Справа № 206/289/21
Провадження № 2/206/428/21
26.01.2021 м. Дніпро
Суддя Самарського районного суду м. Дніпропетровська Маштак К.С., перевіривши матеріали та зміст позовної заяви Дніпровської міської ради до Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Мазуренко Сергій Вячеславович про визнання недійсним свідоцтва про право власності та витребування квартири,
25.01.2021 представник позивача звернувся з даною позовною заявою до суду, в якій просить:
- визнати недійсним свідоцтво про право власності від 03.04.2002, видане Управлінням житлового господарства Дніпропетровської міської ради на підставі розпорядження від 03.04.2002 № 152-П на квартиру АДРЕСА_1 на ім'я ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ).
- витребувати від ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь територіальної громади міста в особі Дніпровської міської ради квартиру АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 970106612101) та передати її до комунальної власності територіальної громади міста Дніпра.
- скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про право власності за ОСОБА_2 № 15366159, скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про право власності за ОСОБА_3 № 22007753, припинивши право власності на квартиру АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 970106612101).
Порядок звернення до суду за судовим захистом урегульовано ЦПК України. Подання заяви до суду має відбуватись із дотриманням певних вимог, зокрема визначених ст. ст. 174-177 ЦПК України.
Зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху оскільки подана без додержання вимог ст. ст. 175, 177 ЦПК України.
В порушення п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява не містить зазначення ціни позову.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування вартістю майна.
Однак, матеріали позовної заяви не містять оцінку спірного майна, витребувати яке просить представник позивача.
У зв'язку з відсутністю необхідної оціночної документації реальну вартість спірного майна визначити неможливо, а отже і неможливо дійти висновку про дійсну ціну позову.
Згідно з п. п. 11, 16 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно або його витребування (у тому числі з урахуванням положень, передбачених частиною п'ятою ст. 216, ст. 1212 ЦК тощо) визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки такий обов'язок покладається на позивача (у тому числі і в тих випадках, коли правові наслідки у виді повернення майна застосовуються за ініціативою суду, наприклад, при визнанні договору недійсним згідно з частиною п'ятою статті 216 ЦК). Ціна позову визначається як в іноземній валюті, так і в національній валюті України відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України на день подання позову, і саме з такої ціни позову (в національній валюті), визначається розмір судового збору, що підлягає сплаті.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» встановлено, що у 2021 році прожитковий мінімум працездатних осіб: з 1 січня 2021 року - 2270 гривні.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що за подання позовної заяви майнового характеру юридичною особою сплачується 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за подання позовної заяви немайнового характеру, яка подана юридичною особою або фізичною особою - підприємцем сплачується 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.
Суддя зазначає, що у зв'язку із тим, що представником позивача заявлено дві немайнові вимоги та одну майнову та на момент пред'явлення позову встановити точну ціну позову неможливо, а тому суддя згідно з ч. 2 ст. 176 ЦПК України попередньо визначає розмір судового збору - 8740 грн. (280000 * 0,015 = 4200 (майнова вимога) + 2270 (немайнова вимога) + 2270 (немайнова вимога) (орієнтовна ціна позову - 280000 грн.).
Однак, представником позивача в порушення ч. 4 ст. 177 ЦПК України не долучено документ, що підтверджує сплату судового збору.
Сплатити судовий збір необхідно за реквізитами зазначеними на сайті https://sm.dp.court.gov.ua/sud0436/gromadyanam/zbir/.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Слід також зазначити, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, здійснюючи тлумачення положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, указав, що право на доступ до правосуддя не має абсолютного характеру та може бути обмежене: держави мають право установлювати обмеження на потенційних учасників судових розглядів, але ці обмеження повинні переслідувати законну мету, бути співрозмірними й не настільки великими, щоб спотворити саму сутність права (Ashingdane v. the United Kingdom).
Ратифікація Україною Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод покладає на державу обов'язок неухильного додержання зобов'язань за цим міжнародно-правовим документом, що вимагає від держави необхідності організувати свою правову систему таким чином, щоб забезпечити реальне гарантування передбаченого Конвенцією права на судовий захист, створити рівні умови доступу до правосуддя.
В основу забезпечення справедливого доступу до правосуддя покладено принцип рівності, який розглядається у цьому контексті як гарантії однакового масштабу доступу до судового захисту незалежно від його диференціації, з огляду на недопущення різного ставлення за однакових чи подібних обставин, що посягає на сутність змісту права на судовий захист.
Разом з цим, згідно стандартів Європейського суду з прав людини вимога покрити такі судові витрати, як державне мито, в цивільних справах є сумісною з правом доступу до правосуддя лише якщо, вона не спотворює саму його сутність (Kreuz v. Poland).
Враховуючи викладене, суддя приходить до висновку, що позовна заява, подана без додержання вимог, викладених у ст. ст. 175, 177 ЦПК України, а тому підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків, що відповідає вимогам ст. 185 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 174-177, 185, 260 ЦПК України,
Позовну заяву Дніпровської міської ради до Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Мазуренко Сергій Вячеславович про визнання недійсним свідоцтва про право власності та витребування квартири - залишити без руху.
Надати представнику позивача строк 2 дні з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків, а саме:
1.зазначити у позовній заяві ціну позову;
2.надати докази сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Роз'яснити представнику позивача, що в разі якщо у вказаний строк недоліки позовної заяви не будуть усунуті, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: http://sm.dp.court.gov.ua.
Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя К.С. Маштак