22 січня 2021 року м. Рівне №460/219/20
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді В.В. Щербакова, розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
доГоловного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області
про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій, -
До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо відмови у проведенні перерахунку з 01.02.2019 пенсії за довідкою про заробітну плату ЗАТ "Строительно-монтажное управление - 1М" від 25.05.2017 №98 на підставі частини першої статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування";
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області провести перерахунок з 01.02.2019 пенсії за довідкою про заробітну плату ЗАТ "Строительно-монтажное управление - 1М" від 25.05.2017 р. №98;
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо неврахування при обчисленні заробітної плати та страхового стажу для розрахунку пенсії довідки ЗАТ "Строительно-монтажное управление - 1М" від 25.05.2017 №98 та довідки ЗАТ "МонАрх и С" від 25.05.2017 №105 та нарахуванні переплати пенсії за період з 23.08.2017 по 30.09.2019 в сумі 148976,31 грн;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області врахувати при обчисленні заробітної плати та страхового стажу для розрахунку пенсії довідку ЗАТ "Строительно-монтажное управление - 1М" від 25.05.2017 №98 та довідку ЗАТ "МонАрх и С" від 25.05.2017 №105 та скасувати нараховану переплату пенсії за період з 23.08.2017 по 30.09.2019 в сумі 148976,31 грн.
На обґрунтування позову зазначає, що він звернувся до органу Пенсійного фонду про перерахунок його пенсії із урахуванням заробітної плати, що була отримана на роботі ЗАТ «МонАрх и С» та ЗАТ «Строительно-монтажное управление - 1М». Крім того, позивач просив врахувати період роботи на ЗАТ «МонАрх и С» та ЗАТ «Строительно-монтажное управление - 1М» для обчислення заробітної плати та страхового стажу для розрахунку його пенсії. Однак відповідачем було відмовлено у такому перерахунку та врахуванні страхового стажу для розрахунку його пенсії. Вважає дії відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії протиправними, оскільки вказані довідки про заробітку плату є чинними, містять всю необхідну інформацію та реквізити. За таких обставин, просив позов задовольнити повністю.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому вказав, що немає підстав для перерахунку пенсії позивачу з урахуванням довідок про заробітну плату, виданих ЗАТ «МонАрх и С» та ЗАТ «Строительно-монтажное управление - 1М», оскільки ці довідки оформлені не належним чином, а зустрічної перевірки відповідності сум заробітної плати, зазначеної у довідках, відповідач провести не може, так як ЗАТ «МонАрх и С» за юридичною адресою не числиться і фінансово-господарську діяльність не веде, а щодо довідки, виданої ЗАТ «Строительно-монтажное управление - 1М», то така довідка не була взята до уваги, оскільки таке підприємство припинило свою діяльність шляхом реорганізації 06.04.2015. Тому, відповідач просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.
Ухвалою від 17.01.2020 позовну заяву прийнято до розгляду. Відкрито провадження в адміністративній справі №460/219/20. Розгляд справи вирішено провадити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні).
Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 17.01.2020 провадження в адміністративній справі №460/219/20 зупинено до набрання законної сили судовим рішенням Великої Палати Верховного Суду в адміністративній справі №510/1286/16-а.
Ухвалою від 21.01.2021 поновлено провадження у справі.
Відповідно до вимог частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Рівненській області та з 23.08.2017 отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
17.01.2019 позивач звернувся до відповідача з заявою про перерахунок його пенсії з більш високого заробітку та врахування страхового стажу за додатково наданими довідками про заробітну плату ЗАТ "Строительно-монтажное управление - 1М" від 25.05.2017 №98 та ЗАТ "МонАрх и С" від 25.05.2017 №105.
Листом відповідача №Р-92/07.1-59 позивачу відмовлено у здійсненні перерахунку пенсії, оскільки на дату видачі довідки ЗАТ "Строительно-монтажное управление - 1М" від 25.05.2017 №98 таке підприємство припинило свою діяльність та, відповідно, не мало повноважень щодо видачі документів, що мають юридичне значення.
