25 січня 2021 року м. ПолтаваСправа № 440/6755/20
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шевякова І.С. розглянув у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Нехворощанської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
Позовні вимоги:
- визнати протиправним та скасувати рішення тридцять п'ятої сесії сьомого скликання Нехворощанської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області від 16.10.2020 "Про відмову в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_1 ";
- зобов'язати Нехворощанську сільську раду Новосанжарського району Полтавської області надати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 земельної ділянки, площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована за межами населених пунктів на території Нехворощанської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області.
Під час розгляду справи суд
20 листопада 2020 року ОСОБА_1 (далі також - позивач) звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Нехворощанської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області (далі також - відповідач, Нехворощанська сільська рада) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 25.11.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, а також призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
Аргументи учасників справи
В обґрунтування своїх вимог позивач вказала, що бажає отримати земельну ділянку на території Нехворощанської сільської ради. З цього приводу зверталася раніше до відповідача з клопотанням про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою для отримання земельної ділянки у власність. Нехворощанською сільською радою їй було відмовлено у наданні дозволу. З цього приводу зверталася до адміністративного суду та її позов було задоволено, відмова в наданні дозволу була визнана протиправною, Нехворощанську сільську раду було зобов'язано повторно розглянути заяву про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою. На виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 21.08.2020 у справі №440/3050/20 Нехворощанською сільською радою було повторно розглянуто клопотання позивача та прийнято рішення від 16.10.2020 "Про відмову в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_1 ", в якому відповідачем, попри наявне посилання на ч.7 ст.118 Земельного кодексу України, не було обґрунтовано невідповідність місця розташування обраної позивачем земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Таким чином, позивач вважала оспорюване рішення відповідача незаконним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки у ньому не зазначено обґрунтованих підстав чи мотивів для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою.
18.01.2021 відповідач надав відзив на позов, в якому просив відмовити у задоволенні позову та залишити оскаржуване рішення без змін. Вказав, що оскільки позивачем подано клопотання щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення орієнтовною площею 2,0000 га, кадастровий номер 5323484200:00:001:1311. Але на час повторного розгляду заяви ОСОБА_1 рішенням 32 сесії Нехворощанської сільської ради 7 скликання від 16.07.2020 вже було затверджено технічну документацію стосовно земельної ділянки площею 0,8924 га, кадастровий номер 5323484200:00:001:1419, та земельної ділянки площею 38,0046 га, кадастровий номер 5323484200:00:001:1418, що утворилися в результаті поділу ділянки, за рахунок якої позивач бажає отримати земельну ділянку.
Таким чином, відповідач вважав, що рішення Нехворощанської сільської ради від 16.10.2020 "Про відмову в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_1 " є правомірним та не підлягає скасуванню.
Справу розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі факти та відповідні до них правовідносини.
Обставини справи, встановлені судом
05.05.2020 позивач звернулася з клопотанням до Нехворощанської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,00 га за рахунок земельної ділянки комунальної власності сільськогосподарського призначення загальною площею 38,8970 га кадастровий номер 5323484200:00:001:1311, що розташована на території Нехворощанської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області, додавши до клопотання, зокрема, графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки.
Рішенням 13 сесії 7 скликання Нехворощанської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області від 15.05.2020 "Про відмову в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_1 " з посиланнями на пункт 34 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", статті 12, 83, 118, 122 Земельного кодексу України вирішено відмовити громадянці ОСОБА_1 в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення комунальної власності орієнтовною площею 2,0000 га, кадастровий номер 53234842100:00:001:1131 для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Нехворощанської сільської ради, оскільки 22 сесією 7 скликання Нехворощанської сільської ради від 08.08.2019 прийнято рішення "Про надання дозволу гр. ОСОБА_2 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення комунальної власності для ведення фермерського господарства площею 38,8970 га, кадастровий номер 53234842100:00:001:1311 з подальшим наданням в оренду для городництва за межами населених пунктів на території Нехворощанської сільської ради".
