Справа № 295/13964/20
Провадження № 2/950/205/21
про залишення позовної заяви без руху
25 січня 2021 року м. Лебедин
Суддя Лебединського районного суду Сумської області Косолап В.М., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Корольовського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрально-Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Хмельницький) про зняття арешту з майна,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Корольовського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрально-Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Хмельницький), в якій просить зняти арешт з усього майна, що йому належить, накладений на підставі постанови державного виконавця Корольовського відділу державної виконавчої служби Житомирського міського управління юстиції від 28.01.2010 за реєстровим номером виконавчого провадження № 16941704 та виключити з Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна запис від 01.02.2010 № 9470262 про арешт нерухомого майна, що належить ОСОБА_1 .
Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 16.12.2020 цивільну справу № 295/13964/20 передано за підсудністю до Лебединського районного суду Сумської області. Підставою для передачі вказаної справи було те, що згідно з витягом із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності, будинок загальною площею 70 кв. м, який на праві приватної власності належить ОСОБА_1 , знаходиться в межах територіальної юрисдикції Лебединського районного суду Сумської області.
Суд залишає позовну заяву без руху як таку, що подана з порушенням ст. 177 ЦПК України.
Згідно з вимогами п. ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Звернувшись до суду позивач просить зняти арешт з усього майна, що йому належить. Такий арешт був накладений постановою державного виконавця Корольовського відділу ДВС при виконанні виконавчого листа, виданого 29.12.2009 Корольовським районним судом м. Житомира.
Суд зазначає, що відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
За ч. 1 ст. 448 ЦПК України скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.
При цьому, за ч. 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Як свідчить копія постанови державного виконавця від 28.01.2010, прийнята у виконавчому провадженні № 16941704, ОСОБА_1 у даному виконавчому провадженні є боржником.
Таким чином порядок реалізації прав позивача на оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця, у разі якщо він є учасником виконавчого провадження, передбачений розділом VII ЦПК України.
Натомість ОСОБА_2 , будучи боржником у виконавчому провадженні № 16941704, з метою скасування арешту належного йому майна звернувся до суду не із скаргою, як передбачають положення ст. ст. 447, 448 ЦПК України, а із позовною заявою. При цьому такий позов подано не до суду, який видав виконавчий документ, а до суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться один із об'єктів нерухомого майна, який належить позивачу на праві власності.
При цьому, згідно з витягом із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, ОСОБА_1 на праві власності належать також інші об'єкти нерухомого майна, в тому числі квартира в АДРЕСА_1 .
Однак в матеріалах справи відсутні докази того, що саме нерухоме майно, яке знаходиться в межах територіальної юрисдикції Лебединського районного суду Сумської області має найвищу цінність, а тому справа повинна бути розглянута саме цим судом.
Враховуючи викладене вище, позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви та надати суду:
- обґрунтування звернення до суду саме із позовною заявою щодо зняття арешту на належне ОСОБА_1 нерухоме майно, а не скаргою в порядку ст. 447 ЦПК України;
- обґрунтування звернення до суду за місцезнаходженням нерухомого майна, а не до суду, який видав виконавчий документ;
- докази на підтвердження того, що нерухоме майно, яке знаходиться у с. Василівка, Лебединського району Сумської області має найвищу цінність по відношенню до іншого нерухомого майна, належного позивачу.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст. 185 ЦПК України
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Корольовського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрально-Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Хмельницький) про зняття арешту з майна - залишити без руху.
2. Запропонувати позивачу усунути недоліки поданої заяви у десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
3. Роз'яснити позивачу, що у разі неусуненя недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява буде вважатися неподаною і підлягає поверненню позивачу.
4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя В.М.Косолап