З приводу обчислення пенсії з урахуванням довідки ЗАТ "МонАрх и С" від 25.05.2017 №105, то відповідач повідомив неможливість проведення відповідного перерахунку у зв'язку з направленням запитів щодо встановлення факту отримання заробітної плати до відділень Пенсійного фонду Російської Федерації.
Згодом орган Пенсійного фонду України повідомив позивача, що на запит від Управління ПФУ Російської Федерації надійшли довідки, однак вони не можуть бути враховані з підстав відсутності перевірки їх достовірності.
Крім того, судом встановлено, що відповідачем при опрацюванні пенсійної справи позивача виведено переплату пенсії в сумі 148976,31 грн. у зв'язку із не врахуванням з 23.08.2017 стажу і заробітку для обчислення пенсії у періоди роботи в ЗАТ "Строительно-монтажное управление - 1М" та ЗАТ "МонАрх и С".
Листом від 28.09.2019 № 18032/04 Головним управління було повідомлено позивача про переплату пенсії, яка виникла внаслідок надання недостовірних документів про заробітну плату та запропоновано добровільно повернути зайво виплачені кошти.
Позивач не погоджується з такими діями відповідача, тому звернувся з адміністративним позовом до суду.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу своїх дій, на відповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України, яка визначає, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку; суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до пункту 4 статті 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09.07.2003 (надалі - Закон №1058-ІV) визначено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше.
Згідно з пунктом 5 розділу XV Закону №1058-ІV період роботи до 01 січня 1991 року в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 01 січня 1991 року.
Пільгове обчислення страхового стажу застосовується для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та на яких поширювалися пільги, передбачені для працюючих в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, відповідно до Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», постанови Ради Міністрів Союзу РСР від 10 лютого 1960 року № 148 «Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 26 вересня 1967 року «Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі».
Пільгове обчислення страхового стажу провадиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами, передбаченими вищезазначеними нормативно-правовими актами.
Відповідно до положень статті 3 Тимчасової Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації про гарантії громадян, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі в галузі пенсійного забезпечення від 15 січня 1993 року встановлено, що у випадках, коли законодавством однієї з Сторін, що домовляються, передбачені більш пільгові умови і норми пенсійного забезпечення громадян, які працювали у районах Крайньої Півночі, при призначенні пенсії по старості (за віком) на території даної держави застосовується чинне законодавство цієї Сторони.
Угодою про гарантії прав громадян - держав учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року передбачено, що обчислення пенсії проводиться з заробітку за період роботи, який зараховується в трудовий стаж.
Згідно зі статтею 66 Закону України Про пенсійне забезпечення до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу) з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).
Відповідно до підпункту «д» пункту 15 Інструкції про порядок утримання страхових внесків і використання коштів державного соціального страхування, затвердженої постановою Президії ВЦРПС від 29 лютого 1960 року, в загальну суму заробітної плати, на яку нараховуються страхові внески, включалися районний коефіцієнт та надбавка.
Згідно з Положенням про порядок призначення та виплати державних пенсій, затвердженого постановою Ради Міністрів СССР від 03 серпня 1972 року №590, Законом СРСР від 15 травня 1990 року №1480-I Про пенсійне забезпечення громадян в СРСР (надалі Закон №1480-I) особам, які проживали у районах, де до заробітної плати робітників і службовців встановлено районні коефіцієнти, при призначенні пенсій враховувалася фактична заробітна плата, обчислена із застосуванням районного коефіцієнта.
Частиною 1 статті 41 Закону №1058-IV передбачено, що до заробітної плати (доходу для обчислення пенсії враховуються суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Згідно з положеннями статті 11 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасників Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення необхідні для пенсійного забезпечення документи, видані у належному порядку на території держав учасниць Співдружності Незалежних Держав і держав, що входили до складу СРСР або до 1 грудня 1991 року, приймаються на території держав-учасниць Співдружності без легалізації.
Частиною першою статті 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що за рахунок коштів Пенсійного фонду України в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до частини першої статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
Стаття 41 цього Закону, визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Згідно з пунктом 2.10 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонд України 25.11.2005 №22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846, довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.
