ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ
20 січня 2021 року м. ОдесаСправа № 915/82/15
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Аленіна О.Ю.
суддів: Бєляновського В.В., Лавриненко Л.В.
секретар судового засідання Герасименко Ю.С.
За участю представників учасників справи:
Арбітражний керуючий Балєв В.П. - особисто
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу арбітражного керуючого Балєва Валентина Петровича
на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 15.10.2020
по справі №915/82/15
за заявою Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області
до Товариства з обмеженою відповідальністю "РАНГ"
про визнання банкрутом
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 02.03.2015, зокрема, порушено провадження в справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "РАНГ", введено процедуру розпорядження майном боржника, а також призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Ратушного А.І.
Постановою Господарського суду Миколаївської області від 31.08.2015 припинено процедуру розпорядження майном боржника та повноваження розпорядника майна Ратушного А.І., визнано ТОВ “РАНГ” банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Балєва В.П.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 13.03.2018 задоволено заяву арбітражного керуючого Балєва В.П. про дострокове припинення повноважень ліквідатора ТОВ “РАНГ” та тимчасово, до призначення нового ліквідатора, покладено на Балєва В.П. виконання обов'язків ліквідатора товариства, а також зобов'язано комітет кредиторів надати в судове засідання кандидатуру арбітражного керуючого для призначення ліквідатором у справі.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 10.09.2018 призначено ліквідатором ТОВ “РАНГ” арбітражного керуючого Мухітдінова Р.Д. та зобов'язано арбітражного керуючого Балєва В.П., передати всі документи щодо банкрутства ТОВ “РАНГ” ліквідатору Мухітдінову Р.Д.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 13.06.2019 призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Репченко Ю.А.
26.09.2018 від арбітражний керуючий Балєв В.П. звернувся до суду першої інстанції із клопотанням про затвердження звіту про нарахування та виплату основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень ліквідатора банкрута, здійснення та відшкодування витрат за період з 29.08.2016 по 10.09.2018 на загальну суму 303039,13 грн., у тому числі 301368,79 грн. основної винагороди та 1670,34 грн. витрат.
Також, 30.09.2020 арбітражний керуючий Балєв В.П. звернувся до суду першої інстанції із клопотання про стягнення основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень ліквідатора банкрута та відшкодування понесених витрат за період з 31.08.2015 по 29.08.2016.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 15.10.2020 клопотання арбітражного керуючого Балєва В.П. від 28.08.2019 №02-01/109 про стягнення основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень ліквідатора банкрута та відшкодування понесених витрат за період з 31.08.2015 по 29.08.2016 задоволено, клопотання арбітражного керуючого Балєва В.П. від 28.08.2019 № 02-01/110 про затвердження звіту про нарахування та виплату основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень ліквідатора ТОВ "РАНГ", здійснення та відшкодування витрат за період 29.08.2016-10.09.2018 та стягнення основної грошової винагороди та витрат з кредиторів банкрута задоволено частково, затверджено звіт арбітражного керуючого Балєва Валентина Петровича за вих. № 02-01/278 від 18.09.2018 про нарахування та виплату основної грошової винагороди ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "РАНГ", здійснення та відшкодування витрат на суму 96397,89 грн., з яких 94727,55 грн. - грошова винагорода, 1670,34 - витрати, тощо.
В мотивах оскаржуваної ухвали суд першої інстанції 20.09.2016 зазначив, що судом було затверджено звіт арбітражного керуючого Балєва В.П. про нарахування та виплату основної грошової винагороди ліквідатора ТОВ “РАНГ”, здійснення та відшкодування витрат за період з 31.08.2015 по 29.08.2016 у загальній сумі 100184,98 грн., з яких 90650,69 грн. сплачено за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута. Несплаченими залишилися 9206,89 грн. основної винагороди та 327,40 грн. - витрат, загалом 9534,29 грн. Ухвала Господарського суду Миколаївської області від 20.09.2016 станом на 15.10.2020 є чинною. Тому, зважаючи на приписи ст. 13 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” та ст. 129-1 Конституції України, суд першої інстанції визнав за можливе задовольняє клопотання щодо стягнення основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень ліквідатора банкрута та відшкодування понесених витрат за період з 31.08.2015 по 29.08.2016 у сумі 9534,29 грн. Судом, із посиланням на приписи чинного законодавства, визначено, що така винагорода підлягає стягненню з кредиторів пропорційно визнаним вимогам.
Щодо клопотання арбітражного керуючого Балєва В.П. від 28.08.2019 № 02-01/110, суд першої інстанції зазначив, що арбітражним керуючим Балєвим В.П. визначено основну грошову винагороду арбітражного керуючого з розрахунку чотирьох мінімальних заробітних плат за кожен місяць виконання ним повноважень ліквідатора ТОВ “РАНГ”. Згідно наведеного ліквідатором банкрута в звіті про нарахування та виплату основної грошової винагороди ліквідатора ТОВ “РАНГ”, здійснення та відшкодування витрат розрахунку за період з 29.08.2016 по 10.09.2018, сума основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень ліквідатора ТОВ “РАНГ” складає 301368,79 грн.
Однак, за твердженням суду першої інстанції, дослідивши проведену роботу арбітражного керуючого Балєва В.П. в якості ліквідатора станом на 15.10.2020 судом встановлено, що основна грошова винагорода за заявлений арбітражним керуючим Балєвим В.П. період належить до зменшення та становить 94727,55 грн., а тому звіт про нарахування та виплату основної грошової винагороди ліквідатора ТОВ “РАНГ”, здійснення та відшкодування витрат №02-01/278 від 18.09.2018 підлягає частковому задоволенню в частині грошової винагороди ліквідатора.
Щодо понесених арбітражним керуючим витрат у розмірі 1670,34 грн, суд першої інстанції зазначив, що вказані витрати є витратами Балєва В.П. з оплати касаційної скарги на постанову Одеського апеляційного суду у справі № 9/82/15 та підтверджуються платіжним документом, а тому враховуючи, що сума витрат підтверджена документально, то в цій частині звіт підлягає затвердженню.
