ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"25" січня 2021 р. справа № 300/3084/20
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі судді Микитин Н.М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в сумі 19816,50 грн, -
Головне управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області (далі - позивач, ГУ ДПС в Івано-Франківській області) 03.11.2020 звернулося до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач, ОСОБА_1 ) про стягнення податкового боргу в сумі 19816,50 грн.
Позовні вимоги з урахуванням уточнюючої заяви, мотивовані тим, що у відповідача станом на дату подання позовної заяви обліковується податковий борг в загальному розмірі 19816,50 грн, який виник у зв'язку із несплатою податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються за результатами річного декларування в розмірі 15282,15 грн, що підтверджується винесеним на підставі акту перевірки № 1184/09-19-13- 07/ НОМЕР_1 від 30.10.2017 податковим повідомленням-рішенням форми «Р» від 12.12.2017 року № 0073141307 в тому числі за податковим зобов'язанням - 12090,15 грн та штрафної санкції 3022,54 грн, а також, військового збору в розмірі 4533,81 грн, що підтверджується винесеним на підставі акту перевірки №1184/09-19-13-07/ НОМЕР_1 від 30.10.2017 податковим повідомленням-рішенням «Р» від 12.12.2017 року № 0073161307 на суму податкового зобов'язання 3627,05 грн та штрафної санкції в розмірі 906,76 грн, та 170,00 грн штрафних санкцій визначених повідомленням-рішенням форми «ПС» від 12.12.2017 року № 0073151307. Враховуючи те, що у встановлений законом строк та ігноруючи податкову вимогу, надіслану відповідачу, сума податкового боргу в розмірі 19816,50 грн, добровільно боржником не сплачена, позивач просить позов задовольнити повністю та стягнути дану заборгованість.
Відповідно до частини 3 статті 171 КАС України, якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є підприємцем, суддя не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.
Івано-Франківським окружним адміністративним судом 04.11.2020 направлено відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання Управління ДМС в Івано-Франківській області запит щодо надання відомостей щодо реєстрації місця проживання та інших персональних даних, які містяться в реєстрі територіальної громади/Єдиному державному демографічному реєстрі особи щодо ОСОБА_1 (а.с.25).
10.11.2020 на адресу суду, через канцелярію, надійшла відповідь відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання Управління ДМС в Івано-Франківській області, згідно якої місце проживання ОСОБА_1 - АДРЕСА_1 (а.с.28 зворотній бік).
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11.11.2020 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження, в якій містяться відомості про порядок і строк подання відзиву на позов, відповіді на відзив, заперечення(а.с.30-31).
Судом на виконання вимог статті 174 Кодексу адміністративного судочинства України відповідачу за адресою його місцезнаходження ( АДРЕСА_1 ), надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію ухвали про відкриття провадження, в якій зазначено, що дана справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.
16.11.2020 відповідач отримав копію ухвали суду про відкриття провадження в даній адміністративній справі, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Заяв чи клопотань відповідач суду не подав, правом на подання відзиву на позов, не скористався. Також відповідачем не повідомлено суд про поважність причин ненадання такого відзиву.
Згідно частини 6 статті 162, частини 2 статті 175 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Зважаючи на вищевикладене, судом здійснено розгляд справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до вимог частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України без проведення судового засідання та повідомлення та (або) виклику сторін за наявними у справі матеріалами.
Суд, на підставі положення частини 8 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши і оцінивши докази, прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ДПС в Івано-Франківській області як платник податків, що покладає на неї обов'язок сплачувати у встановленому порядку і розмірі передбачені законодавством податки та збори.
Судом встановлено, що підставі наказу №1765 від 23.10.2017 Головним управлінням ДПС в Івано-Франківській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування га сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору з отриманих доходів за період з 01.01.2016 по 31.12.2016 платника податків фізичної особи громадянина ОСОБА_1 реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 (а.с.7-9).
За результатом перевірки складено акт №1184/09-19-13-07/ НОМЕР_1 від 30.10.2017, згідно якого, на підставі проведеного аналізу відомостей з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб про суми виплачених доходів, наявних в ГУ ДФС в Івано-Франківській області щодо інформації про отримані доходи, встановлено, що громадянином ОСОБА_1 в 2016 році отримано спадщину від фізичної особи, що не є членом сім'ї першого ступеня споріднення в сумі 241803,08грн. (ознака доходу 114).
