Харківський окружний адміністративний суд
61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
Харків
"22" березня 2010 р. № 2а- 1014/10/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі
Головуючого судді Спірідонова М.О.
за участю секретаря судового засідання Андренко Ю.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом
Публічного акціонерного товариства "Земельний банк"
до Управління Національного банку України в Харківській області
про скасування рішення ,
Позивач, ПАТ "Земельний банк" звернувся до суду з позовом до Управління Національного банку України в Харківській області в якому просив суд скасувати рішення Управління Національного банку України в Харківській області № 20 від 30.06.2009 року "Про результати тематичного інспектування ХАК "Зембанк", проведеного станом на 01.01.2009 року та застосування заходів впливу до банку" в частині застосування до Харківського акціонерного комерційного Земельного банку заходу впливу у вигляді накладення штрафу на банк у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 1700,00 грн.
В обґрунтування позову позивач вказав, що рішення Управління Національного банку України в Харківській області № 20 від 30.06.2009 року "Про результати тематичного інспектування ХАК "Зембанк", проведеного станом на 01.01.2009 року та застосування заходів впливу до банку" в частині застосування до Харківського акціонерного комерційного Земельного банку заходу впливу у вигляді накладення штрафу на банк у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 1700,00 грн. винесено з порушенням норм чинного законодавства України, атому підлягає скасуванню.
Представник позивача в судове засідання з'явився та підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд їх задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання з'явився та проти задоволення позову заперечував у повному обсязі вказавши, що рішення в частині яка оскаржується є законним та обґрунтованим та просив суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.
Судом встановлено, що 30 червня 2009 року Головою Комісії з питань нагляду та регулювання діяльності банків при Управлінні Національного банку України в Харківській області було прийнято рішення №20
Про результати тематичного інспектування ХАК «Зембанк», проведеного станом на 01.01.2009 та застосування заходів впливу до банку»(надалі - Рішення №20). Відповідно до пункту З резолютивної частини Рішення №20 комісія вирішила за неналежне виконання Харківським акціонерним комерційним Земельним банком вимог ст. 5 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинних шляхом» застосувати до Харківського акціонерного Земельного банку захід впливу у вигляді накладення штрафу на банк у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян тобто у сумі 17 000,00 грн.
Також судом встановлено, що підставою винесення оскарженого рішення є твердження відповідача, що чотирма юридичними особами (далі - Позикодавці) згідно з угодами про надання позик безготівково було перераховано кошти на рахунок фізичної особи ОСОБА_1, яка фактично є власником Позивача (загальна участь (пряма та опосередкована) у статутному капіталі банку склала майже 100%), є Головою Наглядової Ради Позивача та прямо або опосередковано є засновником та володіє незначними частками в юридичних особах - Позикодавцях.
Відповідно до умов договорів позики передавання Позикодавцями у власність позичальника грошових коштів не передбачає отримання прибутку. За перевірюваний період (01.06.2008 - 01.01.2009) Позикодавцями було перераховано на поточний рахунок фізичної особи ОСОБА_1 грошових коштів на суму 213 805 000,00 грн.
У день отримання позики фізичною особою ОСОБА_1 частину коштів було отримано готівкою через касу банку (Позивача) з призначенням платежу -виплата грошових коштів з поточного рахунку, іншу частину перераховано на власний рахунок фізичної особи ОСОБА_1, відкритий у іншому банку, з призначенням платежу - перерахування коштів з одного поточного рахунку на інший, без ПДВ.
Зняття коштів через касу банку (Позивача), здійснювалося щоденно, при цьому суми, що знімались, перевищували 100 000,00 грн. За період з 01.06.2008 по 01.01.2009 з поточного рахунку фізичної особи ОСОБА_1 готівкою через касу банку (Позивача) було отримано 80 850 000,00 грн.; 83 010 000,00 грн. було перераховано на власний поточний рахунок, відкритий у іншому банку.
Періодичність та суми фактично отриманих безвідсоткових позик від окремих контрагентів на поточний рахунок з наступним зняттям в той же день сум, які перевищують 80 000,00 грн. готівкою через касу банку (Позивача) та перерахування на поточний рахунок, відкритий у філії банку (Позивача), на думку відповідача свідчать про відсутність очевидного економічного сенсу та очевидної законної мети зазначених операцій, а саме юридичні особи - Позикодавці втрачають обігові кошти у значних розмірах на економічно невигідних умовах. Крім того відплив таких значних сум з рахунків та з каси банку (Позивача) є причиною втрати Позивачем ліквідності, про що свідчить наявність невиконаних з вини Позивача платіжних доручень клієнтів та численні скарги вкладників Позивача.