Не погодившись із даним рішенням суду першої інстанції до Південно-західного апеляційного господарського суду звернувся арбітражний керуючий Балєв В.П. з апеляційною скаргою в якій просить скасувати п. 2, 3 резолютивної частини ухвали Господарського суду Миколаївської області від 15.10.2020 року по справі №915/82/15, та в цій частині ухвалити нове рішення, яким клопотання арбітражного керуючого Балєва В.П. від 28.08.2019 №02-01/110 про затвердження звіту про нарахування та виплату основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень ліквідатора ТОВ «РАНГ», здійснення та відшкодування витрат за період з 29.08.2016 по 10.09.2018 та стягнення основної грошової винагороди та витрат з кредиторів банкрута задовольнити в повному обсязі та затвердити звіт за вих. № 02-01/278 від 18.09.2018 про нарахування та виплату основної грошової винагороди арбітражного керуючого Балєва В.П. за виконання повноважень ліквідатора ТОВ «Ранг», здійснення та відшкодування витрат за період з 29.08.2016 по 10.09.2018 р. на загальну суму 303 039,13 грн, у тому числі 301 368,79 грн основної винагороди та 1 670,34 грн. витрат, пункти 4-8 резолютивної частини ухвали Господарського суду Миколаївської області від 15.10.2020 року по справі №915/82/15 змінити та викласти в редакції вказаній в апеляційній скарзі.
Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що оскаржувана ухвала в частині, що оскаржується є незаконною та необґрунтованою, винесеною з неповним та неправильним встановленням обставин, які мають значення для справи та з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, а тому підлягає скасуванню з огляду на наступне.
Так апелянт зазначає, суд першої інстанції при розгляді клопотання арбітражного керуючого Балєва В.П. від 28.08.2019 р. №02-01/110 досліджував проведену роботу арбітражного керуючого в якості ліквідатора станом на 15.10.2020 та встановив, що протягом здійснення арбітражним керуючим Балєвим В.П. повноважень ліквідатора ТОВ «РАНГ» останнім, на думку суду, фактично не вчинявся достатній обсяг належних заходів та дій передбачених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» на стадії ліквідації.
Однак, на думку скаржника, такий висновок суду першої інстанції є хибним, оскільки за підсумками проведеної в ліквідаційній процедурі роботи ліквідатором банкрута арбітражним керуючим Балєвим В.П. було подано до суду звіт ліквідатора ТОВ «РАНГ» про виконану роботу № 02-01/315 від 12.10.2017 та ліквідаційний баланс банкрута, а також клопотання від 13.10.2017 № 02-01/318 про їх затвердження та припинення провадження у справі про банкрутство. Як вбачається з поданого до господарського суду звіту ліквідатора про виконану роботу, а також матеріалів справи ліквідатором, протягом всього часу ліквідаційної процедури та виконання повноважень ліквідатора ТОВ «РАНГ», здійснювались заходи щодо пошуку майна та майнових прав банкрута, а також інші передбачені Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» дії по проведенню процедури ліквідації даного боржника. Проте, як стверджує апелянт, поданий на розгляд суду звіт про виконану роботу та ліквідаційний баланс судом першої інстанції не було розглянуто та не було надано оцінку повноті дій вчинених ліквідатором Балєвим В.П.
Як вказує апелянт, протягом всього, часу виконання арбітражним керуючим Балєвим В.П. повноважень ліквідатора ТОВ «Ранг», окрім заходів щодо пошуку майна та майнових прав банкрута, також здійснювались інші заходи на виконання передбачених законодавчими актами України, що регулюють відносини, пов'язані з банкрутством суб'єктів господарювання. Серед іншого, скаржник зауважує, що ані в Законі України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» ані в Кодексі України з процедур банкрутства не зазначено, який обсяг роботи необхідно здійснити арбітражному керуючому та в якому випадку виконаний обсяг роботи вважається недостатнім для того, щоб роботу арбітражного керуючого визнали задовільною. До того ж, Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» не містить конкретних термінів виконання ліквідатором тих чи інших повноважень.
За таких обставин, скаржник вважає, що неповне з'ясування судом першої інстанції дійсних обставин справи призвело до прийняття незаконного рішення.
Крім цього, як вважає апелянт, з висновками суду першої інстанції неможливо погодитись також через непослідовність суду у прийнятті своїх рішень у даній справі, оскільки Господарський суд Миколаївської області в своїй ухвалі від 15.10.2020 про затвердження звіту ліквідатора та закриття провадження у справі про банкрутство ТОВ «РАНГ» зазначив, що ліквідатором було дотримано обов'язок щодо здійснення всієї повноти дій, спрямованих на виявлення та повернення активів боржника. Суд визнав, що виконана ліквідатором робота та заходи, які вживались для виявлення та розшуку майна боржника, дали можливість належним чином у визначений законодавством час для здійснення ліквідаційної процедури сформувати актив та пасив боржника, встановити відсутність ліквідаційної маси для погашення вимог кредиторів. При цьому, як вважає апелянт, мотивувальна частина ухвали господарського суду Миколаївської області від 15.10.2019 про затвердження звіту ліквідатора та закриття провадження у справі достеменно свідчить, що практично всі дії ліквідаційних заходів у ліквідаційній процедурі ТОВ «Ранг» були здійснені саме арбітражним керуючим Балєвим В.П. під час виконання повноважень ліквідатора банкрута.
Як вважає апелянт, не відповідає дійсним обставинам справи і зроблений висновок суду першої інстанції про те, що арбітражним керуючим Балєвим В.П. здійснювалось лише формальне подання запитів, заяв та клопотань, а також повторне їх подання, які спрямовані не на реальний пошук майна, а на створення видимості активної діяльності з метою отримання відповідної грошової винагороди. Так, апелянт стверджує, що у період виконання повноважень ліквідатора Балєвим В.П., жодних негативних зауважень та претензій до якості та повноти виконання останнім своїх повноважень у суду не було. Натомість такі претензії у суду виникли після подання звітів про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражного керуючого. Матеріалами справи підтверджено, що скарги на дії (бездіяльність) арбітражного керуючого Балєва В.П. кредиторами до суду не подавались, звіти про проведену роботу комітетом кредиторів приймались до відома без зауважень.
