Справа № 420/11616/20
25 січня 2021 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді ТанцюриК.О., розглянувши у порядку письмового провадження у м.Одесі справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “АТАМАН І К” до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішень,-
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю “АТАМАН І К” до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів № UA500500/2020/500060/2 від 16.10.2020р.; визнання протиправним та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2020/50101 від 16.10.2020 р.
Ухвалою суду від 16.11.2020р. відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
В обґрунтування позовних вимог позивач у позовній заяві зазначав, що 16.10.2020р. TOB «ОТОМАН», діючи в інтересах ТОВ «АТАМАН І К» на підставі Договору № 20/04-20 від 20.04.2020р., звернулось до Одеської митниці Держмитслужби у зв'язку із імпортуванням та ввезенням на територію України товару (МД UA500500.2020.510552 від 16.10.2020 року), зокрема - гранат свіжий, країна виробництва - Єгипет. Позивач вказав, що 16.10.2020р. ТОВ «ОТОМАН» було спочатку отримано від відповідача рішення про коригування митної вартості товарів № UA500500/2020/500060/2, а згодом в той же день - картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2020/50101. Так, відповідно до рішення про коригування митна вартість товару була відкоригована відповідачем шляхом збільшення її розміру до USD 90720,00 у порівнянні із заявленою ТОВ«ОТОМАН» митною вартістю, а саме - USD 48724,16 (1380672,13 грн.). Як зазначив позивач, в якості підстави такого збільшення відповідачем у рішенні про коригування зазначено, що: у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо такої складової митної вартості як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості товару; згідно п.3.1. зовнішньоекономічного контракту №22/20 від 16.03.2020 зазначено, що поставка здійснюється на підставі 50% передплати за товар, але до митного оформлення не було надано банківські платіжні документи; для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до ч.2 ст. 53 МКУ подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Проте, до митного оформлення надано інвойс №UAIM0348419 від 12.10.2020р., в якому не міститься інформація щодо умов поставки. Позивач вказав, що після отримання додаткових документів від ТОВ «ОТОМАН» відповідачем було виявлено і зазначено у рішенні про коригування, що у наданій копії експортної декларації зазначені умови поставки - FOB. Проте, не зазначено географічний пункт переходу відповідальності за втрату товарів та витрат на транспортування товарів від продавця до покупця, що не дає змогу порівняти дану пропозицію продавця з ціною, зазначеною у інвойсі від 08.09.2020 №8; у наданому прайс-листі наявне посилання на суб'єкта ЗЕД ТОВ «АТАМАН І К», що передбачає, що дана цінова пропозиція індивідуальна та не касається усіх учасників ринку. Позивач вказав, що не погоджується із посиланням відповідача щодо відсутності інформації про вартість упаковки, оскільки згідно зовнішньоекономічного договору ціна імпортованого позивачем товару вже включає в себе вартість упаковки та маркування, позивачем жодних витрат на пакування понесено не було, а тому за правилами ч.10 ст,58 МК України ці складові не підлягають додаванню позивачем з метою визначення митної вартості товару та вони не можуть вплинути на правильність визначення позивачем митної вартості. Щодо посилання відповідача на ненадання банківського платіжного документа у зв'язку іх тим, що поставка здійснювалась на підставі 50% передплати за товар, позивач пояснив, що на момент здійснення митного оформлення позивач або уповноважена ним особа не мали і не могли мати зазначені документи, оскільки позивач та постачальник дійшли згоди, що оплата за Контрактом № 22/20 від 16.03.2020 р. відбуватиметься на умовах 100 % оплати протягом 14 днів після митного оформлення і додаткова угода із зафіксованою вищезазначеною умовою оплати надавалася відповідачу, однак була останнім проігнорована. Поряд з цим, щодо відсутності документів, що підтверджуються витрати на транспортування, позивач наголосив, на момент прийняття оскаржуваного рішення у відповідача перебували в достатньому обсязі документи, які підтверджують вартість перевезення товару, що робить висновки відповідача з цього питання, викладені в оскаржуваному рішенні, на думку позивача, безпідставними. Стосовно не зазначення в експортній митній декларації географічного пункту переходу відповідальності за втрату товарів та витрат на транспортування товарів від продавця до покупця, що не дає змогу порівняти дану пропозицію продавця з ціною, зазначеною в інвойсі, позивач вказав, що за умовами FOB згідно із Інкотермс 2010 поставка є здійсненою продавцем, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Водночас у наданій відповідачеві експортній декларації зазначений конкретний морський порт. Крім цього, конкретний географічний пункт переходу відповідальності