вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"25" січня 2021 р. Справа№ 910/5763/20
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Мартюк А.І.
суддів: Зубець Л.П.
Алданової С.О.
за участю представників: не викликались
розглянувши у відкритому судовому
засіданні апеляційну
скаргу Житлово-будівельного кооперативу "Трамвайщик"
на рішення Господарського суду міста Києва від 05.10.2020р.
у справі № 910/5763/20 (суддя Гумега О.В.)
за позовом Житлово-будівельного кооперативу "Трамвайщик"
до Житлово-будівельного кооперативу "Урожай"
про стягнення 29 773,80 грн,
Житлово-будівельний кооператив "Трамвайщик" звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Житлово-будівельного кооперативу "Урожай" про стягнення 29773,80 грн в порядку регресу за спожиту електричну енергію за період з жовтня 2019 року по квітень 2020 року та 8800,00 грн збитків у вигляді витрат по оплаті юридичних послуг.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем обов'язку щодо відшкодування позивачу спожитої відповідачем електричної енергії по електролічильникам № 0256764 та № 02556221, рахунки за якими було сплачено позивачем у зв'язку неможливістю роз'єднання електричної мережі за вказаними приладами обліку споживання електричної енергії між позивачем та відповідачем. Позовні вимоги про стягнення 8800,00 грн збитків обґрунтовані тим, що позивач був вимушений звернутись за професійною юридичною допомогою до юридичної компанії та сплатити суму у розмірі 8800,00 грн за її надання, які є збитками, понесеними з вини відповідача внаслідок порушення останнім норм діючого законодавства та інтересів позивача.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.10.2020 року у справі № 910/5763/20 у позові відмовлено повністю.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Житлово-будівельний кооператив "Трамвайщик" звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 05.10.2020 року у справі № 910/5763/20 скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття невірного рішення.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.11.2020 року, апеляційну скаргу Житлово-будівельного кооперативу "Трамвайщик" передано на розгляд колегії суддів у складі: Мартюк А.І. - головуюча суддя; судді - Алданова С.О., Зубець Л.П.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Житлово-будівельного кооперативу "Трамвайщик" на рішення Господарського суду міста Києва від 05.10.2020 року у справі № 910/5763/20. Роз'яснено учасниками, що апеляційна скарга буде розглянута без повідомлення учасників справи.
14.12.2020р. через управління автоматизованого документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній зазначає, що оскаржуване рішення прийнято з дотриманням норм чинного законодавства, тому просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду м. Києва від 05.10.2020 року у справі № 910/5763/20 без змін.
Згідно з ч. 1 ст. 270 ГПК України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі (Глава 1. Апеляційне провадження).
Відповідно до ч. 10 ст. 270 ГПК України апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 270 ГПК України розгляд справ у суді апеляційної інстанції починається з відкриття першого судового засідання або через п'ятнадцять днів з дня відкриття апеляційного провадження, якщо справа розглядається без повідомлення учасників справи.
Дослідивши матеріали апеляційної скарги, з урахуванням правил ст. ст. 269, 270 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги і не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права, колегія суддів встановила таке.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та не заперечується сторонами, у будинку № 3 по вулиці А. Малишка в місті Києві розташовані ЖБК "Трамвайщик" (позивач) (під'їзди № 7, 8) та ЖБК "Урожай" (відповідач) (під'їзди № 5, 6).
На території позивача, а саме в під'їзді № 7 вказаного будинку, розташована електрощитова обліку споживання електричної енергії, яка відповідно до проектно-технічної документації обслуговує під'їзди № 7, 8 позивача та під'їзди № 5, 6 відповідача.
Позивач стверджує, що у зв'язку з неможливістю роз'єднання електричної мережі двох приладів обліку споживання електричної енергії між позивачем та відповідачем, у будинку № 3 по вулиці А. Малишка в місті Києві, ведення загального обліку електричної енергії та фактичного обрахунку її використання ведеться відповідно до встановлених Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою Національної Комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312, і порядку користування та обліку електричної енергії разом за обома приладами обліку споживання електричної енергії (за електролічильником № 0256764 (належність 350404.00129; освітлення робоче) та електролічильником № 02556221 (належність 350404.00131; ліфт)), які при будівництві будинку конструктивно були встановлені відповідно до проектно-технічної документації у щитовій позивача (під'їзд № 7) і зміни до цієї проектно-технічної документації офіційно не вносилися.
Позивач зазначив, що раніше згідно укладеного між позивачем та КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва" договору облік по обох лічильниках вела зазначена керуюча компанія.
Факт розташування електролічильника № 0256764 (належність 350404.00129; освітлення робоче) та електролічильника № 02556221 (належність 350404.00131; ліфт) підтверджується позивачем доданим до позовної заяви актом обстеження електрощитової ж/б № 3 на вул. Малишка № 3 м. Києва від 14.02.2018, складеним комісією КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва", у зв'язку із розірванням договірних відносин.
Позивач зазначив, що в січні 2019 року позивач розірвав договір з КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва" і припинив оплату за спожиту електричну енергію.
Листом від 16.01.2019 позивач просив КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва", у зв'язку з розірванням з 01.02.2019 договору від 01.07.2017 про постачання послуг по утриманню будинку та прибудинкової території по вул. А.Малишка, 3 (під'їзди 7 та 8), надати ЖБК "Трамвайщик" заяву про розірвання договору; акт обстеження електрощитової; акт прийому-передачі показників електролічильників.
