Справа № 2-а-34,2008 року
26 лютого 2008 року Ставищенський районний суд Київської області в складі:
головуючого - судді: Мельничук В.П.,
при секретарі: Шевченко Т.А.,
за участю
позивача: ОСОБА_1,
представника позивача: ОСОБА_1 - ОСОБА_2,
представника відповідача: Мороз О.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Ставище справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Ставищенської районної державної адміністрації Київської області про зобов'язання надати статус інваліда війни,
До суду звернувся з вказаним позовом ОСОБА_1, посилаючись на те, що 29 грудня 1993 року йому була встановлена II група інвалідності довічно. Зазначене захворювання пов'язане з роботами по ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.
09.01.2008 року він звернувся до відповідача з заявою з проханням встановити йому статус інваліда війни відповідно до п. 9 ст. 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", згідно якого до інвалідів війни належать особи, які залучалися до складу формувань Цивільної оборони та які стали інвалідами внаслідок захворювань, пов'язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи.
Листом № 128 від 23 січня 2008 року відповідач відмовив йому у наданні статусу інваліда війни, посилаючись на безпідставність вимог та роз'яснення Міністерства праці та соціальної політики. Вказана відмова є необгрунтованою, оскільки відповідно до довідки управління з питань надзвичайних ситуацій Київської обласної державної адміністрації № 01-08/591 від 02.07.2007 року він виконував поставлені завдання по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у складі транспортного формування цивільної оборони Ставищенського АТП № 31045 в періоди з 9 по 13 вересня з 15 по 16 вересня 1986 року.
Позивач просить зобов'язати управління праці та соціального захисту населення Ставищенської районної державної адміністрації Київської області встановити йому статус інваліда війни.
В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали, підтвердили обставини, на які посилається в позовній заяві позивач.
Представник відповідача Мороз О.П. позов не визнала, суду пояснила, що позивач дійсно звертався до їх управління із заявами про встановлення йому статусу інваліда війни, приклавши до заяви зазначені в позовній заяві документи. При вирішенні цього питання управління керується листами Міністерства праці та соціальної політики України з відповідним роз'ясненням від 28.03.2006 р. за № 146/0/15-06/014 та листа Головного управління праці та соціального захисту населення Київської облдержадміністрації від 30.01.2006 р. за № 03/224, відповідно до яких чинність п. 9 ст. 7 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" поширюється лише на осіб, які брали участь в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в складі воєнізованих формувань. На позивача, який приймав участь під час ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи у складі невоєнізованого формування цивільної оборони, не поширюється чинність вказаної норми.
Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача та його представника, представника відповідача, та дослідивши письмові докази, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
З довідки управління з питань надзвичайних ситуацій Київської обласної держадміністрації від 21 листопада 2007 року за № 01-08/1082 (а.с. 8), копій посвідчення про відрядження (а.с. 9), авансового звіту № 18 від IX 1986 року (а.с. 9), табеля обліку робочого часу (а.с. 10) судом встановлено, що позивач в 1986 році (на час аварії на ЧАЕС) працював заступником головного лікаря Ставищенської ЦРЛ, відповідно до розпоряджень начальника Цивільної оборони УРСР -Голови Ради Міністрів УРСР від 26 квітня 1986 року та 30 квітня 1986 року і розпоряджень начальника Цивільної оборони Київської області - Голови обласної ради від 26.04.1986 року та від 30.04.1986 року в період з 9 вересня 1986 року по 13 вересня 1986 року, з 15 вересня 1986 року по 16 вересня 1986 року приймав участь в ліквідації наслідків Чорнобильської аварії на ЧАЕС у складі невоєнізованого формування медичної служби Цивільної оборони Київської області від Ставищенської ЦРЛ в 30-ти кілометровій зоні відчуження Чорнобильської АЕС.
Як встановлено в судовому засіданні, позивачу з 29 грудня 1993 року була встановлена друга група інвалідності (довічно). Зазначене захворювання пов'язане з роботами по ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, що підтверджується копіями посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році та громадянина, захворювання якого пов'язане з наслідками Чорнобильської катастрофи (категорії 1) НОМЕР_1 від 4 квітня 1994 року (а.с. 5), вкладкою до посвідчення НОМЕР_2 від 06.02.2008 року (а.с. 5), довідками МСЕК серії 2-18АА № 009161 від 29.12.1993 року (а.с. 6).
Судом встановлено, що 9 січня 2008 року позивач звернувся до відповідача із заявою про встановлення йому статусу інваліда війни. Листом від 23.01.2008 року № 128 відповідач дав роз'яснення позивачу про причини незадоволення його заяви, мотивувавши це тим, що згідно роз'яснень Міністерства праці та соціальної політики України чинність п. 9 ст. 7 Закону України „Про статус ветеранів війно, гарантії їх соціального захисту" поширюється лише на осіб, які брали участь в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. На громадян, які були у складі формувань чи підрозділів різних міністерств, чинність вказаної норми не поширюється. Позивачу було роз'яснено, що підставою для надання учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС статусу інваліда війни є довідки, що надаються управлінням з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи і підтверджують залучення особи до складу формувань Цивільної оборони під час ліквідації аварії на ЧАЕС (а.с. 7).
Згідно п. 9 ч. 2 ст. 7 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" до інвалідів війни належать також інваліди з числа осіб, залучених до складу формувань Цивільної оборони, які стали інвалідами внаслідок захворювань, пов'язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи.
Як встановлено судом, позивач був залучений до складу формувань Цивільної оборони та став інвалідом внаслідок захворювання, пов'язаного з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, а тому відповідно до вищевказаної норми має право на встановлення статусу інваліда війни і на отримання документа, що підтверджує зазначений статус.
Суд не бере до уваги надані представником відповідача листи Міністерства праці та соціальної політики України від 28.03.2006 р. за № 146/0/15-06/014 (а.с. 18), та лист Головного управління праці та соціального захисту населення Київської облдержадміністрації від 30.01.2006 р. за № 03/224 (а.с. 17), оскільки вони не являються нормативними актами та суперечать нормі п. 9 ч. 2 ст. 7 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та іншим матеріалам справи.
Таким чином, враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що слід зобов'язати відповідача надати позивачу статус інваліда війни.
Керуючись ст. ст. 4,7 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", п. 7 Положення про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни, затвердженого постановою КМ України від 12.05.1994 року № 302, ст. ст. 11,12,17,71,86,159,160,163 КАС України,
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Зобов'язати управління праці та соціального захисту населення Ставищенської районної державної адміністрації Київської області встановити ОСОБА_1 статус інваліда війни.
На постанову може бути подано апеляційну скаргу протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження постанови до Київського апеляційного адміністративного суду через Ставищенський районний суд на протязі десяти днів з дня її проголошення.