25 січня 2021 року № П/320/1287/20
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Лиска І.Г., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Військового інституту танкових військ Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Військовий інститут танкових військ Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить суд:
- стягнути з ОСОБА_1 на користь Військового інституту танкових військ Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" витрати, пов'язані з його утриманням у вищому військовому навчальному закладі у розмірі 192 472 грн.01 коп.
- стягнути з ОСОБА_1 на користь Військового інституту танкових військ Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" відшкодування витрат на сплату судового збору.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ОСОБА_1 проходив навчання та військову службу у Військовому інституті танкових військ Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" у період з 31.08.2018 по 17.12.2019. Наказом від 17.12.2019 №283 через недисциплінованість відповідач був відрахований зі списків особового складу, у зв'язку з чим, на думку позивача, останній повинен відшкодувати витрати, пов'язані з його утриманням під час навчання в загальному розмірі 192 472 грн.01 коп.. У зв'язку з несплатою ОСОБА_1 в добровільному порядку зазначених витрат, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23 березня 2020 року відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд якої здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання. Відповідачу було запропоновано подати відзив на позовну заяву або клопотання чи заяву про проведення судового засідання.
Проте, відповідач не скористався даним правом, жодних заяв чи клопотань до суду не надав.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 проходив навчання та військову службу у Військовому інституті танкових військ Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" у період з 31.08.2018 по 17.12.2019 роки на посаді курсанта.
Наказом начальника Військового інституту танкових військ Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" (по навчальному процесу) від 17.08.2018 №139 відповідача зараховано на навчання, на перший курс Військового інституту танкових військ Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".
31.08.2018 наказом начальника Військового інституту танкових військ Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" №205 (по стройовій частині) відповідача зараховано до списків особового складу Військового інституту на всі види забезпечення та на продовольче забезпечення - зі сніданку 01.09.2018.
31.08.2018 між Міністерством оборони України в особі Т.в.о. начальника Військового інституту танкових військ Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" та солдатом ОСОБА_1 укладено контракт про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України курсантами вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу.
31.07.2019 наказом № 134 начальника Військового інституту танкових військ Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" (по навчальному процесу) від 31.07.2019 р. відповідача зараховано на навчання, на другий курс Військового інституту танкових військ Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".
Абзацом 6 пункту 1 вказаного контракту передбачено, що курсант зобов'язаний відшкодовувати Міністерству оборони України витрати, пов'язані з утриманням у вищому навчальному закладі, в якому проходить військову службу (навчання), в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або недисциплінованості чи відмови від подальшого проходження військової служби після закінчення вищого навчального закладу у випадках, визначених частиною 10 статті 25 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".
Наказом начальника Військового інституту танкових військ Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" від 17.12.2019 №33-К ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу інституту та усіх видів забезпечення.
Судом встановлено, що підставою прийняття наказу від 17.12.2019 №283 стали: наказ начальника інституту (по особовому складу) від 17.12.2019 №33-К; протокол Вченої ради інституту від 20.11.2019 №5; рапорт солдата ОСОБА_1 про добровільне відшкодування витрат, пов'язаних з навчанням від 31.08.2018
Як вбачається із довідок-розрахунків витрат, пов'язаних з навчанням ОСОБА_1 , загальна сума витрат, пов'язаних з утриманням під час навчання складає 192 472 грн.01 коп.
Оскільки відповідач добровільно вказану заборгованість не сплачує, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Положеннями ст. 3, 15 Закону України "Про Збройні Сили України" від 06.12.1991 № 1934-XII (далі Закон від 06.12.1991 № 1934-XII) визначено, що Міністерство оборони України є центральним органом виконавчої влади і військового управління, у підпорядкуванні якого перебувають Збройні Сили України. Організаційно Збройні Сили України складаються з органів військового управління, з'єднань, військових частин, військових навчальних закладів, установ та організацій.
Стаття 15 Закону від 06.12.1991 № 1934-XII визначає, що фінансування Збройних Сил України здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Згідно із п. 3 ч. 1, ч. 2 ст. 24 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон від 25.03.1992 № 2232-XII) визначено, що початком проходження військової служби вважається день призначення на посаду курсанта вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу-для громадян, які не проходили військову службу, та військовозобов'язаних. Закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.