Скаржник також зауважує, що комітетом кредиторів ТОВ «Ранг» на засіданні від 20.09.2018 вирішено схвалити звіт арбітражного керуючого Балєва В.П. про нарахування та виплату основної грошової винагороди за виконання повноважень ліквідатора ТОВ «Ранг», здійснення та відшкодування витрат за період з 29.08.2016 по 10.09.2018 на загальну суму 303 039,13 грн.
Враховуючи відсутність коштів від реалізації майна боржника, а також факт виконання арбітражним керуючим Балєвим В.П. повноважень ліквідатора та існування права на отримання винагороди в розмірі та порядку, передбачених Законом, апелянт вважає, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального права та неправомірно було відмовлено в вимозі арбітражного керуючого Балєва В.П. про затвердження звіту про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень ліквідатора та стягнення грошової винагороди та витрат з кредиторів в повному обсязі.
Скаржник також зазначає, що в оскаржуваному рішенні судом першої інстанції було необґрунтовано зменшено щомісячний розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень ліквідатора ТОВ «РАНГ», а в подеякі місяці взагалі позбавлено арбітражного керуючого основної винагороди в повному обсязі. Натомість єдиною наявною нормою, яка надає господарському суду права на зменшення розміру основної грошової винагороди є абз. 2 ч. 6 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» відповідно до якої господарський суд має право зменшити розмір оплати послуг арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), у разі якщо середньомісячна заробітна плата керівника боржника є надмірно високою порівняно з мінімальним розміром заробітної плати. Проте, як стверджує апелянт, керівник ТОВ «РАНГ» за останні дванадцять місяців його роботи до відкриття ліквідаційної процедури підприємства заробітну плату не отримував, а тому всупереч прямій нормі Закону, суд першої інстанції неправомірно зменшив розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень ліквідатора ТОВ «РАНГ».
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 07.12.2020 відкрито апеляційне провадження у справі №915/82/15 та призначено справу до розгляду на 20.01.2021.
Судом апеляційної інстанції отримано відзив на апеляційну скаргу від ТОВ СП «Нібулон» в якому останнє просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.
В обґрунтування своїх заперечень ТОВ СП «Нібулон» зазначає, що ліквідатором з моменту відкриття ліквідаційної процедури не було вжито належних, повних та достатніх заходів для захисту інтересів кредиторів в процедурі банкрутства ТОВ "Ранг", а також в повній мірі не було реалізовано свої повноваження та обов'язки для завершення ліквідаційної процедури. Факти невиконання (неповноти виконання) ліквідатором своїх функціональних обов'язків та повноважень,за твердженням кредитора, знайшли своє відображення в постанові Одеського апеляційного господарського суду від 02.11.2016 та постанові Вищого господарського суду України від 07.02.2017 по справі №915/82/15.
ТОВ СП «Нібулон» вважає, що до моменту припинення повноважень ліквідатора Балєва В.П. зазначені в запереченнях та судових рішеннях дії, які слід було вчинити, ним в повній мірі вчинено не було, що на думку ТОВ СП "НІБУЛОН" є безумовною підставою для часткової відмови у затвердженні звіту про нарахування та виплату основної грошової винагороди ліквідатора ТОВ "Ранг", здійснення та відшкодування витрат за період з 29.08.2016 по 10.09.2018.
На думку ТОВ СП «Нібулон», ліквідатором банкрута не вжито всіх необхідних та достатніх ліквідаційних заходів щодо виявлення майна (активів) банкрута, які підлягають включенню до складу ліквідаційної маси, для подальшого погашених вимог кредиторів, включених до реєстру вимог кредиторів.
Кредитор, ТОВ СП «Нібулон», вважає, що суд першої інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали надав повну оцінку діям (бездіяльності) арбітражного керуючого Балєва В.П., з урахуванням всіх вжитих ним заходів на пошуки вільних активів боржника у кожному з місяців, протягом яких тривала процедура банкрутства та правомірно затвердив звіт частково.
Під час судового засідання від 20.01.2021 арбітражний керуючий Балєв В.П. підтримав вимоги за апеляційною скаргою на наполягав на її задоволенні.
Інші представники учасників справи у судове засідання не з'явилися, про час, дату та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.
ТОВ СП «Нібулон» у відзиві на апеляційну скаргу просило розглянути справу без участі свого представника.
Відповідно до ст. 240 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет їх юридичної оцінки господарським судом Миколаївської області та проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до приписів ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно з частинами 1, 4, 7 ст. 43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Європейський Суд з прав людини (рішення від 28.03.2006 за заявою № 31443/96 у справі "Броньовський проти Польщі") зазначив, що принцип верховенства права зобов'язує державу поважати і застосовувати запроваджені нею закони, створюючи правові й практичні умови для втілення їх в життя.
Статтею 12 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що арбітражний керуючий користується усіма правами розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією, ліквідатора відповідно до законодавства, у тому числі має право отримувати винагороду в розмірі та порядку, передбачених цим Кодексом.
Як вбачається з наявних матеріалів справи, постановою Господарського суду Миколаївської області від 31.08.2015 припинено процедуру розпорядження майном боржника та повноваження розпорядника майна Ратушного А.І., визнано ТОВ “РАНГ” банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Балєва В.П.
Арбітражним керуючим Балєвим В.П. 24.11.2015 (т.5, а.с. 2-67), 25.01.2016 (т.5, а.с. 125-177), 14.03.2016 (т.5, а.с. 220-235), 21.04.2016 (т.6, а.с. 16-25), 31.05.2016 (т.6, а.с. 56-76), 18.07.2016 (т.6, а.с. 161-226) надавалися до суду першої інстанції відомості про проведення ліквідаційної процедури, до яких долучено копії запитів вчинених ліквідатором задля пошуку майна боржника, а також реєстр вимог кредиторів.
Комітетом кредиторів розглянуто та прийнято до відомо звіт про діяльність ліквідатора боржника та про фінансове становище і майно боржника від 18.12.2015, арбітражного керуючого Балєва В.П. про що свідчить наявний у матеріалах справи протокол засідання комітету кредиторів від 18.12.2015 (т.5, а.с. 174).
