ІМ'ЯМ УКРАЇНИ
26 квітня 2010 року Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді Косторенко А.Ю.
при секретарі Сєдавних В.В.,
за участю позивача ОСОБА_1,
представника позивача ОСОБА_2,
представника відповідача Горбатової Г.А.,
представника третьої особи ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Євролюкс», третя особа -ПП ОСОБА_5, про захист прав споживача,
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, що в подальшому нею уточнювався, в якому зазначила, що 22.12.200 року оформила у відповідача замовлення на хімчистку пальто. Факт оформлення та прийняття до виконання вказаного замовлення підтверджується квитанцією № 58568 від 22.12.2004р., в якій датою виконання замовлення зазначено 29.12.2004р. При отриманні пальто після чистки вона виявила серйозні дефекти, які були відсутні на момент здачі, та які унеможливлюють подальше використання виробу. В зв'язку з цим просить стягнути спричинену їй матеріальну шкоду, яка складається з 70% вартості пальто (2660 грн.) та з урахуванням індексу інфляції становить 4919,94 грн. Крім того, вона посилалася на те, що псуванням пальто їй спричинено моральну шкоду, яка полягає в душевних переживаннях в зв'язку з наданням неякісних послуг та відвертим ігноруванням її прав споживача, до того ж, вона узимку залишилася без теплої речі, в зв'язку з чим застудилася та змушена була тривалий час лікуватися. В якості відшкодування моральної шкоди просить стягнути з відповідача на її користь 5000 грн.
У судовому засіданні позивач, представник позивача кожен окремо позов підтримали.
Представник відповідача з позовом ними вимогами не згоден, надав суду свої заперечення проти позову, в яких вказує на те, що хімічна чистка пальто позивача проведена у відповідності до стандартів та технологічних карт щодо даного типу виробів, позивачка надала відповідачу пальто зі значними забрудненнями та погодилася з визначенням відповідачем ступеню зносу спірного пальто у розмірі 50%, за думкою відповідача на даний час пальто придатне для подальшого використання. Просить в задоволенні позову відмовити повністю.
Представник третьої особи у вирішенні даного спору покладається на розсуд суду.
Суд заслухавши пояснення учасників судового процесу, перевіривши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.
Судом установлено, що позивач 22.12.200 року оформила у відповідача замовлення на хімчистку пальто, про що свідчить копія квитанції № 58568 від 22.12.2004р., в якій датою виконання замовлення зазначено 29.12.2004р. Але, позивач відмовилася отримувати пальто після хімчистки, оскільки виявила наявність серйозних дефектів, які були відсутні на момент здачі речі до хімчистки, та які унеможливлюють використання цієї речі.
Відповідно до п.п. 25 „Правил побутового обслуговування населення" затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.1994 р. № 313 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 04.06.1999 р. № 974) виконавець зобов'язаний забезпечити в тому числі відшкодування збитків заподіяних замовнику неналежним виконанням умов угоди, а також у разі псування чи пошкодження із своєї вини речей та матеріалів, прийнятих від замовника.
Так, згідно п. 6 ст. 10 Закону України „Про захист прав споживачів", виконавець не несе відповідальності за невиконання, прострочення виконання або інше неналежне виконання зобов'язання та недоліки у виконаних роботах або наданих послугах, якщо доведе, що вони виникли з вини самого споживача чи внаслідок дії непереборної сили.
В даному випадку, відповідач повинен був довести за допомогою належних та допустимих доказів, з урахуванням положень ст. ст. 57-59 ЦПК України, зазначені ним обставини.
Однак, будь-які докази, які б підтверджували в установленому законному порядку те, що дефекти на пальто виникли з вини позивача чи внаслідок дії непереборної сили, суду не надані.
Доводи представника відповідача, що позивач була попереджена про наслідки хімчистки, а тому відповідач не повинен нести відповідальність за ушкодження пальто, є безпідставними та не можуть бути прийняті до уваги, виходячи з нижченаведеного.
Згідно до п.28 зазначених „Правил ..." виконавець не звільняється від відповідальності у разі псування чи пошкодження речей та матеріалів внаслідок їх особливих властивостей, які він не зміг виявити під час прийняття замовлення.
