Справа №_2- 1169/10/0408
іменем України
12 квітня 2010 р.
Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу
в складі: головуючого Грищенко Н.М.
при секретарі Желдак О.В.
за участю представника позивача ОСОБА_1
представника відповідача Діжак О.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Дзержинського райсуду в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом: ОСОБА_3 до Відкритого Акціонерного Товариства «Арселор Міттал Кривий Ріг», про стягнення моральної шкоди ,
Позивач ОСОБА_3 05.02.2010 р звернувся до суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства «АрселорМіттал» - про стягнення моральної шкоди в розмірі 125000 гривень.
В обґрунтування своїх позових вимог позивач зазначив, що з 2001 р. він працював підземним заступником дільниці на шахті імені «Артема» Відкритого акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» (далі ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» ). В 2007 році був звільнений в зв'язку з виходом на пенсію.
Нещодавно він дізнався, що підприємство - відповідач ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» - на протязі декількох років порушував законодавство про охорону праці. Тому, рішенням лікувальної експертної комісії Українського науково-дослідного інституту промислової медицини від 07.07.2009 р. йому було встановлено професійне захворювання за діагнозом: «хронічне обструктивне захворювання легень першої ст. (пиловий бронхіт першої ст., емфізема легень першої ст.).
Від 04.09.2009 р. було складено Акт розслідування хронічного професійного захворювання № 35. Згідно пункту 17 Акту причиною професійних захворювань явилось: робота в умовах підвищеного рівня запиленості в концентрації, що перевищувала гранично допустиму норму. Винним в професійному захворюванню є: керівництво шахти імені «Артема» ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» , а саме порушення вимог ст..13 Закону України « Про охорону праці » та ст..153 КЗпП України.
За висновком МСЕК від 18.11.2009 р. йому первинно було встановлено 15 % втрати професійної працездатності безстроково.
Він вважає, що втратив своє здоров'я з вини підприємства - відповідача-, в результаті переносить фізичну біль та моральні страждання, наявність яких полягає в наступному: його турбує постійно сухий кашель, звідси при звичайному фізичному навантаженні виникає задишка, після ходьби потребує багато часу для відновлення своїх сил; часто виникає біль у грудній клітці; його турбує гіпертонія, в результаті чого виникає слабкість та запаморочення; виникає періодичний головний біль; він швидко втомлюється.
Він неодноразово знаходився на стаціонарному та амбулаторному лікуванні в медичних закладах м. Кривого Рогу і на теперішній час звертається за допомогою лікарів та проходить медикаментозне лікування. Від вищевказаного він переносить моральні страждання та переживання, він став рідше спілкуватись з друзями та знайомими, бо постійно почуває себе неповноцінним, відчуває дискомфорт із - за постійного приступу кашлю, це перешкоджає йому нормально спілкуватись з оточуючими, користуватись громадським транспортом.
Позивач просить, поновити строк, встановлений для звернення з позовною заявою до суду. Причинену моральну шкоду він оцінює в сумі 125000 гривень та просить стягнути цю суму з Відкритого акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг».
У судовому засіданні позивач ОСОБА_3 не був присутній.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_3 підтримав повністю, при цьому послалася на обставини вказані в позовній заяві, також зазначив, що на протязі багатьох років позивач піддавався негативному впливу виробничих процесів, в той час як на власника підприємства покладено обов'язок забезпечувати санітарно-гігієнічні умови, що запобігають виникненню професійних захворювань. Фактично порушено його право, що закріплено на рівні Конституції України. З вини підприємства, позивачу встановлено 15% втрати професійної працездатності,
У зв'язку з рішенням Конституційного суду від 27.01.2004 р. № 1-рп/2004 р., з змісту якого виходить, що громадяни, яким встановлена стійка втрата професійної працездатності мають право на стягнення на їх користь моральної шкоди, при визначенні розміру відшкодування моральної шкоди, він виходить з того, що людина, його життя, здоров'я є в Україні найвищою соціальною цінністю.