Також відповідачем зазначалось, що у ході перевірки було встановлено, що Позивачем не проводилась робота щодо виявлення суті та мети проведення фізичною особою ОСОБА_1 зазначених операцій, як це передбачено пунктом 2.11 Положення про здійснення банками фінансового моніторингу, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 14.05.2003 № 189, інформація до Уповноваженого органу про такі операції не надавалась.
Здійснення зазначених операцій, по своїй суті носить заплутаний характер фінансової операції, яка не має очевидного економічного сенсу, що в свою чергу на підставі п.1 ст.12 Закону про запобігання підлягають внутрішньому фінансовому моніторингу.
Фізичною особою ОСОБА_1 регулярно укладалися строкові угоди (договори позики), які не передбачали поставки базового активу, за фінансовими операціями з Позикодавцями. Згідно з п 1.1. договорів позики позикодавці передавали у власність Фізичній особі ОСОБА_1 грошові кошти, що свідчить про отримання останнім прибутку.
Також відповідачем зазначалось, що статтею 12 Закону про запобігання не обмежено (не є вичерпним) перелік ознак операцій, визначених у пункті 1, які підлягають внутрішньому фінансовому моніторингу за визначенням «заплутаний або незвичний характер фінансової операції, яка не має очевидного економічного сенсу або очевидної законної мети», враховуючи, що ці ознаки визначені, як «зокрема». Слід також відзначити додаткові ознаки заплутаності та незвичності характеру операцій, які проводилися в банку, у тому числі фізичною особою ОСОБА_1
По-перше, Позикодавці в періоди, коли надавали позики фізичній особі ОСОБА_1, самі мали кредитну заборгованість перед Позивачем, які згідно з клопотаннями Позикодавців щодо неможливості повернення їх в визначені строки пролонговувались та замість того, щоб погашати кредити Позивачу ці Позикодавці надавали безвідсоткові позики Фізичній особі ОСОБА_1, що також є свідченням відсутності очевидного економічного сенсу та очевидної законної мети зазначених операцій.
По-друге, за інформацією банку, Фізична особа ОСОБА_1 повертала позики Позикодавцям, проте рух коштів за поточним рахунком Фізичної особи ОСОБА_1 за період з червня по грудень 2008 року (період перевірки) свідчить про відсутність надходжень на рахунок клієнта - фізичної особи коштів через касу банку (крім 100 000,00 грн.), що свідчить про неповернення високоліквідних коштів до Відповідача та відсутність повернення позик у цей період з надходженням коштів на поточний рахунок Фізичної особи ОСОБА_1 через коррахунок банку (крім 13 500 000,00 грн. - 26.06.2008).
Як вказав відповідач вищезазначене може свідчити про те, що позики у цей період поверталися або одразу Позикодавцям, або не поверталися взагалі. У будь якому випадку повернення високо ліквідних активів до банку не відбувалося.
Загалом, Фізичною особою ОСОБА_1 зі свого поточного рахунку у цей період було повернуто Позикодавцям за укладеними договорами позики 35 915 000,00 грн., при цьому кошти на поточний рахунок Фізичної особи ОСОБА_1 надходили з рахунків, відкритих у Позивача без надходжень на коррахунок, при тому, що зменшення високоліквідних активів банку за період червень-грудень 2008 року при проведенні розрахунково-касового обслуговування поточного рахунку цієї фізичною особою відбулося на 163 860 000,00 грн., що у подальшому в значній мірі вплинуло на неспроможність банку своєчасно виконувати умови договорів з фізичними та юридичними особами та призвело до наявності документів клієнтів банку, що не виконані в строк з вини банку у тому числі і до цього часу.
По-третє, при отриманні позик кошти отримувалися в касі Позивача фактично зменшувалися високоліквідні активи банку при відсутності заборгованості за балансом банку), а не в касі юридичних осіб - Позикодавців, на балансі яких повинна обліковується заборгованість цього клієнта згідно з укладеними угодами.
Також відповідач зазначав, що на його думку законодавець не обмежує проведення внутрішнього фінансового моніторингу лише щодо операцій, зазначених в пунктах 1-3 ст. 12 Закону про запобігання. Останній абзац тієї ж ст.12 Закону про запобігання визначає можливість здійснення внутрішнього фінансового моніторингу щодо інших фінансових операцій, коли у суб'єкта первинного фінансового моніторингу виникають підстави вважати, що фінансова операція проводиться з метою легалізації (відмивання) доходів.
Суд зазначає, що предметом спору є застосування положень ОСОБА_1 1 п. е ст.. 12 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинних шляхом».
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.