Обставин, які б звільняли виконавця від відповідальності за неналежне виконання умов угоди, псування, пошкодження речі, відповідач не довів, чим не виконав вимог ст. ст. 10, 60 ЦПК України, відповідно до яких кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
Відповідно до п.9 ст. 10 Закону України „Про захист прав споживачів", виконавець зобов'язаний протягом місяця відшкодувати збитки, що виникли у зв'язку з втратою, псуванням чи пошкодженням речі, прийнятої ним від споживача для виконання робіт (надання послуг). Виконавець не звільняється від відповідальності, якщо рівень його наукових і технічних знань не дав змоги виявити особливі властивості речі, прийнятої ним від споживача для виконання робіт (надання послуг).
До матеріалів справи долучені матеріали експертиз, що були проведені за клопотанням сторін різними експертними установами, різними методами дослідження, в різний період часу які містять різні висновки відносно виявлених дефектів, причин пошкодження та визначення ступеню зносу пальто (т. 1 а.с. 40-45, 88-94, 195-214).
суд вважає, що жоден з цих висновків не може о - не можуть бути прийняті до уваги, оскільки зазначені висновки не є категоричними, експертизи проведені різними установами за допомогою різних методів дослідження в різний період часу, та допускає.
Суд
Їн68 З урахуванням Вартість куртки з урахування зносу на момент здачі її в хімчистку складала 1900грн. /а.с. 9-10/, а тому виходячи з вимог позивачів слід відшкодувати дану суму в рівних частинах кожному із них, тобто по 950грн. кожному.
Таким чином, відповідач повинен, відповідно до ст. 1166 ЦК України, відшкодувати позивачу матеріальну шкоду в зазначеному розмірі у зв'язку з пошкодженням куртки.
Відповідно до ст. 872 ч.1 п.2 ЦК України та ч.4 ст. 10 Закону України „Про захист прав споживачів" за наявності у роботі (послузі) істотних недоліків споживач має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.
Таким чином, відшкодуванню відповідачем на користь позивача підлягають збитки у розмірі вартості пошкодженої дублянки, яку позивач оцінив у 2500 грн.. При цьому відповідачем розмір відшкодування не оспорюється взагалі.
Згідно з ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлено договором чи законом.
Керуючись ст. ст. 23, 872, 1167 ЦК України, ст. ст. 10, 22 Закону України „Про захист прав споживачів", ст. ст. 10, 11, 209, 212, 214-215, 224-226 ЦПК України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - задовольнити частково.
Стягнути на користь ОСОБА_1 з ОСОБА_2 2500 грн. на відшкодування матеріальної шкоди, 1500 грн. на відшкодування моральної шкоди, а також 30 грн. судових витрат, сплачених за інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи, а всього 4030 грн..
В іншій частині позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 59 грн. 50 коп. судового збору.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду, через районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
12 червня 2007 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого - Глущенко Н.Г.
суддів - Григорченка Е.І., Красвітної Т.П.
при секретарі - Білоконь Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою
представника ОСОБА_1- ОСОБА_2
на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 13 грудня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_1до Приватного підприємства "Євролюкс" про відшкодування шкоди, -
ОСОБА_3. і ОСОБА_1. звернулися до суду з позовом про стягнення з відповідача на їх користь 3800грн. у відшкодування матеріальної шкоди і по 1000грн. кожному у відшкодування моральної шкоди.
В обгрунтування позовних вимог позивачі посилались на те, що вони на сумісні кошти подружжя придбали куртку вартістю 3800грн., яку 07.09.2005р. здали у хімчистку ПП "Євролюкс". Після проведення хімчистки, куртка втратила свій первісний вигляд, а саме, зруйноване оздоблююче покриття з утворенням напливів, тріщин, деформації замка внаслідок усадки куртки, тобто з вини відповідача куртка втратила свій товарний вид та непридатна для подальшого використання за призначенням, у зв'язку з чим просили відшкодувати їм заподіяну матеріальну шкоду, яка складає вартість куртки тобто 3800грн., а також стягнути 1000 грн. у відшкодування моральної шкоди.
Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 13.12.2006 року позивачам відмовлено в задоволенні позовних вимог.
З таким рішенням не погодився відповідач ОСОБА_1 і його представник ОСОБА_2.
Представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2. звернувся з апеляційною скаргою на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 13.12.2006 року, де ставить питання про скасування рішення суду та направлення справи на новий розгляд, посилаючись, на те, що зазначене рішення ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи /а.с. 54-55 /.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах
доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду - скасуванню, з постановлениям нового рішення згідно п.3, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України, з наступних підстав.
