21 січня 2021 року справа №380/6516/20
м.Львів
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючої судді Крутько О.В.,
за участю секретаря судового засідання Шведа Б.В.,
представника відповідача Лишкович В.І.,
розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (позивач) до Головного управління Держгеокадастру Львівській області (відповідач) про визнання протиправними та скасування наказу, зобов'язання до вчинення дій, -
На розгляд Львівського оружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в якій позивач просить суд:
-визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 22.01.2020 № 13-1075/16-20-СГ "Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою", яким ОСОБА_1 відмовлено у видачі дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 2,0 га, для ведення особистого селянського господарства (код цільового призначення згідно КВЦПЗ-01.03.);
-зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Львівській області (ідентифікаційний код юридичної особи 39769942) надати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 2,0 га, для ведення особистого селянського господарства (код цільового призначення згідно КВЦПЗ-01.03.), яка знаходиться на території Топорівської сільської ради Буського району Львівської області за межами населених пунктів.
Позивач у позовній заяві також просить суд встановити судовий контроль за виконанням рішення суду шляхом зобов'язання Головного управління Держгеокадастру у Львівській області подати у встановлений судом строк, з моменту набрання рішенням законної сили, звіт про виконання судового рішення.
В обґрунтування позовних вимог позивач покликається на те, що 12.12.2019 року звернувся до відповідача із клопотанням в якому просив надати йому дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтованою площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства (код цільового призначення згідно КВЦПЗ - 01.03), яка знаходиться на території Топорівської сільської ради Буського району Львівської області за межами населених пунктів за рахунок земельної ділянки з кадастровим номером 4620686200:13:001:0021. За результатами розгляду вищевказаного клопотання Головним управлінням Держгеокадастру у Львівській області видано наказ від 22.01.2020 №13-1075/16-20-СГ «Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою». Наказ обґрунтовано тим, що земельна ділянка знаходиться в межах проінвентаризованого та зареєстрованого в ДКЗ масиву (кадастровий номер 4620686200:13:001:0021, загальна площа 9,2589 га), який включений до переліку земельних ділянок, права на які буде виставлено на земельні торги Головним управлінням Держгеокадастру у Львівській області, та які відповідно до пункту 3 статті 136 Земельного кодексу України не можуть відчужуватися, передаватися в заставу, надаватися у користування до завершення торгів. Позивач вважає зазначену відмову протиправною та безпідставною, так як земельна ділянка з кадастровим номером 4620686200:13:001:0021 на земельні торги не виславлялась. Крім того, зазначає, що в наказі від 22.01.2020 №13-1075/16-20-СГ «Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою» не наведено жодної з підстав, передбачених частиною 7 статті 118 Земельного кодексу України. Просить позов задоволити у повному обсязі.
Ухвалою від 10.09.2020 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі з повідомленням сторін. Судове засідання призначено на 10.09.2020 року.
Відповідач подав відзив на позовну заяву. В обґрунтування правової позиції відповідач зазначає, що земельна ділянка, щодо якої позивач висловив бажання реалізувати своє право на безоплатну приватизацію, входить до складу земельної ділянки площею 9,2589, яка сформована та має єдиний кадастровий номер 4620686200:13:001:0021. Вважає, що позивач всупереч вимогам частини шостої статті 79-1 Земельного кодексу України звернувся до відповідача із клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, а не надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок.
Відповідач також покликається на те, що на момент розгляду клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства та прийняття Головним управлінням Держгеокадастру у Львівській області рішення земельна ділянка, щодо якої позивачем було надано клопотання, наказом Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 16.10.2019 №13-6768/16-19-СГ була включена до переліку земельних ділянок, права на які пропонуються до продажу на земельних торгах, вказане в силу приписів частини третьої статті 136 Земельного кодексу України є підставою для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Щодо вимоги зобов'язати відповідача надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою відповідач зазначив, що рішення відповідача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки є дискреційним повноваженням, а тому її задоволення є формою втручання в дискреційні повноваження державного органу.
Ухвалою від 10.09.2020 року замінено засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням. Підготовче засідання призначено на 10.09.2020 року.
Ухвалою від 10.09.2020 року судом ухвалено проведення судового розгляду справи №380/6516/20 у режимі відеоконференції.
10.09.2020 року підготовче засідання відкладено на 20.10.2020 року.
20.10.2020 року ухвалою без виходу до нарадчої кімнати закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду на 01.12.2020 року.
01.12.2020 року судове засідання відкладено на 21.01.2021 року.