Листом № 103/45-359 від 17.01.2019 КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва" повідомила позивача, що не заперечує проти дострокового розірвання з 01.02.2019 договору про надання послуг з утримання будинку і споруд та прибудинкових територій від 01.07.2017 № 2//1-Л. Позивач долучив до матеріалів справи Акт звірки та прийому передачі показників електролічильників з обладнанням станом на 22.07.2019, складений комісією за участю представників КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва" та ЖБК "Трамвайщик", стосовно передачі показників електролічильників з обладнанням станом на 22.07.2019, а саме: заводський номер № 0256221 тип НІК 2301 - показники 457742; заводський номер № 0256764 тип НІК 2301 - показники 51105 (далі - Акт звірки та прийому передачі показників електролічильників з обладнанням станом на 22.07.2019).
Крім цього, позивач зазначив, що на письмовий запит ЖБК "Трамвайщик" № 103/45/3257 від 11.12.2019 щодо надання уточнюючого рахунку для перерахування заборгованості, КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва" листом № 103/45-7171 від 20.12.2019 повідомила, що оскільки договірні відносини з відшкодування електричної енергії відсутні, то надати уточнюючий розрахунок для перерахування заборгованості в сумі 5330,64 грн. немає підстав.
Позивач долучив до матеріалів справи оригінали платіжних доручень № 99 від 06.02.2019 на суму 29268,55 грн та № 103 від 21.02.2019 на суму 42749,41 грн, які підтверджують здійснення ЖБК "Трамвайщик" у лютому 2019 року оплат вказаних сум на рахунок КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва" за "надання послуг з утрим. будинку і споруди прибудин. територ. Згідно дог. від 03.08.2015 р. Оплата за грудень 2019 р." та за "надання послуг з утримання будинку і споруди прибудин. територ. Згідно дог. від 03.08.2015 р. Оплата за січень 2019 р.".
Позивач зазначив, що в липні 2019 року відповідач також розірвав договір з КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва" і припинив оплату за спожиту електричну енергію.
У вересні 2019 року позивачем до Товариства з обмеженою відповідальністю "Київські енергетичні послуги" (далі - ТОВ "Київські енергетичні послуги") та Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі" (далі - ПРАТ "ДТЕК Київські електромережі") були подані заяви-приєднання до договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії від 07.02.2019 № 18/ЦОКК12/13/1/1499б та від 02.08.2019 № 18/ЦОЕЕ12/13/1/99523 для потреб об'єкта за адресою: м. Київ, вул. Андрія Малишка, буд. 3, із встановленням на облік обох лічильників (електролічильника № 0256764 (належність 350404.00129; освітлення робоче) та електролічильника № 02556221 (належність 350404.00131; ліфт)), розташованих в електрощитовій позивача.
Позивача було приєднано до договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг та до договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії, що підтверджується повідомленням ТОВ "Київські енергетичні послуги" від 24.10.2019 № 25/4/10/20930 та повідомленням ПРАТ "ДТЕК Київські електромережі" від 27.09.2019. Для проведення розрахунків за об'єктом, що розташований за адресою: м. Київ, вул. Андрія Малишка, буд. 3, позивачу було відкрито єдиний особовий рахунок № НОМЕР_1 та присвоєно ЕІС-код точки/точок розподілу: 6226860995123668, 6227985366043040.
Позивач зазначив, що ТОВ "Київські енергетичні послуги" та ПРАТ "ДТЕК Київські електромережі" були взяті до подальших облікових розрахунків показники по електролічильнику № 025674 (належність 350404.00129; освітлення робоче) - 51105 та показники по електролічильнику № 0256221 (належність 350404.00131; ліфт) - 457742, визначені у Акті звірки та прийому передачі показників електролічильників з обладнанням станом на 22.07.2019. У Акті про використану електричну енергію ЖБК "Тамвайщик" за жовтень 2019 року, складеному 01.11.2019 ТОВ "Київські енергетичні послуги", були враховані показники споживання електричної енергії за перехідний період по обох лічильникам № 0256764 та № 0256221, наданих КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва" згідно Акту звірки та прийому передачі показників електролічильників з обладнанням станом на 22.07.2019.
Позивач стверджує, що ним було сплачено ТОВ "Київські енергетичні послуги" у повному обсязі вартість спожитої електроенергії у жовтні 2019 року., що підтверджується копією рахунку № 82508016/11/1/П1 від 24.10.2019 на оплату за активну електроенергію за жовтень 2019 року на суму 33 600,00 грн та копією платіжного доручення № 32 від 30.10.2019 на суму 33 600,00 грн.
Позивач зазначив, що з жовтня 2019 року йому щомісячно Товариством з обмеженою відповідальністю "Київські енергетичні послуги" платіжними дорученнями виставляються загальні рахунки за спожиту електричну енергію, разом по обох вищезазначених приладам обліку електричної енергії (у зв'язку з неможливістю роз'єднання електричної мережі), які сплачуються позивачем своєчасно та в повному обсязі, в тому числі, за спожиту відповідачем електричну енергію.
Отже, рахунки за спожиту електричну енергію по електролічильникам № 0256764 та № 02556221 по під'їздах № 5, 6 та № 7, 8 в будинку № 3 по вулиці А. Малишка у місті Києві надаються позивачу, в тому числі, за спожиту відповідачем електричну енергію (освітлення робоче + ліфт).