Зараз стан здоров'я дуже турбує позивача. Постійні приступи кашлю зважають повноцінному відпочинку позивача, заважають йому та його близьким. Через хворобу він став відчувати задишку при ходьбі. Позивач змушений часто лікуватися як амбулаторно так і на стаціонарі, що відобразилося на стосунках у родині, через це змінився його життєвий уклад. Через постійну боротьбу з хворобою позивач став нервовим, важким у спілкуванні, замкнутим, через що постійно відчуває себе неповноцінним, має пригнічений настрій. Все це спричиняє моральні страждання, які позивач оцінює у 125000 грн. Він просить стягнути вказану суму на користь ОСОБА_3
Представник відповідача - Відкритого акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» позов не визна, та суду пояснив, що посилання позивача на порушення відповідачем ст. 13 ЗУ «Про охорону праці» , та ст. 153 КЗпП України, як на підставу відшкодування моральної шкоди, є досить відносним, так як робота в підземних умовах обумовлена наявністю шкідливих виробничих факторів, усунути дані фактори неможливо з об'єктивних причин: порядок та вимоги щодо роботи в шкідливих умовах регламентовані законодавчо і компенсується підвищеною оплатою праці, пільговою пенсією, додатковими відпустками, скороченим робочим часом та іншими пільгами; також згідно ст. 5 ЗУ «Про охорону праці» позивач був ознайомлений під підпис про умови праці та про наявні на його робочому місці небезпечні та шкідливі виробничі фактори, які ще не усунені, можливі наслідки їх впливу на здоров'я та про права працівників на пільги та компенсації за роботу у таких умовах згідно діючого законодавства та колективного договору.
Позивач свідомо обрав даний фах та роботу на підприємстві відповідача, знав та повинен був знати про шкідливі фактори та умови праці, за це він мав певні пільги.
Зазначив, що позивачем не доведено факт заподіяння йому моральної шкоди, не надано доказів які підтверджують глибину фізичних та моральних страждань, погіршення його здібностей, не надано доказів про перенесення позивачем моральних страждань та переживань, позивач не обґрунтував розмір моральних страждань та переживань, а також те, що він зазнав психологічного стресу в результаті професійного захворювання. Таким чином, ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» не повинне виплачувати позивачеві моральну шкоду.
Вислухавши представників сторін, вивчивши письмові докази у справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково за таких підстав.
При обговоренні питання про спричинення позивачеві ОСОБА_3 моральної шкоди, суд враховує конкретні обставини справи, з урахуванням характеру, обсягу, тривалості та наслідків заподіяних позивачеві моральних страждань, стан його здоров'я, втрату професійної працездатності, інвалідність, вину підприємства в заподіянні шкоди, істотних вимушених змін у його життєвих стосунках.
Як встановлено із трудової книжки позивача, ОСОБА_3 з 01.06.2001 р. працював підземним заступником дільниці на шахті імені «Артема» Відкритого акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг». Від 25.05.2007 році був звільнений в зв'язку з виходом на пенсію. ( а.с. 6-12).
Рішенням лікувальної експертної комісії Українського науково-дослідного інституту промислової медицини від 07.07.2009 р. ( протокол № 1664) позивачеві було встановлено професійне захворювання за діагнозом: «хронічне обструктивне захворювання легень першої ст. (пиловий бронхіт першої ст., емфізема легень першої ст.). ( а.с. 20)
Було проведено розслідування та складено Акт розслідування професійного захворювання - № 35 від 03.09.2009 року ( а.с. 15-16). Комісія в складі представників: керівництво ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», санітарно-епідеміологічної станції Саксаганського району, Фонду соціального страхування від нещасних випадків та профзахворювань, клініки Українського НДІ промислової медицини, встановлено, (пункт 17), що причиною професійного захворювання є: робота в умовах підвищеного рівня запиленості в концентрації; в Акті (пункт 19 ) також встановлено, що винним в захворюванні позивача є керівництво шахти імені «Артема» ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг».
Із Санітарно-гігієничної характеристики умов праці Саксаганського району № 2/2 - 1020 від 05.06.2007 р. вбачається, що причиною професійних захворювань є: робота в умовах підвищеного рівня запиленості в концентрації, що перевищувала гранично допустиму норму: запиленість 2.2 мг/м3 при нормі 2.0 мг/м3. ( а.с. 14).