Позивач, не погодившись із прийнятим щодо неї рішенням, звернулася до суду.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 21.08.2020 у справі №440/3050/20 позов ОСОБА_1 до Нехворощанської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, було задоволено, а саме:
- визнано протиправним та скасовано рішення Нехворощанської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області від 15 травня 2020 року "Про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_1 ".
- зобов'язано Нехворощанську сільську раду Новосанжарського району Полтавської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення у власність, площею 2,00 га, для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться на території Нехворощанської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області за межами населених пунктів, з урахуванням висновків суду.
07.09.2020 позивач звернулася до Нехворощанської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області із клопотанням, в якому просила повторно розглянути її клопотання від 05.05.2020 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,00 га за рахунок земельної ділянки комунальної власності сільськогосподарського призначення загальною площею 38,8970 га кадастровий номер 5323484200:00:001:1311, що розташована на території Нехворощанської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області, з урахуванням висновків Полтавського окружного адміністративного суду, сформульованих судом у рішенні від 21.08.2020 у справі №440/3050/20.
Рішенням 35 сесії 7 скликання Нехворощанської сільської ради від 16.10.2020 "Про відмову в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_1 " на підставі статей 12, 83, 118, 122 відмовлено гр. ОСОБА_1 в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення комунальної власності орієнтовною площею 2,00 га кадастровий номер 53234842100:00:001:1311 для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Нехворощанської сільської ради.
В обґрунтування вказаного рішення від 16.10.2020 зазначено, що відповідно технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельної ділянки, затвердженої рішенням 32 сесії Нехворощанської сільської ради 7 скликання від 16.07.2020, зі земельної ділянки сільськогосподарського призначення комунальної власності для ведення фермерського господарства площею 38,8970 га з кадастровим номером 5323484200:00:001:1311 в результаті поділу утворені нові земельні ділянки з кадастровими номерами 5323484200:00:001:1418 та 5323484200:00:001:1419.
Позивач, вважаючи протиправними дії відповідача щодо відмови їй у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення комунальної власності орієнтовною площею 2,00 га кадастровий номер 5323484200:00:001:1311 для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Нехворощанської сільської ради звернулася до суду з цим позовом
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та відповідним доводам сторін, суд дійшов таких висновків.
Норми права, які підлягають застосуванню
Статтею 14 Конституції України встановлено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правовідносини у сфері забезпечення права громадян на землю урегульовано Земельним кодексом України №2768-ІІІ від 25 жовтня 2001 року /далі - ЗК України/.
Відповідно до статті 12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.
У відповідності до пункту 34 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування" питання регулювання земельних відносин вирішуються виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.
Згідно з частинами першою та другою статті 59 цього Закону рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.
Відповідно до статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
За змістом пункту "б" частини першої статті 121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства у розмірі не більше 2,0 гектара.
Відповідно до частини шостої статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Частиною сьомою цієї статті встановлено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Висновки щодо правозастосування
Аналіз вищенаведених норм свідчить про те, що будь-який громадянин України має право звернутися до уповноваженого органу із клопотанням та визначеними законодавством документами щодо надання йому дозволу на розроблення документації із землеустрою на земельну ділянку. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і приймає рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підстави для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою визначені частиною сьомою статті 118 Земельного кодексу України та їх перелік є вичерпним.
Суд зауважує, що невідповідність місця розташування земельної ділянки має бути пояснена вказівкою на конкретні невідповідності законам або прийнятим відповідно до них нормативно-правовим актам, генеральним планам населених пунктів та іншої містобудівної документації, схемам землеустрою і техніко-економічним обґрунтуванням використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, тощо.
В обґрунтування оскаржуваного рішення відповідачем було зазначено, що відповідно до технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельної ділянки, затвердженої рішенням 32 сесії Нехворощанської сільської ради сьомого скликання від 16.07.2020, зі земельної ділянки сільськогосподарського призначення комунальної власності для ведення фермерського господарства площею 38,8970 га з кадастровим номером 5323484200:00:001:1311 в результаті поділу утворені нові земельні ділянки з кадастровими номерами 5323484200:00:001:1418 та 5323484200:00:001:1419.