Позивач зазначив, що у період з жовтня 2019 року по квітень 2020 року ним були сплачені грошові кошти в загальній сумі 59 547,60 грн за спожиту електричну енергію в цілому по під'їздах № 5, 6, 7, 8 в будинку № 3 по вулиці А. Малишка у місті Києві. На підтвердження зазначеного позивачем було надано оригінали платіжних доручень № 32 від 30.10.2019 на суму 33 600,00 грн, № 38 від 03.12.2019 на суму 2 795,52 грн, № 41 від 01.01.2020 на суму 5 853,12 грн, № 42 від 01.02.2020 на суму 6 007,68 грн, № 47 від 02.03.2020 на суму 5 629,68 грн, № 51 від 02.04.2020 на суму 5 661,60 грн.
З урахуванням викладеного, позивач зазначає, що оскільки відповідача не від'єднано від електричної мережі позивача, у зв'язку з відсутністю такої можливості, через відсутність укладеного прямого договору на постачання електричної енергії, то відповідач має обов'язок солідарно (у розмірі 50%) з позивачем сплачувати за спожиту електричну енергію відповідно до показників приладів обліку електричної енергії та актів енергопостачальної організації.
Однак, як зазначив позивач, відповідач відмовляється відшкодовувати свою частку спожитої електричної енергії по електролічильникам: № 0256764 (належність 350404.00129; освітлення робоче) та № 02556221 (належність 350404.00131; ліфт) у розмірі 27 773,80 грн, що становить 50% від 59 547,60 грн - суми сплаченої позивачем електричної енергії за період з жовтня 2019 по квітень 2020 року.
Позивач зазначає, що він неодноразово звертався на адресу відповідача та у жовтні 2019 року запропонував укласти Договір про відшкодування витрат за використану електричну енергію, відповідно до якого відповідач зобов'язується своєчасно відшкодовувати позивачу належні витрати за користування електричною енергією за актом компанії ТОВ "Київські енергетичні послуги" по електричним лічильникам у розмірі 50% наданого платіжного доручення, а позивач надає відповідачу доступ до електричних лічильників з метою контролю його показників. Однак, відповідач від сплати своєї належної частки оплати за спожиту електричну енергію у розмірі 50% відмовляється.
Позивач вважає, що поки відповідачем незаконно самовільно проведений перемонтаж електрощитової не буде приведено до однакового розподілу навантаження по двом електролічильникам, відповідно до нормативної діючої технічної документації та Правил технічної безпеки, про що має бути погоджений Акт про виконані роботи з ПРАТ "ДТЕК Київські електромережі", та укладено договір про приєднання і постачання електричної енергії з постачальником універсальних послуг ТОВ "Київські енергетичні послуги", у зв'язку з чим відповідач буде самостійно сплачувати кошти за використану електроенергію, то відповідач повинен сплачувати кошти за використану електроенергію за платіжними дорученнями у розмірі 50% позивачу - ЖБК "Трамвайщик", який сплачує ці кошти і за відповідача.
З огляду на зазначене, позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача на підставі ч. 1 ст. 544 Цивільного кодексу України та ст. 228 Господарського кодексу України в порядку регресу суми сплачених позивачем грошових коштів за спожиту електричну енергію за період з жовтня 2019 року по квітень 2020 року у розмірі 29 773,80 грн. Позивачем також заявлено вимоги про стягнення з відповідача 8800,00 грн збитків у вигляді витрат по оплаті юридичних послуг.
Відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог у повному обсязі з огляду на наступне.
Відповідач як у відзиві на позовну заяву так і апеляційної скарги зазначає, що при поданні позовної заяви до суду позивач зазначає завідомо неправдиві дані щодо неможливості роздільного обліку електричної енергії та щодо наявності боргу відповідача.
Відповідач зазначив, що при будівництві багатоквартирного будинку № 3, що знаходиться в м. Києві, вул. А. Малишка, конструктивно було передбачено наявність лише однієї електрощитової, яка знаходиться у під'їзді № 7 та здійснює розподіл електричної енергії на під'їзди № 5, 6 (ЖБК "Урожай") та на під'їзди № 7, 8 (ЖБК "Трамвайщик").
До травня 2018 року зазначена електрощитова по розподілу електричної енергії мала два лічильники обліку електроенергії, один з яких № 0256764 обліковував кількість спільно спожитої електричної енергії на сходових клітинах ЖБК "Урожай" та ЖБК "Трамвайщик", а другий № 0256221 обліковував кількість спільно спожитої електричної енергії в ліфтах ЖБК "Урожай" та ЖБК "Трамвайщик". Таким чином, як зазначив відповідач, до травня 2018 року вівся спільний облік спожитої електричної енергії по сходових клітинах і ліфтах між позивачем та відповідачем, оскільки це було передбачено проектом багатоквартирного будинку № 3, що знаходиться по вулиці Малишка у місті Києві.
У травні 2018 року, за проханням тодішнього Голови Правління ЖБК "Трамвайщик", для зручності обліку спожитої електричної енергії кожним кооперативом окремо та здійснення окремих розрахунків за спожиту електроенергію, Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва", яке на той момент здійснювало облік спожитої електроенергії по обох лічильниках, здійснило підключення лічильників обліку електроенергії таким чином, щоб лічильник № 0256221 обліковував лише електричну енергію, яка споживається на сходових клітинах і ліфтах відповідача, а лічильник № 0256764 обліковував лише електричну енергію, яка споживається на сходових клітинах і ліфтах позивача.