зафіксований в таких наданих відповідачеві документах як сертифікат походження № А 0794672, пакувальний лист від 08.09.2020 р., коносамент № CFA0361877 та Специфікація № 21 від 08.09.2020р. Стосовно доводів відповідача, що зазначена у прайс-листі постачальника цінова пропозиція індивідуальна та не стосується усіх учасників ринку, позивач наголосив, що зі змісту прайс-листу від 08.09.2020р. лише вбачається, що він був направлений на ім'я позивача, водночас жодний факт не свідчить на користь того, що цей прайс-лист відрізняється від всіх інших, які надаються постачальником на ім'я інших покупців. У зв'язку з викладеним, посилаючись на те, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару за ціною Контракту, відповідають вимогам ст. 53 Митного Кодексу України, є належними та допустимими та підтверджують числове значення митної вартості товару, не мають розбіжностей та їх данні піддаються обчисленню, що свідчить про не правомірність висновків митного органу про наявність таких розбіжностей, а визначення митним органом митної вартості товару та коригування її в сторону збільшення за другорядним методом здійснено з порушенням вимог митного законодавства, позивач просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
11.12.2020р. до суду від Одеської митниці Держмитслужби надійшов відзив на позовну заяву у якому відповідач вказав, що не погоджується із позовними вимогами позивача та просить суд відмовити у їх задоволенні. Так, відповідач вказав, що під час здійснення Одеською митницею Держмитслужби контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією (МД) №UA500500/2020/510552 було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме: відповідно до п.2 ч.10 ст.58 Митного кодексу України, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару; згідно п.3.1 зовнішньоекомічного контракту №22/20 від 16.03.2020 зазначено що поставка здійснюється на підставі 50% передплати за товар але до митного оформлення не було надано банківські платіжні документи; для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Згідно наказу МФУ від 24.05.2012р. № 599 до зазначених документів можуть належати: -рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів: - банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно- експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; -калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту. Проте, до митного оформлення надано інвойс № UAIM0348419 від 12.10.2020р. в якому не міститься інформація щодо умов поставки. У наданій копії митної декларації країни відправлення зазначені умови поставка - FOB, проте, не зазначено географічний пункт переходу відповідальності за втрату товарів та витрат на транспортування товарів від продавця до покупця, що не дає змогу порівняти дану пропозицію продавця з ціною зазначеною у інвойсі від 08.09.2020 №8. У наданому прайс-листі та калькуляції наявне посилання на суб'єкта ЗЕД ТОВ «АТАМАН І К» що передбачає що дана цінова пропозиція індивідуальна та не стосується усіх учасників ринку. У зв'язку з виявленням вказаних розбіжностей, посилаючись на норми діючого законодавства України, відповідач вказав, що оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці Держмитслужби разом з митною декларацією, містились розбіжності та були відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а також декларантом не подані документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах 2-4 статті 53 Митного кодексу України, то зазначені обставини, у відповідності до п.2 ч.б ст. 54 Митного кодексу України, були підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови митного органу у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.
11.01.2021р. до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив у якій позивач вказав, що не погоджується із відзивом, вказавши, що у відзиві відсутні будь-які доводи відповідача щодо наявності підстав для витребування додаткових документів окрім тих, які ним вказувалися у рішенні про коригування, і безпідставність яких була доведена позивачем у позовній заяві та відповідач знову не фіксує у відзиві будь-яких контраргументів стосовно позиції позивача про безпідставність витребування додаткових документів, викладеної у позовній заяві.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
Відповідно до ст.49 Митного кодексу України від 13.03.2012р. N4495-VI митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
ч.1 ст.54 МКУ визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
ч.2 ст.53 МКУ передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Судом встановлено, що 16.03.2020р. між фірмою «GREEN MISR» та ТОВ «АТАМАН і К» уклалено контракт на поставку №22/20, відповідно до п.1.1. якого постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити товар, зазначений в Специфікаціях і замовленнях покупця та у виставлених на їх підставі Інвойсах, що є невід'ємною частиною цього контракту, в порядку та на умовах, обумовлених у Контракті (а.с.89-99).
