Справа № 420/12705/20
25 січня 2021 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді ТанцюриК.О., розглянувши у порядку письмового провадження у м.Одесі справу за адміністративним позовом Приморської районної адміністрації Одеської міської ради до ОСОБА_1 про зобов'язання вчинити певні дії,-
До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Приморської районної адміністрації Одеської міської ради до ОСОБА_1 про зобов'язання ОСОБА_1 за власний рахунок привести самовільно реконструйовану квартиру АДРЕСА_1 у стан, що передував реконструкції.
Ухвалою суду від 23.11.2020р. відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
В обґрунтування позовних вимог позивач у позовній заяві зазначив, що Приморською районною адміністрацією Одеської міської ради, під час перевірки законності проведення будівельних робіт об'єкта нерухомого майна були виявлені з боку відповідача порушення при здійсненні реконструкції квартири АДРЕСА_1 , які полягають у тому, що відповідачем, як замовником будівельних робіт, виконані роботи з реконструкції вказаної квартири шляхом надбудови приміщення третього поверху. Як зазначив позивач, під час перевірки відповідачем не надано документів на право проведення будівельних робіт та згідно інформації Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, за даними єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, які засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відсутня реєстрація дозвільних документів на виконання будівельних робіт за зазначеною адресою. Таким чином, як зазначив позивач, відповідач виконав реконструкцію вищезазаначеної квартири без отримання права на проведення будівельних робіт, чим порушив діюче законодавство України, погіршив стан будинку та створює загрозу його руйнації та відповідно квартира має бути приведена до попереднього стану.
23.12.2020р. до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву згідно якого відповідач вказала, що додані до позовної заяви документи (приписи і розпорядження) відповідачу не вручались, а зазначені в приписах, акті та розпоряджені обставини не відповідають дійсності та спростовуються висновком судового експерта Рапач К.В. №64/20 від 18.12.2020р. судової будівельно-технічної експертизи.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєтру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна ОСОБА_1 належить на праві власності квартира за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.23-25).
КП «ЖКС «Фонтанський» складено припис від 17.03.2020р. та запропоновано ОСОБА_1 у триденний термін надати правовстановлюючі документи на виконання будівельних робіт, а саме будівництво третього поверху над кв. АДРЕСА_1 (а.с.17).
Комісією, що складається з начальника дільниці №10 КП ЖКС «Фонтанський» ОСОБА_2 , майстрів дільниці №10 ОСОБА_3 , ОСОБА_4 складено акт від 17.03.2020р. про те, що ОСОБА_1 , власник квартири АДРЕСА_1 . Арнутській від підпису у приписі від 17.03.2020р. відмовилась (а.с.18).
Начальником дільниці №1 КП ЖКС «Фонтанський» ОСОБА_2 , майстрами дільниці №1 ОСОБА_3 , ОСОБА_4 складено акт обстеження об'єкта містобудування щодо дотримання законодавства, затвердженої містобудівної документації при плануванні та забудові на території м.Одеси від 18.03.2020р., за результатами якого встановлено, що квартира АДРЕСА_1 розташована у 2-х поверховому правоворотньому флігелі, квартира приватизована, власник квартири АДРЕСА_3 самовільно, без дозвільних документів, виконує будівництво третього поверху. Дозвільні документи на виконання будівельних робіт надати відмовилась (а.с.16).
Розпорядженням Приморської районної адміністрації від 06.05.2020р. №169 прийнято рішення про зобов'язання ОСОБА_1 до 18.05.2020р. привести самовільно реконструйовану квартиру АДРЕСА_1 - до первинного стану (а.с.9).
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом.
Частиною 1 ст.41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011р. №3038-VI визначено, що Державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності". Державний архітектурно-будівельний контроль замовників будівництва, які є фізичними особами, здійснюється відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" з урахуванням особливостей правового статусу таких осіб. Порядок здійснення архітектурно-будівельного контролю визначається Кабінетом Міністрів України.
Згідно з ч.1 ст.38 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" у разі виявлення факту самочинного будівництва об'єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису. У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об'єкта та компенсацію витрат, пов'язаних з таким знесенням.
Разом з тим, згідно з п.п.1 п.б ч.1 ст.31 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997р. №280/97-ВР до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать: делеговані повноваження щодо надання (отримання, реєстрація) документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, здійснення державного архітектурно-будівельного контролю та прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів у випадках та відповідно до вимог, встановлених Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".
Згідно п.1.1. Положення про Приморську районну адміністрацію Одеської міської ради, затвердженого рішенням Одеської міської ради від 26.04.2017р. №1934-VII Приморська районна адміністрація Одеської міської ради є виконавчим органом Одеської міської ради та створюється нею з метою реалізації функцій місцевого самоврядування на території Приморського району міста Одеси згідно із Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні".
Пунктом 2.8. Положення про Приморську районну адміністрацію Одеської міської ради встановлено, що у галузі будівництва райадміністрація здійснює заходи щодо виявлення на території району фактів самовільного будівництва або реконструкції та вирішує питання щодо знесення самочинно побудованих об'єктів або приведення самочинно реконструйованих об'єктів у первинний стан.
Пунктом 2.13 Положення про Приморську районну адміністрацію Одеської міської ради визначено, що у галузі забезпечення законності, правопорядку, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян райадміністрація звертається до суду з позовами до фізичних та юридичних осіб, які обмежують права та законні інтереси територіальної громади, та з інших питань в межах своїх повноважень.
