Справа № 420/208/21
25 січня 2021 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Левчук О.А., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Головного управління Державної податкової служби в Одеській області про зобов'язання вчинити певні дії, -
До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Головного управління Державної податкової служби в Одеській області, в якій позивачі просять суд:
1) Зобов'язати Головне управління Державної податкової служби в Одеській області не вносити інформацію про ОСОБА_1 до Державного реєстру фізичних осіб-платників податків, використовуючи цифрові ідентифікатори (ідентифікаційний номер, серія та номер паспорту, номер облікової картки платника податків або інші форми з використанням літерно-цифрової ідентифікації) та зберегти за особою форму обліку платників податків за прізвищем, іменем та по батькові, роком народження та за місцем реєстрації;
2) Зобов'язати Головне управління Державної податкової служби в Одеській області вести облік ОСОБА_1 , як платника податків без застосування цифрового ідентифікатора (ідентифікаційного номеру, серії та номера паспорту, номера облікової картки платника податків або інші форми з використанням літерно-цифрової ідентифікації), а саме: за прізвищем, іменем та по батькові, роком народження та за місцем реєстрації та знищити інформацію про ОСОБА_1 у Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів, яка була надана інспекції під час реєстрації даних податковими органами;
3) Зобов'язати Головне управління Державної податкової служби в Одеській області зробити у паспорті ОСОБА_1 запис про наявність права здійснювати будь-які платежі без цифрового ідентифікатора та завірити підпис відповідальної особи круглою гербовою печаткою;
4) Зобов'язати Головне управління Державної податкової служби в Одеській області не вносити інформацію про ОСОБА_2 до Державного реєстру фізичних осіб-платників податків, використовуючи цифрові ідентифікатори (ідентифікаційний номер, серія та номер паспорту, номер облікової картки платника податків або інші форми з використанням літерно-цифрової ідентифікації) та зберегти за особою форму обліку платників податків за прізвищем, іменем та по батькові, роком народження та за місцем реєстрації;
5) Зобов'язати Головне управління Державної податкової служби в Одеській області вести облік ОСОБА_2 , як платника податків без застосування цифрового ідентифікатора (ідентифікаційного номеру, серії та номера паспорту, номера облікової картки платника податків або інші форми з використанням літерно-цифрової ідентифікації), а саме: за прізвищем, іменем та по батькові, роком народження та за місцем реєстрації та знищити інформацію про ОСОБА_2 у Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів, яка була надана інспекції під час реєстрації даних податковими органами;
6) Зобов'язати Головне управління Державної податкової служби в Одеській області зробити у паспорті ОСОБА_2 запис про наявність права здійснювати будь-які платежі без цифрового ідентифікатора та завірити підпис відповідальної особи круглою гербовою печаткою;
7) Зобов'язати Головне управління Державної податкової служби в Одеській області не вносити інформацію про ОСОБА_3 до Державного реєстру фізичних осіб-платників податків, використовуючи цифрові ідентифікатори (ідентифікаційний номер, серія та номер паспорту, номер облікової картки платника податків або інші форми з використанням літерно-цифрової ідентифікації) та зберегти за особою форму обліку платників податків за прізвищем, іменем та по батькові, роком народження та за місцем реєстрації;
8) Зобов'язати Головне управління Державної податкової служби в Одеській області вести облік ОСОБА_3 , як платника податків без застосування цифрового ідентифікатора (ідентифікаційного номеру, серії та номера паспорту, номера облікової картки платника податків або інші форми з використанням літерно-цифрової ідентифікації), а саме: за прізвищем, іменем та по батькові, роком народження та за місцем реєстрації та знищити інформацію про ОСОБА_3 у Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів, яка була надана інспекції під час реєстрації даних податковими органами;
9) Зобов'язати Головне управління Державної податкової служби в Одеській області зробити у паспорті ОСОБА_3 запис про наявність права здійснювати будь-які платежі без цифрового ідентифікатора та завірити підпис відповідальної особи круглою гербовою печаткою;
Ухвалою суду від 11 січня 2021 року зазначена позовна заява була залишена без руху та позивачам наданий десятиденний строк з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків шляхом приведення позовної заяви у відповідність до вимог ст. ст. 160, 161 КАС України, а саме шляхом визначення змісту позовних вимог, з урахуванням зауважень, викладених в ухвалі; викладу обставин, якими позивачі обґрунтовують свої вимоги щодо об'єднання декількох вимог в позовній заяві; надання заяви про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску, з урахуванням зауважень, викладених в ухвалі; сплати судового збору та надання доказів на підтвердження сплати, або надання документів на підтвердження підстав звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, з урахуванням зауважень, викладених в ухвалі; а також шляхом надання належним чином оформленої позовної заяви разом з належним чином завіреними копіями документів, що надаються до суду після усунення недоліків та надання копій позовної заяви після усунення недоліків разом з належним чином завіреними копіями документів, що надаються до суду відповідно до кількості учасників справи.
Копія ухвали суду від 11 січня 2021 року отримана представником позивачів 12 січня 2021 року засобами електронного зв'язку.