Також наявними матеріалами справи підтверджується, що арбітражний керуючий Балєв В.П. 29.08.2016 (т.7, а.с. 141-251, т.8, а.с. 1-248, т.9, а.с. 1-266, т. 10, а.с. 1-18) надавав до суду першої інстанції звіт про виконану роботу та звіт про нарахування та виплату основної грошової винагороди ліквідатора ТОВ "РАНГ", здійснення та відшкодування витрат.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 20.09.2016 клопотання арбітражного керуючого Балєва В.П. в частині затвердження звіту №02-01/289 від 29.08.2016 про нарахування та виплату основної грошової винагороди ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "РАНГ", здійснення та відшкодування витрат задоволено, затверджено звіт арбітражного керуючого Балєва Валентина Петровича про нарахування та виплату основної грошової винагороди ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "РАНГ", здійснення та відшкодування витрат на суму 100 184,98 грн, з яких 90 650,69 грн сплачено за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута.
Також, ухвалою господарського суду Миколаївської області від 20.09.2016 року, крім іншого, затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс ТОВ "РАНГ", припинено провадження у справі № 915/82/15.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 02.11.2016, яку залишено без змін постановою Вищого господарського суду України від 07.02.2017, ухвалу господарського суду Миколаївської області від 20.09.2016 року у справі №915/82/15 скасовано, справу передано на розгляд до господарського суду Миколаївської області.
27.02.2017 арбітражний керуючий Балєв В.П. звернувся до суду першої інстанції із заявою про дострокове припинення повноважень ліквідатора ТОВ "РАНГ" (т.12, а.с. 51-53).
13.10.2017 арбітражний керуючий Балєв В.П. надав до суду першої інстанції клопотання про затвердження звіту ліквідатора про виконану роботу та ліквідаційного балансу боржника (т.14, а.с. 64-65) до якого додано протокол зборів комітету кредиторів ТОВ "РАНГ" від 13.10.2017 у відповідності до якого комітет кредиторів постановив схвалити звіт ліквідатора про виконану роботу від 12.10.2017 (т.14, а.с. 73-74).
Також, 13.10.2017 арбітражним керуючим Балєвим В.П. було надано до суду першої інстанції ліквідаційний баланс ТОВ "РАНГ" станом на 12.10.2017 та звіт ліквідатора до виконану роботу (т.14, а.с. 78-292, т.15, а.с. 1-254, т.16, а.с. 1-249, т.17, а.с. 1-73).
12.03.2018 арбітражний керуючий Балєв В.П. повторно звернувся до Господарського суду Миколаївської області з заявою в якій просив розглянути його заяву про дострокове припинення повноважень ліквідатора ТОВ "РАНГ" (т.17, а.с. 212-213).
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 13.03.2018 задоволено заяву арбітражного керуючого Балєва В.П. про дострокове припинення повноважень ліквідатора ТОВ “РАНГ” та тимчасово, до призначення нового ліквідатора, покладено на Балєва В.П. виконання обов'язків ліквідатора товариства, а також зобов'язано комітет кредиторів надати в судове засідання кандидатуру арбітражного керуючого для призначення ліквідатором у справі (т.17, а.с. 226-229).
26.09.2018 арбітражним керуючим Балєвим В.П. було подано до суду клопотання в якому він просив затвердити звіт про нарахування та виплату основної грошової винагороди за виконання повноважень ліквідатора ТОВ “РАНГ”, здійснення та відшкодування витрат за період з 29.08.2016 по 10.09.2018 на загальну суму 303 039,13 грн, з яких 301 368,79 грн основної винагороди та 1670,34 грн витрат (т. 18, а.с. 175-193).
Під час засідання комітету кредиторів ТОВ “РАНГ” від 20.09.2018 було розглянуто та схвалено звіт арбітражного керуючого Балєва В.П. про нарахування та виплату основної грошової винагороди ліквідатора ТОВ “РАНГ”, здійснення та відшкодування витрат за період з 29.08.2016 по 10.09.2018 на загальну суму 303 039,13 грн, з яких 301 368,79 грн основної винагороди та 1670,34 грн витрат (т.18, а.с. 191-193).
30.08.2019 арбітражний керуючий Балєв В.П. звернувся до Господарського суду Миколаївської області із клопотаннями про стягнення основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень ліквідатора ТОВ “РАНГ” та понесених витрат за період з 31.08.2015 по 29.08.2016 (т.20, а.с. 83-96), про затвердження звіту про нарахування та виплату основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень ліквідатора ТОВ “РАНГ”, здійснення відшкодування витрат за період з 29.08.2016 по 10.09.2018 та стягнення основної грошової винагороди та витрат з кредиторів (т.20, а.с. 97-133).
Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції дійшов висновку щодо часткового задоволення клопотання арбітражного керуючого Балєва В.П. від про затвердження звіту про нарахування та виплату основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень ліквідатора ТОВ "РАНГ", здійснення та відшкодування витрат за період з 29.08.2016 по 10.09.2018 та стягнення основної грошової винагороди та витрат з кредиторів банкрута.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 15.10.2020 затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс ТОВ “РАНГ”, ліквідовано ТОВ “РАНГ”, провадження у справі закрито.
Колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду з цього приводу зазначає таке.
За приписами ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства арбітражним керуючим є фізична особа, яка отримала відповідне свідоцтво та інформація про яку внесена до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України. Ліквідатор - арбітражний керуючий, призначений господарським судом для здійснення ліквідаційної процедури.
У відповідності до ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду. Грошова винагорода арбітражного керуючого складається з основної та додаткової грошових винагород.
Розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна або ліквідатора визначається в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останніх 12 місяців його роботи до відкриття провадження у справі, але не менше трьох розмірів мінімальної заробітної плати за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень.
Право вимоги основної грошової винагороди виникає в арбітражного керуючого в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень.
Сплата основної винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією здійснюється за рахунок коштів, авансованих заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду, який розглядає справу, до моменту подання заяви про відновлення відкриття провадження у справі.
У разі якщо процедура триває після закінчення авансованих заявником коштів, основна винагорода арбітражного керуючого сплачується за рахунок коштів, одержаних боржником - юридичною особою у результаті господарської діяльності, або коштів, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі.
Кредитори можуть створювати фонд для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого. Порядок формування фонду та порядок використання його коштів визначаються рішенням комітету кредиторів та затверджуються ухвалою господарського суду.
