Справа № 2-1166/10-0408
іменем України
20 квітня 2010 р.
Дзержинский районний суд м. Кривого Рогу
в складі: головуючого судді Грищенко Н.М.
при секретарі Желдак О.В.
представника позивача ОСОБА_1
представника відповідача Чуплій І.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Дзержинського райсуду в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області - про відшкодування моральної шкоди,
Позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області (далі Фонд соц. страхування...) про стягнення 125000 грн. за спричинену моральну шкоду.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зіслався на те, що він з 1997 р. по 2008 р. пропрацював підземним електрослюсарем черговим та з ремонту устаткування, підземним прохідником на ш. «Родіна» ВАТ «Криворізький залізорудний комбінат».
Зі сторони адміністрації підприємства були допущені порушення законодавства по охороні праці, а саме порушення гранично допустимих норм пилу, вібрації та шуму, він отримав професійні захворювання: «вібраційна хвороба другого ступеню з дистрофічними змінами на кистях; хронічне обструктивне захворювання легень (пиловий бронхіт, емфізема легень); нейросенсорна приглухуватість. Захворювання було встановлено рішенням ЛЕК Українського науково-дослідного інституту промислової медицини 2002 р.
В зв'язку з профзахворюванням йому в 2002 р. за висновком МСЕК було встановлено первинно 25% втрати працездатності. При наступному переогляді в 2008 р. його стан здоров'я погіршився, тому було встановлено 60% втрати професійної працездатності на безстроково та його признано інвалідом 3 групи.
Працюючи в шкідливих умовах праці він отримав професійні захворювання, в результаті втратив значний відсоток працездатності, являється інвалідом, переносить постійно фізичні болі та моральні переживання, які полягають в наступному: його постійно турбує біль у плечових, ліктьових суглобах, відчуває біль і обмеження рухів у шийному та поперековому відділах хребта, загальну слабкість та швидку втому. Його пригнічує той факт, що йому всього 49 років, а він почувається безпорадним і змушений звертатися за допомогою до сторонніх.
Спричинену моральну шкоду він оцінює в сумі 125000 грн. та просить суд стягнути іказану суму з відповідача.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_3 не був присутній.
Представник позивача на позовних вимогах позивача ОСОБА_3 наполягає в повному обсязі, при цьому послався на обставини вказані в позовній заяві. Також представник пояснив, що протягом тривалого періоду часу позивач переживає почуття тяжкості в грудях, болі в області грудної клітки, головні болі. Також позивач страждає швидкою стомлюваністю, задишкою. Все це заподіює йому значні моральні і фізичні страждання. Він просить суд завольнити позов ОСОБА_3 та стягнути з відповідача на користь позивача 125000 грн.
Представник відповідача - Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області проти позову заперечує і пояснила, що Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» у разі втрати потерпілим професійної працездатності відшкодування моральної шкоди не передбачене. Фонд виплачує моральний збиток тільки за наявності факту спричинення моральної шкоди громадянинові МСЕК. Даний факт встановлений відносно позивача не був.
Законом України № 717 - V від 23.02.2007 р. внесено зміни до Закону України „ Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності ”, відповідно до яких всі норми даного закону, якими передбачалося виплата моральної шкоди - виключено. Фонд соціального страхування… не повинен виплачувати позивачеві моральну шкоду.
Вислухавши представників сторін, дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає позов обґрунтованим та підлягає частковому задоволенню.
При обговоренні питання про спричинення позивачеві ОСОБА_3 моральної шкоди, суд враховує конкретні обставини спричинення шкоди, стан здоров'я позивача, наслідки, визвані захворюваннями, відсоток втрати професійної працездатності, інвалідність, вину підприємства в заподіянні шкоди, матеріальну шкоду, спричинену професійними захворюваннями.
Із трудової книжки встановлено, що позивач ОСОБА_3 з 1984 р. пропрацював підземним гірничим робітником, бурильником шпурів, підземним електрослюсарем, підземним прохідником РУ Кірова ш. «Сєвєрная» ш. «Родіна» ВАТ «Криворізький залізорудний комбінат». В 2008 р. звільнений на пенсію. ( а.с. 5-7).
Рішенням ЛЕК Українського науково-дослідного інституту промислової медицини від 11.04. 2002 р. позивачеві було встановлено професійне захворювання: «вібраційна хвороба 1-2 ступеню, синдром вегетативно-сенсорної полінейропатії з нейрордистрофією у вигляді ліктьових та кистьових артозів.»
Згідно Акту № 27 розслідування професійного захворювання позивача від 29.09.2008 р., встановлено, що комісія в складі представників: санітарно -епідеміологічної станції міста Кривого Рогу, ВАТ «Криворізький залізорудний комбінат», відповідача, провела розслідування захворювань позивача, та встановила (п. 17 Акту) що причиною професійних захворювань є недосконалість робочого місця, виробничий пил, вібрація та шум, що перевищували гранично допустиму концентрацію. Згідно п. 19 Акту винними в отриманні професійних захворюваннях є ВАТ «Криворізький залізорудний комбінат». ( а.с. 8,9).
