Справа № 2-1150/10/0408
04 березня2010 р.
Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу у складі:
головуючого-судді - Сільченко В.Є.
при секретарі - Алісовій Т.С.
за участі позивачки - ОСОБА_1
.
розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл майна спільної сумісної власності подружжя, -
ОСОБА_1 03.02.2010 року звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про розподіл майна спільної сумісної власності подружжя .
В обґрунтування своїх позовних вимог позивачка посилається на те, що з 05 листопада 1983 року по 19.12.2006 року знаходилась в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2. За час сумісного проживання і за сумісні кошти ними було придбане майно, яке складається з квартири АДРЕСА_1.
Так як шлюбні відносини між ними припинені, шлюб розірвано, то виникла необхідність в розподілі майна, що і змусило її звернутися до суду.
Позивачка просить поділити між нею, та відповідачем сумісно придбане майно, та визнати за нею право власності на Ѕ частину квартири АДРЕСА_1.
Відповідач до суду не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить розписка (а.с.16).
Проти позовних вимог відповідач не заперечує, просить розглядати справу у його відсутність, про що свідчіть клопотання відповідача. (а.с.17).
Вислухавши позивачку , проаналізувавши матеріали справи, суд вважає позов обґрунтованим і підлягаючим задоволенню з наступних підстав.
В силу ст.. 60 Сімейного кодексу України майно, придбане подружжям під час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини самостійного заробітку.
Згідно зі ст.. 70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними, або шлюбним договором.
Як видно із матеріалів справи, сторони з 5 листопада 1983 знаходяться в зареєстрованому шлюбі, від якого мають двох дітей. За час сумісного проживання і за сумісні кошти ними було придбане майно, яке складається з квартири АДРЕСА_1.
Таким чином, вказане майно є об'єктом права спільної сумісної власності.
Згідно зі ст.. 63 СК України, дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпорядження майном, що належить їм на праві спільної власності. Аналогічні положення закріплені і в ст.. 369 ЦК України, а також в ст.. 65 СК України.
Кожна із сторін не оскаржує той факт, що вищевказане майно було їх спільною сумісною власністю і майном розпоряджалися за взаємною згодою, а тому розподілу підлягає квартира АДРЕСА_1
Позивачка просила визнати за нею право власності на Ѕ частину вищевказаної квартири, проти чого відповідач не заперечував.
Суд вважає , що такий розподіл майна відповідає інтересам сторін і не ущімлює їх інтереси, а тому суд позов задовольняє.
На підставі викладеного, та керуючись ст.ст. 3, 10, 11, 60, 212-215 ЦПК України, ст. ст. 60,63,65,70 СК України, ст. 369 ЦК України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл майна сумісної власності подружжя - задовольнити повністю.
Розділити сумісно нажите майно і виділити його сторонам таким чином:
1. Визнати за ОСОБА_1 право особистої приватної власності на Ѕ частину квартири АДРЕСА_1, яка належала ОСОБА_2 на
підставі договору куплі-продажу від 30.08.1994 року, посвідченого приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу, реєстраційний номер 163.
2. Залишити у особистій приватній власності ОСОБА_2 Ѕ частину квартири АДРЕСА_1, яка належала йому на підставі договору куплі-продажу від 30.08.1994 року, посвідченого приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу, реєстраційний номер 163.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Дзержинський районний суд м. Кривого Рога шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги у тому ж порядку, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
Суддя: В.Є.Сільченко