18.09.2018 відповідач уклав з КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва" Договір № 225 про відшкодування вартості понесених витрат по сплаті за комунальні послуги за спожиту електроенергію (далі - Договір № 225 від 18.09.2018). Відповідно до Додатку №1 до вказаного Договору було визначено, що відповідач відшкодовує витрати, понесені КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва" в рахунок сплати ним електропостачальній організації за спожиту електричну енергію. Облік електроенергії здійснюється згідно показників лічильника № 0256221 по під'їздах № 5 і 6.
З огляду на зазначене, відповідач вважає, що твердження позивача, викладені в апеляційній скарзі, з приводу неможливості роз'єднання електричної мережі двох приладів обліку споживання електричної енергії між позивачем і відповідачем, не відповідають дійсності, оскільки фактично прилади обліку електричної енергії між позивачем (лічильник № 23378267) та відповідачем (лічильник № 0256221) були роз'єднані з травня 2018 року і оплата за використану електричну енергію відбувалась кожним кооперативом окремо за різними договорами (укладеними з КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва").
Також відповідач вважає, що долучений позивачем до матеріалів справи Акт про обстеження електрощитової від 14.02.2018, вже не є актуальним, оскільки за заявою самого позивача було здійснено перепідключення лічильників таким чином, щоб розподіл електричної енергії відбувався окремо. На підтвердження зазначеного відповідачем додано до відзиву на позовну заяву копію Акту № 16-01-000729 від 07.03.2019, складеного представником ПРАТ "ДТЕК Київські електромережі" у присутності споживача ЖБК "Трамвайщик".
Відповідач як в суді першої інстанції так і у відзиві на апеляційну скаргу зазначив, що Акт обстеження № 0601001475 від 25.09.2020, наданий позивачем в якості додатку до "долучення до матеріалів справи", який був складений представником ПРАТ "ДТЕК Київські електричні мережі" у присутності представника споживача ЖБК "Трамвайщик", а також представника ЖБК "Урожай", додатково підтверджує, що електролічильник № 0256764 обліковує навантаження електричної енергії на ліфти та освітлення сходових клітин 7, 8 під'їздів, що належать ЖБК "Трамвайщик", електролічильник № 02556221 обліковує навантаження електричної енергії на ліфти та освітлення сходових клітин 5, 6 під'їздів, що належать ЖБК "Урожай". Тобто, підтверджено той факт, що споживання та облік електричної енергії позивачем та відповідачем здійснюється за окремими лічильниками. Пункт 4 зазначеного Акту обстеження № 0601001475 від 25.09.2020 містить припис саме ЖБК "Трамвайщик" (позивачу) про приведення схеми електрообладнання у відповідність до умов договору, укладеного з ПРАТ "ДТЕК Київські електричні мережі".
Отже, на думку відповідача, зазначаючи в позовній заяві про те, що лічильники № 0256764 та № 0256221 обліковують кількість спожитої електричної енергії по сходових клітинах (освітлення робоче) і ліфтах обох кооперативів разом, позивач вводить суд в оману, оскільки зазначене є неправдивою інформацією та спростовується наявними в матеріалах справи доказами, а саме: Актом обстеження електрощитової ж/б № 3 на вул. Малишка від 16.01.2019, Актом № 16-01-000729 від 07.03.2019, складеним представником ПРАТ "ДТЕК Київські електромережі" у присутності споживача "Трамвайщик"; Договором № 225 від 18.09.2018 і Додатком № 1 до нього; Актом звірки та прийому передачі показників електролічильників з обладнанням станом на 16.01.2019, Актом обстеження № 0601001475 від 25.09.2020, складеним представником ПРАТ "ДТЕК Київські електричні мережі" у присутності представника споживача ЖБК "Трамвайщик", а також представника ЖБК "Урожай", згідно яких лічильник № 0256221 обліковує лише кількість спожитої електроенергії відповідачем, а лічильник № 0256764 обліковує лише кількість спожитої електроенергії позивачем.
Відповідач також зазначає, що протягом строку дії Договору № 225 від 18.09.2018 відповідач вчасно та у повному обсязі відшкодовував КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва" витрати зазначеної компанії в рахунок сплати нею електропостачальній організації за спожиту електричну енергію, що підтверджується Актом звірки взаємних розрахунків за період з 01.06.2015 по 01.07.2019, складеним між Головою правління ЖБК "Урожай" та Директором КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва", а також платіжним дорученням № 197 від 11.07.2019 на суму 3092,88 грн щодо оплати відшкодування витрат за спожиту електроенергію.
Таким чином, відповідач вважає, що він у повному обсязі виконав умови Договору № 225 від 18.09.2018, укладеного з КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва", не порушив жодних своїх зобов'язань, оскільки протягом строку його дії у період з 18.09.2018 по 01.08.2019 сплатив усі рахунки за спожиту електроенергію згідно лічильника обліку електроенергії № 0256221 та станом на 01.08.2019 (дату припинення Договору № 225 від 18.09.2018 ) не мав жодних боргів перед КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва". Після розірвання зазначеного договору відповідач припинив оплату за спожиту електроенергію за лічильником її обліку № 0256221.