Однак, на думку суду, з наведеного неможливо встановити: у чому саме полягає невідповідність місця розташування земельної ділянки, яку позивач бажає отримати, вимогам законів або прийнятим відповідно до них нормативно-правовим актам, генеральним планам населених пунктів та іншої містобудівної документації, схемам землеустрою і техніко-економічним обґрунтуванням використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць тощо.
З огляду на те, що відповідачем не надано заявнику обґрунтованих пояснень та не наведено будь-яких конкретних доводів щодо того, що обрана нею земельна ділянка через її місце розташування порушує вимоги законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку, суд прийшов до висновку, що прийняте відповідачем рішення не містить вмотивованої відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.
Враховуючи викладене, рішення 35 сесії Нехворощанської сільської ради 7 скликання від 16.10.2020 "Про відмову в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_1 " є протиправним та підлягає скасуванню, а відповідна вимога позивача - задоволенню.
Стосовно позовної вимоги позивача про зобов'язання відповідача надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою, суд вказує на наступне.
Позивач звернулася до відповідача із клопотанням від 05.05.2020 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у порядку, визначеному статтею 118 ЗК України.
При цьому, як слідує зі змісту зазначеного клопотання та доданого до нього графічного матеріалу із зображенням бажаного місця розташування земельної ділянки, позивач мала намір отримати у власність земельну ділянку площею 2,00 га за рахунок земельної ділянки загальною площею 38,8970 га, що сформована та має кадастровий номер 5323484200:00:001:1311.
В силу положень частин першої - шостої статті 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.
Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об'єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; шляхом інвентаризації земель у випадках, передбачених законом; за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв).
Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.
Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.
Формування земельних ділянок шляхом поділу та об'єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення здійснюється за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про землеустрій»:
- проект землеустрою - сукупність економічних, проектних і технічних документів щодо обґрунтування заходів з використання та охорони земель, які передбачається здійснити за таким проектом.
- технічна документація із землеустрою - сукупність текстових та графічних матеріалів, що визначають технічний процес проведення заходів з використання та охорони земель без застосування елементів проектування.
Відповідно до статті 25 цього ж Закону документація із землеустрою розробляється у вигляді схеми, проекту, робочого проекту або технічної документації. Видами документації із землеустрою є, зокрема: й) технічна документація із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок.
Таким чином, проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок та технічна документація із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок є різними за своєю суттю документами із землеустрою, не є тотожними за процедурою виконання цієї документації.
Відповідно до частини 10 статті 55 Закону України "Про землеустрій" технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) включає, зокрема, рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою (у випадках, передбачених законом).
Тобто, згідно зі ЗК України, способами формування земельної ділянки, є, у порядку відведення земельної ділянки із земель державної, комунальної власності (за відсутності на даній частині земної поверхні сформованих та зареєстрованих земельних ділянок), шляхом поділу раніше сформованої земельної ділянки. На одній частині земної поверхні неможливим є існування двох одночасно зареєстрованих земельних ділянок, координати яких перетинаються, адже ч. 2 ст. 79 ЗК України встановлює, що право власності на земельну ділянку поширюється в її межах на поверхневий шар.
Отже, надання дозволу на розробку проекту землеустрою має на меті лише формування земельної ділянки як окремого об'єкта. Натомість, коли йдеться про формування земельної ділянки з частини вже сформованого земельного масиву, що має кадастровий номер, її відведення відбувається на підставі технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки.
Спірна земельна ділянка орієнтовною площею 2,00 га на момент звернення позивача із відповідним клопотанням входила до складу уже сформованої у встановленому законом порядку земельної ділянки площею 38,8970 га з кадастровим номером 5323484200:00:001:1311.