Арбітражний керуючий не менше одного разу на два місяці звітує про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражного керуючого, здійснення та відшкодування його витрат на засіданнях зборів кредиторів (у процедурі банкрутства фізичної особи) чи комітету кредиторів (у процедурі банкрутства юридичної особи), а в частині витрат, що стосуються заставного майна, - перед забезпеченим кредитором.
Звіт арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат має бути схвалений зборами кредиторів (у процедурі банкрутства фізичної особи) чи комітетом кредиторів (у процедурі банкрутства юридичної особи), а в частині витрат, що стосуються заставного майна, - забезпеченим кредитором.
Звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками процедур розпорядження майном, санації, ліквідації, реструктуризації заборгованості, погашення боргів подається арбітражним керуючим до господарського суду за п'ять днів до закінчення відповідної процедури, розглядається судом та затверджується ухвалою, що може бути оскаржена у встановленому порядку.
Наявними матеріалами справи підтверджується, що арбітражним керуючим Балєвим В.П. було подано до суду першої інстанції звіт про нарахування та виплату основної грошової винагороди за виконання повноважень ліквідатора ТОВ “РАНГ”, здійснення та відшкодування витрат за період з 29.08.2016 по 10.09.2018 на загальну суму 303 039,13 грн, з яких 301 368,79 грн основної винагороди та 1670,34 грн витрат (т. 18, а.с. 175-193). Даний звіт містить відомості про розмір мінімальної заробітної плати на час нарахування грошової винагороди, розмір грошової винагороди (чотири мінімальні заробітні плати), кількість днів нарахування. До того ж, до звіту надано докази понесення арбітражним керуючим витрат під час здійснення ліквідаційної процедури у розмірі 1670,34 грн.
Даний звіт було схвалено комітетом кредиторів ТОВ “РАНГ” під час засідання від 20.09.2018 (т.18, а.с. 191-193).
Отже, в силу приписів ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства, звіт про нарахування грошової винагороди належним чином був доведений до відома кредиторів боржника та погоджений останніми. Жодних заперечень з приводу даного звіту кредиторами під час засідання не висловлено.
У відповідності до ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства ліквідатор - арбітражний керуючий, призначений господарським судом для здійснення ліквідаційної процедури.
Статтею 61 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження: приймає у своє відання майно боржника, забезпечує його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; проводить інвентаризацію та визначає початкову вартість майна банкрута; аналізує фінансовий стан банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; формує ліквідаційну масу; заявляє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості; має право отримувати кредит для виплати вихідної допомоги працівникам, які звільняються внаслідок ліквідації банкрута, який відшкодовується згідно з цим Кодексом позачергово за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута; з дня визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури повідомляє працівників банкрута про звільнення та здійснює його відповідно до законодавства України про працю. Виплата вихідної допомоги звільненим працівникам банкрута провадиться ліквідатором у першу чергу за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута, або отриманого для цієї мети кредиту; заявляє в установленому порядку заперечення щодо заявлених до боржника вимог поточних кредиторів за зобов'язаннями, які виникли під час провадження у справі про банкрутство і є неоплаченими; подає до суду заяви про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; передає в установленому порядку на зберігання документи банкрута, які відповідно до нормативно-правових актів підлягають обов'язковому зберіганню; продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Кодексом; повідомляє про своє призначення державний орган з питань банкрутства в десятиденний строк з дня прийняття рішення господарським судом та надає державному реєстратору в електронній формі через портал електронних сервісів юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомості, необхідні для внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, у порядку, встановленому державним органом з питань банкрутства; у разі провадження банкрутом діяльності, пов'язаної з державною таємницею, вживає заходів з ліквідації режимно-секретного органу; веде реєстр вимог кредиторів; подає в установленому порядку та у випадках, передбачених Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення", інформацію до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення; здійснює дії щодо скасування реєстрації випуску акцій, передбачені законодавством, якщо організаційно-правовою формою юридичної особи - банкрута є акціонерне товариство; здійснює інші повноваження, передбачені цим Кодексом.
За приписами ст. 60 Кодексу України з процедур банкрутства у ліквідаційній процедурі господарський суд розглядає скарги на дії (бездіяльність) ліквідатора та здійснює інші повноваження, передбачені цим Кодексом.
Частиною 6 ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що дії (бездіяльність) ліквідатора можуть бути оскаржені до господарського суду учасниками справи про банкрутство, права яких порушено такими діями (бездіяльністю).
Статтею 12 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що під час реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий зобов'язаний діяти добросовісно, розсудливо та з метою, з якою ці права та обов'язки надано (покладено).
У відповідності до ст. 28 Кодексу України з процедур банкрутства арбітражний керуючий може бути відсторонений господарським судом від виконання повноважень розпорядника майна, керуючого реструктуризацією, керуючого санацією, ліквідатора, керуючого реалізацією за його заявою.
Відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень здійснюється господарським судом за клопотанням учасника провадження у справі або за власною ініціативою у разі: 1) невиконання або неналежного виконання обов'язків, покладених на арбітражного керуючого; 2) зловживання правами арбітражного керуючого; 3) подання до суду неправдивих відомостей; 4) відмови арбітражному керуючому в наданні допуску до державної таємниці або скасування раніше наданого допуску; 5) припинення діяльності арбітражного керуючого; 6) наявності конфлікту інтересів.
Комітет кредиторів має право в будь-який час звернутися до господарського суду з клопотанням про відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень незалежно від наявності підстав.
За наявності підстав для відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень або за клопотанням комітету кредиторів господарський суд протягом 14 днів постановляє ухвалу про відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень.
При цьому, усунення арбітражного керуючого (ліквідатора) - це право суду, яким він може скористатися у разі доведення порушення арбітражним керуючим балансу інтересів боржника та кредиторів, внаслідок невиконання або неналежного виконання покладених на нього обов'язків відповідно до вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та Кодексу України з процедур банкрутства.
Вказана правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24.06.2020 по справі №925/1874/13, від 11.03.2020 у справі №910/24550/13, 29.01.2019 у справі №902/1189/13 та від 30.01.2019 у справі №910/20156/14, від 31.10.2019 по справі №903/435/16.