Відповідач вказав, що позивач також мав укладений з КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва" Договір про відшкодування вартості понесених витрат по сплаті за комунальні послуги за спожиту електроенергію. Відповідно до Додатку № 1 до вказаного Договору позивач відшкодовує витрати, понесені КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва" в рахунок сплати ним електропостачальній організації за спожиту електричну енергію. Облік електроенергії здійснюється згідно показників від лічильника № 0256764. Після розірвання зазначеного договору, з 01.01.2019, позивач припинив оплату за спожиту електроенергію за лічильником № 0256764.
Таким чином, на думку відповідача, у період з 01.01.2019 по 01.10.2019 (до дати укладання нового договору з ПРАТ "ДТЕК Київські електромережі") позивач мав заборгованість за спожиту електричну енергію, та в жовтні 2019 року мав погасити свій борг за 9 місяців у повному обсязі.
Відповідач вважає, що звернення позивача до суду з вимогою до відповідача в частині стягнення боргу за спожиту електричну енергію у період з 01.01.2019 по 01.10.2019 є намаганням позивача протиправно перекласти власні борги на відповідача, оскільки у цей час з 18.09.2018 по 01.08.2019 відповідач добросовісно сплачував за спожиту електроенергію КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва".
Враховуючи, що відповідач жодних договорів з позивачем про відшкодування витрат за спожиту електроенергію по лічильнику № 0256221 не укладав, то, на думку відповідача, у нього на даний час не має жодних зобов'язань перед позивачем. За доводами відповідача у відзиві на позовну заяву, позивач має право вимагати від відповідача відшкодування витрат за спожиту електроенергію лише на період з 01.08.2019 (тобто після розірвання договору з КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва") і лише по показникам електролічильника № 0256221. Разом з цим, відповідач не зазначає показників електролічильника № 0256221 за період з 01.08.2019 та не надає власного розрахунку витрат за спожиту електроенергію.
Як вбачається з матеріалів справи, що з метою досудового врегулювання спору, ЖБК "Урожай" надіслав на поштову адресу ЖБК "Трамвайщик" лист з пропозицією укладання Договору про відшкодування витрат за спожиту електричну енергію, безпосередньо проект зазначеного договору та проект Акту про фіксацію показників електролічильника №0256221, із зазначенням у ньому показання лічильника станом на 01.01.2020. Зазначені документи були вручені представнику ЖБК "Трамвайщик" 19.02.2020 згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.
Відповідь на вказаний лист від ЖБК "Трамвайщик" на адресу ЖБК "Урожай" не надходила, що вказує на небажання позивача врегулювати спір в досудовому порядку.
У березні 2020 ЖБК "Урожай" отримав від ЖБК "Трамвайщик" претензію без дати, без реєстраційного номера, згідно якої ЖБК "Трамвайщик" вимагав від ЖБК "Урожай" сплатити: 1) суму сплачених позивачем грошових коштів за спожиту електроенергію за період з жовтня 2019 по лютий 2020 у розмірі 24 128,16 грн.; 2) збитки у вигляді втрат по оплаті юридичних послуг у розмірі 8 800,00 грн.
30.03.2020 ЖБК "Урожай" надіслало відповідь на вищевказану претензію, згідно якої не визнає претензію в повному обсязі внаслідок намагання ЖБК "Трамвайщик" стягнути з ЖБК "Урожай" власні борги за спожиту електроенергію за період з 01.01.2019 по 01.10.2019. Вимога сплатити витрати на правову допомогу ЖБК "Урожай" також була відхилена, внаслідок необґрунтованості та небажання ЖБК "Трамвайщик" вирішити питання в досудовому порядку.
Предметом позову у даній справі є вимога про стягнення з відповідача в порядку регресу суми сплачених позивачем грошових коштів за спожиту електричну енергію за період з жовтня 2019 року по квітень 2020 року у розмірі 29 773, 80 грн, яка заявлена позивачем на підставі ч. 1 ст. 544 Цивільного кодексу України та ст. 228 Господарського кодексу України.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки (ч. 1). Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (ч. 2). Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства (ч. 3). У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування (ч. 4).
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ст. 540 ЦК України, якщо у зобов'язанні беруть участь кілька кредиторів або кілька боржників, кожний із кредиторів має право вимагати виконання, а кожний із боржників повинен виконати обов'язок у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.
Статтею 541 ЦК України встановлено, що солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.
Виконання солідарного обов'язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов'язок решти солідарних боржників перед кредитором (ч. 4 ст. 543 ЦК України).
Частиною 1 статті 544 ЦК України встановлено, що боржник, який виконав солідарний обов'язок, має право на зворотну вимогу (регрес) до кожного з решти солідарних боржників у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або законом, за вирахуванням частки, яка припадає на нього.
Відповідно до статті 228 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб у порядку регресу.
Матеріалами справи підтверджується та не заперечується сторонами, що при будівництві багатоквартирного будинку № 3, що знаходиться в м. Києві по вул. А. Малишка, конструктивно було передбачено наявність однієї електрощитової, яка знаходиться на території позивача (ЖБК "Трамвайщик") у під'їзді № 7, та здійснює розподіл електричної енергії на під'їзди № 7, 8 (ЖБК "Трамвайщик") та на під'їзди № 5, 6 (ЖБК "Урожай") по двом приладам обліку споживання електричної енергії: електролічильник № 0256764 (належність 350404.00129; освітлення робоче) та електролічильник № 02556221 (належність 350404.00131; ліфт).
