Справа № 420/9054/20
26 січня 2021 року м. Одеса
У залі судових засідань №33
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Балан Я.В.,
при секретарі судового засідання - Галат В.І.,
за участю сторін:
представника позивача - Бондаревський О.М.,
представника відповідача - не з'явився,
третьої особи, яка не заявляє
самостійних вимог щодо
предмету спору на стороні відповідача - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, за правилами загального позовного провадження, адміністративну справу за позовною заявою керівника Білгород-Дністровської місцевої прокуратури Одеської області Нейкова Леоніда Олександровича в інтересах держави до Затоківської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради Одеської області, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення,-
До Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою звернувся керівник Білгород-Дністровської місцевої прокуратури Одеської області Нейков Леонід Олександрович в інтересах держави до Затоківської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради Одеської області, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача ОСОБА_1 про:
визнання протиправним та скасування рішення ХХХVІІ сесії Затоківської селищної ради VІІ скликання №1012 від 20.02.2019 року, яким надано ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, орієнтовною площею 0,10 га за рахунок земель рекреаційного призначення, для індивідуального дачного будівництва за адресою: АДРЕСА_1 .
Адміністративний позов мотивовано наступним.
Керівник Білгород-Дністровської місцевої прокуратури Одеської області Нейков Леонід Олександрович в інтересах держави зазначив, що рішення ХХХVІІ сесії Затоківської селищної ради VІІ скликання №1012 від 20.02.2019 року, яким надано ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, орієнтовною площею 0,10 га за рахунок земель рекреаційного призначення для індивідуального дачного будівництва, прийняте на підставі визнаного протиправним та скасованого детального плану території, який суперечив вимогам законодавства України.
Крім того, оскаржуване рішення органу місцевого самоврядування не відповідає вимогам Державних будівельних норм України, зокрема, ДБН Б.2.2.-12:2019 «Планування і забудова територій».
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2020 року, вищезгадану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито загальне позовне провадження по справі.
Сторони про відкриття провадження у справі були повідомлені судом належним чином, що підтверджується наявними у матеріалах справи доказами.
03 грудня 2020 року, продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів.
28 грудня 2020 року, закрито підготовче засідання по справі та призначено справу до судового розгляду суті.
Ухвала про відкриття провадження по справі отримана Затоківською селищною радою Білгород-Дністровської міської ради Одеської області 30 жовтня 2020 року, що підтверджується відомостями про вручення поштового відправлення наявним у матеріалах справи (а.с.135).
Однак, у встановлений судом строк (п'ятнадцятиденний) відповідачем відзиву на позовну заяву до суду не подано.
У відповідності до частини 4 статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Проте, неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин, може бути кваліфіковано судом, як визнання позову. Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Від третьої особи по справі, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача ОСОБА_1 жодних клопотань, пояснень по суті справи не надходило.
Рішенням Затоківської селищної ради №823 від 11.10.2018 року «Про затвердження проекту містобудівної документації - детального плану території» затверджено проект містобудівної документації - проект детальних планів території розміщення індивідуальної дачної забудови, земельних ділянок для садівництва зі створенням паркових зон та об'єктів рекреаційного призначення в смт.Затока на території Лиманського району від межі смт.Затока з Овідіопольським районом Одеської області до ОК ДТ «Перлина» обмеженою існуючою лінією забудови та Чорним морем (а.с.25-26).
16 лютого 2019 року, ОСОБА_1 звернувся до Затоківської селищної ради Білгород-Дністровської міськради із заявою щодо отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для індивідуального дачного будівництва орієнтовною площею 0,10 га. (а.с.23).
Рішенням Затоківської селищної ради Білгород-Дністровської міськради №1012 від 20.02.2019 року «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою», вирішено надати ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 0,10 га, за рахунок земель рекреаційного призначення комунальної власності, для індивідуального дачного будівництва за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.24).
На підставі рішення ХХХVІІ сесії Затоківської селищної ради VІІ скликання №1012 від 20.02.2019 року, Товариство з обмеженою відповідальністю «Земагросервіс» розробило проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок, у тому числі ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_2 . Загальна площа земельної ділянки замовника ОСОБА_1 - 0,0815 га. (а.с.14-19).