Позивач та представник позивача у судове засідання не зявилися, належним чином були повідомлені про дату, час та місце удового засідання.
21.01.2021 року на електронну адресу суду представником позивача надіслано клопотання за вх.№426ел про розгляд справи без участі позивача та представника позивача.
Представник відповідача у судовому засіданні у задоволенні позову просив відмовити з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, представника відповідача, оцінивши докази, які мають значення для справи суд виходив з наступного.
Судом встановлено, що 12.12.2019 року представник позивача подав клопотання в інтересах ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0 га, що знаходяться на території Топорівської сільської ради Буського району за межами населеного пункту Львівської області за рахунок земельної ділянки з кадастровим номером № 4620686200:13:001:0021.
За результатами розгляду клопотання, позивачу наказом Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 22.01.2020 № 13-1075/16-20-СГ надано відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, з тих підстав, що земельна ділянка знаходиться в межах проінвентаризованого та зареєстрованого в ДЗК масиву (кадастровий номер 4620686200:13:001:0021, загальна площа 9,2589 га), який включений до переліку земельних ділянок, права на які буде виставлено на земельні торги Головним управлінням Держгеокадастру у Львівській області, та які відповідно до пункту 3 статті 136 Земельного кодексу України не можуть відчужуватися, передаватися в заставу, надаватися у користування до завершення торгів.
Не погодившись з вказаним наказом позивач звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що склалися, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Особливості безоплатної передачі земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність врегульовані статтею 118 Земельного кодексу України.
Так, ч. 6 ст. 118 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни, які зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).
Згідно з ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.
Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Тобто, Земельним кодексом України передбачено вичерпні підстави для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність. При цьому, чинним законодавством не передбачено право суб'єкта владних повноважень відступати від положень статті 118 Земельного кодексу України.
Із системного аналізу вказаних вище норм законодавства вбачається, що підстава для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою, зазначена в наказі від 22.01.2020 № 13-1075/16-20-СГ, не передбачена ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України.
В оскарженому наказі відповідачем не зазначено, на підставі якого рішення та згідно якої інформації бажана земельна ділянка входить до масиву, який включено до переліку земельних ділянок, право на які буде виставлено на земельні торги.
При цьому, на підтвердження правомірності прийнятого рішення, відповідачем надано суду наказ ГУ Держгеокадастру у Львівській області від 16.10.2019 року №13-6768/16-19-СГ «Про включення земельних ділянок в перелік земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності права оренди на які пропонуються до продажу на земельних торгах окремими лотами», яким земельна ділянка з кадастровим номером № 4620686200:13:001:0021 була включена до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної форми власності, права оренди на які пропонуються до продажу на земельних торгах.
Суд зазначає, що вказаний наказ, не може бути підставою для відмови в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою, оскільки вказана земельна ділянка лише запропонована до продажу та включена у відповідний перелік.
Відповідно до ст. 136 Земельного кодексу України не можуть відчужуватися, передаватися в заставу, надаватися у користування земельні ділянки, які включені до переліку земельних ділянок, які уже виставлені на земельні торги.
Інформації стосовно проведення торгів відносно земельної ділянки на території Топорівської сільської ради Буського району площею 9,2589 га, кадастровий номер 4620686200:13:001:0021, представником відповідача надано не було.
Згідно з ч. 4 ст. 136 Земельного кодексу України підготовку лотів до проведення земельних торгів забезпечує організатор земельних торгів.
Підготовка лотів до проведення земельних торгів включає: а) виготовлення, погодження та затвердження в установленому законодавством порядку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у разі зміни цільового призначення земельної ділянки та у разі, якщо межі земельної ділянки не встановлені в натурі (на місцевості); б) державну реєстрацію земельної ділянки; в) державну реєстрацію речового права на земельну ділянку; г) отримання витягу про нормативну грошову оцінку земельної ділянки відповідно до Закону України "Про оцінку земель" у разі продажу на земельних торгах права оренди на неї; ґ) проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки відповідно до Закону України "Про оцінку земель", крім випадків продажу на земельних торгах права оренди на неї; д) встановлення стартової ціни продажу земельної ділянки, яка щодо земель державної та комунальної власності не може бути нижчою за експертну грошову оцінку земельної ділянки; е) встановлення стартового розміру річної орендної плати, який щодо земель державної та комунальної власності не може бути меншим розміру орендної плати, визначеного Податковим кодексом України; є) встановлення стартової ціни продажу прав емфітевзису, суперфіцію земельної ділянки, яка щодо земель державної чи комунальної власності не може бути нижчою за ринкову вартість відповідного права, визначену шляхом проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок; ж) визначення виконавця земельних торгів, дати та місця проведення земельних торгів.
Відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження того, що станом на день розгляду клопотання позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ГУ Держгеокадастру у Львівській області було вчинено передбачені ч. 4 ст. 136 Земельного кодексу України дії стосовно спірної земельної ділянки і її вже було включено до переліку земельних ділянок, які виставлені на земельні торги.
Частиною 7 ст. 118 Земельного кодексу України визначений перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за результатами розгляду належним чином оформлених клопотання та додатків до нього, який є вичерпним.
У спірних правовідносинах відповідач не розглянув клопотання позивача у встановленому порядку. Отже, відповідачем при розгляді клопотання позивача не надана його оцінка на предмет відповідності вимогам ст.118 Земельного кодексу України, тому вказане клопотання підлягає розгляду повноважним органом на відповідність вимогам закону, а суд на цьому етапі позбавлений процесуальної можливості приймати рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за умови не перевірки, не надання оцінки та не встановлення певних обставин суб'єктом владних повноважень з цього питання.
Враховуючи викладене вище, суд задовольняє позовні вимоги в частині скасування наказу ГУ Держгеокадастру у Львівській області від 22.01.2020 №13-1075/16-20-СГ про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована за межами населених пунктів на території Топорівської сільської ради Буського району Львівської області.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання відповідача надати ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 2,0 га, для ведення особистого селянського господарства (код цільового призначення згідно КВЦПЗ-01.03.), яка знаходиться на території Топорівської сільської ради Буського району Львівської області за межами населених пунктів, суд вважає, що вказане зобов'язання відповідача може мати місце лише у випадку, якщо судом встановлено відсутність таких підстав для відмови у видачі дозволу, які передбачені законом, а саме: невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів; невідповідність місця розташування об'єкта вимогам прийнятих відповідно до цих законів нормативно-правових актів; невідповідність місця розташування об'єкта вимогам генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Проте, суд не уповноважений здійснювати перевірку наявності чи відсутності усіх названих підстав, у випадку, якщо відповідач цього не здійснив, оскільки у такому разі це не входить до предмету судової перевірки. А прийняття судом рішення про зобов'язання відповідача видати дозвіл на розробку проекту землеустрою, без перевірки наявності чи відсутності усіх названих підстав для відмови у видачі дозволу, може бути необґрунтованим та призвести до видачі такого дозволу з порушенням закону.
Зазначена позиція суду узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 10.10.2019 по справі № 814/1959/17.
З урахуванням викладеного, суд зазначає, що такий спосіб захисту, як зобов'язання ГУ Держгеокадастру у Львівській області прийняти конкретне рішення, як і будь-які інші способи захисту застосовується лише за наявності необхідних підстав, з урахуванням фактичних обставин справи. У цій справі з метою захисту порушеного права позивача ефективним та належним, за встановлених обставин, є такий спосіб захисту порушених прав, як зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та прийняти рішення у відповідності до вимог чинного законодавства з урахуванням правової оцінки, наданої судом.
Таким чином, позовні вимоги про зобов'язання ГУ Держгеокадастру у Львівській області надати дозвіл ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 2,0 га, для ведення особистого селянського господарства (код цільового призначення згідно КВЦПЗ-01.03.), яка знаходиться на території Топорівської сільської ради Буського району Львівської області за межами населених пунктів задоволенню не підлягають.
Згідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною 2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно із ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Частиною 2 ст. 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.382 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Відсутні підстави вважати, що відповідач ухилятиметься від виконання рішення суду, тому у задоволенні клопотання позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення слід відмовити.
Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 13 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", тому підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 14, 77, 90, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задоволити частково.
Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 22.01.2020 №13-1075/16-20-СГ «Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою», яким ОСОБА_1 відмовлено у видачі дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 2,0 га, для ведення особистого селянського господарства.
Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Львівській області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Топорівської сільської ради Буського району Львівської області та прийняти рішення у відповідності до вимог чинного законодавства з урахуванням правової оцінки, наданої судом.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Судові витрати розподілу не підлягають.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення через Львівський окружний адміністративний суд до Восьмого апеляційного адміністративного суду, з врахуванням гарантій встановлених пунктом 3 Розділу VI "Прикінцевих положень" Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення складено на 26.01.2021 року.
Суддя Крутько О.В.