73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90
"23" квітня 2010 р. Справа № 2-а-13013/09/2170
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Бездрабка О.І.,
при секретарі - Кусик Г.С.,
за участю:
представників позивача - Осипової Л.І., Кодовбецької С.А.,
представника відповідача-1 - ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Херсонського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до приватного підприємця ОСОБА_4, Публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк" про стягнення адміністративно - господарських санкцій та пені,
встановив:
Херсонське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі - позивач) звернулося до суду із адміністративним позовом до приватного підприємця ОСОБА_4 (далі - відповідач-1), Публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк" (далі - відповідач-2), в якому просить стягнути з відповідача-1 суму адміністративно-господарських санкцій та пені у розмірі 4233,76 грн.
Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просили їх задовольнити, посилаючись на те, що ПП ОСОБА_4 у 2008 році не забезпечено норматив працевлаштування інвалідів, оскільки при нормативі 1 інвалід не було працевлаштовано жодного, що є порушенням ст.19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні". За 1 робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, відповідач-1 повинен був до 16.04.2009 р. самостійно сплатити адміністративно-господарські санкції у розмірі 4045 грн. Оскільки ПП ОСОБА_4 своєчасно не сплачено адміністративно-господарські санкції, йому нараховано пеню у розмірі 188,76 грн. Просять стягнути з ПП ОСОБА_4 4233,76 грн.
Представник відповідача-1 позовні вимоги не визнав, пояснивши, що ПП ОСОБА_4 виконано свої зобов"язання зі сплати адміністративно-господарських санкцій. Так, 11.02.2009 р. відповідач-1 виписав та подав до КБ "Західінкомбанк" платіжне доручення № 17 від 11.02.2009 р. про переказ грошових коштів у розмірі 4045 грн. з призначенням платежу "платежі до Фонду соціального захисту інвалідів за 2008 рік" з рахунку відповідача-1 на рахунок позивача. Платіжне доручення прийняте до виконання банком 11.02.2009 р. З посиланням на ч.1 ст.21, ч.1, 4 ст.22 Закону України "Про платіжні системи" зазначає, що ініціювання переказу проводиться шляхом подання ініціатором до банку, в якому відкрито його рахунок, розрахункового документу, яким є платіжне доручення. При використанні розрахункового документа ініціювання переказу вважається завершеним з моменту прийняття банком платника розрахункового документа на виконання. Таким чином, відповідальність за несвоєчасний переказ грошових коштів має нести банк.
Представник відповідача-2 заперечував проти залучення його до розгляду справи в якості відповідача, оскільки правовідносини у сфері стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених Законом України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", не можуть бути застосовані до банку, так як він не є платником адміністративно-господарських санкцій. Правовідносини між відповідачем-1 та банком регулюються Законом України "Про банки та банківську діяльність", Постановами НБУ та ГК України, а тому спір між ними підмідомчій ГПК України.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про необгрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" № 875-ХІІ від 21.03.1991 р. № 875-ХІІ з метою реалізації творчих і виробничих здібностей інвалідів та з урахуванням індивідуальних програм реабілітації їм забезпечується право працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом. Підприємства, установи і організації за рахунок коштів Фонду соціального захисту інвалідів або за рішенням місцевої ради за рахунок власних коштів, у разі необхідності, створюють спеціальні робочі місця для працевлаштування інвалідів, здійснюючи для цього адаптацію основного і додаткового обладнання, технічного оснащення і пристосування тощо з урахуванням обмежених можливостей інваліда.
Згідно з вимогами ст.19 цього Закону для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.
Положеннями ст.20 даного Закону визначено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.
Судом встановлено, що середньооблікова чисельність штатних працівників ПП ОСОБА_4 у 2008 році становила 10 осіб. Чисельність інвалідів, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідачем-1 до чотиривідсоткового нормативу, у 2008 році становила 1 особу, у той час коли у звітному періоді відповідачем-1 не було працевлаштовано жодного інваліда. Представник відповідача-1 не заперечує факту невиконання нормативу працевлаштування інваліда та погоджується із тим, що повинен сплатити адміністративно-господарські санкції у розмірі 4045 грн, що ним було самостійно і визначено у звіті форми № 10-ПІ про зайнятість та працевлаштування інвалідів.