П.3.1 вказаного контракту від 16.03.2020р. встановлено, що оплата за товар покупцем здійснюється на наступних умовах: -50% передплати; -50% -протягом 14 днів з моменту закінчення митного оформлення товару покупцем, що підтверджується ВМД.
Поряд з цим, 16.03.2020р. між фірмою «GREEN MISR» та ТОВ «АТАМАН і К» укладено додаткову угоду №1 до контракту на поставку №20/20 про зміну п.3.1 ч.3 Контракту настпуним чином: « 3.1 оплата за товар покупцем здійснюється на наступних умовах:-100% протягом 14 днів з моменту закінчення митного оформлення товару покупцем, що підтверджується ВМД» (а.с.87).
16.10.2020 року брокерська компаня TOB «ОТОМАН» діючи в інтересах ТОВ«АТАМАН І К» на підставі Договору № 20/04-20 від 20.04.2020р. (а.с.101-105), звернулось до Одеської митниці Держмитслужби з метою митного оформлення імпортованого товару - гранат свіжий, країна виробництва - Єгипет з МД UA500500/2020/510552 від 16.10.2020р. (а.с.17-18)
Для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товару ТОВ «АТАМАН і К» за митною декларацією UA500500/2020/510552 від 16.10.2020р. було надано до Одеської митниці Держмитслужби: контракт на поставку №22/20 від 16.03.2020р.; сертифікат походження №А0794672, пакувальний лист, коносамент, специфікація, експертна митна декларація, міжнародні товарно-транспортні накладні, сертифікат, інвойс (а.с.16-47).
Рішенням про коригування митної вартості товарів №UA500050/2020/500060/2 від 16.10.2020р. встановлено (п.33), що 1) у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо вартості упаковки або вартості пакувальних матеріалів, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару; 2)згідно п.3.1 зовнішньоекомічного контракту №22/20 від 16.03.2020 зазначено що поставка здійснюється на підставі 50% передплати за товар але до митного оформлення не було надано банківські платіжні документи; 3)для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Згідно наказу МФУ від 24.05.2012р. № 599 до зазначених документів можуть належати: -рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів: - банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно- експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; -калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту. Проте, до митного оформлення надано інвойс № UAIM0348419 від 12.10.2020р. в якому не міститься інформація щодо умов поставки.
Декларанта зобов'язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі документи: - виписку з бухгалтерської документації; -каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; -коіпю митної декларації країни відправлення з перекладом на українську мову.
Декларантом було надано на вимогу митного органу: копію експертної митної декларації з перекладом; додаткову угоду до контракту від 16.03.2020р., пакувальний лист, прайс-лист, калькуляція
Зі змісту п.33 рішення про коригування митної вартості товарів вбачається, що митний орган, розглянувши додатково надані документи встановив, що у наданій копії митної декларації країни відправлення зазначені умови поставка - FOB, проте, не зазначено географічний пункт переходу відповідальності за втрату товарів та витрат на транспортування товарів від продавця до покупця, що не дає змогу порівняти дану пропозицію продавця з ціною зазначеною у інвойсі від 08.09.2020 №8. У наданому прайс-листі та калькуляції наявне посилання на суб'єкта ЗЕД ТОВ «АТАМАН І К» що передбачає що дана цінова пропозиція індивідуальна та не стосується усіх учасників ринку.
За результатом проведеної консультації між митним органом та декларантом, було обрано другорядний метод визначення митної вартості - резервний. Так, було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор», ЄАІС Держмитслужби України та встановлено, що по товару №1 рівень митної вартості за товарами, митне оформлення яких вже здійснено є більшим 1, 4 долара США за 1 кг. нетто(МД №U5000500/2020/507584 від 28.09.2020р.), ніж заявлено декларантом 0,76 долара США за 1 кг. нетто.
