків на житловому будівництві між вул. Новомостицькою та вул. Замковецькою у Подільському районі м. Києва. 5-й пусковий комплекс. Житловий будинок №8 відповідач (підрядник) зобов'язаний був здійснити виконання всіх обумовлених договором робіт у червні 2018 року, однак вказані роботи відповідачем виконані не були.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.03.2020 у справі №910/3355/20 позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строки та спосіб усунення недоліків позовної заяви.
У встановлений судом строк позивачем були усунуті недоліки, вказані в ухвалі Господарського суду міста Києва від 10.03.2020 у справі №910/3355/20.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.04.2020 судом відкрито провадження у справі №910/3355/20; вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи; встановлено відповідачу строки для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали та для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо такі будуть подані) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив, а позивачу строк для подання відповіді на відзив - протягом п'яти днів з дня отримання відзиву на позов (якщо такий буде подано).
Частиною 5 ст.176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому ст.242 цього Кодексу, та з додержанням вимог ч.4 ст.120 цього Кодексу.
Відповідно до ч.11 ст.242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Нормами ч.4 ст.89 Цивільного кодексу України передбачено, що відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.
За приписами ч.1 ст.7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.
Так, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи, ухвала від 06.04.2020 про відкриття провадження у справі була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
02.04.2020 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) ", яким у Господарському процесуальному кодексі України розділ X "Прикінцеві положення" доповнено пунктом 4 такого змісту: "4. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину.
Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)".
Однак, конверт з ухвалою Господарського суду міста Києва був повернутий до суду відділенням поштового зв'язку з відміткою "за закінченням встановленого строку зберігання".
Суд зазначає, що повернення відділенням поштового зв'язку до суду поштового конверту з відміткою "за закінченням встановленого строку зберігання" свідчить, що рішення не вручено з причин, які не залежать від суду, який у установленому законодавством порядку вчинив необхідні дії для належного повідомлення відповідача про розгляд справи Господарським судом міста Києва.
Крім того відповідач мав право та дійсну можливість ознайомитись, з ухвалою про відкриття провадження у справі від 06.04.2020 в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
17.07.2020 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)", за змістом якого процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" №540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом.
Відтак, строк для подання відзиву на позов у даній справі сплив 07.08.2020.
Однак, відзиву на позов відповідачем не подано.
Згідно з ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений ч.1 ст.251 Господарського процесуального кодексу України та ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.04.2020 не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України.
У ч.8 ст.252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Згідно з ч.4 ст.240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
11.06.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрбуд Інвест" (генпідрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кроуп Груп" (підрядник) було укладено договір №586/84 від 11.06.2018 на виконання робіт по виготовленню, монтажу та кріпленню накривок парапетів, балконів, козирків на житловому будівництві між вул. Новомостицькою та вул. Замковецькою у Подільському районі м. Києва. 5-й пусковий комплекс. Житловий будинок №8 (договір) відповідно до умов якого підрядник зобов'язується відповідно до проектно-кошторисної документації у визначені цим договором строки виконати роботи по виготовленню, монтажу та кріпленню накривок парапетів, балконів, козирків та здати роботи генпідряднику та замовнику. Генпідрядник зобов'язується прийняти якісно та у відповідності з документацією виконані підрядником роботи та здійснити їх оплату на умовах, визначених даним договором. Підрядник разом з генпідрядником зобов'язується передати роботи по акту експлуатуючій організації. Склад та обсяги робіт, що доручаються до виконання підряднику визначені проектною документацією в межах положень даного договору та усіх додатків до нього (підписаних уповноваженими представниками та скріплених печатками сторін). Склад і обсяги робіт можуть бути переглянуті в процесі будівництва об'єкта у разі внесення змін до проектної документації в порядку, передбаченому даним договором та чинним законодавством України (п.п.1.1, 1.2, 1.3).
Загальні строки виконання робіт за договором: початок робіт - червень 2018 року; закінчення робіт - червень 2018 року. Строки виконання окремих етапів робіт за договором визначається календарним графіком виконання робіт (п.п.2.1, 2.1.1, 2.1.2 договору).
Згідно п.п.3.1, 3.2 договору договірна вартість робіт (ціна) за даним договором визначається згідно ДСТУ БД.1.1-1-2013 по фактично виконаних об'ємах робіт з матеріалів поставки замовника/генпідрядника і затверджених одиничних розцінках (додаток №1). Договірна вартість робіт (ціна за кошторисом) є динамічною і може бути змінена протягом дії даного договору.
