Справа № 420/748/21
25 січня 2021 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Вовченко О.А., розглянувши матеріали позовної заяви військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення майнової шкоди,-
До Одеського окружного адміністративного суду 19 січня 2021 року надійшов позов військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення заподіяної майнової шкоди у сумі 24144,00 грн.
Відповідно до п.п.3,5,6 ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Ознайомившись зі змістом позову, суд дійшов висновку, що він не відповідає вимогам ст.ст. 160, 161 КАС України.
Згідно п.2 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначається повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
В порушення вимог даної норми у позовній заяві не зазначено офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти представника позивача.
Частиною 1 статті 55 КАС України визначено, що сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Відповідно до ч.4 ст.55 КАС України юридична особа, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Так, позовна заява підписана тимчасово виконуючим обов'язки командира військової частини НОМЕР_1 капітаном ОСОБА_2 .
Однак, до позову не додано доказів на підтвердження повноважень ОСОБА_2 на представництво ним інтересів військової частини НОМЕР_1 у Одеському окружному адміністративному суді та підписання позовних заяв військової частини НОМЕР_1 .
Згідно ч. 4 ст. 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Позивач у позовній заяві посилається на наказ військової частини польова пошта НОМЕР_2 від 20.06.2017 року №142, акт приймання-здавання та додатки до нього, відомість речового майна, довідку-розрахунок №9 від 01.03.2019 року, накладну (вимогу) №449 від вересня 2018 року, довіреність №404 від 07.09.2018 року, письмові пояснення ОСОБА_3 , доповідь від 09.04.2019 року №657 та від 04.04.2019 року №601, однак доказів на підтвердження вказаного до суду не надав.
Крім цього, позивачем до суду надано копію наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 22.04.2019 року №76 поганої, нечитабельної якості.
Відповідно до ч.2 ст.161 КАС України суб'єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення іншим учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси, копії позовної заяви та доданих до неї документів.
Суддя зазначає, що позивач у даних правовідносинах є суб'єктом владних повноважень, однак доказів направлення позовної заяви з додатками відповідачу не надав, натомість надав їх у двох примірниках.
Згідно ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивачем до суду подано позов без доказів сплати судового збору.
Частиною 2 статті 132 КАС України визначено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до ч.1 ст.3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Позивачем у позовній заяві заявлено вимогу майнового характеру щодо стягнення з відповідача 24144,00 грн.
У відповідності до п.1 ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано юридичною особою сплачується судовий збір за ставкою 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2021 рік» з 1 січня 2021 року установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб 2270 гривні.
Таким чином сума судового збору за вимогу майнового характеру становить 2270,00 грн. (2411*1.5%=362.16, що є менше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб).
Отже, позивачу слід надати до суду докази сплати 2958,98 грн. судового збору.
Згідно з ч.6 ст.161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до ч.ч.1, 2, 4 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.
Так, як вбачається з позовної заяви, позивачем початок відліку строку звернення до суду визначено день завершення службового розслідування відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 «Про результати службового розслідування за фактом заниження в обліку дебіторської заборгованості за збитки, завдані державі на суму 82614,57 грн.» від 14.09.2020 року №134.
Також позивач у позовній заяві посилається на трирічний строк притягнення військовослужбовця до матеріальної відповідальності.
Суддя вважає необґрунтованим посилання позивача у позовній заяві на такий строк звернення до суду та на такий момент відліку строку звернення до суду виходячи з наступного.
Законом України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» дійсно визначено, що особа може бути притягнута до матеріальної відповідальності протягом трьох років з дня виявлення завданої шкоди (ст.4).
Суддя вважає помилковими доводи позивача, що строк притягнення військовослужбовців та прирівняних до них осіб до матеріальної відповідальності є строком звернення до суду з позовними вимогами про відшкодування (стягнення) завданої військовослужбовцями та прирівняними до них особами майнової шкоди державі, оскільки як вбачається із Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» притягнення особи до матеріальної відповідальності здійснюється командиром (начальником, керівником) військової частини, установи, організації, закладу шляхом видання відповідного наказу за результатами службового розслідування, а в подальшому у судовому порядку відбувається лише стягнення з відповідної особи матеріальної (майнової) шкоди, у завданні якої таку особу було визнано винною.
Таким чином, суддя вважає, що строк, протягом якого позивач мав право звернутись до суду з позовними вимогами до ОСОБА_1 , становить 3 місяці.
Відповідно до статті 12 Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» (на яку позивач посилається у позовній заяві) у разі звільнення особи, притягнутої до матеріальної відповідальності, зі служби або у разі, якщо рішення про притягнення до матеріальної відповідальності особи не прийнято до її звільнення зі служби, відшкодування завданої шкоди здійснюється в судовому порядку в разі відмови особи від її добровільного відшкодування або в іншому встановленому законом порядку.
Тобто, момент відліку такого строку згідно статті 12 Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» починається з моменту відмови особи від її добровільного відшкодування.
Відповідача було притягнуто до матеріальної відповідальності наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 22.04.2019 року №76.
Суддя зазначає, що позивачем до суду не надано доказів на підтвердження відмови відповідача відшкодувати матеріальну шкоду згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 22.04.2019 року №76 чи доказів отримання відповідачем наказу про притягнення його до матеріальної відповідальності.
При цьому суддя зазначає, що виявлення під час внутрішнього аудиту фінансово-господарської діяльності військової частини НОМЕР_1 невідображення повної та достовірної інформації щодо дебіторської заборгованості та прийняття внаслідок цього наказу №134 від 14.09.2020 року, яким наказано у п.10 підготувати документи щодо стягнення суми збитків з, в тому числі, ОСОБА_1 на суму 24144,00 грн., не є днем виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог у відповідності до ч.2 ст.122 КАС України.
Таким чином, позивач звернувся до суду з пропуском встановленого ст.122 КАС України строку.
Згідно ч.1 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Суддя зазначає, що позивачем до суду не надано доказів звернення до суду з дотриманням строку, визначеного ст.122 КАС України та не надано обґрунтованої заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з доказами на її підтвердження.
Згідно ч. 1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відтак, приймаючи до уваги вищевикладене, суддя вважає за необхідне залишити позов без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків.
Виявлені недоліки повинні бути усунені, шляхом надання до суду доказів сплати 2270,00 грн. судового збору, інформації про офіційну електронну адресу чи адресу електронної пошти представника позивача, доказів на підтвердження повноважень ОСОБА_2 на підписання позовної заяви, доказів направлення позовної заяви з додатками відповідачу, належним чином засвідчених доказів належної якості на підтвердження зазначених у позовній заяві обставин та доказів звернення у строки, визначені ст.122 КАС України чи належним чином обґрунтованого клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду (з доказами направлення відповідачу).
Суддя роз'яснює, що відповідно до п.3 Розділу VI «Прикінцеві положення» КАС України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Керуючись ст.ст.160, 161, 169 КАС України, суддя, -
Позов військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення майнової шкоди - залишити без руху.
Встановити позивачу 10-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали.
У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись неподаною і буде повернута заявникові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О.А. Вовченко