При цьому, відповідно до п.8 Порядку взаємодії виконавчих органів, комунальних підприємств, установ закладів та організацій Одеської міської ради з питань, пов'язаних із виявленням самочинного будівництва у місті Одесі та вжиттям заходів реагування, який затвержено рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради №135 від 29.03.2018р., встановлено, що у випадках виявлення самочинного здійснення внутрішньої реконструкції квартир та нежитлових приміщень у багатокваритрних будинках, нежитлових будівлях та спорудах, реконструкції приміщень з прибудовою балконів від другого поверху та вище, мансардних поверхів, облаштування огорож, встановлення металевих гаражів без відповідних дозвільних документів, з відповідними позовами до суду звертається відповідна районна адміністрація Одеської міської ради (у разі невиконання розпорядження районної адміністрації).
Враховуючи викладене, суд вважає, що вказаний адміністративний позов поданий уповноваженою особою та до суду, встановленого законом.
Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 12.10.1978 у справі "Zand v. Austria" вказав, що словосполучення "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття "суд, встановлений законом" у частині першій статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з <…> питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів <…>". З огляду на це не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.
При цьому, суд зазначає, що звернення до суду з позовом про знесення самочинно збудованого об'єкта чи приведення у первинний стан зумовлено правовідносинами публічно-правового характеру й повинно розглядатись у порядку адміністративного судочинства.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного суду від 16.05.2018р. по справі №522/5487/17.
Відповідно до п.3.2 та п.3.21 ДБН А.2.2-3-2014 будівництво - нове будівництво, реконструкція, капітальний ремонт та технічне переоснащення об'єктів будівництва. Реконструкція-перебудова введеного в експлуатацію в установленому порядку об'єкта будівництва, що передбачає зміну його геометричних розмірів та/або функціонального призначення, внаслідок чого відбувається зміна основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність тощо), забезпечується удосконалення виробництва, підвищення його техніко- економічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та якості послуг. Реконструкція передбачає повне або часткове збереження елементів несучих і огороджувальних конструкцій та призупинення на час виконання робіт експлуатації об'єкта в цілому або його частин (за умови їх автономності).
При цьому, ч.1 ст.34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» 17 лютого 2011 року № 3038-VI визначено, що замовник має право виконувати будівельні роботи після подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об'єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України;
Частиною 2 ст.36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що виконувати будівельні роботи без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт забороняється.
Статтею 376 Цивільного кодексу України визначено, що житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Згідно з ст.383 Цивільного кодексу України власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва. Власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, - за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.
Як зазначалось судом, начальником дільниці №1 КП ЖКС «Фонтанський» ТкачІ.В., майстрами дільниці №1 Ободинской О.М., Рогачовим С.Л. складено акт обстеження об'єкта містобудування щодо дотримання законодавства, затвердженої містобудівної документації при плануванні та забудові на території м.Одеси від 18.03.2020р., за результатами якого встановлено, що квартира АДРЕСА_1 . Арнутській розташована у 2-х поверховому правоворотньому флігелі, квартира приватизована, власник квартири АДРЕСА_3 самовільно, без дозвільних документів, виконує будівництво третього поверху. Дозвільні документи на виконання будівельних робіт надати відмовилась (а.с.16).
Розпорядженням Приморської районної адміністрації від 06.05.2020р. №169 прийнято рішення про зобов'язання ОСОБА_1 до 18.05.2020р. привести самовільно реконструйовану квартиру АДРЕСА_1 - до первинного стану(а.с.9).
Поряд з цим, як вбачається з висновку судового експерта Рапач Костянтина Васильовича від 18.12.2020р., яким проведена судова будівельно -технічна експертиза, вказаним експертом проведено обстеження об'єкта дослідження, квартира АДРЕСА_1 та встановлено, що:
- фактичний склад приміщень квартири за адресою: АДРЕСА_2 відповідає даним технічного паспорта виконаного станом на 04.05.2018р.;
- у результаті проведеного дослідження, з урахуванням роз'яснення Мінрегіонбуду (лист №7/17-12928 від 08.08.2012 року можна зробити висновок, що фактично виконані ОСОБА_1 роботи у квартирі за адресою: АДРЕСА_2 , щодо заміни покрівлі будівлі та підняття фронтону, є роботами з капітального ремонту будівлі та не відносяться до самочинних у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України №406 від 07.06.2017 року та не потребують документів, що дають право на їх виконання. Влаштування надбудови 3-го поверху не виконувались.
Згідно із ч.1, 2 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, такими засобами, як висновками експертів.
При цьому, позивач, заявляючи позовні вимоги про приведення самовільно реконструйовану квартиру АДРЕСА_1 - до первинного стану, не надав до суду відповідних належних та допустимих доказів проведення перевірки з відповідними технічними характеристиками щодо суперечності реконструкції з даними технічного паспорту вказаної квартири, не надав відповідного технічного паспорту та не надав доказів на спростування висновку експерта від 18.12.2020р.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача про зобов'язання ОСОБА_1 за власний рахунок привести самовільно реконструйовану квартиру АДРЕСА_1 в стан, що передував реконструкції, є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі “Серявін та інші проти України” від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії” від 9 грудня 1994 р
За таких обставин, суд приходить до висновку, що адміністративний позов Приморської районної адміністрації Одеської міської ради задоволенню не підлягає.
Враховуючи те, що справа прийнята до провадження Одеським окружним адміністративним судом 23 листопада 2020 року, строки розгляду даної справи визначені КАС України, у зв'язку з перебуванням у відпустці головуючого судді Танцюри К.О. у період з 11.01.2021р. по 22.01.2021р. включно, в силу положень ст.120 КАС України, рішення суду складено 25.01.2021р.(перший робочий день).
Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову Приморської районної адміністрації Одеської міської ради - відмовити.
Рішення набирає законної сили згідно ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295 та п. 15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя К.О. Танцюра
.