Процедури банкрутства, за приписами Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та Кодексом України з процедур банкрутства мають строковий характер.
Всі учасники провадження у справі про банкрутство, мають належним чином користуватися наданими правами та власними повноваженнями сприяти дотриманню визначених Законом строків судових процедур, задля зменшення негативних наслідків надмірною тривалістю цих процедур як для кредиторів так і боржника.
За приписами ст. 37 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції чинній станом на час прийняття постанови про визнання боржника боржником та відкриття ліквідаційної процедури) у випадках, передбачених цим Законом, господарський суд у судовому засіданні за участю сторін приймає постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру строком на дванадцять місяців.
Статтею 58 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, господарський суд у судовому засіданні за участю сторін ухвалює постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру. Суд визначає строк, протягом якого ліквідатор зобов'язаний здійснити ліквідацію боржника. Цей строк не може перевищувати 12 місяців.
Так, ліквідаційна процедура у даній справі, в порушення приписів Закону та Кодексу, триває більше ніж 5 років.
Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та Кодекс України з процедур банкрутства не містять процесуального наслідку порушення строку процедури ліквідації, проте довготривалість процедури призводить до збільшення витрат як власне на саму процедуру, так і на оплату роботи ліквідатора, знецінення визнаних грошових вимог кредиторів (інфляція), інші негативні наслідки.
При цьому, в разі, якщо ліквідатор працює, на думку суду та/або учасників провадження неефективно (в тому числі і щодо строків здійснення процедури ліквідації), то його дії повинні своєчасно оскаржуватись у порядку визначеному Законом.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 05.09.2019 у справі №910/18919/13.
Колегія суддів зазначає, що наявні матеріали справи не містять жодних скарг на дії ліквідатора боржника арбітражного керуючого Балєва В.П., які б надходили до суду першої інстанції від учасників справи (кредиторів).
Навпаки, під час засідань комітету кредиторів, кредиторами приймались до уваги звіти арбітражного керуючого Балєва В.П. про проведену роботу під час ліквідаційної процедури та погоджено звіт про нарахування та виплату грошової винагороди. Жодних заперечень з цього приводу у комітету кредиторів не було.
До того ж, враховуючи приписи ст. 28 Кодексу України з процедур банкрутства, суд першої інстанції, у разі невиконання або неналежного виконання ліквідатором, арбітражним керуючим Балєвим В.П., своїх обов'язків не був позбавлений можливості з власної ініціативи припинити повноваження ліквідатора і призначити нового ліквідатора в порядку, встановленому Кодексом.
Проте, як свідчать наявні матеріали справи, таких дій Господарським судом Миколаївської області вчинено не було. Натомість, суд першої інстанції неодноразово приймав звіти ліквідатора про виконану роботу та продовжував строки ліквідаційної процедури.
Слід також відзначити, що 27.02.2017 арбітражний керуючий Балєв В.П. звернувся до суду першої інстанції із заявою про дострокове припинення повноважень ліквідатора ТОВ "РАНГ" (т.12, а.с. 51-53).
Однак, така заяву у визначений ч.3 ст. 114 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (був чинний станом на час подання заяви) п'ятиденний строк, судом першої інстанції розглянута не була.
Лише після повторного звернення арбітражного керуючого Балєва В.П. до Господарського суду Миколаївської області з заявою про дострокове припинення повноважень ліквідатора ТОВ "РАНГ" (т.17, а.с. 212-213), Господарський суд Миколаївської області ухвалою від 13.03.2018 задовольнив заяву арбітражного керуючого Балєва В.П. про дострокове припинення повноважень ліквідатора ТОВ “РАНГ”. Однак, тимчасово, до призначення нового ліквідатора, поклав на Балєва В.П. виконання обов'язків ліквідатора боржника (т.17, а.с. 226-229). Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 10.09.2018 призначено ліквідатором ТОВ “РАНГ” арбітражного керуючого Мухітдінова Р.Д.
Верховний Суду у складі Судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 12.11.2019 у справі №911/3848/15 зазначив, що принцип повноти судового контролю процедур банкрутства реалізується у процедурах банкрутства та забезпечує дотримання балансу інтересів боржника, кредиторів та інших учасників справи про банкрутство.
Відтак, процедура банкрутства спрямована саме на те, щоб дійсно були задоволені вимоги кредиторів протягом найближчого часу, щоб ця процедура не затягувалась і здійснювалась відповідно до Кодексу. Суд здійснює контроль у процедурі банкрутства таким чином, щоб не втручатися безпосередньо у функцію та компетенцію арбітражного керуючого.
Колегія суддів також наголошує, що за приписами ст. 65 Кодексу України з процедур банкрутства після завершення всіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються: відомості за результатами інвентаризації майна боржника та перелік ліквідаційної маси; відомості про реалізацію об'єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу; копії документів, що підтверджують відчуження активів боржника під час ліквідаційної процедури (у тому числі протоколи про проведення аукціону, договори купівлі-продажу, акти приймання-передачі майна, акти про придбання майна на аукціоні тощо); реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів; документи, що підтверджують погашення вимог кредиторів; довідка архівної установи про прийняття документів, які відповідно до закону підлягають довгостроковому зберіганню; для акціонерних товариств - розпорядження про скасування реєстрації випуску акцій, видане Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку; для емітентів боргових цінних паперів - звіт про результати погашення цінних паперів.
Обов'язком ліквідатора є здійснення всієї повноти дій, спрямованих на виявлення та повернення активів боржника.
Господарський суд після заслуховування звіту ліквідатора та думки кредиторів постановляє ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.
Якщо за результатами ліквідаційної процедури після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна, господарський суд постановляє ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута.
Отже, Кодексом передбачена певна сукупність дій, яку необхідно вчинити ліквідатору в ході ліквідаційної процедури та перелік додатків, які додаються до звіту ліквідатора і є предметом дослідження в судовому засіданні за підсумками ліквідаційної процедури, що проводиться за участю кредиторів (комітету кредиторів); подання звіту та ліквідаційного балансу здійснюється ліквідатором за наслідком всіх проведених ним дій в ході ліквідаційної процедури. Обов'язком ліквідатора є здійснення всієї повноти заходів спрямованих на виявлення активів боржника, при цьому ні у кого не повинен виникати обґрунтований сумнів, щодо їх належного здійснення (принцип безсумнівної повноти дій ліквідатора у ліквідаційній процедурі) (висновок про застосування норм права, який викладений у постанові Верховного Суду від 14.02.2018 у справі №927/1191/14).