Статтею 25 Закону від 25.03.1992 № 2232-XII визначено, що підготовка громадян України для проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу проводиться у вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів. У них здійснюється навчання курсантів, слухачів, студентів, ад'юнктів і докторантів. Зарахування громадян України до вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів проводиться на добровільних засадах відповідно до особистих заяв після успішного складення вступних іспитів та відповідних випробувань. З громадянами України - курсантами вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу укладається контракт про проходження військової служби (навчання) на строки, передбачені абзацом четвертим частини другої статті 23 цього Закону.
Частиною 10 ст. 25 Закону від 25.03.1992 № 2232-XII передбачено, що курсанти в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу, а також особи офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п'яти років після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу вищого навчального закладу відповідно до підпунктів "д", "е", "є", "з", "и" пункту 1 частини п'ятої статті 26 цього Закону, відшкодовують Міністерству оборони України та іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці навчальні заклади, витрати, пов'язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, відповідно до порядку і умов, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється у судовому порядку.
Згідно п. 1 Порядку відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2006 року № 964 (далі - Порядок № 964), цей Порядок визначає механізм відшкодування курсантами в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищому навчальному закладі.
Відповідно до п. 3 Порядку № 964, відшкодування здійснюється у розмірі фактичних витрат, пов'язаних з: грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; перевезенням до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та у зворотному напрямку; оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв. Порядок розрахунку витрат установлюється Міноборони разом з Мінфіном, МВС, Адміністрацією Держприкордонслужби, Управлінням державної охорони, СБУ, Службою зовнішньої розвідки, Держспецтрансслужбою.
Згідно з п. 4 Порядку № 964 розрахунок фактичних витрат здійснюється вищим навчальним закладом згідно з нормами утримання курсантів.
В силу вимог п. 8 Порядку № 964 сума відшкодованих витрат зараховується до спеціального фонду державного бюджету і використовується відповідно до кошторису Міноборони.
З метою впорядкування діяльності посадових осіб та органів військового управління щодо відшкодування курсантами, які проходять підготовку на посади осіб офіцерського складу, Міністерству оборони України, Міністерству внутрішніх справ України, Державній прикордонній службі України, Управлінню державної охорони України, Службі безпеки України та Державній спеціальній службі транспорту України (далі - міністерства) витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищому військовому навчальному закладі, військовому навчальному підрозділі вищого навчального закладу, у разі дострокового розірвання контракту про проходження військової служби (навчання) через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість, а також у разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах офіцерського складу у військових формуваннях, правоохоронних органах або органах спеціального призначення після закінчення ВНЗ розроблено Порядок розрахунку витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах, затверджений Наказом Міністерства оборони України, Міністерства фінансів України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Служби безпеки України від 16.07.2007 року № 419/831/240/605/537/219/534.
Подані позивачем довідки-розрахунки витрат, пов'язаних з утриманням відповідача в Військовому інституті, відповідають Порядку відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах та Порядку розрахунку витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах.
Суд встановив, що за відповідачем рахується заборгованість з відшкодування витрат, пов'язаних з його утриманням у Військовому інституті в сумі 192,472,01 грн., що підтверджується доказами наявними в матеріалах адміністративної справи.
Відповідачем доказів добровільного відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням його у вищому військовому навчальному закладі Військового інституту танкових військ Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" , в межах заявлених позовних вимог, суду не надано.
Суд наголошує, що курсанти, які навчаються у Військовому інституті танкових військ Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" перебувають на повному державному забезпечені. Кошти, які витрачаються на їх навчання є державними (бюджетними). Разом з тим, будучи обізнаним під час підписання контракту про необхідність відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням в навчальному закладі у разі дострокового розірвання контракту, відповідач на теперішній час зазначену вище суму коштів не відшкодував, що є підставою для задоволення позову повністю.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись статтями 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Військового інституту танкових військ Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" витрати, пов'язані з його утриманням у вищому військовому навчальному закладі у розмірі 192 472 (сто дев'яносто двій тисячі чотириста сімдесят дві ) грн. 01 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Лиска І.Г.