Відповідно до висновків акту перевірки № 1184/09-19-13- 07/ НОМЕР_1 від 30.10.2017 позивачем допущено порушення:
- п. 174.1, п.п. 174.2.2 п.174.2, п. 174.3 ст. 174, п. 167.2 ст. 167 та п.179.7 ст.179 Податкового кодексу України в результаті чого донараховано 12090,15 грн податку на доходи фізичних осіб;
- пп. 49.18.4, п.49.18 ст.49, п. 179.1 ст. 179 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI із змінами і доповненнями, а саме: неподання річної декларації про майновий стан і доходи за 2016 рік;
- п. 1.2, п.п. 1.6, п. 16 прим. 1 підрозділу 10 Розділу XX Податкового кодексу України в результаті чого донараховано 3627,05 грн військового збору (а.с.7-9).
На підставі висновків акта перевірки № 1184/09-19-13-07/ НОМЕР_1 від 30.10.2017, посадовими особами Головного управління ДПС в Івано-Франківській області зроблено розрахунок розміру штрафних (фінансових) санкцій та винесено податкові повідомлення-рішення:
- № 0073141307 від 12.12.2017, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в розмірі 15282,15 грн, з яких 12090,15 грн за податковим зобов'язанням та 3022,54 грн за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.12);
- № 0073151307 від 12.12.2017, яким застосовано штрафну санкцію в розмірі 170,00 грн (а.с.13);
- № 0073161307 від 12.12.2017, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем військовий збір в розмірі 4533,81 грн, з яких 3627,05 грн за податковим зобов'язанням та 906,76 грн за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) (а.с.14).
Акт перевірки № 973/09-19-13-07/ НОМЕР_2 від 04.09.2017 та винесені податкові повідомлення-рішення направлялися на податкову адресу відповідача: АДРЕСА_1 , однак повернулось на адресу позивача через невручення адресату: "за закінченням терміну зберігання", про що свідчать копія супровідного листа та конверту з довідкою установи зв'язку (а.с.15).
На виконання вимог абзацу 1 пункту 59.1. статті 59 Податкового кодексу України, ОСОБА_1 надіслано податкову вимогу форми "Ф" за №760-55 від 30.01.2018, однак вказана вимога була повернута центром поштового зв'язку на адресу позивача із відміткою працівника Укрпошти "за закінченням терміну зберігання", що підтверджується конвертом, копія якого міститься в матеріалах справи (а.с.17). На час розгляду справи податкова вимога є неоскаржена та невідкликана.
У зв'язку із несплатою утвореного податкового боргу в розмірі 19816,50 грн, що підтверджується довідкою про суму податкового боргу за платежем ОСОБА_1 від 18.08.2020, позивач, виконуючи свої повноваження, звернувся до суду з метою стягнення податкового боргу.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює Податковий кодекс України, який зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Пунктом 6.1 статті 6 Податкового кодексу України визначено, що податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.
Стаття 8 Податкового кодексу України визначає види податків та зборів.
В Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори (пункт 8.1).
До загальнодержавних належать податки та збори, що встановлені цим Кодексом і є обов'язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених цим Кодексом (пункт 8.2).
Згідно підпункту 9.1.2 пункту 9.1 статті 9 Податкового кодексу України до загальнодержавних податків належить податок на доходи фізичних осіб.
Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПУ України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно з пунктом 38.1 статті 38 ПК України, виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Податок на доходи фізичних осіб визначає розділ IV Податкового кодексу України.
Відповідно до підпункту 162.1.1 пункту 162.1 статті 162 ПК України, платниками податку на доходи фізичних осіб є фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так й іноземні доходи.
Згідно з підпунктом 163.1.2 пункту 163.1 статті 163 ПК України, об'єктом оподаткування резидента є доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання).
Абзацами 1 та 2 пункту 164.1 статті 164 ПК України передбачено, що базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.
Відповідно до п.п.164.2.10 п.164.2 ст.164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається, зокрема, дохід у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна у межах, що оподатковується згідно з цим розділом.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є платником податку з доходів фізичних осіб.