Позивач стверджує, що у зв'язку з неможливістю роз'єднання електричної мережі двох приладів обліку споживання електричної енергії між позивачем та відповідачем, у будинку № 3 по вулиці А. Малишка в місті Києві ведення загального обліку електричної енергії та фактичного обрахунку її використання ведеться відповідно до встановлених Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою Національної Комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312, і порядку користування та обліку електричної енергії разом за обома приладами обліку споживання електричної енергії (за електролічильником № 0256764 (належність 350404.00129; освітлення робоче) та електролічильником № 02556221 (належність 350404.00131; ліфт)).
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що твердження позивача про неможливість роз'єднання електричної мережі двох приладів обліку споживання електричної енергії між позивачем та відповідачем, спростовуються з огляду на докази, наявні в матеріалах справи, які підтверджують, що фактично прилади обліку електричної енергії між позивачем (електролічильник № 23378267) та відповідачем (електролічильник № 0256221) були роз'єднані з травня 2018 року і оплата за використану електричну енергію відбувалась кожним кооперативом окремо на підставі договорів, укладених кожним кооперативом з КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва". Такими доказами, наданими відповідачем, є:
- Акт обстеження електрощитової ж/б № 3 на вул. Малишка від 16.01.2019, складений комісією у складі працівників ЖЕД-411, у зв'язку із розірванням договірних відносин між КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва" та ЖБК "Трамвайщик";
- Акт звірки та прийому передачі показників електролічильників з обладнанням станом на 16.01.2019, складений комісією за участю представників КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва" та ЖБК "Трамвайщик", про передачу показників електролічильника № 0256764 з обладнанням, яким встановлено, що станом на 16.01.2019 показники даного електролічильника становлять 46655 кВт, даний лічильник обліковує сходову частину та ліфти;
- Акт № 16-01-000729 від 07.03.2019, складений представником ПРАТ "ДТЕК Київські електромережі" у присутності Голови Правління ЖБК "Трамвайщик", у зв'язку із зверненням споживача - ЖБК "Трамвайщик" щодо укладення договору на постачання електричної енергії;
- Договір № 225 про відшкодування вартості понесених витрат по сплаті за комунальні послуги за спожиту електроенергію від 18.09.2018, укладений між ЖБК "Урожай" та КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва", та Додаток № 1 до цього договору, згідно якого розрахунок обсягу споживання електричної енергії споживачем - ЖБК "Урожай" здійснюється згідно показників лічильника № 0256221.
Колегія суддів вважає, що місцевий суд дійшов обґрунтованого висновку, що надані відповідачем наведені докази більш вірогідними, ніж наданий позивачем доказ - Акт про обстеження електрощитової від 14.02.2018. Цей акт був складений 14.02.2018, тоді як в подальшому було здійснено перепідключення лічильників таким чином, щоб розподіл електричної енергії відбувався окремо між позивачем та відповідачем, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією Акту № 16-01-000729 від 07.03.2019, складеного представником ПРАТ "ДТЕК Київські електромережі" у присутності споживача в особі Голови Правління ЖБК "Трамвайщик". У Акті № 16-01-000729 від 07.03.2019 встановлено, що "Фактично в електрощитовій виконано реконструкцію ел. обладнання, а саме:
- виконано перепідключення ліфтів та робочого освітлення під'їздів № 5,6 та побутового навантаження на ввод № 3… Навантаження ліфтів та робочого освітлення враховує ел. лічильник № 0256764;
- виконано перепідключення ліфтів та робочого освітлення під'їздів № 7,8 та побутового навантаження на ввод № 2… Навантаження ліфтів та робочого освітлення враховує ел. лічильник № 0256221.
Проектно-технічна документація на реконструкцію ел. обладнання не надана…".
Як вбачається з матеріалів справи, обставини щодо реконструкції обладнання в електрощитовій, встановлені Актом № 16-01-000729 від 07.03.2019, позивач не заперечив та не спростував.
Суд першої інстанції правильно встановив ту обставину, що відповідно до Акту обстеження № 0601001475 від 25.09.2020, наданого позивачем в якості додатку до "долучення до матеріалів справи", який був складений представником ПРАТ "ДТЕК Київські електричні мережі" у присутності представника споживача ЖБК "Трамвайщик", а також представника ЖБК "Урожай", підтверджується, що електролічильник № 0256764 обліковує навантаження електричної енергії на ліфти та освітлення сходових клітин 7, 8 під'їздів, що належать ЖБК "Трамвайщик", електролічильник № 02556221 обліковує навантаження електричної енергії на ліфти та освітлення сходових клітин 5, 6 під'їздів, що належать ЖБК "Урожай". Отже, споживання та облік електричної енергії позивачем та відповідачем здійснюється за окремими лічильниками.
При цьому суд звертає увагу, що пункт 4 зазначеного Акту обстеження № 0601001475 від 25.09.2020 містить припис саме ЖБК "Трамвайщик" (позивачу) про приведення схеми електрообладнання у відповідність до умов договору, укладеного з ПРАТ "ДТЕК Київські електричні мережі".