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2019 року по адміністративній справі №420/5553/18 (суддя Єфіменко К.С.), яке набрало законної сили 10 лютого 2020 року, визнано протиправним та скасовано рішення Затоківської селищної ради №823 від 11.10.2018 року «Про затвердження проекту містобудівної документації - детальних планів території в межах смт. Затока, м. Білгород-Дністровський» (а.с.27-50).
Вважаючи, що рішення яким надано ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для індивідуального дачного будівництва, прийняте на підставі визнаного протиправним та скасованого детального плану території, керівник Білгород-Дністровської місцевої прокуратури в інтересах держави звернувся до суду з даною позовною заявою.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст.55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до частини 1 статті 116 Земельного Кодексу України (далі - ЗК України) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
Згідно з п.«ґ» ч.1 ст.121 ЗК України, громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у таких розмірах: для індивідуального дачного будівництва - не більше 0,10 гектара.
Згідно з частиною 6 статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення зокрема особистого селянського господарства подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри.
До клопотання додаються викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).
У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Частиною 7 статті 118 ЗК України передбачено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.
Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку
З аналізу вищезазначених норм законодавства вбачається, що Земельним кодексом України визначено перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Судом встановлено, що підставою для прийняття рішення XXXVII сесії Затоківської селищної ради VII скликання №1012 від 20.02.2019 року, була наявність затвердженого рішенням Затоківської селищної ради №823 від 11.10.2018 року, проекту містобудівної документації - детальних планів території в межах смт. Затока м. Білгород-Дністровський.
Водночас, рішенням Одеського окружного адміністративного суду по адміністративній справі №420/5553/18 від 11.12.2019 року (суддя Єфіменко К.С. ), яке набрало законної сили 10.02.2019 року, визнано незаконним та скасовано, зокрема, рішення Затоківської селищної ради №823 від 11.10.2018 року «Про затвердження проекту містобудівної документації - детальних планів території в межах смт. Затока м. Білгород-Дністровський».
При цьому, рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 11.12.2019 року встановлено, що проект містобудівної документації - детальний план території (у тому числі, графічні матеріали - Проектний план) розміщення індивідуальної дачної забудови, земельних ділянок для садівництва зі створенням паркових зон та об'єктів рекреаційного призначення в смт. Затока на території Лиманського району від межі смт. Затока з Овідіопольським районом Одеської області до ОК ДТ «Перлина» обмеженою існуючою лінією забудови та Чорним морем, затверджений рішенням Затоківської селищної ради Білгород-Дністровської міськради №823 від 11.10.2018 року «Про затвердження проекту містобудівної документації - детального плану території» не відповідає вимогам нормативно-правових актів України, нормативним документам, у тому числі вимогам земельного законодавства України, державних будівельних норм та містобудівній документації - внесення змін до генерального плану смт. Затока Білгород-Дністровської міської ради Одеської області (графічному матеріалу - Проектний план внесення змін до Генерального плану Лиманського району смт. Затока Одеська область), затвердженого рішенням Затоківської селищної ради від 16.03.2015 року.
Невідповідність полягає у неврахуванні вимог діючого законодавства, а саме: ст.ст.60,61 Земельного кодексу України та ст.ст.4,88,89,90 Водного кодексу України; висновку щодо погодження розміщення об'єктів архітектури, наданого Управлінням містобудування та архітектури Білгород-Дністровської міської ради №110 від 19.07.2018 року; висновку Департаменту екології та природних ресурсів Одеської обласної державної адміністрації №6765/05-10/4480 від 09.10.2018 року; розташованих на цій ділянці водних об'єктів - 2-х озер та 1-го ставка; існуючої межі берегової лінії при визначенні площі ділянки під ДПТ.