Відмовляючи в позовних вимогах ОСОБА_3. та ОСОБА_1., суд першої інстанції виходив з того, що 07.09.2005р. позивачкою ОСОБА_3. було здано до хімчистки ПП "Євролюкс" куртку.
Згідно висновку судово-товарознавчої експертизи, при проведенні хімчистки, куртка зазнала видозмін, а саме мала місце зміна структури матеріалу деяких ділянок куртки у вигляді руйнування покриття з утворенням тріщин з частковим зняттям покриття різного діаметру, утворення напливів в комірній і плечовій зоні, незначна деформація блискавки.
Враховуючи те, Що суду не надано доказів про надання відповідачем неякісних послуг з чищення одягу, а також fe, що позивачка була попереджена відповідачем про можливість затвердіння, розтріскування тканин, усадку тканин куртки в результаті проведення хімчистки, про що свідчить квитанція №10591 /а.с. 7/, суд першої інстанції прийшов до висновку про відмову в позові.
Між тим, з такими висновками суду не можна погодитися, з наступних підстав. -Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції правильно встановив вище зазначені обставини справи, однак ухвалив рішення з порушенням норм матеріального та процесуального закону.
Так, відповідно до п. 6 ст. 10 Закону України „Про захист прав споживачів", виконавець не несе відповідальності за невиконання, прострочення виконання або інше неналежне виконання зобов'язання та недоліки у виконаних роботах або наданих послугах, якщо доведе, що вони виникли з вини самого споживача чи внаслідок дії непереборної сили.
В даному випадку, відповідач повинен був довести за допомогою належних та допустимих доказів, з урахуванням положень ст. ст. 57-59 ЦПК України, зазначені ним обставини.
Однак, будь-які докази, які б підтверджували в установленому законному порядку те, що куртка була пошкоджена з вини позивачів чи внаслідок дії непереборної сили, суду не надані.
Посилання відповідача на висновок судово-товарознавчої експертизи №1260 ДНД1СЕ від 06.10.2006р./а.с. 34-37/, - не можуть бути прийняті до уваги, оскільки зазначений висновок щодо причин пошкодження куртки внаслідок хімчистки, не є категоричним та допускає.
Доводи відповідача, що позивачі були попереджені про наслідки хімчистки, а тому він не повинен нести відповідальність за ушкодження куртки, є безпідставними та не можуть бути прийняті до уваги, оскільки згідно квитанції відповідач повинен був провести опробування перед хімчисткою та визначитися з питанням щодо можливої хімічної чистки куртки позивачів, щоб не пошкодити. Доказів щодо проведення таких опробувань, які б говорили про можливість проведення хімічної чистки препаратами, які були відповідачами, - відповідач суду не надав.
Відповідно до п.9 ст. 10 Закону України „Про захист прав споживачів", виконавець зобов'язаний протягом місяця відшкодувати збитки, що виникли у зв'язку з втратою, псуванням чи пошкодженням речі, прийнятої ним від споживача для виконання робіт (надання послуг). Виконавець не звільняється від відповідальності, якщо рівень його наукових і технічних знань не дав змоги виявити особливі властивості речі, прийнятої ним від споживача для виконання робіт (надання послуг).
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду скасуванню з постановления нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.
Як вбачається з експертного висновку № Г-14449 Дніпропетровської торгово-промислової палати від 24.11.2005р., зазначені дефекти на куртці позивачів утворилися після проведення хімчистки. Вартість куртки з урахування зносу на момент здачі її в хімчистку складала 1900грн. /а.с. 9-10/, а тому виходячи з вимог позивачів слід відшкодувати дану суму в рівних частинах кожному із них, тобто по 950грн. кожному.
Таким чином, відповідач повинен, відповідно до ст. 1166 ЦК України, відшкодувати позивачам матеріальну шкоду в зазначеному розмірі у зв'язку з пошкодженням куртки.
В силу ст. 22 „Про захист прав споживачів", при задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує Питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
Відповідно до ст. 1167 ЦК'України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Враховуючи дійсні обставини по справі та наслідки, які настали, колегія суддів вважає за необхідне задовольнити частково позовні вимоги в частині відшкодування моральної шкоди і стягнути з відповідача на користь позивачів 100 грн. у відшкодування моральної шкоди, тобто по 50 грн. кожному.
В іншій частині позовних вимог позивачам слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 218, 303, 307, 309 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1- ОСОБА_2- задовольнити частково.
Рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 13 грудня 2006 року скасувати.
Стягнути з Приватного підприємства "Євролюкс" на користь ОСОБА_1і ОСОБА_3 по 950грн. кожному у відшкодування матеріальної шкоди і по 50грн. кожному у відшкодування моральної шкоди.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з цього часу.
5 березня 2008 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України у складі:
головуючого Яреми А.Г.,
суддів: Левченка Є.Ф., Романюка Я.М.,
Лихути Л.М., Сеніна Ю.Л.,
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до приватного підприємства “Євролюкс” про розірвання договору побутового підряду, стягнення збитків, неустойки та відшкодування моральної шкоди, за касаційною скаргою приватного підприємства “Євролюкс” на заочне рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 23 січня 2006 року та рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 31 травня 2007 року,
В січні 2005 року ОСОБА_1 звернулася до суду з зазначеним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 19 жовтня 2004 року вона здала відповідачеві в чистку свою дублянку, після чого та втратила колір. Виявивши цей недолік, відповідач запропонував позивачці усунути його, але після цього стан дублянки лише погіршився. Відшкодовувати вартість дублянки відповідач відмовився, що і стало причиною звернення до суду. Позивачка просила розірвати укладений з відповідачем договір побутового підряду, стягнути з відповідача вартість дублянки у сумі 6 000 грн., вартість послуг хімчистки - 310 грн., неустойку у розмірі 1% за кожен день затримки та 6 000 грн. на відшкодування завданої їй моральної шкоди.
Заочним рішенням Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 23 січня 2006 року позов задоволено частково. Стягнуто з приватного підприємства “Євролюкс” на користь ОСОБА_1 6 000 грн. вартості дублянки та 4 000 грн. на відшкодування моральної шкоди. У решті позову відмовлено.
Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 31 травня 2007 року рішення суду першої інстанції змінено, зменшено розмір відшкодування збитків на користь ОСОБА_1 до 2 550 грн. і суму відшкодування моральної шкоди до 2 000 грн. В решті рішення залишено без змін.
В касаційній скарзі приватне підприємство “Євролюкс” просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на їх необґрунтованість та порушення судами норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає до задоволення частково.
Відповідно до ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову в частині відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції, з чим погодився апеляційний суд, виходив з того, що, позивачці було завдано моральну шкоду, яка відповідно до ч. 2 ст. 22 Закону України “Про захист прав споживачів” підлягає відшкодуванню відповідачем.
Однак, з таким висновком погодитися не можна.
Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, зазначені у вказаній статті.
Ст. 872 ЦК України, яка встановлює права замовника в разі істотного порушення підрядником договору побутового підряду, не передбачає права на відшкодування моральної шкоди.
Відповідно до ст. 3 Закону України “Про захист прав споживачів” в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, який теж поширюється на відносини, що виникають з договору побутового підряду, споживачі мають право на відшкодування моральної шкоди, заподіяної небезпечними для життя і здоров'я людей товарами (роботами, послугами) у випадках, передбачених законодавством.
Судом встановлено, що моральна шкода заподіяна позивачці переживаннями, що настали через незаконні дії виконавця робіт за договором побутового підряду, а не небезпечними для життя і здоров'я людей товарами (роботами, послугами). Сам укладений сторонами договір побутового підряду такого правового наслідку неналежного виконання робіт підрядником як відшкодування моральної шкоди також не передбачає.
Таким чином, правильно та повно встановивши фактичні обставини справи, судами неправильно застосовано норму матеріального права, що відповідно до ст. 341 ЦПК України є підставою для скасування судових рішень в частині вимоги про відшкодування моральної шкоди та ухвалення в цій частині нового рішення про відмову в позові.
В решті рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому касаційну скаргу слід відхилити.
Керуючись п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 336, ст.ст. 337, 341, п. 1 ч. 1, ч. 2 ст. 344 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України,
Касаційну скаргу приватного підприємства “Євролюкс” задовольнити частково.
Заочне рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 23 січня 2006 року та рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 31 травня 2007 року в частині вимоги про відшкодування моральної шкоди скасувати та у цій частині ухвалити нове рішення.
В задоволенні позову ОСОБА_1 до приватного підприємства “Євролюкс” про відшкодування моральної шкоди відмовити.
В решті заочне рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 23 січня 2006 року та рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 31 травня 2007 року залишити без змін.
Рішення оскарженню не підлягає.