У зв'язку з викладеним, митним органом прийнято картку відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА500500/2020/50101(а.с.81-82).
Згідно з ч.4 ст.54 МКУ орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до частини першої статті 53 МК у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
У частині другій цієї статті наведений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів.
Частиною третьою статті 53 МК встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.
Відповідно до частини першої статті 54 МК контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Як вбачається з оскаржуваного рішення Одеської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів підставою для витребування додаткових документів стало те, що надані декларантом документи містять розбіжності:
1) у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо вартості упаковки або вартості пакувальних матеріалів, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;
2)згідно п.3.1 зовнішньоекомічного контракту №22/20 від 16.03.2020 зазначено що поставка здійснюється на підставі 50% передплати за товар але до митного оформлення не було надано банківські платіжні документи;
3) щодо відсутності підтвердження витрат на транспортування, до митного оформлення надано інвойс № UAIM0348419 від 12.10.2020р. в якому не міститься інформація щодо умов поставки.
Як зазначалось судом 16.03.2020р. між фірмою «GREEN MISR» та ТОВ «АТАМАН і К» уклалено контракт на поставку №22/20, відповідно до п.1.1. якого постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити товар, зазначений в Специфікаціях і замовленнях покупця та у виставлених на їх підставі Інвойсах, що є невід'ємною частиною цього контракту, в порядку та на умовах, обумовлених у Контракті (а.с.89-99).
П.3.1 вказаного контракту від 16.03.2020р. встановлено, що оплата за товар покупцем здійснюється на наступних умовах: -50% передплати; -50% -протягом 14 днів з моменту закінчення митного оформлення товару покупцем, що підтверджується ВМД.
Згідно із п.7.1, 7.2 Котракту товар, постачається покупцеві в тарі постачальника, призначеної для транспортування свіжих цитрусових, фруктів і овочів, яка включється у вартість товару та поверненню, компенсації не підлягають. Обов'язок упаковки і маркування товару покладений та постачальника. Витрати з пакування та маркування товару покладаються на постачальника. Ці витрати закладаються самостійно постачальником у вартість товару і додатковому відшкодуванню з боку покупця не підлягають
Поряд з цим, 16.03.2020р. між фірмою «GREEN MISR» та ТОВ «АТАМАН і К» укладено додаткову угоду №1 до контракту на поставку №20/20 про зміну п.3.1 ч.3 Контракту настпуним чином: « 3.1 оплата за товар покупцем здійснюється на наступних умовах:-100% протягом 14 днів з моменту закінчення митного оформлення товару покупцем, що підтверджується ВМД» (а.с.87).
Враховуючи вищевикладене та те, що згідно умов контракту №22/20 від 16.03.3030р., з урахуванням додаткової угоди №1 до контракту, оплата за товар покупцем здійснюється протягом 14 днів з моменту закінчення митного оформлення товару покупцем та при постачанні товару витрати з пакування закладалися постачальником самостійно до вартості товару і додатковому відшкодуванню з боку позивача не підлягали, суд вважає безпідставним посилання відповідача на відсутність даних щодо вартості упаковки або вартості пакувальних матеріалів та банківських платіжних документів.
Щодо відсутності підтвердження витрат на транспортування, до митного оформлення надано інвойс в якому не міститься інформація щодо умов поставки, суд враховує, що згідно калькуляції постачальника від 08.09.2020р. вартість перевезення товару до порту була включена постачальником до вартості товару (а.с.33) та вартість морського перевезення з порту PORT SAID до порту Одеси за коносаментом № CFA0361877 становила USD 4468,00(а.с.83). Таким чином, зазначені документи, додані до МД підтверджують вартість витрат на транспортування товару.
Відповідно до Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати Інкотермс (редакція 2010 року) FOB (… named port of shipment) англ.On Board, або Франко борт (… назва порту відвантаження) - термін інкотермс який означає, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту усі витрати і ризики чи втрати ушкодження товару повинен нести покупець.
Поряд з цим, конкретний географічний пункт переходу відповідальності зафіксований в пакувальному листі, коносаменті та специфікації від 08.09.2020р.