За висновком МСЕК позивачеві в 2002 р. встановлено первинно 25% втрати працездатності. ( а.с.46).
При наступних переоглядах у 2003 р., 2005 р., 06.05.2008 р., ( а.с. 43, 44, 45) відсоток втрати професійної працездатності залишився той же.
При переогляді від 15.10.2008 р. вже встановлено 60% втрати професійної працездатності, з яких 25% первинно по ХОЗЛ, 5% первинно по туговухість, та 30% по вібрації на безстроково, та його признано інвалідом 3 групи. Йому противопоказано: пил, шум, переохолодження, важка праця. ( а.с. 42). З документів медичних установ встановлено, що позивач знаходився неодноразово (11 разів) на лікуванні в медичних закладах м. Кривого Рогу. Лікарями рекомендовано: спостерігатися у лікарів за місцем проживання (терапевта, невропатолога), потребує періодичного амбулаторного і стаціонарного лікування, необхідне медикаментозне лікування та оздоровлення в профілакторії і санаторно-курортному лікуванні. ( а.с. 10-18,22, 23).
Суд вважає, що в даному випадку відповідач повинен виплатити позивачеві моральну шкоду в зв'язку з тим, що на той час, коли позивачеві було встановлено стійка втрата професійної працездатності, а це було у 2002р., згідно зі ст. 21, 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», відшкодовувати заподіяний громадянам збиток від нещасних випадків, включаючи і моральну шкоду, покладено було на відділення виконавчої дирекції Фонду… Також рішенням Конституційного Суду України № 1-рп/2004 від 27.01.2004 року встановлено обов'язок Фонду відшкодовувати моральну шкоду, заподіяну умовами виробництва, з втратою потерпілим професійної працездатності. Громадяни, яким встановлена стійка втрата професійної працездатності мають право на стягнення на їх користь моральної шкоди.
Той факт, що у відповідності з Законом України «Про державний бюджет України на 2007 р.» п 22 ст. 71 зупинено дію абз. 4 ст. 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» - в «частині відшкодування моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей незалежно від дати настання страхового випадку»», на думку суду, не може бути прийнято до уваги. Згідно рішень Конституційного Суду України № 6- рп/2007 р. від 09.07.2007 р. № 10-рп/2008 р. від 22.05.2008 р. « Конституційний Суд України дійшов висновку, що законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію, чи скасовувати їх, оскільки з об'єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок - скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина».
Як пояснив в судовому засіданні представник позивача, хвороба у позивача прогресує, а неможливість полегшити свої страждання приводить позивача в розпач, викликає у нього сильні моральні страждання. Останній випробовує постійно пригнічений настрій, у нього відчуття своєї неповноцінності, заподіює моральні страждання, переживання, оскільки, на його думку, він є додатковим тягарем, що вимагає постійної сторонньої допомоги, як з боку членів його сім'ї, так і з боку інших громадян
Всі незручності, пов'язані з проф. захворюваннями заподіює позивачеві моральні страждання, переживання. ОСОБА_3 доводиться застосовувати додаткові зусилля для забезпечення його життєвих проблем.
Зважаючи на 60% втрати професійної працездатності позивачем безстроково та групу інвалідності, стан його здоров'я, наслідки, які можуть наступити, тяжкість вимушених змін в його житті, характер майнових втрат, тривалість страждань і переживань, суд вважає, що компенсацію за заподіяного морального ушкодження слід призначити у розмірі 36000 грн., що буде відповідати тим стражданням і переживанням які зазнає ОСОБА_3, а в останній частини позову позивачеві слід відмовити.
Згідно ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» сторони у справі звільнено від державного мита.
Керуючись рішенням Конституційного Суду України від 27.01.2004 р. № 1-рп/2004 р. ст. ст. 21,28,34 Закону України „ Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності ”, Постановою Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 р. ( з доповненнями, внесеними Постановою Пленуму Верховного Суду України № 5 від 25.05.2001 р.), ст.ст. 10,11, 27, 60, 213-215 , ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_3 задовольнити частково.
Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області ( р/р № 371756999983102, МФО 805012 банк Управління державного казначейства України у Дніпропетровський області, м. Дніпропетровськ, код 25913606) на користь ОСОБА_3 в рахунок відшкодування моральної шкоди 36 000 грн.
В останній частині позову - відмовити.
Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Кривому Розі Дніпропетровської області на користь держави 15 гривень в рахунок витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи.
Інші судові витрати віднести за рахунок держави.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області на протязі 20 днів після надання заяви про його апеляційне оскарження, яка надається до суду на протязі 10 днів після оголошення рішення.
Після закінчення строку подачі заяви про апеляційне оскарження рішення суду набирає законної чинності.
Суддя: Н.М.Грищенко