З матеріалів справи судом встановлено, що рішенням 32 сесії Нехворощанської сільської ради 7 скликання від 16.2020 року "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельної ділянки на території Нехворощанської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області" затверджено технічну документацію із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельної ділянки сільськогосподарського призначення комунальної власності для ведення фермерського господарства, що розташовано на території Нехворощанської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області, стосовно земельної ділянки площею 0,8924 га з кадастровим номером 5323484200:00:001:1419 та земельної ділянки площею 38,0046 га з кадастровим номером 5323484200:00:001:1418, що утворилися в результаті поділу земельної ділянки загальною площею 38,8970 га.
Оскільки земельна ділянка, яку бажає отримати позивачу у власність, знаходиться в межах іншої уже сформованої земельної ділянки сільськогосподарського призначення комунальної власності (а саме: на момент звернення позивача із клопотанням від 05.05.2020 - в межах земельної ділянки площею 38,8970 га із кадастровим номером 5323484200:00:001:1311, а на момент прийняття оскаржуваного рішення - в межах земельних ділянок з кадастровим номером 5323484200:00:001:1419 та з кадастровим номером 5323484200:00:001:1418), суд прийшов до висновку, що надання такої земельної ділянки позивачу можливе внаслідок поділу раніше сформованої земельної ділянки на підставі технічної документації із землеустрою щодо поділу земельних ділянок.
Подібні висновки щодо застосування зазначених норм матеріального права містяться в постановах Верховного Суду від 21.08.2018 у справі №823/1179/17, від 03.10.2019 у справі №823/1172/17, від 25.11.2019 у справі №823/1178/17, від 26.11.2019 у справі №823/1180/17, від 04.05.2020 у справі №802/1539/17-а, від 14.12.2020 у справі №823/1171/17, від 23.10.2020 у справі №802/1535/17-а.
У контексті розгляду цієї справи суд виходить з того, що вищенаведені обставини не були враховані відповідачем під час прийняття оскаржуваного рішення. Водночас суд не може перебирати на себе повноваження компетентного органу та приймати замість нього рішення з мотивів, що не були враховані відповідачем.
Разом з цим, суд зазначає, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення (Постанова Верховного Суду України від 16.09.2015 у справі 826/4418/14).
Зазначена позиція повністю кореспондується з висновками Європейського суду з прав людини, відповідно до яких, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов'язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, в тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 05.04.2005 (заява №38722/02)).
Отже, "ефективний засіб правого захисту" в розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату.
З огляду на викладене, суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача повторно розглянути клопотання позивача від 05.05.2020 та від 07.09.2020 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0 га за рахунок земельної ділянки комунальної власності сільськогосподарського призначення загальною площею 38,8970 га кадастровий номер 5323484200:00:001:1311, що розташована на території Нехворощанської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області з урахуванням висновків суду.
Розподіл судових витрат
Відповідно частини першої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При зверненні з позовною заявою до суду позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 840,80 грн., що підтверджується квитанцією №17/8779462/С від 17.11.2020.
Таким чином, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 840,80 грн.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Нехворощанської сільської ради (вул. Миру, буд. 3, с.Нехвороща, Новосанжарський район, Полтавська область, ідентифікаційний код 21045225) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення тридцять п'ятої сесії Нехворощанської сільської ради сьомого скликання від 16.10.2020 «Про відмову в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_1 ».
Зобов'язати Нехворощанську сільську раду (вул. Миру, буд. 3, с.Нехвороща, Новосанжарський район, Полтавська область, 39354, ідентифікаційний код 21045225) повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 05.05.2020 та від 07.09.2020 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0 га за рахунок земельної ділянки комунальної власності сільськогосподарського призначення загальною площею 38,8970 га кадастровий номер 5323484200:00:001:1311, що розташована на території Нехворощанської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області з урахуванням висновків суду.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Нехворощанської сільської ради (вул. Миру, буд. 3, с.Нехвороща, Новосанжарський район, Полтавська область, 39354, ідентифікаційний код 21045225) на користь ОСОБА_1 АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 судові витрати зі сплати судового збору у сумі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень вісімдесят копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його винесення з урахуванням положень пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя І.С. Шевяков