У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми. Установлення заробітку для обчислення пенсії на підставі показань свідків не допускається. Виписка зі штатного розпису про посадовий оклад, профспілкові квитки, квитки партій та рухів, громадських об'єднань не є документами, що засвідчують фактичний заробіток для обчислення розміру пенсії.
На підтвердження розміру заробітної плати, яку позивач отримував, ЗАТ «МонАрх и С» та ЗАТ «Строительно-монтажное управление - 1М» видали архівні довідки від 25.05.2017 №105 за період 2006-2011 років та від 25.05.2017 р. №98 за період 2011-2014 років відповідно.
Як свідчить зміст вказаних довідок, вони містить всю необхідну інформацію про заробітну плату із зазначенням, що видані на основі платіжних відомостей, мають відбиток печаток товариств, підписані генеральним директором та головним бухгалтером, чинні та не визнані недійсними.
Суд вважає, що, в даному випадку, позивач не може бути позбавлений свого права на врахування страхового стажу та збільшення розміру пенсії згідно з вказаними довідками через неможливість перевірки їх достовірності органами Пенсійного фонду у зв'язку з не находженням відповідей на їх запити та не здійсненням фінансово-господарської діяльності товариства, на що, в тому числі, зсилається відповідач, тобто у зв'язку з обставинами, що виникли не з вини позивача, та на які він не міг вплинути.
Окрім того, у позивача відсутня будь-яка можливість в інший спосіб отримати відомості, зазначені у цій довідці. Зі свого боку, позивач вчинив всі необхідні для перерахунку розміру пенсії дії, а відтак, не може нести тягар відповідальності за формування роботодавцем (ЗАТ «МонАрх и С» та ЗАТ «Строительно-монтажное управление - 1М») належним чином довідки про його заробітну плату.
Також суд вважає, що припинення ЗАТ «Строительно-монтажное управление - 1М» шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення), на відміну від ліквідації, ніяким чином не свідчить про обставини припинення всіх прав та обов'язків такого товариства, в тому числі повноважень посадових осіб на видачу документів, що мають юридичне значення.
Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що предмет і мета Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод як інструменту захисту прав людини потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними (п.53 рішення у справі «Ковач проти України», п.59 рішення у справі «Мельниченко проти України», п.50 рішення у справі «Чуйкіна проти України»).
Згідно з п.п.4, 23 ч. 1 Європейської соціальної хартії від 03.05.1996, ратифікованої Законом України «Про ратифікацію Європейської соціальної хартії (переглянутої)» № 137-V 14.09.2006, усі працівники мають право на справедливу винагороду, яка забезпечить достатній життєвий рівень для них самих та їхніх сімей та кожна особа похилого віку має право на соціальний захист.
Відповідно до пунктів 21, 24 рішення у справі «Федоренко проти України» (№ 25921/02) Європейський суд з прав людини, здійснюючи прецедентне тлумачення статті 1 Першого Протоколу до Конвенції сформулював правову позицію про те, що право власності може бути «існуючим майном» або «виправданими очікуваннями» щодо отримання можливості ефективного використання права власності чи «законними сподіваннями» отримання права власності. Аналогічна правова позиція сформульована Європейським судом з прав людини і в справі Стреч проти Сполучного Королівства («Stretch - United Kingdom» № 44277/98).
У межах вироблених Європейським судом з прав людини підходів до тлумачення поняття «майно», а саме в контексті статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, це поняття охоплює як «наявне майно», так і активи включаючи право вимоги, з посиланням на які заявник може стверджувати, що він має принаймні законні очікування стосовно ефективного здійснення свого «права власності» (пункт 74 рішення Європейського суду з прав людини «Фон Мальтцан та інші проти Німеччини»). Суд робить висновок, що певні законні очікування заявників підлягають правовому захисту, та формує позицію для інтерпретації вимоги як такої, що вона може вважатися «активом»: вона повинна мати обґрунтовану законну підставу, якою, зокрема є чинна норма закону, тобто встановлена законом норма щодо виплат (пенсійних, заробітної плати, винагороди, допомоги) на момент дії цієї норми є «активом», на який може розраховувати громадянин як на свою власність ("Von Maltzan and Others v. Germany" № 71916/01, 71917/01 та 10260/02).
