про повернення позовної заяви
25 січня 2021 р. № 400/375/21
м. Миколаїв
Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Лебедєва Г.В., розглянувши заяву Головного управління ДПС у Миколаївській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про підтвердження обґрунтованості адміністративних арештів майна платника податків, -
22 січня 2021 року до Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла заява Головного управління ДПС у Миколаївській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про підтвердження обґрунтованості адміністративних арештів майна платника податків, застосованих рішеннями від 21.01.2021 року.
Ухвалою суду від 22 січня 2021 року заяву Головного управління ДПС у Миколаївській області залишено без руху та надано позивачу строк до 25 січня 2021 року до 12 години 00 хвилин для усунення недоліків заяви.
Вказаною ухвалою позивача зобов'язано подати до Миколаївського окружного адміністративного суду докази сплати судового збору в сумі 2270,00 грн.
Ухвалою від 22 січня 2021 року судом роз'яснено Головному управлінню ДПС у Миколаївській області, що у разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.
Представника заявника повідомлено про залишення заяви без руху телефонограмою.
25 січня 2021 року о 11 гидині 23 хвилини за вх. № 375 до канцелярії Миколаївського окружного адміністративного суду від Головного управління ДПС у Миколаївській області надійшло клопотання про відстрочення сплати судового збору до розгляду справи по суті. Клопотання мотивоване тим, що ГУ ДПС у Миколаївській області є неприбутковою установою (організацією) та утримується виключно за рахунок Державною бюджету України у відповідності до затвердженого кошторису та плану асигнувань за напрямами видатків. Кошторис визначається ДПС України з урахуванням бюджетного запиту на наступний рік, що планується ГУ ДПС до 1 червня поточного року та відповідно до доведеною головним розпорядником коштів - ДПС України витягу з розподілу зведених кошторисів та розподілу показників зведених планів асигнувань загального фонду державного бюджету по кодам економічної класифікації видатків. надання доказу сплати судового збору ускладнюється тривалістю процедури проведення ГУ ДПС у Миколаївській області платежів через органи Державної казначейської служби України (казначейське обслуговування), які полягають в тому, що опрацювання документів органом Казначейства відбуваються згідно з Порядком реєстрації та обліку бюджетних зобов'язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України (далі - Порядок), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.03.12 №309, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.03.12 за №419/20732. Відповідно до пункту 2.3 вказаного Порядку підтверджуючі документи, надані розпорядником бюджетних коштів, опрацьовуються органом Казначейства, зокрема, за іншими поточними видатками, крім захищених, та наданням кредитів з бюджету - до 3 операційних днів. Тому на теперішній час у заявника немає можливості виконати вимоги ухвали про залишення заяви без руху.
Розглянувши клопотання про відстрочення сплати судового збору, суддя зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст.133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Згідно з ч.2 ст.132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до положень ст.8 Закону України “Про судовий збір”, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Таким чином, вказаною нормою чітко визначено умови, за яких суд може відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.
Зазначене свідчить, що позивач не є суб'єктом, на якого поширюється дія законодавства щодо зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення його сплати.
Крім того, даною статтею передбачено право суду, а не обов'язок щодо відстрочення, розстрочення, зменшення розміру судового збору або звільнення позивача від сплати судового збору.
Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Таким чином, з урахуванням наведеного, суд зазначає, що вказані норми законодавства встановлюють можливість полегшення судом тягаря судових витрат для осіб з низьким рівнем достатку. Положення цих норм спрямовані на те, щоб судові витрати не були перешкодою для доступу до суду малозабезпечених осіб, і слугують гарантуванню принципу рівності (стаття 8 КАС України) усіх осіб у правах щодо доступу до суду незалежно від майнового стану, у зв'язку з чим застосування інституту звільнення від сплати судового збору, розстрочення чи відстрочення його сплати можливе у разі тяжкого фінансового становища сторони.
Разом з тим, суддя вважає, що наведені позивачем обставини не є підставою для відстрочення сплати судового збору.
Позивач, в свою чергу, звертаючись до суду із клопотанням про відстрочення сплати судового збору, зазначає, що у позивача не має можливості сплатити судовий збір за подання даної заяви у зв'язку з відсутністю коштів, призначених на цю мету.
При цьому, зважаючи на строки розгляду даної категорії спорів, позивач не наводить обґрунтувань того, яким чином позивач буде мати можливість сплатити судовий збір, після прийняття судового рішення.
Вивчивши доводи позивача, наведені в якості підстав для задоволення поданого клопотання і надані докази, та враховуючи приписи ст.8 Закону України “Про судовий збір”, суддя доходить висновку, що наведені позивачем обставини не є підставою для відстрочення сплати судового збору.
Оскільки суддя дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору, а позивач не надав до суду документ про сплату судового збору у встановленому приписами Закону України “Про судовий збір” порядку та розмірі, суддя доходить до висновку, що подана заява підлягає поверненню.
Частиною 3 ст. 283 КАС України передбачено, що невиконання вимог суду в установлений строк тягне за собою повернення заявнику заяви та доданих до неї документів.
Повернення заяви не є перешкодою для повторного звернення з нею до суду після усунення її недоліків, але не пізніше ніж протягом 48 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду.
Керуючись ст. 248, 283 КАС України, суддя, -
В задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Миколаївській області про відстрочення сплати судового збору - відмовити.
Заяву Головного управління ДПС у Миколаївській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про підтвердження обґрунтованості адміністративних арештів майна платника податків - повернути.
Копію ухвали разом із заявою та усіма доданими до неї матеріалами надіслати заявнику.
Повернення заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили відповідно до вимог ст. 256 КАС України та може бути оскаржена у порядку та строки визначені статтею 295, 297 КАС України.
Ухвала може бути оскаржена до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського окружного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання.
Суддя Г.В. Лебедєва