73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90
"29" квітня 2010 р. Справа № 2-а-678/09/2170
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Кравченка К.В.,
при секретарі: Михайленко О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
Управління Пенсійного Фонду України в м.Каховці та Каховському районі Херсонської області
до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань у м.Каховці та Каховському районі Херсонської області
про зобов'язання вчинити дії,
встановив:
В січні 2009 року управління Пенсійного фонду України в м.Каховці та Каховському районі Херсонської області (надалі - УПФУ) звернулося в суд з позовом до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в у м.Каховці та Каховському районі Херсонської області (надалі - відповідач), в якому просило зобов'язати відповідача вчинити дії по підписанню актів щомісячної звірки витрат по виплаті та доставці пенсій по інвалідності з таблицями розбіжностей та відшкодувати суму витрат згідно таблиць розбіжностей відносно громадянина ОСОБА_1..
В ході судового розгляду УПФУ неодноразово подавало заяви про уточнення позовних вимог і згідно остаточної редакції позовних вимог УПФУ просить зобов'язати відповідача вчинити дії щодо прийняття до заліку витрат, які виплачені УПФУ громадянину ОСОБА_1 та зазначені в актах щомісячної звірки витрат по виплаті та доставці пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві за період з січня 2008р. по грудень 2009р..
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскільки страховий випадок стався на території держав-учасниць Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць СНД в галузі пенсійного забезпечення, пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання призначаються за законодавством України і виплачуються з коштів Пенсійного фонду України, отже для відшкодування витрат Пенсійного фонду відповідач зобов'язаний прийняти до заліку списки осіб, яким виплачено пенсії за рахунок коштів бюджету Пенсійного фонду по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідач просить у задоволені позовних вимог відмовити, посилаючись на відсутність у відповідача обов'язку відшкодовувати витрати, пов'язані з виплатою УПФУ пенсії по інвалідності громадянину ОСОБА_1, який отримав каліцтво внаслідок нещасного випадку на виробництві, що стався не на території України.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Статтею 1 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування встановлено, що загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.
Відповідно до статті 4 Основ, в Україні залежно від страхового випадку є такі види загальнообов'язкового державного соціального страхування: пенсійне страхування; страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням; медичне страхування; страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності; страхування на випадок безробіття.
Відносини, що виникають за зазначеними у частині першій цієї статті видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, регулюються окремими законами, прийнятими відповідно до цих Основ.
За пенсійним страхуванням згідно зі статтею 25 Основ надаються такі види соціальних послуг та матеріального забезпечення: пенсії за віком, по інвалідності внаслідок загального захворювання (в тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсії у зв'язку з втратою годувальника, крім передбачених пунктом 4 цієї статті; медичні профілактично-реабілітаційні заходи; допомога на поховання пенсіонерів.
Відповідно до пункту 4 цієї статті за страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання надаються такі види соціальних послуг та матеріального забезпечення: профілактичні заходи по запобіганню нещасним випадкам на виробництві та професійним захворюванням; відновлення здоров'я та працездатності потерпілого; допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; відшкодування збитків, заподіяних працівникові каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним своїх трудових обов'язків; пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; пенсія у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; допомога на поховання осіб, які померли внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
У частині 4 статті 26 Основ встановлено, що якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між страховиками виник спір щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернулася застрахована особа. При цьому неналежний страховик має право звернутися до належного страховика щодо відшкодування понесених ним витрат.
Враховуючи те, що пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання є наслідком страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, належним страховиком, тим, хто має надавати застрахованій особі матеріальну допомогу чи соціальні послуги, відповідно до статті 25 Основ, є Фонд соціального страхування від нещасних випадків.
Відповідно до ст. 81 Закону України "Про пенсійне забезпечення" призначення пенсій і оформлення документів для їх виплати здійснюється органами Пенсійного фонду України.
Положення ч. 2 п. 5 ст. 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" встановлюють що, якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.
Таким чином, витрати, понесені Пенсійним фондом України у зв'язку з виплатою пенсій, передбачених ст. 26 Закону України "Про пенсійне забезпечення", підлягають відшкодуванню Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві.
Підпунктом "а" статті 27 Закону України "Про пенсійне забезпечення" встановлено, що громадянам України - переселенцям з інших держав, які не працювали в Україні, пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання призначаються незалежно від стажу роботи.
Відповідно до пункту 3 розділу XI (Прикінцеві положення) Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" відшкодування шкоди, медична, професійна та соціальна реабілітація провадяться Фондом соціального страхування від нещасних випадків також зазначеним у статті 8 цього Закону особам, які потерпіли до набрання ним чинності та мали право на зазначені страхові виплати і соціальні послуги.