Згідно із п.167.2 ст.167 ПК України ставка податку становить 5 відсотків бази оподаткування у випадках, прямо визначених цим розділом. Оподаткування доходу, отриманого платником податку в результаті прийняття ним у спадщину чи дарунок коштів, майна, майнових чи немайнових прав передбачене ст. 174 ПК України.
В пункті 174.1 статті 174 ПК України зазначено, що об'єкти спадщини платника податку поділяються з метою оподаткування, зокрема, і на об'єкти нерухомості.
Об'єкти спадщини оподатковуються, зокрема, за ставкою, визначеною п. 167.2 ст. 167 цього Кодексу, вартість будь-якого об'єкта спадщини, що успадковується спадкоємцями, які не є членами сім'ї спадкодавця першого ступеня споріднення (п.п. 174.2.2 п.174.2.).
Згідно із п.174.3 ст.174 ПК України особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину. Дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягає оподаткуванню, зазначається в річній податковій декларації, крім спадкоємців-нерезидентів, які зобов'язані сплатити податок до нотаріального оформлення об'єктів спадщини, та спадкоємців, які отримали у спадщину об'єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб, а також іншими спадкоємцями - резидентами, які сплатили податок до нотаріального оформлення об'єктів спадщини.
Пунктом 179.1 статті 179 ПК України передбачено, що платник податку зобов'язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до цього Кодексу.
Згідно із п. 179.5 статті 179 ПК України податкова декларація заповнюється платником податку самостійно або іншою особою, нотаріально уповноваженою платником податку здійснювати таке заповнення, у порядку, передбаченому главою 2 розділу II цього Кодексу.
Фізична особа зобов'язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену в поданій нею податковій декларації. Сума податкових зобов'язань, донарахована контролюючим органом, сплачується до відповідного бюджету у строки, встановлені цим Кодексом (п.179.7 ст.179 ПК України).
Податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV цього Кодексу (пп. 49.18.4. п. 49.18 ст. 49 ПК України).
Як вбачається з матеріалів справи, в порушення вищезазначених норм закону відповідачем не задекларовано отриману спадщину в 2016 році від фізичної особи, що не є членом сім'ї першого ступеня споріднення на загальну суму 241803,00 грн.
Таким чином, відповідачем порушено вимоги пп. 49.18.4 п. 49.18. ст.49, пп. в п. 176.1 ст. 176 Податкового кодексу України в частині неподання податкової декларація про майновий стан і доходи за 2016 рік та пп. 167.2 ст. 167, п.п.174.2.2, п.174.2, п. 174.3 ст.174 п. 179.7 ст. 179 Податкового кодексу України в частині не нарахування та неперерахування податку на доходи фізичних осіб з доходу отриманого внаслідок прийняття дарунку в сумі 241803,00 грн від фізичної особи, що не є членом сім'ї першого ступеня споріднення.
Згідно з пунктом 120.1 статті 120 ПК України, неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до пункту 49.2 статті 49 цього Кодексу) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов'язок подання якої до контролюючих органів передбачено цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
Відповідно до пункту 54.1 статті 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Згідно з підпунктом 54.3.1 пункту 54.3 статті 54 ПК України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію, а при здійсненні заходів податкового контролю встановлено факти здійснення платником податків діяльності, що призвела до виникнення об'єктів оподаткування, наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу та наявності діючих (у тому числі призупинених) ліцензій на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством.
Пунктом 54.5 статті 54 ПК України передбачено, що якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.
Відповідно до пункту 123.1. статті 123 Податкового кодексу України, у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.
Враховуючи викладене, суд вважає, що позивач правомірно нарахував відповідачу податок на доходи фізичних осіб за 2016 рік у сумі 15282,15 грн.
Стосовно визначення суми податкового зобов'язання по військовому збору суд зазначає наступне.
Нормами пункту 16-1. підрозділу 10 розділу ХХ Інші перехідні положення Податкового кодексу України передбачено, що тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.
Відповідно до підпункту 1.1. пункту 16-1. підрозділу 10 розділу ХХ Інші перехідні положення Податкового кодексу України платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1. статті 162 цього Кодексу.
Підпунктом 1.2. пункту 16-1. підрозділу 10 розділу ХХ Інші перехідні положення Податкового кодексу України передбачено, що об'єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу.