Принцип безсумнівної повноти дій ліквідатора полягає в тому, що кредитор повинен обґрунтовувати, що саме не вчинив ліквідатор і як це вплинуло на результат формування ліквідаційної маси (висновок про застосування норм права, який викладений у постанові Верховного Суду від 06.06.2018 у справі №904/4863/13).
Наявними матеріалами справи підтверджується, що ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 15.10.2020 затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс ТОВ “РАНГ”, ліквідовано ТОВ “РАНГ”, провадження у справі закрито.
В даній ухвалі місцевий господарський суд зазначив, серед іншого, перелік заходів, вжитих ліквідатором Балєвим В.П. в ході ліквідаційної процедури та дійшов висновку про те, що ліквідатором було дотримано обов'язок щодо здійснення всієї повноти дій, спрямованих на виявлення та повернення активів боржника, що передбачено ч.1 ст. 65 Кодексу України з процедур банкрутства.
Відтак, судова колегія вважає, що висновки Господарського суду Миколаївської області у цій справі є суперечливими, оскільки дійшовши висновку щодо повноти дій вчинених ліквідатором в ході ліквідаційної процедури та можливості закриття провадження у справі про банкрутство ТОВ “РАНГ”, суд в ухвалі про затвердження звіту арбітражного керуючого Балєва В.П. про нарахування та виплату грошової винагороди робить висновок щодо його часткового задоволення, у зв'язку із неналежним виконанням арбітражним керуючим Балєвим В.П. обов'язків ліквідатора боржника.
При цьому, колегія суддів відзначає, що місцевий господарський суд в оскаржуваній ухвалі жодним чином не мотивував своє рішення в частині сум, які було розраховано судом в якості винагороди арбітражного керуючого Балєва В.П. за кожен місяць виконання повноважень ліквідатора боржника. Зокрема, за висновком суду першої інстанції, основна грошова винагорода арбітражного керуючого за листопад 2016 року становить 1450 грн, однак, суд першої інстанції жодним чином не обґрунтував свого розрахунку, враховуючи те, що арбітражним керуючим Балєвим В.П. грошова винагорода нарахована з розрахунку 4-х розмірів мінімальної заробітної плати.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що звіт арбітражного керуючого Балєва В.П. про нарахування та виплату основної грошової винагороди арбітражного керуючого Балєва В.П. за виконання повноважень ліквідатора ТОВ «Ранг», здійснення та відшкодування витрат за період з 29.08.2016 по 10.09.2018 на загальну суму 303 039,13 грн, з яких 301 368,79 грн основної винагороди та 1 670,34 грн витрат підлягає задоволенню у повному обсязі.
Вирішуючи питання щодо стягнення грошової винагороди та витрат ліквідатора з кредиторів колегія суддів враховую наступне.
Кодексом України з процедур банкрутства передбачено декілька джерел для здійснення оплати послуг арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора). Разом з тим, Кодекс не містить заборони здійснювати таку оплату за рахунок коштів кредиторів.
При цьому, відмова від авансування, відсутність майна у боржника або ж відсутність інших джерел для покриття витрат на виплату винагороди арбітражному керуючому можна розцінювати як примушування до безоплатної праці, що забороняється та прирівнюється до рабства в контексті ст. 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та інших міжнародних актів (зокрема, Конвенції 1926 року про заборону рабства, Конвенції Міжнародної організації праці про примусову чи обов'язкову працю 1930 року, ратифіковану Україною 10.08.1956 року, Конвенції Міжнародної організації праці № 105 про скасування примусової праці 1957 року, ратифіковану Україною 05.10.2000р.), резолюції Економічної і Соціальної Ради ООН (ЕКОСОС) 1996 року тощо) та суперечить ст. 43 Конституції України.
Отже, у випадку, коли оплата послуг арбітражного керуючого здійснюється не за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника у зв'язку з відсутністю таких коштів, то оплата послуг арбітражного керуючого, зокрема ліквідатора, має здійснюватися за рахунок коштів кредиторів, виходячи із принципу пропорційності їх грошовим вимогам.
Крім того, законодавець не ставить порядок розподілу витрат на оплату послуг арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) в залежність від обсягу його діяльності (за умови достатності та відповідності цих дій вимогам Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"), від розміру задоволених вимог кредиторів у справі, майнового стану кредитора у справі про банкрутство, правового статусу кредитора (особа, заснована на приватній чи державній формі власності, державний орган, громадська організація тощо), від джерел фінансування того чи іншого кредитора, а також від майнових результатів роботи арбітражного керуючого у справі про банкрутство (правова позиція Верховного суду, викладена в постановах від 01.08.2018 у справі № 912/1783/16., від 04.10.2018 по справі №916/1503/17 та від 30.01.2019 по справі №910/32824/15).
Тобто, не виявлення ліквідатором в процедурі ліквідації боржника його майна, інших активів та грошових коштів, за умови встановленого судом факту повноти та належності виконання ним своїх обов'язків у цій процедурі, жодним чином не впливає на оплату його послуг.
Як свідчать матеріали справи, жодного майна та грошових коштів банкрута виявлено не було, фонд для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого кредиторами створений не був.
Розподіляючи витрати на оплату послуг ліквідатора та відшкодування його витрат за підсумками ліквідаційної процедури між кредиторами боржника за умов відсутності коштів від реалізації майна боржника на проведення ліквідаційної процедури, суд повинен керуватися принципом пропорційності суми витрат кожного із кредиторів на оплату послуг та відшкодування витрат ліквідатора розміру визнаних їх кредиторських вимог у справі про банкрутство (відповідна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 03.04.2018р. по справі № 04/5026/1438/2012).
Отже, у зв'язку з відсутністю у банкрута будь-яких майнових активів, що встановлено судом першої інстанції в ухвалі про затвердження звіту ліквідатора та закриття провадження у справі про банкрутство, станом на час подання арбітражним керуючим заяви про стягнення сум грошової винагороди та здійснення витрат ліквідатора, покладення оплати грошової винагороди арбітражного керуючого за період виконання повноважень ліквідатора у справі на кредиторів у справі, є правомірним.