Абзацом третім пункту 3 розділу XI встановлено, що уся заборгованість потерпілим на виробництві та членам їх сімей, яким до набрання чинності цим Законом підприємства, установи та організації не відшкодували матеріальної і моральної (немайнової) шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я, виплачується цими підприємствами, установами і організаціями, а в разі їх ліквідації без правонаступника - Фондом соціального страхування від нещасних випадків.
Отже, за змістом наведеної норми обов'язок Фонду соціального страхування від нещасних випадків відшкодувати потерпілим на виробництві та членам їх сімей матеріальну і моральну (немайнову) шкоду, заподіяну ушкодженням здоров'я, не залежить від того, чи сплачували Фонду страхові платежі підприємства, що ліквідувалися та на яких було ушкоджено здоров'я потерпілого.
Міністерством юстиції України 16.05.2003 року зареєстрована постанова правління Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 року N 5-4/4, якою затверджено Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Згідно п. 2 вказаного Порядку останній визначає механізм відшкодування на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків Пенсійному фонду витрат, пов'язаних з виплатою відповідних пенсій.
Пунктом 5 Порядку передбачено, що органи Пенсійного фонду щомісяця проводять з відділеннями виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків звірку витрат по особових справах потерпілих, складають акт щомісячної звірки, в якому визначають загальну суму витрат, що підлягає відшкодуванню, та до 15 числа місяця, наступного за звітним, подають його відповідно головним управлінням Пенсійного фонду і управлінням виконавчої дирекції Фонду на місцях.
Пунктом 6 Порядку передбачено, що головні управління Пенсійного фонду та управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на підставі поданих актів узагальнюють і узгоджують Довідку про відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою відповідних пенсій, та до 20 числа місяця, наступного за звітним, подають її відповідно до Пенсійного фонду та Фонду соціального страхування від нещасних випадків.
Пунктом 7 Порядку встановлено, що Фонд соціального страхування від нещасних випадків на підставі вищевказаної Довідки на централізованому рівні до 25 числа місяця, наступного за звітним, перераховує відповідні кошти Пенсійному фонду.
Спір між сторонами виник на стадії проведення звірки витрат по особовій справі пенсіонера ОСОБА_1 та підписання актів щомісячної звірки з підстав неприйняття відповідачем до заліку витрат на виплату вказаній особі пенсії по інвалідності за період з січня 2008 по грудень 2009 року.
Як встановлено судом, пенсія громадянину ОСОБА_1 призначена УПФУ на підставі п. «а» ст..26 Закону України "Про пенсійне забезпечення", внаслідок нещасного випадку на виробництві, який стався 31.05.2005р. на території Російської Федерації під час роботи потерпілого машиністом-бульдозеристом в ТОВ НПФ «Еконедра» у м.Нерюнгрі (Якутія).
Правомірність призначення УПФУ пенсії гр..ОСОБА_1 відповідачем не осопорюєься.
Відповідно до статті 1 Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у сфері пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року, пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць даної Угоди та членів їх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають.
Статтею 3 цієї Угоди встановлено, що всі витрати, пов'язані зі здійсненням пенсійного забезпечення за даною Угодою, несе держава, яка надає забезпечення.
Згідно ст. 5 Угоди, її дія поширюється на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені або будуть встановлені законодавством держав - учасниць Угоди.
Отже, пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання, якщо страховий випадок стався на території держав-учасниць Угоди, призначаються за законодавством України і виплачуються з коштів Пенсійного фонду України.
Таким чином, Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України зобов'язаний відшкодовувати органам Пенсійного фонду України витрати на виплату пенсій, якщо нещасний випадок стався на території держав-учасниць Угоди.
Станом на 01.01.2010 року сума витрат Пенсійного фонду України, понесених при виплаті громадянину ОСОБА_1 пенсії по інвалідності за період з січня 2008 по грудень 2009 року, яка підлягає відшкодуванню Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, складає 1459,95 грн.. Розмір даної суми відповідачем не оспорюється.
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги УПФУ є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Керуючись ст. 8, 9, 12, 19, 158, 159, 160-163, 167 Кодексу Адміністративного судочинства України, суд
постановив:
Позов управління Пенсійного Фонду України в м.Каховці та Каховському районі Херсонської області до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань у м.Каховці та Каховському районі Херсонської області задовольнити.
Зобов'язати відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Каховці та Каховському районі Херсонської області прийняти до заліку витрати Пенсійного фонду України в сумі 1459,95 грн., виплачених управлінням Пенсійного фонду України в м.Каховці та Каховському районі Херсонської області громадянину ОСОБА_1 за період з січня 2008 по грудень 2009 року.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185 - 187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Текст постанови складений в повному обсязі та підписаний 04.05.2010р.
Суддя Кравченко К.В.
кат. 6.19