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Згідно з частиною другою статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відтак, суд дійшов висновку, що охоронювані законом права, свободи та інтереси позивача порушені протиправними діями відповідача, які полягають у неврахуванні при обчисленні заробітної плати та страхового стажу для розрахунку пенсії на підставі довідки ЗАТ "Строительно-монтажное управление - 1М" від 25.05.2017 №98 та довідки ЗАТ "МонАрх и С" від 25.05.2017 №105, а також не проведенні перерахунку пенсії за довідкою про заробітну плату ЗАТ "Строительно-монтажное управление - 1М" від 25.05.2017 №98 на підставі частини першої статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Визначаючи дату з якої слід відновити порушені права, свободи та інтереси позивача, суд враховує, відповідно до статті 44 Закону №1058 заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Частиною четвертою статті 45 цього Закону зазначено, що перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п'ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.
Як встановлено з матеріалів справи, позивач звернувся до відповідача з відповідною заявою щодо врахування при обчисленні розміру пенсії на підставі довідок, виданих ЗАТ «МонАрх и С» та ЗАТ «Строительно-монтажное управление - 1М», - 17.01.2019.
Відтак, відновлення порушених прав, свобод та охоронюваних законом інтересів позивача слід здійснити шляхом зобов'язання відповідача провести з 01.02.2019 перерахунок пенсії з врахуванням відповідних документів.
Суд також вважає обґрунтованими похідні вимоги ОСОБА_1 щодо скасування нарахованої відповідачем переплати пенсії за період з 23.08.2017 по 30.09.2019 в сумі 148976,31 грн., оскільки, як вже встановлено судом вище, така переплата виникла внаслідок безпідставного неврахування з 23.08.2017 стажу і заробітної плати позивача для обчислення його пенсії у періоди роботи в ЗАТ "Строительно-монтажное управление - 1М" та ЗАТ "МонАрх и С".
За наведених обставин, оскільки факт наявності у позивача порушеного права знайшов своє підтвердження у ході судового розгляду справи, тому, суд прийшов до висновку, що адміністративний позов належить задовольнити повністю.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд присуджує на користь позивача витрати по сплаті судового збору в сумі 1681,60 грн.
Керуючись статтями 241-246, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вул. Короленка, 7,м. Рівне,33028, код ЄДРПОУ 21084076) - задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо відмови у проведенні перерахунку з 01.02.2019 ОСОБА_1 пенсії за довідкою про заробітну плату ЗАТ "Строительно-монтажное управление - 1М" від 25.05.2017 №98 на підставі частини першої статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області провести ОСОБА_1 перерахунок пенсії з 01.02.2019 за довідкою про заробітну плату ЗАТ "Строительно-монтажное управление - 1М" від 25.05.2017 №98.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо неврахування при обчисленні заробітної плати та страхового стажу для розрахунку пенсії ОСОБА_1 довідки ЗАТ "Строительно-монтажное управление - 1М" від 25.05.2017 №98 та довідки ЗАТ "МонАрх и С" від 25.05.2017 №105 та нарахуванні переплати пенсії за період з 23.08.2017 по 30.09.2019 в сумі 148976,31 грн.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області врахувати при обчисленні заробітної плати та страхового стажу для розрахунку пенсії ОСОБА_1 довідку ЗАТ "Строительно-монтажное управление - 1М" від 25.05.2017 №98 та довідку ЗАТ "МонАрх и С" від 25.05.2017 №105 та скасувати нараховану переплату пенсії за період з 23.08.2017 по 30.09.2019 в сумі 148976,31 грн.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вул. Короленка, 7,м. Рівне,33028, код ЄДРПОУ 21084076) судовий збір у розмірі 1681,60 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.
Повний текст рішення складений 22 січня 2021 року.
Суддя В.В. Щербаков