20 січня 2021 року на виконання ухвали суду від 11.01.2021 року надійшла уточнена позовна заява, в якій позивачі просять суд звільнити їх від сплати судового збору за подання позову, відповідно до пп. “г” п. 2 ч. 1 ст. 8 ЗУ “Про судовий збір”, оскільки сім'я ОСОБА_4 перебуває у зареєстрованому шлюбі, виховують трьох дітей та мають пільги, передбачені законодавством України для багатодітних сімей.
Так, в ухвалі суду від 11.01.2021 року зазначено, що згідно ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЗУ “Про судовий збір” судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно Закону України “Про Державний бюджет України на 2021 рік” з 1 січня 2021 року прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2270 гривень.
Відповідно до 3 ст. 4 ЗУ “Про судовий збір” ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно ч. 7 ст. 6 ЗУ “Про судовий збір” у разі коли позов немайнового характеру подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір сплачується кожним позивачем окремим платіжним документом у розмірах, установлених статтею 4 цього Закону за подання позову немайнового характеру.
До суду звернулись три позивачі - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , якими заявлено по три вимоги немайнового характеру.
Тобто, позивачами заявлено по три позовні вимоги немайнового рахунку, а тому ставка судового збору за подання до суду даної позовної заяви складає 2724,00 грн. (908,00 грн. * 3).
При цьому, з урахуванням приписів ч. 7 ст. 6 ЗУ “Про судовий збір” сума судового збору у розмірі 2724,00 грн. підлягає сплаті кожним з позивачів окремими платіжними документами.
Відповідно до ч. 2 ст. 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно ч. 2 ст. 8 Закону України “Про судовий збір” суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Відповідно до пп. “г” п. 2 ч. 1 ст. 8 Закону України “Про судовий збір” враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов, позивачами є, зокрема, члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї.
Разом з тим, всупереч приписам ст. 8 Закону України “Про судовий збір” до позовної заяви не додано доказів на підтвердження того, що майновий стан позивачів перешкоджає сплаті судового збору.
При цьому, в ухвалі суду від 11.01.2021 року чітко зазначено, що недоліки повинні бути усунені шляхом приведення позовної заяви у відповідність до вимог ст. 160, 161 КАС України, зокрема, сплати судового збору та надання доказів на підтвердження сплати, або надання документів на підтвердження підстав звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, з урахуванням зауважень, викладених в ухвалі.
В постанові від 18 листопада 2020 року по справі № 9901/67/20 (провадження № 11-303заі20) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що положеннями частини другої статті 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Отже, суд наділений повноваженнями зменшити тягар судових витрат для особи, яка до нього звертається. Водночас конструкція наведених правових норм дає підстави для висновку, що зменшення тягаря судових витрат, якого зазнає сторона, є не обов'язком суду, а знаходиться у межах суддівського розсуду, який може бути реалізований за наявності певних обставин.
До того ж стосовно сплати судового збору законодавець визначив вичерпний перелік умов, за наявності яких можливе зменшення тягаря тих судових витрат, яких зазнає сторона.
Зокрема, особа, яка звертається до суду, має право подати відповідне клопотання, у якому навести обставини щодо її майнового стану, за наявності підстав, з якими закон пов'язує можливість реалізації судом повноважень зменшити тягар судових витрат стосовно сплати судового збору. Такі обставини мають бути підтверджені належними, допустимими, достатніми та достовірними доказами.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно ч. 5, 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
В той же час, всупереч приписам Закону України «Про судовий збір» та ухвали суду від 11 січня 2021 року позивачами до позовної заяви та заяви про уточнення позовних вимог, наданої на виконання ухвали суду від 11.01.2021 року, не надано жодних доказів на підтвердження того, що майновий стан позивачів перешкоджає сплаті судового збору.
При цьому, те, що позивачі є членами багатодітної сім'ї, без наведення обставин та надання доказів того, що їх майновий стан перешкоджає сплаті судового збору, не є самостійною підставою для їх звільнення від сплати судового збору за подання до суду даної позовної заяви.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 2 КАС України основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Згідно ст. 8 КАС України усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом. Не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників судового процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Таким чином, невмотивоване звільнення позивачів від сплати судового збору утворить дискримінаційне становище по відношенню до інших суб'єктів звернення до суду.
Крім того, Законом України “Про судовий збір” визначено право особи звернутись до суду із заявою про відстрочення або розстрочення сплати судового збору на певний час.
Разом з тим, від позивачів таких заяв не надходило.
Таким чином, позивачами, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , не усунуто недоліки, зазначені в ухвалі суду від 11 січня 2021 року.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо, позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
За таких підстав, позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Головного управління Державної податкової служби в Одеській області про зобов'язання вчинити певні дії, - слід повернути позивачу.
Керуючись п. 1 ч. 4 ст. 169, ст. 243, 248 КАС України, -
Відмовити в задоволенні клопотання позивачів про звільнення від сплати судового збору.
Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Головного управління Державної податкової служби в Одеській області про зобов'язання вчинити певні дії, повернути позивачам.
Роз'яснити позивачам, що повернення позовної заяви не позбавляє його права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвалу може бути оскаржено в порядку та в строки встановлені ст. 295, 297 КАС України, з урахуванням особливостей, встановлених п. 15.5 Розділу VII Перехідних Положень КАС України.
Суддя О.А. Левчук