Генпідрядник має право достроково припинити дію даного договору з підрядником та укласти новий договір з іншим підрядником на виконання робіт, а також вимагати відшкодування збитків від першого підрядника, якщо має місце одна із наступних обставин: підрядник своєчасно не розпочав роботи за договором та письмово не погодив з генпідрядником зміну терміну початку робіт, або на розсуд генпідрядника виконує їх настільки повільно, що закінчення їх в строк, у тому числі окремого етапу робіт, стає неможливим; відступи у роботі від умов договору або інші недоліки у роботі (етапів робіт), за обґрунтованою точкою зору генпідрядника, є істотними та такими, що не можуть бути усунені або не були усунені підрядником у встановлений генпідрядником строк (п.п.5.1, 5.1.2, 5.1.2.1, 5.1.2.2 договору).
Генпідрядник зобов'язаний, зокрема, прийняти роботи, якісно виконані підрядником, здійснювати розрахунки за виконані роботи, з врахуванням умов даного договору, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок підрядника при умові надходження коштів від замовника, а підрядник зобов'язується виконати роботи у встановлені п.2.1 цього договору строки у відповідності до затвердженої проектно-кошторисної документації згідно з будівельними нормами та правилами, включаючи можливі роботи, які чітко не вказані в проектно-кошторисній документації, але необхідні для повного спорудження об'єкту і нормальної його експлуатації (п.п.5.2, 5.2.3, 5.2.6, 5.4, 5.4.1 договору).
Відповідно до п.п.6.1, 6.1.1, 6.2, 6.2.1 договору приймання виконаних проміжних робіт здійснюється щомісячно, або за фактом виконання погодженого сторонами окремого етапу робіт. Роботи приймаються за актом виконаних робіт ф.КБ-2в (далі - акт КБ-2в), довідки про вартість виконаних будівельних робіт ф.КБ-3 (далі - довідка КБ-3) та актів про надання послуг. Приймання-здача повного обсягу результатів закінчених робіт здійснюється після попереднього випробування, яким встановлюється відповідність результатів робіт договірним умовам, проектній документації, якості виконаних робіт.
Для виконання робіт генпідрядник на власний розсуд надає підряднику аванс в розмірі встановленому генпідрядником, який підрядник зобов'язується використати на придбання і постачання необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій, виробів, а також для часткового фінансування робіт (п.7.2 договору).
Генпідрядник може зупинити виконання робіт за договором шляхом надання письмової вказівки про це підряднику або розірвати договір в односторонньому порядку шляхом направлення підряднику письмового повідомлення за наступних обставин, зокрема, порушення підрядником графіків виконання робіт на строк більше 1-го місяця. Умова щодо повідомлення підрядника вважається дотриманою генпідрядником з дня отримання письмового повідомлення на адресі Підрядника. Договір вважається розірваним з дня отримання підрядником письмового повідомлення направленого генпідрядником на адресу підрядника (п.11.1 договору).
Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін і діє до 31 грудня 2018 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх договірних зобов'язань, у тому числі дотримання гарантійних зобов'язань щодо якості результатів робіт та використаних матеріалів. Будь-які зміни, доповнення до договору здійснюються шляхом укладання додаткової угоди, які підписується керівниками та скріплюється печатками сторін (п.12.13 договору).
У додатку №1 до договору сторони погодили вартість робіт у розмірі 604 064,99 грн
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було перераховано відповідачу 200000,00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями №3478 від 03.07.2018 на суму 100000,00 грн та №4042 від 07.08.2018 на суму 100 000,00.
04.02.2019 позивач направив на адресу відповідача лист №59 від 04.02.2019 з повідомленням про відмову від договору підряду згідно п.11.1 цього договору та ч.4 ст.849 Цивільного кодексу України та вимогою про повернення суми сплаченої попередньої оплати.
Як зазначив позивач у позові, відповідач, у строк встановлений договором роботи не виконав, попередню оплату на суму 200 000,00 грн на вимогу позивача не повернув, у зв'язку з чим останній звернувся до суду з відповідним позовом.
Дослідивши матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступних підстав.