Згідно підпункту 1.3. пункту 16-1. підрозділу 10 розділу ХХ Інші перехідні положення Податкового кодексу України ставка збору становить 1,5 відсотка від об'єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту
Відповідно до підпункту 1.4. пункту 16-1. підрозділу 10 розділу ХХ Інші перехідні положення Податкового кодексу України нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту.
Приписами підпункту 1.5. коментованого пункту визначено, що відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) збору до бюджету є особи, визначені у статті 171 цього Кодексу.
Платники збору зобов'язані забезпечувати виконання податкових зобов'язань у формі та спосіб, визначені статтею 176 цього Кодексу(підпункт 1.6. пункту 16-1. підрозділу 10 розділу ХХ Інші перехідні положення Податкового кодексу України).
Відтак, з огляду на вищенаведені приписи, дохід у вигляді подарунка (спадщини) від фізичної особи, що не є членом сім'ї першого ступеня споріднення в сумі 241803,00 грн. отриманий відповідачем підлягає оподаткуванню військовим збором.
Проаналізувавши подані суду докази та норми податкового законодавства, судом встановлено, що контролюючим органом у межах повноважень проведено перевірку відповідача, якою встановлено порушення приписів податкового законодавства в частині неподання податкової декларації з податку на доходи фізичних осіб за 2016 рік та не задекларовано дохід у вигляді отриманої спадщини від фізичної особи, що не є членом сім'ї першого ступеня споріднення в сумі 241803,08грн. У зв'язку з чим позивачем самостійно нараховано податкові зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб та військового збору, а також застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у разі визначення контролюючим органом суми податкового зобов'язання та за неподання податкової декларації.
Вказані суми податкового зобов'язання відображені в податкових повідомленнях-рішеннях № 0073141307 від 12.12.2017, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в розмірі 15282,15 грн, № 0073161307 від 12.12.2017, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем військовий збір в розмірі 4533,81 грн, та 0073151307 від 12.12.2017, яким застосовано штрафну санкцію в розмірі 170,00 грн.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що вищезазначені податкові повідомлення-рішення не оскаржувались відповідачем в судовому порядку.
Відповідно до пункту 59.1 статті 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається) (п.59.5 ст.59 ПК України).
Також, позивачем надіслано ОСОБА_1 податкову вимогу форми "Ф" за №760-55 від 30.01.2018, однак вказана вимога була повернута центром поштового зв'язку на адресу позивача із відміткою працівника Укрпошти "за закінченням терміну зберігання", що підтверджується конвертом, копія якого міститься в матеріалах справи (а.с.17). На час розгляду справи податкова вимога є неоскаржена та невідкликана.
Згідно підпункту 20.1.19. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи наділені, зокрема, правом застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб'єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.
Підпунктом 14.1.156. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податкове зобов'язання це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Відповідно до підпункту 14.1.175. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України податковий борг це сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Податковий борг відповідача підтверджується податковими повідомленнями-рішеннями № 0073141307, № 0073161307 та 0073151307 від 12.12.2017 (а.с.12-14), податковою вимогою форми "Ф" за №760-55 від 30.01.2018 (а.с.17), а також довідкою про борг від 18.08.2020, яка міститься в матеріалах справи (а.с.6).
Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що сума узгодженого податкового зобов'язання у зв'язку із несплатою податку на доходи фізичних осіб та військового збору в загальному розмірі 19816,50 грн є податковим боргом відповідача, який ним не сплачено.
Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості, що є предметом стягнення або спростування її наявності, відповідачем суду не надано.
За таких обставин суд приходить до висновку, що відповідач зобов'язаний погасити податковий борг за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються за результатами річного декларування та військового збору в загальному розмірі 19816,50 грн. Наявність такого обов'язку у відповідача є визначальною для вирішення вказаного спору, крім того, цей обов'язок забезпечується статтею 67 Конституції України.
Пунктом 87.11 статті 87 Кодексу встановлено, що орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
З огляду на вказане, позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_1 податкового боргу в сумі 19816,50 грн є обґрунтованими, а позов таким що підлягає до задоволення.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) в дохід бюджету податковий борг в розмірі 19816 (дев'ятнадцять тисяч вісімсот шістнадцять) гривень 50 копійок.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Відповідно до статей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Учасники справи:
позивач: Головне управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 43142559, вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018);
відповідач: ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ).
Суддя /підпис/ Микитин Н.М.