У відповідності до вимог ст.. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як встановлено судом у відповідності до рішення №20 під час тематичного інспектування ХАК «Зембанк», проведеного станом на 01.01.09р., були виявлені порушення банком ст. 5 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинних шляхом»в частині незабезпечення виявлення і реєстрації операцій, які відповідно до цього Закону підлягають фінансовому моніторингу за кодом 100 «незвичний характер фінансової операції, яка не має очевидного економічного сенсу». У Рішенні №20 зазначено, що такими операціями є зарахування грошових коштів на поточний рахунок фізичної особи згідно з угодами про надання позик №11/07-1 від 11.07.08р., №12 від 03.04.08р., №29/05-1/3 від 29.05.07р. з подальшим зняттям таких коштів з рахунку.
Згідно зі статтею 5 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом»суб'єкт первинного фінансового моніторингу на підставі та на виконання цього Закону зобов'язаний забезпечувати виявлення і реєстрацію фінансових операцій, що відповідно до цього Закону підлягають фінансовому моніторингу.
Внутрішній фінансовий моніторинг визначається у статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом»як діяльність суб'єктів первинного фінансового моніторингу по виявленню, відповідно до цього Закону, фінансових операцій, що підлягають обов'язковому фінансовому моніторингу, та інших фінансових операцій, що можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів.
При цьому, відповідно до статті 2 вище зазначеного Закону, до легалізації (відмивання) доходів цим Законом відносяться дії, спрямовані на приховування чи маскування незаконного походження коштів або іншого майна чи володіння ними, прав на такі кошти або майно, джерела їх походження, місцезнаходження, переміщення, а так само набуття, володіння або використання коштів або іншого майна, за умови усвідомлення особою, що вони були доходами.
Виходячи з аналізу вище зазначених положень Закону суд приходить до висновку, що оцінка тієї чи іншої операції як такої, що має ознаки операції, яка підлягає внутрішньому фінансовому моніторингу, у будь-якому випадку має здійснюватися з урахуванням того, чи може така операція бути пов'язана з легалізацією (відмиванням) доходів, а отже дії, спрямовані на приховування чи маскування незаконного походження коштів.
Відповідно до ст.. 11 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом» однією із операцій, що підлягають обов'язковому фінансовому моніторингу, є зарахування на рахунок коштів у готівковій формі з їх подальшим переказом того самого або наступного операційного дня іншій особі.
При цьому законодавець не включає ні у ст. 11, ні у ст. 12 вказаного Закону операцію зі зняття грошових коштів у готівковій формі у день їх надходження на рахунок, як таку, що підлягає фінансовому моніторингу.
Відповідно до ст.12 вище зазначеного Закону фінансова операція підлягає внутрішньому фінансовому моніторингу, якщо вона має одну або більше ознак, визначених цією статтею:
1) заплутаний або незвичний характер фінансової операції, яка не має очевидного економічного сенсу або очевидної законної мети, зокрема:
е) регулярне укладення особою строкових угод або використання інших похідних фінансових інструментів, особливо таких, що не передбачають поставки базового активу, за фінансовими операціями з одним або кількома контрагентами, результатом чого є постійний прибуток або постійні збитки особи;
Суд аналізуючи вище зазначені положення ст.. 12 приходить до висновку, що законодавець в даному випадку передбачив вичерпний перелік вимог до фінансових операцій які підлягають обов'язковому внутрішньому фінансовому моніторингу, а саме:
1. Фінансові операції мають заплутаний характер.
2. Фінансові операції мають незвичний характер;
3. Фінансова операція не має очевидного економічного сенсу;
4. Фінансова операція не має очевидної законної мети, а саме:
- регулярне укладання особою строкових угод;
- використання інших похідних фінансових інструментів, особливо, що не передбачають поставки базового активу;
- фінансова операція з одним або кількома контрагентами, результатом чого є постійний прибуток або постійні збитки особи.
Що стосується вище зазначених тверджень відповідача, щодо незвичності операцій чотирма юридичними особами (Позикодавці) з фізичною особою ОСОБА_1 згідно з угодами про надання позик, то вказані посилання відповідача суд вважає необґрунтованими оскільки, як було встановлено судом та не заперечувалось сторонами по справі, договори позики, які зазначені у Довідці від 16.04.2009 p., укладені на підставі ст. 1046 Цивільного кодексу України, згідно якої за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. За змістом розділи «предмет договору», «права та обов'язки позичальника», «права позикодавця», «порядок передачі та повернення позики», «відповідальність сторін»та інші розділи договорів, вказаних у Довідці від 16.04.2009 р. відповідають та не протирічять як положенням ст. 1046 ЦК України, так і іншим статтям розділу «Позика»ЦК України.