Одеським окружним адміністративним судом у рішенні року по справі №420/5553/18 від 11.12.2019 року встановлено, що приймаючи (у тому числі) рішення №823 від 11.10.2018 року, Затоківська селищна рада м.Білгород-Дністровського порушила ряд норм містобудівного законодавства у частині ігнорування ряду суперечностей між Генеральним планом смт.Затока та ДПТ, норм земельного законодавства у частині цільового призначення земельних ділянок. Крім того, при затвердженні даного рішення було проігноровано вимоги екологічного законодавства у частині охорони навколишнього природного середовища.
Оскільки, відповідно до ч.7 ст.118 ЗК України підставою відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку, то скасування рішенням суду по справі №420/5553/18 від 11.12.2019 року рішення Затоківської селищної ради №823 від 11.10.2018 року, є безумовною підставою для скасування рішення селищної ради щодо надання громадянам дозволів на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок на вказаних територіях, зокрема, ОСОБА_1 .
За таких умов, враховуючи, що місце розташування земельної ділянки, на яку ОСОБА_1 отримав дозвіл на розробку проекту землеустрою не відповідає іншій містобудівній документації, а саме детальному плану території, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення Затоківської селищної ради VII скликання №1012 від 20.02.2019 року, щодо відведення у власність земельної ділянки, орієнтовною площею 0,10 га, за рахунок земель рекреаційного призначення, для індивідуального дачного будівництва за адресою: АДРЕСА_1 .
Серед іншого, щодо права прокурора на звернення до адміністративного суду з даною позовною заявою, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Європейський Суд з прав людини неодноразово звертав увагу на участь прокурора у суді на боці однієї із сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки, прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї із сторін відчуття нерівності (рішення у справі «Ф.В. проти Франції»).
Європейський Суд з прав людини також звертав також увагу на категорії справ, де підтримка прокурора не порушує справедливого балансу. Зокрема, у справі «Менчинська проти Російської Федерації» ЄСПЛ висловив таку думку (у неофіційному перекладі): «…сторонами цивільного провадження виступають позивач і відповідач, яким надаються рівні права, у тому числі право на юридичну допомогу. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або у тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави…».
При цьому, Європейський Суд з прав людини уникає абстрактного підходу до розгляду питання про участь прокурора у провадженні. Розглядаючи кожен випадок окремо, суд вирішує наскільки участь прокурора у розгляді справи відповідала принципу рівноправності сторін.
У Рекомендаціях Парламентської Асамблеї Ради Європи №1604 від 27.05.2003 року (2003) «Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону» щодо функцій органів прокуратури, які не відносяться до сфери кримінального права, передбачено важливість забезпечити, щоб повноваження і функції прокурорів обмежувалися сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і вирішення загальних завдань щодо захисту інтересів держави через систему відправлення кримінального правосуддя, а для виконання будь-яких інших функцій були засновані окремі, належним чином розміщені і ефективні органи.
Відтак, прокурор може представляти інтереси держави у суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави у суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (п. 4 ч. 2 ст. 129 Конституції України).
Спеціальним законом, яким визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави у суді, є Закон України «Про прокуратуру» №1697-VII від 14.10.2014 року (далі - Закону України «Про прокуратуру»).
Так, відповідно до ч.3 ст.23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави у суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття «інтерес держави».
У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) №3-рп/99 від 08.04.1999 року, Конституційний Суд України, з'ясовуючи поняття «інтереси держави» висловив міркування, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо (п. 3 мотивувальної частини).
Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте, держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.
Враховуючи, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (п. 4 мотивувальної частини).
Ці міркування Конституційний Суд зробив у контексті офіційного тлумачення Арбітражного процесуального кодексу України, який уже втратив чинність. Однак, висловлене Судом розуміння поняття «інтереси держави» має самостійне значення і може застосовуватися для тлумачення цього ж поняття, вжитого у ст. 23 Закон України «Про прокуратуру».
Відтак, на думку суду, «інтереси держави» охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація «інтересів держави», особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.
За приписами частини 5 статті 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм права вже була висловлена Верховним Судом у рішенні по справі №806/1000/17 від 25 квітня 2018 року.
