Справа № 420/13082/20
26 січня 2021 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Свиди Л.І.
розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
До суду звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 23.04.2020 року №0080264-5406-1531.
За цією позовною заявою відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами у відповідності до ст. 262 КАС України та наданий відповідачу строк для подання до суду відзиву на цю заяву, позивачу - відповіді на відзив.
Позов обґрунтований позивачем тим, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки будівлі, які належать позивачу на праві приватної власності, використовуються безпосередньо у власній сільськогосподарській діяльності та відповідно не є об'єктами оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
З відзиву на позовну заяву вбачається, що відповідач позов не визнає, оскільки оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесене фізичній особі ОСОБА_1 , а позивачем не надано документів щодо підтвердження використання ним, як фізичною особою, нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 площею 3706,60 кв. м. безпосередньо у сількогосподарській діяльності та віднесення цього нежитлового приміщення до відповідного класу.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
На адресу ОСОБА_1 надійшло податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області №0080264-5406-1531 від 23.04.2020 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем 18010200: «Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості» за 2019 рік у розмірі 15467,64 грн. (аркуш справи 11).
Позивач не погодився із правомірністю податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області №0080264-5406-1531 від 23.04.2020 року та звернувся до ДПС України зі скаргою, проте скарга залишена без задоволення, а податкове повідомлення-рішення без змін (аркуші справи 14-22).
Позивач не погодився з правомірністю зазначеного податкового повідомлення-рішення, що і стало підставою для звернення до суду з цим позовом.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з п. п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Так, з оскаржуваного податкового повідомлення-рішення вбачається, що його прийнято згідно приписів п. п. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 та п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України.
Відповідно до п.п. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.
Відповідно до абз. 2 п. 2 розділу ІІ «Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, який визначає форму та порядок надіслання (вручення) контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 року № 1204, відповідний структурний підрозділ контролюючого органу складає податкове повідомлення-рішення за формою «Ф» - для платників податків - фізичних осіб, якщо відповідно до законодавства контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків з причин, не пов'язаних із порушенням податкового або іншого законодавства (додаток 1).
Відповідно до п. п. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 Податкового кодексу України, платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що відповідно до п. п. 266.2.1 п. 266.2 цієї статті є об'єктами оподаткування.
Базою оподаткування згідно з п. п. 266.3.1, 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 Податкового кодексу України є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.
База оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.
Відповідно до п. «ж» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України, не є об'єктом оподаткування, зокрема, будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.
З матеріалів справи вбачається, що на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 19.04.2019 року №3134228641 та технічного паспорту від 14.01.2019 року ОСОБА_1 на праві приватної власності належать будівлі складу - літ. А, Б, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 площею 4036,6 кв. м. (аркуші справи 25-26).
Зазначені нежитлові будівлі розташовані на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 за кадастровим номером 5120285600:01:002:0420, загальною площею 1,0014 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на підставі договору оренди землі №04 від 06.02.2020 року (аркуші справи 27-30).
Таким чином, нежитлова нерухомість, яка належить позивачу розміщена на земельній ділянці із призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Згідно Державного класифікатора будівель і споруд ДК 018-2000, який затверджений і введено в дію наказом Держстандарту України від 17 серпня 2000 року № 507, до класу будівель сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства включаються будівлі для використання в сільськогосподарській діяльності, наприклад, корівники, стайні, свинарники, кошари, кінні заводи, собачі розплідники, птахофабрики, зерносховища, склади та надвірні будівлі, підвали, винокурні, винні ємності, теплиці, сільськогосподарські силоси та т. ін.
При цьому, згідно пп. 14.1.235 п. 14.1 ст. 14 ПК України, сільськогосподарський товаровиробник для цілей глави 1 розділу XIV цього Кодексу - юридична особа незалежно від організаційно-правової форми або фізична особа - підприємець, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання.
Крім того, згідно ст. 1 ЗУ «Про стимулювання розвитку сільського господарства на період 2001-2004 років», сільськогосподарський товаровиробник - фізична або юридична особа, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції, переробкою власновиробленої сільськогосподарської продукції та її реалізацією.
Згідно ст.1 Закону України «Про сільськогосподарський перепис», виробники сільськогосподарської продукції - сільськогосподарські товаровиробники, фізичні особи (у тому числі домогосподарства, фізичні особи, що здійснюють діяльність, пов'язану з веденням особистого селянського господарства, самозайняті особи у сфері сільського господарства), які займаються сільськогосподарською діяльністю.
Так, з аналізу вищевикладених положень податкового законодавства вбачається, що не є об'єктом оподаткування будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.
В даному випадку, будівлі для зберігання зерна віднесені до класу «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000.
Крім того, з Витягу з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 24.07.2020 року вбачається, що позивач є засновником та членом ФГ «Любас», видами діяльності якого є, зокрема, 01.11. вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основний), 01.19 вирощування інших однорічних і дворічних культур; 01.61 допоміжна діяльність у рослинництві; 01.63 післяурожайна діяльність; 52.10 складське господарство; 46.21 оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин.
Таким чином, матеріалами справи підтверджено, що будівлі, які належать позивачу на праві приватної власності, використовуються безпосередньо у власній сільськогосподарській діяльності, у зв'язку із чим позивач не є об'єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, проте, ГУ ДПС в Одеській області не надано до суду жодного доказу на підтвердження правомірності свого рішення та не спростовано обставин, викладених позивачем у позовній заяві.
Враховуючи зазначені обставини, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення від 23.04.2020 року №0080264-5406-1531 про визначення ОСОБА_1 податкового зобов'язання за платежем 18010200: «Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості» за 2019 рік у розмірі 15467,64 грн. є протиправним та підлягає скасуванню.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 6, 14, 90, 139, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ 43142370) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 23.04.2020 року №0080264-5406-1531- задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 23.04.2020 року №0080264-5406-1531.
Стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ 43142370) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 840,80 грн.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки, встановлені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Л.І. Свида
.