Згідно ч.1 ст.2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (ч.2 ст.4 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ч.1 ст.14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 129 Конституції України унормовано, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч.ч.1-4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України.
За приписами ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частиною 1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України).
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст.79 Господарського процесуального кодексу України).
Будь-які подані учасниками процесу докази підлягають оцінці судом на предмет належності і допустимості. Вирішуючи питання щодо доказів, господарські суди повинні враховувати інститут допустимості засобів доказування, згідно з яким обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Що ж до належності доказів, то нею є спроможність відповідних фактичних даних містити інформацію стосовно обставин, які входять до предмета доказування з даної справи.
За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором підряду.
Згідно ст.837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник. Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов'язку. Замовник і субпідрядник не мають права пред'являти один одному вимоги, пов'язані з порушенням договорів, укладених кожним з них з генеральним підрядником, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.838 Цивільного кодексу України).
Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду (за змістом ст.846 Цивільного кодексу України).
За змістом ч.ч.1, 4 ст.849 Цивільного кодексу України замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника. Замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.
Згідно ст.854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.
Згідно ч.4 ст.882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.
Стаття 525 Цивільного кодексу України визначає, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Згідно зі ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Умовою виконання зобов'язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.
Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Як свідчать матеріали справи, Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрбуд Інвест" було перераховано відповідачу попередню оплату за договором у розмірі 200 000,00 грн, що пітверджується належними та допустимими доказами у справі.
Проте як стверджує позивач у позовній заяві, відповідач у строк, встановлений п.2.1 договору, роботи не виконав, а після того як генпідрядник відмовився від договору, отримані від позивача в якості попередньої оплати грошові кошти на вимогу останнього не повернув.
Як вже зазначалось судом, згідно умов п.11.1 укладеного між сторонами договору генпідрядник може розірвати договір в односторонньому порядку шляхом направлення підряднику письмового повідомлення, зокрема, у випадку порушення підрядником графіків виконання робіт на строк більше 1-го місяця.
З матеріалів справи вбачається, що 04.02.2019 позивач направив на адресу відповідача лист №59 від 04.02.2019 з повідомленням про відмову від договору підряду згідно п.11.1 цього договору та ч.4 ст.849 Цивільного кодексу України та вимогою про повернення суми сплаченої попередньої оплати, тобто зобов'язання сторін за укладеним між сторонами договором припинились внаслідок відмови позивача від договору, а право на таку відмову передбачено умовами договору та положеннями чинного законодавства України.
Суд зазначає, що у разі припинення зобов'язань сторін за договором, позивач може стягнути з відповідача сплачений йому авансу на підставі ст.1212 Цивільного кодексу України, оскільки положення цієї статті застосовуються при поверненні виконаного однією із сторін у зобов'язанні у разі, коли підстава, на якій воно було набуте, відпала, тобто у разі, коли договір є припиненим.
За змістом положень ст.1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Аналіз наведеної норми права дає підстави для висновку, що цей вид позадоговірних зобов'язань породжують такі юридичні факти: 1) набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; 2) відсутність для цього правових підстав або якщо такі відпали.
Відповідно до приписів ст.1213 Цивільного кодексу України набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.
Отже із врахуванням того, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази виконання відповідачем робіт на суму 200 000,00 грн, а укладений між сторонами правочин є розірваним внаслідок реалізації позивачем свого права на розірвання договору в односторонньому порядку у зв'язку з порушення відповідачем своїх зобов'язань за вказаним правочином, підстава для отримання 200 000,00 грн, які були оплачені позивачем, відпала, внаслідок чого позовні вимоги про стягнення з відповідача 200000,00 грн не використаного авансу визнаються судом законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Згідно положень ст.129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст.129, 236-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбуд Інвест" задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кроуп Груп" (02068, місто Київ, вул. Драгоманова, будинок 13/10, квартира 8, ідентифікаційний код 39677354) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбуд Інвест" (01014, місто Київ, вул. Болсуновська, будинок 6, поверх 4, ідентифікаційний код 39534785) 200000 (двісті тисяч) грн 00 коп. не використаного авансу та судовий збір у розмірі 3000 (три тисячі) грн 00 коп.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
4. Відповідно до ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
5. Відповідно до ч.1 ст.256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
6. Згідно з п.п.17.5. п.17 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VІІІ до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Повне рішення складено 25.01.2021.
Суддя М.Є.Літвінова