З огляду на наявні в матеріалах справи повідомлення ТОВ "Київські енергетичні послуги" від 24.10.2019 № 25/4/10/20930 та повідомлення ПРАТ "ДТЕК Київські електромережі" від 27.09.2019 підтверджується, що внаслідок подання позивачем заяв-приєднання до договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії від 07.02.2019 № 18/ЦОКК12/13/1/1499б та від 02.08.2019 № 18/ЦОЕЕ12/13/1/99523 для потреб об'єкта за адресом: м. Київ, вул. Андрія Малишка, буд. 3, позивача було приєднано до договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг та до договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії.
Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг є публічним та укладається сторонами з урахуванням ст. 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України. Публічний договір та публічні додатки до нього, актуальні ціни (тарифи) постачання електричної енергії розміщені на офіційному сайті ТОВ "Київські енергетичні послуги": https:kep.com.ua.
Для проведення розрахунків за об'єктом, що розташований за адресою: вул. Андрія Малишка, буд. 3, житловий будинок, ЖБК "Трамвайщик" було відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 та присвоєно ЕІС-код точки/точок розподілу: 6226860995123668, 6227985366043040. Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг зареєстровано ТОВ "Київські енергетичні послуги" за № 82508016ПУ від 23.10.2019 (далі - Договір № 82508016ПУ).
Відомості про засоби вимірювання обліку електричної енергії (№ 0256764, № 0256221), що використовуються на об'єкті (вул. Андрія Малишка, буд. 3, житловий будинок) споживача (ЖБК "Трамвайщик") та сторону, відповідальну за збереження і цілісність засобів обліку та пломб (ЖБК "Трамвайщик") зазначено в Додатку 3 до Договору № 82508016ПУ.
Згідно укладеного між ЖБК "Трамвайщик" та ТОВ "Київські енергетичні послуги" Договору № 82508016ПУ, на облік поставлено два лічильника: № 0256764 (сходові клітини) та № 02556221 (ліфт).
Крім того, матеріали справи не містять доказів звернення ЖБК "Урожай" із відповідними заявами-приєднання до ТОВ "Київські енергетичні послуги" та ПРАТ "ДТЕК Київські електромережі", доказів приєднання ЖБК "Урожай" (відповідача) до договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг та до договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії на об'єкті по вул. Андрія Малишка, буд. 3, житловий будинок за електролічильниками № 0256764, № 0256221 або за електролічильником № 0256221.
Суд першої інстанції правильно встановив, що з Договору № 82508016ПУ та додатків до нього не вбачається, що у зобов'язанні за цим договором бере участь кілька споживачів (боржників). Позивачем не наведено жодних умов Договору № 82508016ПУ, якими б передбачався солідарний обов'язок ЖБК "Трамвайщик" та ЖБК "Урожай" здійснювати оплату за спожиту електричну енергію, яка обліковується саме за двома електролічильниками № 0256764, № 02556221.
Позивачем не вказано жодного іншого договору, укладеного між ЖБК "Трамвайщик" та ЖБК "Урожай", яким би передбачався обов'язок ЖБК "Урожай" відшкодовувати ЖБК "Трамвайщик" витрати за спожиту електричну енергію, яка обліковується саме за двома електролічильниками № 0256764, № 02556221.
Крім того, при визначенні суми до стягнення з відповідача, позивач посилався, зокрема, на кошти у розмірі 33 600,00 грн, сплачені ним на рахунок ТОВ "Київські енергетичні послуги" згідно платіжного доручення № 32 від 30.10.2019, у призначенні платежу якого зазначено: "О/р 82505016. Оплата за електроенергію згідно дог. 82508016ПУ від 23.10.2019р.". Проте, місцевий суд вірно звернув увагу, що з даного платіжного доручення не вбачається період, коли була спожита електроенергія, оплата за яку була здійснена позивачем за даним платіжним дорученням. Разом з цим, сума коштів згідно платіжного доручення № 32 від 30.10.2019 у розмірі 33 600,00 грн, враховуючи при цьому також дату укладання договору з ТОВ "Київські енергетичні послуги" (23.10.2019), значно перевищує суми інших платіжних доручень, наданих позивачем на підтвердження щомісячних оплат ним за електроенергію, а саме платіжних доручень № 38 від 03.12.2019 на суму 2 795,52 грн, № 41 від 01.01.2020 на суму 5 853,12 грн, № 42 від 01.02.2020 на суму 6 007,68 грн, № 47 від 02.03.2020 на суму 5 629,68 грн, № 51 від 0204.2020 на суму 5 661,60 грн. Безпосередньо у позовній заяві (абз. 5 стор. 2) позивач зазначив, що "в січні 2019 року позивач розірвав договір з КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва" і припинив оплату за спожиту електричну енергію". Враховуючи наведене, суду не доведено, що сплачена позивачем згідно платіжного доручення № 32 від 30.10.2019 у сумі 33 600,00 грн електроенергія є саме електроенергією, яка була спожита саме у спірний період - з жовтня 2019 по квітень 2020.
Долучені позивачем до матеріалів справи оригінали платіжних доручень № 99 від 06.02.2019 на суму 29268,55 грн та № 103 від 21.02.2019 на суму 42749,41 грн, підтверджують здійснення ЖБК "Трамвайщик" у лютому 2019 року оплат вказаних сум на рахунок КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва" за "надання послуг з утрим. будинку і споруди прибудин. територ. Згідно дог. від 03.08.2015 р. Оплата за грудень 2019 р." та за "надання послуг з утримання будинку і споруди прибудин. територ. Згідно дог. від 03.08.2015 р. Оплата за січень 2019 р.", а відтак не приймаються судом у якості належних та допустимих доказів на підтвердження здійснення позивачем оплати за електроенергію у спірний період з жовтня 2019 по квітень 2020.
