Справа №380/768/21
про залишення позовної заяви без руху
25 січня 2021 року
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Сасевич О.М., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області про визнання протиправним і скасування наказу, зобов'язання до вчинення дій,-
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області із вимогами:
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 22.01.2020 №13-1081/16-20-СГ “Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою”, яким ОСОБА_1 відмовлено у видачі дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 2,0 га, для ведення особистого селянського господарства (код цільового призначення згідно КВЦПЗ-01.0.);
- зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Львівській області (ідентифікаційний код юридичної особи 39769942) надати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 2,0 га, для ведення особистого селянського господарства (код цільового призначення згідно КВЦПЗ-01.0.), яка знаходиться на території Соколянської сільської ради Буського району Львівської області за межами населених пунктів.
Вивчивши позовну заяву, суддя вважає, що вона не відповідає вимогам ст.ст.160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі по тексту - КАС України), а тому повинна бути залишена без руху для усунення недоліків, виходячи з наступного.
За змістом частини першої статті 57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Відповідно до частини першої статті 26 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” від 05.07.2012 року №5076-VI (надалі по тексту - Закон №5076-VI), адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1)договір про надання правової допомоги; 2)довіреність; 3)ордер; 4)доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Частиною третьою статті 26 Закону №5076-VI передбачено, що повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.
Аналіз викладених норм дає підстави для висновку, що частина перша статті 26 Закону №5076-VI визначає загальний перелік документів, якими може бути посвідчено повноваження адвоката на надання правової допомоги. При цьому, частиною четвертою цієї статті встановлюються спеціальні вимоги до підтвердження повноважень адвоката саме як представника, зокрема, в адміністративному судочинстві, які відсилають до відповідних положень процесуального законодавства.
Так, згідно частини четвертої статті 59 КАС України, повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України “Про адвокатуру і адвокатську діяльність”.
Отже, обов'язковим документом для підтвердження повноважень адвоката як представника в адміністративному судочинстві є або відповідна довіреність, або ордер, що виданий відповідно до Закону №5076-VI.
За змістом частин 6, 8 статті 59 КАС України, оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідчені суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи. У разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.
Як вбачається з позовної заяви, остання підписана адвокатом Якименко Олександром Володимировичем як представником позивача. При цьому, на підтвердження повноважень діяти від імені позивача до позовної заяви долучено лише ордер серії СЕ №1009771 від 01.07.2020 року про надання правової допомоги ОСОБА_1 адвокатом Якименко Олександром Володимировичем та копію свідоцтва про заняття останнім адвокатською діяльністю серії ЧЦ №000135 від 30.06.2017 року.
Згідно ч.4 ст.26 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”, адвокат зобов'язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом, у тому числі з урахуванням обмежень щодо вчинення окремих процесуальних дій.
Отже, для представництва особи в адміністративній справі адвокат повинен мати або ордер або довіреність, при цьому, ордер на відміну від довіреності не вказує обсяг повноважень, наданих адвокату.
Таким чином, повноваження адвоката, зокрема, стосовно підписання позову, повинно підтверджуватись домовленістю сторін саме у договорі про надання правової допомоги, який засвідчує існування між клієнтом та адвокатом домовленості стосовно об'єму наданих йому повноважень. При цьому, право підпису позову є виключним правом позивача, яке повинно надаватись представнику, шляхом окремого визначення даної дії у договорі.
В порушення зазначених норм чинного законодавства до матеріалів позовної заяви не додано договір про надання правової допомоги, який містить в собі делеговане позивачем право представнику на підписання від його імені саме означеного позову.
Згідно з вимогами ч.3 ст.161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України “Про судовий збір”, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
В силу ч.2 ст.4 Закону України “Про судовий збір”, за подання фізичною особою до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру ставка судового збору складає: 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У свою чергу, відповідно до статті 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2021 рік”, установлено у 2021 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2021 року - 2270,00 грн.
Таким чином, за подання до суду даного позову, що містить одну вимогу немайнового характеру (зважаючи на те, що друга вимога про зобов'язання до вчинення дій є поєднаною із першою) позивачу необхідно було сплатити судовий збір в розмірі 908,00 грн.
При цьому, суддею з'ясовано, що позивачем до позовної заяви не додано документів, що підтверджують сплату судового збору.
Щодо звільнення позивача від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону України “Про судовий збір” суддя зазначає про наступне.
Судовий збір - це грошова сума, що сплачується особою, яка звертається до суду. Розмір судового збору визначається законом і залежить від об'єктивних ознак позову (заяви), з яких правовідносин він виник і який предмет позову. Умови сплати судового збору однакові і рівні для всіх позивачів, а пільги щодо його сплати передбачені безпосередньо законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України “Про судовий збір”.
Якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору (частина восьма статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону України “Про судовий збір”, від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22 жовтня 1993 року №3551-XII “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”. У статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань.
Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону.
Зокрема, пунктом 14 частини першої статті 12 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” визначено, що учасникам бойових дій (статті 5, 6) надаються такі пільги: першочергове забезпечення жилою площею осіб, які потребують поліпшення житлових умов, та першочергове відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва, першочерговий ремонт жилих будинків і квартир цих осіб та забезпечення їх паливом.
Спірним питанням в означеному випадку є відмова Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, оформлена наказом у наданні дозволу позивачу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 2,0 га, для ведення особистого селянського господарства.
Отже, серед пільг, що надаються учасникам бойових дій, немає права на звернення до суду зі звільненням від сплати судового збору з вимогою щодо відведення земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства, з якою позивач звернувся у цій справі.
Отже, суддею встановлено, що позивач звернувся до суду з позовом з приводу оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, який не зачіпає порядку, обсягу їх соціальних гарантій чи будь-яким іншим чином стосується соціального і правового захисту учасника бойових дій.
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі №9901/311/19.
Отже, за подання до суду позову немайнового характеру позивачу необхідно сплатити судовий збір у вищевказаному розмірі за наступними реквізитами: отримувач коштів - ГУК Львiв/Залізничний р-н/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38008294; Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.); код банку отримувача (МФО) 899998; рахунок отримувача UA128999980313101206084013951; Код класифікації доходів бюджету 22030101; призначення платежу: “судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Львівський окружний адміністративний суд, код ЄДРПОУ (суду, де розглядається справа). Крім того, слід зауважити, що інформація щодо реквізитів сплати судового збору за подання позовних заяв до Львівського окружного адміністративного суду є загальнодоступною та оприлюднена на офіційних веб-сайтах Львівського окружного адміністративного суду і “Судова влада України”.
Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Отже, вищенаведене унеможливлює вирішити питання про відкриття провадження у справі, а тому позовну заяву належить залишити без руху та встановити позивачу строк для усунення її недоліків.
Керуючись ст.160, 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,-
Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області про визнання протиправним і скасування наказу, зобов'язання до вчинення дій.
Надати позивачу термін для усунення недоліків позовної заяви, вказаних у мотивувальній частині ухвали - п'ять днів з дня отримання копії ухвали.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати позивачу.
Роз'яснити позивачу, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява підлягає поверненню.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Суддя Сасевич О.М.