За висновком МСЕК від 18.11.2009 р. ОСОБА_3 первинно встановлено 15 % втрати професійної працездатності безстроково. ( а.с.17.) Лікарями противопоказано: обмеження працездатності. Із медичних документів позивача, які він надав до суду, встановлено, що ОСОБА_3 неодноразово проходив стаціонарно та амбулаторно лікування в медичних закладах м. Кривого Рогу в 2 - й міській лікарні пульмонологічного відділення, Інституті промислової медицини. З виписних епікризів встановлено, що лікарями йому рекомендовано: спостереження у лікаря ( терапевта, невролога); медикаментозне лікування; санаторно - курортне лікування (ПБК,Бердянськ); оздоровлення в санаторії - профілакторії. ( а.с. 18-21).
Суд вважає, що в даному випадку відповідач -ВАТ«АрселорМіттал Кривий Ріг» - повинен виплатити позивачеві моральну шкоду, оскільки правовідносини сторін виникли в листопаді 2009 року, тобто в період, коли було скасовано ст. 28 та 34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, що спричинили втрату працездатності», відповідно яких обов'язок по відшкодуванню моральної шкоди покладено було на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.
Рішенням Конституційного Суду України № 20-рп/2008 від 08.10.2008 р. встановлено, що обов'язок по відшкодуванню моральної шкоди покладається на підприємства, які заподіяли шкоду.
Ст. 153 Кодексу законів про працю України встановлено, що «Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган».
Ст. 173 Кодексу законів про працю України закріплено за потерпілим право на відшкодування шкоди, заподіяна каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків.
Ст. 237-1 Кодексу законів про працю України передбачає відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають він нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Судом, виходячи з матеріалів справи, встановлено, що при виконанні трудових обов'язків здоров'ю позивача була заподіяна шкода професійним захворюванням. Винним є керівництво підприємства - відповідача, про що свідчить Акт розслідування професійного захворювання на виробництві.
В результаті ОСОБА_3 втратив працездатність в розмірі 15 %. Від профзахворювання змушений переносити фізичну біль та моральні страждання, при вказаних обставинах суд вважає, що позивачеві порушено звичайний для нього спосіб життя, він вимушений витрачати додаткові сили для організації свого життя, а при таких обставинах переносить моральні страждання та переживання.
Враховуючи те, що у законодавстві, яке регулює данні правовідносини, відбувалися зміни, а також те, що позивач систематично звертається за допомогою лікарів, страждає від наслідків визваних отриманням професійних захворювань, суд вважає, причини пропуску строку звернення до суду поважними та приходить до висновку про необхідність їх поновлення. При обговоренні суми за причинену моральну шкоду, яку позивач оцінив у 125000 грн., суд виходить із принципів розумності, виваженості і справедливості, враховуючи тяжкість наслідків у стані здоров'я позивача, відсотків втрати професійної працездатності - 15 %, вину підприємства у професійному захворюванні і заперечення цієї вини з боку підприємства і вважає необхідним назначити позивачеві компенсацію в розмірі 10000 гривень, що буде відповідати компенсації за спричинену моральну шкоду.
К еруючись ст. 12,13 Закону України “Про охорону праці", ст. 237-1 КЗпП України, ст.ст. 1167,1168 ЦК України, рішеннями Конституційного Суду України від 27.01.2004 р. № 1-рп /2004 р.,№ 20-рп/2008 від 08.10.2008 р., Постановою Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03,1995 року (з доповненнями, внесеними постановою Пленуму Верховного Суду України № 5 від 25.05.2001 року), ст. 10, 11, 27, 60, 213-215 ЦПК України,
Поновити ОСОБА_3 строк позовної давності звернення до суду.
Позов ОСОБА_3 задовольнити частково.
Стягнути з Відкритого Акціонерного Товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» на користь ОСОБА_3 10000 гр ивень в рахунок відшкодування моральної шкоди.
В іншій частині позову відмовити.
Стягнути з Відкритого Акціонерного Товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» на користь держави судовий сбір в сумі 8 грн. 50 коп.
Стягнути з Відкритого Акціонерного Товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» на користь держави витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду справи в сумі 15 гривень.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області на протязі 20 днів після надання заяви про його апеляційне оскарження, яка надається до суду на протязі 10 днів після оголошення рішення.
Після закінчення строку подачі заяви про апеляційне оскарження рішення суду набирає законної сили.
Суддя: Н.М.Грищенко