Розрахунково-касове обслуговування ПП ОСОБА_4 здійснює КБ "Західінкомбанк" ТзОВ відповідно до договору № 3736 від 17.05.2007 р., який укладено між відповідачем-1 та банком. Згідно п.2.1.2 цього договору банк зобов"язується здійснювати розрахунково-касове обслуговування Клієнта і проводити за його розпорядженням розрахункові і касові операції, передбачені режимом відкритого йому рахунка.
11.02.2009 р. ПП ОСОБА_4 виписав та подав до КБ "Західінкомбанк" ТзОВ платіжне доручення № 17 від 11.02.2009 р. про переказ грошових коштів у сумі 4045 грн. з призначенням платежу "платежі до Фонду соціального захисту інвалідів за 2008 рік" з рахунку ПП ОСОБА_4 на рахунок позивача. Платіжне доручення прийнято банком до виконання 11.02.2009 р., про що свідчить відмітка банку на платіжному дорученні.
Відповідно до ст.20 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" від 05.04.2001 р. № 2346-III ініціатором переказу може бути платник, а також отримувач у разі ініціювання переказу за допомогою платіжної вимоги при договірному списанні та в інших випадках, передбачених законодавством, і стягувач, що отримує відповідне право виключно на підставі визначених законом виконавчих документів у випадках, передбачених законом.
Положеннями ч.1 ст.21 цього Закону визначено, що ініціювання переказу проводиться шляхом подання ініціатором до банку, в якому відкрито його рахунок, розрахункового документа.
Ініціювання переказу здійснюється за платіжним дорученням. Розрахункові документи, за винятком платіжної вимоги-доручення, мають подаватися ініціатором до банку, що його обслуговує. При використанні розрахункового документа ініціювання переказу вважається завершеним з моменту прийняття банком платника розрахункового документа на виконання (ст.22).
Згідно п.3.6 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління НБУ від 21.01.2004 р. № 22, платіжне доручення від платника банк приймає до виконання за умови, що його сума не перевищує суму, яка є на рахунку платника.
З системного аналізу вказаних правових норм слідує, що ПП ОСОБА_4 ініціював переказ грошових коштів у сумі 4045 грн. на рахунок позивача. Вказана сума була на його рахунку, оскільки банк прийняв до виконання платіжне доручення № 17 від 11.02.2009 р.
Таким чином, відповідач-1 виконав свої зобов"язання щодо сплати адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу працевлаштування інвалідів у 2008 році у встановлені законодавством строки - до 16.04.2009 р., ініціювавши переказ грошових коштів 11.02.2009 р. у сумі 4045 грн., а тому не повинен нести відповідальність за невиконання банком своїх зобов"язань щодо перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача, у зв"язку з чим суд не вбачає підстав для задоволення позову Херсонського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів.
Суд погоджується з доводами представника відповідача-2 про те, що ПАТ "Західінкомбанк" не може бути відповідачем у вказаній справі, оскільки він не є платником адміністративно-господарських санкцій та не є стороною у правовідносинах, які склалися між Херсонським обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів та ПП ОСОБА_4 щодо дотримання вимог Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні". Правовідносини, що склалися між ПП ОСОБА_4 та банком, грунтуються на договорі банківського рахунку, що відповідно до ст.12 ГПК України відноситься до компетенції господарських судів.
Керуючись ст.ст.8, 9, 12, 19, 71, 157-163, 167 КАС України, суд -
постановив:
Відмовити в задоволенні позову Херсонського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до приватного підприємця ОСОБА_4 про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені.
В частині позовних вимог до Публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк" провадження закрити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України - з дня складення в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копій відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 05 травня 2010 р.
Суддя Бездрабко О.І.
кат. 6.11