Враховуючи, що згідно приписів ст. 541 ЦК України солідарний обов'язок виникає у випадках, встановлених договором або законом, тоді як позивачем з огляду на подані ним докази не доведено існування таких випадків, встановлених договором або законом, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем не доведено суду існування у відповідача солідарного обов'язку (у розмірі 50%) з оплати за спожиту електричну енергію, яка обліковується за двома електролічильниками № 0256764 та № 02556221 одночасно (у визначеній позивачем сумі за спірний період з жовтня 2019 року по квітень 2020 року).
Відповідно до ч. 1 ст. 544 ЦК України боржник, який виконав солідарний обов'язок, має право на зворотну вимогу (регрес) до кожного з решти солідарних боржників у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або законом, за вирахуванням частки, яка припадає на нього.
Відповідно до статті 228 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб у порядку регресу.
Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що вимога ЖБК "Трамвайщик" до ЖБК "Урожай" про стягнення в порядку регресу 29773,80 грн за спожиту електричну енергію за період з жовтня 2019 року по квітень 2020 року є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.
Також позивач просить суд стягнути з відповідача збитків, у вигляді витрат по оплаті юридичних послуг, у розмірі 8800,00 грн.
За загальними положеннями ст. 22 ЦК України збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Відповідно до ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
За змістом ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Враховуючи наведені норми, місцевий суд правомірно встановив, що вимога позивача про стягнення з відповідача збитків, у вигляді витрат по оплаті юридичних послуг, у розмірі 8800,00 грн задоволенню не підлягає, оскільки зазначені кошти не є збитками у розумінні ст. 22 ЦК України, ст. 224 ГК України, а фактично є судовими витратами позивача, розподіл яких здійснюється в порядку ст. 129 ГПК України за результатами вирішення спору.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на як. вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Позивачем не надано суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи відповідача.
Згідно зі ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Статтями 76, 77 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставин, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Отже, обставини викладені Житлово-будівельним кооперативом "Трамвайщик" в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи.
Зважаючи на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Господарського суду м. Києва від 05.10.2020 р. в справі № 910/5763/20 прийняте з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, та з додержанням норм матеріального й процесуального права. У зв'язку із чим апеляційна скарга Житлово-будівельного кооперативу "Трамвайщик" не підлягає задоволенню.
Також, відповідач у відзиві на апеляційну скаргу просить суд стягнути витрати на професійну правову допомогу за розгляд справи в суді апеляційної інстанції в розмірі 6 030,00 грн..
Частиною 3 ст.123 Господарського процесуального кодексу України визначено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно ч. ч. 3, 4 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1)складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Щодо розміру витрат на оплату послуг адвоката колегія суддів зазначає таке.
Частина 4 ст. 126 ГПК України встановлює, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Судом враховано те, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю; суд не має право його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.
Разом з тим, для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача відповідно до положень ст.126 Господарського процесуального кодексу України, має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим. Тобто суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи була їх сума обґрунтованою.
Як вбачається з відзиву, представником відповідача під час розгляду справи в апеляційній інстанції були заявлені судові витрати витрат на правничу допомогу у розмірі 6 030,00 грн. понесені, у зв'язку з розглядом апеляційної скарги, а саме:
- складання відзиву на апеляційну скаргу ЖБК «Трамвайщик», вартість якої, відповідно до п. 4.4 Договору становить 4 020,00 грн.;
- ознайомлення із матеріалами справи № 910/5763/20 в апеляційній інстанції, вартість якої, відповідно до п. 4.3 Договору, становить 2 010,00 грн.
Відповідно до змісту ст. 126 ГПК до суду позивачем було надано на підтвердження витрат на професійну правничу:
- копія Договору про надання правої допомоги № Р/17112020/ХВ від 07.12.2020р.
- акт № ОУ-253 приймання-передачі виконаних робіт (надання послуг) від 07.12.2020р.;
- платіжне доручення № 61 від 17.11.2020р. щодо сплати правових послуг в сумі 6 030,00 грн.
Як слідує з матеріалів справи, справа сторін є малозначною та потребує лише наявності базових знань у сфері цивільного та господарського законодавства України.
Вказані вище обставини свідчать про те, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката не є співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а відтак, колегія суддів вважає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката у цьому випадку має бути зменшений до 3000,00 грн.
Враховуючи наведені вимоги закону та наявні докази в матеріалах справи, колегія суддів дійшла висновку, що сума судових витрат відповідача на правничу допомогу підлягає частковому задоволенню в розмірі 3 000,00 грн..
У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на Житлово-будівельний кооператив "Трамвайщик".
Керуючись ст.ст. 129, 270, 275, 276, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Житлово-будівельного кооперативу "Трамвайщик" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду м. Києва від 05.10.2020 р. в справі № 910/5763/20 - без змін.
2. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на Житлово-будівельний кооператив "Трамвайщик".
3. Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу "Трамвайщик" на користь Житлово-будівельного кооперативу "Урожай" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000,00 грн.
4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах в порядку і строки, визначені в ст. 287, 288 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складений 26.01.2021року.
Головуючий суддя А.І. Мартюк
Судді Л.П. Зубець
С.О. Алданова