Справа № 589/3045/18
Провадження № 2/589/102/21
12 січня 2021 року Шосткинський міськрайонний суд Сумської області у складі: головуючого - судді Євдокімової О.П.
за участю секретаря судового засідання - Мусіхіної І.
позивача - ОСОБА_1
відповідача - ОСОБА_2
представника позивача : ОСОБА_3
представника відповідача : ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Шостка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення порядку користування квартирою
До Шосткинського міськрайонного суду звернувся з позовом ОСОБА_1 , свої позовні вимоги мотивує тим, що йому та відповідачці належить по 1/2 частки квартири АДРЕСА_1 . Так як у них виникли суперечки з приводу користуванням даною квартирою та оплатою за неї комунальних послуг, а згоди щодо цього в позасудовому порядку вони не дійшли, то він просить суд встановити порядок користування вказаною квартирою виділивши в користування позивача жилу кімнату площею 11,4 кв.м. та лоджію площею 2,9кв.м., а йому жилу кімнату площею 16,6 кв.м. У спільному користуванні залишити: кухню площею 7,3 кв.м., коридор площею 7,8 кв.м., вбиральню площею 1,2 кв.м.; та ванну кімнату площею 2,6 кв.м.
У судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримав мотивуючи їх тими ж обставинами. На зауваження відповідача щодо відсутності спору , зазначив, що хоч вони і вже користуються квартирою в запропонованим ним порядком , але час від часу у них виникають з цього приводу суперечки, щодо порядку користування квартирою та оплати комунальних послух за квартиру, а тому він бажає в судовому порядку встановити порядок користування квартирою. В зазначений час у них є суперечка з приводу користування квартирою та оплати комунальних послуг за неї.
Відповідач та її представник у судовому засіданні позовні вимоги не визнали посилаючись на відсутність спору між ними так як запропонованим порядком користування квартирою вони вже використовують і саме в такому порядку користуються спірною квартирою.
Суд заслухавши думку учасників судового засідання, дослідивши письмові докази по справі встановив наступні факти і відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається, що сторонам на праві приватної спільної сумісної власності належала квартира АДРЕСА_1 (а. с. 7-10).
Згідно з технічним паспортом, квартира АДРЕСА_1 має житлову площу 28,0 кв.м, яка складається із двох житлових кімнат площами 11,4 кв.м., 16,6 кв.м, кухні площею 7,3 кв.м, ванної кімнати 2,6 кв.м, вбиральні 1,2 кв.м, коридору 7,8 кв.м., а також квартира обладнана лоджією 2,9 кв.м .(а.с. 13-14).
Також судом встановлено, що на даний час між сторонами виникли суперечки з приводу користування спільною квартирою та домовитись між собою сторони в позасудовому порядку про порядок користування квартирою, не змогли, тому позивач звернувся за вирішенням спірного питання до суду.
Стаття 15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до частини першої ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. У частині другій цієї статті визначається перелік основних способів захисту цивільних прав та інтересів.
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.
Стаття 321 ЦК України закріплює конституційний принцип непорушності права власності, передбачений ст. 41 Конституції України, відповідно до частини четвертої якої ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Зміст права власності, яке полягає у праві володіння, користування та розпорядження своїм майном визначено у статті 317 ЦК України.
Згідно з положеннями ст. 319 ЦК України власник володіє, користується і розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Він сам вирішує, що робити зі своїм майном, керуючись виключно власними інтересами, здійснюючи щодо цього майна будь-які дії, які не повинні суперечити закону і не порушують прав інших осіб та інтересів суспільства. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов'язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 356 ЦК України, власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.
Відповідно до вимог ст. 358 ЦК України кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.
Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.
Отже за встановлених обставин справи та вимог закону, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог позивачам та встановлення порядку користування сторонами вказаною квартирою.
Доводи відповідача щодо відсутності спору, не заслуговують на увагу, оскільки сам факт звернення позивача з позовом до суду свідчить про не досягнення між сторонами згоди щодо врегулювання спору та відсутність чіткої домовленості щодо цього.
Суд вважає, що встановлення порядку користування житловим приміщенням не позбавляє права власності співвласників квартири.
На підставі ст.ст. 358, 368 ЦК України та керуючись ст.ст. 215-218 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення порядку користування квартирою задовольнити та визнати порядок користування квартирою АДРЕСА_1 .
Виділити в користування ОСОБА_1 в користування жилу кімнату позначену на схематичному плані технічного паспорту квартири АДРЕСА_1 як №3 площею 16,6 кв.м.
Виділити в користування ОСОБА_2 в користування жилу кімнату позначену на схематичному плані технічного паспорту квартири АДРЕСА_1 як №2 площею 11,4 кв.м.
Залишити у спільному користування : кухню площею 7,3 кв.м. (на схематичному плані технічного паспорту зазначена під № 4 ), коридор площею 7,8 кв.м. (на схематичному плані технічного паспорту зазначений під № 1), вбиральню площею 1,2 кв.м. (на схематичному плані технічного паспорту зазначена під № 5); та ванну кімнату площею 2,6 кв.м. (на схематичному плані технічного паспорту зазначена під № 6).
Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду
Повний текс рішення виготовлено та оголошено 18.01.2021р. о 08-00 год.
Суддя Шосткинського міськрайонного суду
Сумської області О.П.Євдокімова