Обґрунтовуючи звернення до суду з даним адміністративним позовом, керівник Білгород-Дністровської місцевої прокуратури Одеської області Нейков Леонід Олександрович зазначив, що відповідно до ст. 80 ЗК України суб'єктами права власності на землю є, зокрема, територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності. Статтею 83 ЗК України передбачено, що землі, які належать на праві власності територіальним громадам міст є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності.
За вимогами п. 5 ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради. З урахуванням викладеного, Затоківська селищна рада є органом, уповноваженим на здійснення функцій держави у виниклих спірних правовідносинах.
Разом з тим, приймаючи до уваги, що у позовній заяві оскаржується рішення Затоківської селищної ради, вказаний орган місцевого самоврядування виступає у справі в якості відповідача, а прокурор самостійно виступає в якості позивача, відповідно до ч.5 ст. 53 КАС України.
У даному випадку, прокурор, як позивач, звертається до суду у зв'язку з необхідністю захисту інтересів держави через їх порушення безпосередньо органом, уповноваженим на здійснення функцій держави у спірних правовідносинах.
З аналізу вищенаведених норм законодавства суд дійшов висновку, що прокурор належним чином обґрунтував підстави звернення до суду з даним адміністративним позовом в інтересах держави.
Враховуючи вищевикладене, оскільки рішення ХХХVІІ сесії Затоківської селищної ради VІІ скликання №1012 від 20.02.2019 року, яким надано ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, орієнтовною площею 0,10 га за рахунок земель рекреаційного призначення, для індивідуального дачного будівництва за адресою: АДРЕСА_1 , прийняте на підставі визнаного протиправним та скасованого рішенням Одеського окружного адміністративного суду по адміністративній справі №420/5553/18 від 11.12.2019 року (суддя Єфіменко К.С. ) рішення Затоківської селищної ради №823 від 11.10.2018 року «Про затвердження проекту містобудівної документації - детальних планів території в межах смт. Затока м. Білгород-Дністровський», оскаржуване рішення №1012 від 20.02.2019 року підлягає скасуванню на підставі ч.7 ст.118 ЗК України.
Таким чином, на підставі ст. 8 КАС України, згідно якої усі учасники адміністративного процесу є рівними та ст. 9 КАС України, згідно якої розгляд і вирішення справ у адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, з'ясувавши обставини у справі, перевіривши всі доводи і заперечення сторін та надавши правову оцінку наданим доказам, суд дійшов висновку, що позовні вимоги керівника Білгород-Дністровської місцевої прокуратури Одеської області Нейкова Леоніда Олександровича в інтересах держави підлягають задоволенню.
Розподіл судових витрат.
Відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Згідно статті 139 КАС України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень, з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
У даній справі відсутні витрати пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз, а тому, жодні витрати не підлягають стягненню.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 173-183, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позовні вимоги керівника Білгород-Дністровської місцевої прокуратури Одеської області Нейкова Леоніда Олександровича (67700, Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Незалежності 39, код ЄДРПОУ 03528552) в інтересах держави до Затоківської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради Одеської області (67772, Одеська область, м. Білгород-Дністровський, смт. Затока, вул. Приморська 21, код ЄДРПОУ 04527052), третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про визнання протиправним та скасування рішення ХХХVІІ сесії Затоківської селищної ради VІІ скликання №1012 від 20.02.2019 року, яким надано ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, орієнтовною площею 0,10 га за рахунок земель рекреаційного призначення, для індивідуального дачного будівництва за адресою: АДРЕСА_1 - задовольнити.
Рішення ХХХVІІ сесії Затоківської селищної ради VІІ скликання №1012 від 20.02.2019 року, яким надано ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 0,10 га за рахунок земель рекреаційного призначення, для індивідуального дачного будівництва за адресою: АДРЕСА_1 - визнати протиправним та скасувати.
Рішення набирає законної сили згідно статті 255 КАС України - після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду згідно статті 295 КАС України подається до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні скарги подаються учасниками справи через Одеський окружний адміністративний суд.
Повне рішення складено та підписано 26 січня 2021 року.
Суддя Балан Я.В.
.