Враховуючи викладене та те, що декларант не несе відповідальності за правильність заповнення постачальником експортної декларації, суд вважає безпідставним посилання відповідача на те, що у наданій копії митної декларації країни відправлення зазначені умови поставка - FOB, проте, не зазначено географічний пункт переходу відповідальності за втрату товарів та витрат на транспортування товарів від продавця до покупця.
Поряд з цим, суд критично ставиться до посилання відповідача на те, що у наданому прайс-листі наявне посилання на суб'єкта ЗЕД ТОВ «АТАМАН І К» що передбачає що дана цінова пропозиція індивідуальна та не стосується усіх учасників ринку, оскільки діючим міжнародним законодавством не визначені вимоги до форми прайс -листа.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивачем надано до Одеської митниці Держмитслужби відповідні документи, які підтверджують митну вартість товарів за митною декларацією, у відповідності до положень ч.2 ст.53 Митного кодексу України та які не містять розбіжності, оскільки вони містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару.
Разом з тим, відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Між тим, як вбачається з рішення про коригування митної вартості товарів, відповідачем зазначено, що по товару №1 рівень митної вартості за товарами, митне оформлення яких вже здійснено є більшим, ніж заявлено декларантом та зазначено посилання на іншу митну декларацію, за якою митна вартість товару є більшою. Однак, відповідачем вказано лиш номер, дату та ціну по митній декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, що не дає підстав вважати таке рішення обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини 2 статті 55 МК України.
Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номеру та дати митної декларацій, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.
При цьому розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару. В цьому випадку митниця повинна здійснити дослідження документів щодо поставки товару з метою встановлення доказів, які підтверджують або спростовують цей сумнів.
За встановлених судом обставин, митний орган фактично залишив поза увагою документи, надані представником позивача для митного оформлення товару. При цьому досліджені судом документи, які містяться в матеріалах справи, є належними та в повній мірі відповідають вимогам МКУ до документів, які підтверджують митну вартість товарів, однак останні.
Також суд звертає увагу на те, що за наявності інформації щодо митного оформлення аналогічного, на думку відповідача, товару митний орган не застосував метод - за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, а необґрунтовано обрав саме резервний метод. При цьому формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення, не може розцінюватись як заниження позивачем митної вартості, не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару та не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.
Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що відповідачем не доведено наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товарів за першим методом, так як усі необхідні документи на підтвердження заявленої митної вартості товарів надано.
Зазначене, в свою чергу, свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованого позивачем товару та протиправність прийнятих митницею: рішення про коригування митної вартості товарів № UA500500/2020/500060/2 від 16.10.2020р. та Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2020/50101 від 16.10.2020 р.
Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи викладене, суд вважає, що адміністративний позов позивача підлягає задоволенню.
Частиною 1 ст. 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається з платіжних доручень №838 від 28.10.2020р. про сплату 4 204,00грн. та №914 від 09.11.2020р. про сплату 3611,00грн., позивачем сплачено судовий збір за подання вказаного адміністративного позову у загальному розмірі 7815,00 грн.
Враховуючи те, що суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог позивача, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з Одеської митниці Держмитслужби сплаченого позивачем судового збору у розмірі 7815,00грн.
Враховуючи те, що справа прийнята до провадження Одеським окружним адміністративним судом 16 листопада 2020 року, строки розгляду даної справи визначені КАС України, у зв'язку з перебуванням у відпустці головуючого судді Танцюри К.О. у період з 11.01.2021р. по 22.01.2021р. включно, в силу положень ст.120 КАС України, рішення суду складено 25.01.2021р.(перший робочий день).
Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 255, 295,382 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю “АТАМАН І К” - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів № UA500500/2020/500060/2 від 16.10.2020р.
Визнати протиправним та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці Держмитслужби № UA500500/2020/50101 від 16.10.2020 р.
Стянути з Одеської митниці Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43333459, м. Одеса, вул.Івана та Юрія Лип, 21А) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “АТАМАН і К” (код ЄДРПОУ 41277430, м.Вінниця, вул. Максима Шимка 56) судовий збір у розмірі 7815,00 грн. (сім тисяч вісімсот п'ятнадцять гривень).
Рішення набирає законної сили згідно ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295 та п. 15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя К.О. Танцюра
.