Судова колегія також відзначає, що ініціюючи провадження у справі про банкрутство кредитори, як споживачі послуг арбітражного керуючого, котрі очікують на результат його діяльності, мають усвідомлювати, що надавши на свій ризик згоду на участь у справі про банкрутство, однак не знайшовши майна, як джерела своїх доходів і покриття видатків, арбітражний керуючий правомірно очікує покриття забезпечення процедури, яке у такому випадку лягає тягарем на кредиторів (кредитора) неплатоспроможного боржника (правова позиція Верховного суду, викладена в постанові від 30.01.2019 по справі № 910/32824/15).
З огляду на вищевикладене колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду вважає правомірним стягнення грошової винагороди та витрат арбітражного керуючого за виконання обов'язків ліквідатора боржника з кредиторів по справі пропорційної заявленим вимогам.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга арбітражного керуючого Балєва В.П. підлягає задоволенню, п.п. 2, 3 резолютивної частини ухвали Господарського суду Миколаївської області від 15.10.2020 року по справі № 915/82/15 - скасуванню із прийняттям в цій частині нового рішення про задоволення клопотання та звіту арбітражного керуючого Балєва В.П. про затвердження звіту про нарахування та виплату основної грошової винагороди, а п.п. 4-18 резолютивної частини ухвали Господарського суду Миколаївської області від 15.10.2020 року по справі № 915/82/15 зміні.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -
1. Апеляційну скаргу задовольнити.
2. Пункти 2, 3 резолютивної частини ухвали Господарського суду Миколаївської області від 15.10.2020 року по справі № 915/82/15 - скасувати. Прийняти в цій частині нове рішення.
3. Клопотання арбітражного керуючого Балєва В.П. про затвердження звіту про нарахування та виплату основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень ліквідатора ТОВ «РАНГ», здійснення та відшкодування витрат за період 29.08.2016 - 10.09.2018 та стягнення основної грошової винагороди та витрат з кредиторів банкрута - задовольнити в повному обсязі.
4. Затвердити звіт арбітражного керуючого Балєва В.П. про нарахування та виплату основної грошової винагороди арбітражного керуючого Балєва В.П. за виконання повноважень ліквідатора ТОВ «Ранг», здійснення та відшкодування витрат за період з 29.08.2016 по 10.09.2018 на загальну суму 303 039,13 грн, з яких 301 368,79 грн основної винагороди та 1 670,34 грн. витрат.
5. Пункти 4-18 резолютивної частини ухвали Господарського суду Миколаївської області від 15.10.2020 року по справі № 915/82/15 змінити та викласти в наступній редакції:
- Стягнути з Головного управління ДПС у Миколаївській області на користь арбітражного керуючого Балєва Валентина Петровича грошову винагороду та витрати арбітражного керуючого у розмірі 275 408,44 грн;
- Стягнути з Державного підприємства «Миколаївський морський торговельний порт» на користь арбітражного керуючого Балєва Валентина Петровича грошову винагороду та витрати арбітражного керуючого у розмірі 406,35 грн;
- Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства "НІБУЛОН" на користь арбітражного керуючого Балєва Валентина Петровича грошову винагороду та витрати арбітражного керуючого у розмірі 17347,82 грн;
- Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» на користь арбітражного керуючого Балєва Валентина Петровича грошову винагороду та витрати арбітражного керуючого у розмірі 625,15 грн;
- Стягнути з Баштанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Миколаївській області на користь арбітражного керуючого Балєва Валентина Петровича грошову винагороду та витрати арбітражного керуючого у розмірі 125,03 грн;
- Стягнути з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Миколаївгаз» на користь арбітражного керуючого Балєва Валентина Петровича грошову винагороду та витрати арбітражного керуючого у розмірі 593,89 грн;
- Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Сокар Україна» на користь арбітражного керуючого Балєва Валентина Петровича грошову винагороду та витрати арбітражного керуючого у розмірі 9 721,04 грн;
- Стягнути з Сектору культури Жовтневої райдержадмініетрації на користь арбітражного керуючого Балєва Валентина Петровича грошову винагороду та витрати арбітражного керуючого у розмірі 31,25 грн;
- Стягнути з Комунальної установи «Вітовський районний центр фінансово-господарського обслуговування закладів та установ освіти» Вітовської районної ради на користь арбітражного керуючого Балєва Валентина Петровича грошову винагороду та витрати арбітражного керуючого у розмірі 843,95 грн;
- Стягнути з Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України на користь арбітражного керуючого Балєва Валентина Петровича грошову винагороду та витрати арбітражного керуючого у розмірі 1437,84 грн;
- Стягнути з Управління з питань надзвичайних ситуацій Миколаївської обласної державної адміністрації на користь арбітражного керуючого Балєва Валентина Петровича грошову винагороду та витрати арбітражного керуючого у розмірі 2344,30 грн;
- Стягнути з Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Миколаївській області на користь арбітражного керуючого Балєва Валентина Петровича грошову винагороду та витрати арбітражного керуючого у розмірі 62,52 грн;
- Стягнути з Очаківської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Миколаївській області на користь арбітражного керуючого Балєва Валентина Петровича грошову винагороду та витрати арбітражного керуючого у розмірі 562,63 грн;
- Стягнути з Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області на користь арбітражного керуючого Балєва Валентина Петровича грошову винагороду та витрати арбітражного керуючого у розмірі 1219,03 грн;
- Стягнути з Управління Служби безпеки України в Миколаївській області на користь арбітражного керуючого Балєва Валентина Петровича грошову винагороду та витрати арбітражного керуючого у розмірі 1844,18 грн.
В іншій частині ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 15.10.2020 року по справі №915/82/15 залишити без змін.
Доручити Господарському суду Миколаївської області видати відповідні накази із зазначенням необхідних реквізитів.
Постанова, згідно ст. 284 ГПК України, набуває законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного суду у випадках передбачених Господарським процесуальним кодексом України.
Повний текст постанови складено та підписано 25.01.2021.
Головуючий суддя Аленін О.Ю.
Суддя Бєляновський В.В.
Суддя Лавриненко Л.В.