У відповідності з п. 7.8. Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземній валютах, затвердженої пост. НБУ від 12.11.2003 р. № 492 за поточними рахунками в національній валюті фізичних осіб - резидентів здійснюються всі види розрахункове - касових операцій відповідно до договору та вимог законодавства, у тому числі, і зняття коштів з рахунку готівкою. При цьому не існують законодавчо встановлені обмеження щодо операції по зняттю коштів з рахунку фізичної особи - резидента готівкою як за сумою, так і за періодичністю зняття. Отже, з точки зору законодавства, в операції по зняттю коштів готівкою з рахунку фізичної особи - резидента, також немає нічого незвичного або заплутаного.
Крім цього суд зазначає, що протягом 2006, 2007 та 2008 р. р. ОСОБА_1 також укладав договори позики, зокрема, з ВАТ «ХРФПП»№ 03/07-1 від 03.07.2006 p., з ВАТ «Модель Всесвіту»№ 1/06 від 25.01.2006 p., з AT «НТІ ТТР»№ 103 від 10.07.2006 p., з ВАТ «ХРФПП»№ 108 від 03.10.2006 p., з AT «Апріорі»№ 703 від 11.01.07 p., за якими він також отримував безготівкові кошти, які у подальшому також як частково знімались готівкою, так і частково перераховувались іншим контрагентам. Наприклад, у 2006 р. ОСОБА_1 зі свого рахунку зняв 92 870 тис. грн., у 2007 р. - 154 250 тис. грн., а з 01.01.2008 р. по 30.05.2008 р - 79 800 тис. грн. Тобто, така операція, як отримання ним позики та її подальше часткове зняття готівкою має для ОСОБА_1 звичайний характер функціонування його поточного рахунку на протязі тривалого часу його обслуговування у банку, у зв'язку з чим у відповідального працівника банку з фінансового моніторингу не виникало сумнівів у проведенні ОСОБА_1 незвичних для нього операцій.
Крім цього суд звертає увагу, проти цього також не заперечував відповідач, що підприємства, які перераховували кошти ОСОБА_1 - ВАТ «Екомобіль», ВАТ «Арабатська нафтогазова корпорація», AT «НТІ ТТР», ТОВ «Аквізит - інвест», ВАТ «Модель Всесвіту»- обслуговуються у банку вже тривалий час. Наприклад, поточний рахунок AT «НТІ ТТР»відкрито у 1998 p., ВАТ «Екомобіль»- у 2005 p., ВАТ «Арабатська нафтогазова корпорація» - у 2003 p., ТОВ «Аквізит - інвест»- у 2003 p., ВАТ «Модель Всесвіту»- у 2001 р. Ці підприємства мають добру репутацію, негативної інформації щодо їх діяльності Банк не отримував, мають задовільний та добрий фінансовий стан, зобов'язання перед банком виконували вчасно та у повному обсязі, в тому числі, і за кредитними договорами.
Також суд звертає увагу, що посилання відповідача щодо незвичності операцій чотирма юридичними особами (Позикодавці) з фізичною особою ОСОБА_1 згідно з угодами про надання позик також неможливо вважати порушенням ст.. 5 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом»оскільки самим відповідачем в звіті про інспектування позивача від 12.05.2009 року з питань фінансового моніторингу за період з 01.07.2008 року по 01.01.2009 року вище зазначені порушення позивача в розділі «Якість активів. Кредиторський ризик. Ризик ліквідності. Управління активами та пасивами.»отже в розділах які відповідають за оцінку господарської діяльності позивача, та нічого не зазначено в розділі «Запобігання легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом»
Крім цього суд звертає увагу, що в рішення №20 від 30.06.09р. «Про результати тематичного інспектування ХАК «Зембанк»конкретно не зазначено які дії позивача призвели до порушення ним вимог ст.. 5 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом»
Виходячи з вище викладеного суд приходить до висновку, що в даному випадку отримання позики у юридичної особи не є діями, спрямованими на приховування чи маскування незаконного походження коштів. Походження коштів фізичної особи у даному випадку є очевидним та не викликає сумнівів в їх законності.
Отже, операція із зарахування коштів в безготівковій формі за договором позики на поточний рахунок із подальшим зняттям таких коштів з рахунку цією фізичною особою не має ознак операції, визначеної статтею 12 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом», що підлягає внутрішньому фінансовому моніторингу, а саме: «заплутаний або незвичний характер фінансової операції, яка не має очевидного економічного сенсу». Наведеним вище повною мірою доведено, що операція із надання позики є стандартною операцією, що здійснюється за договором, прямо передбаченим Цивільним кодексом України, економічний зміст такої операції є очевидним.
Враховуючи наведене, штраф до ПАТ «Земельний банк»застосовано незаконно, а тому рішення №20 від 30.06.09р. «Про результати тематичного інспектування ХАК «Зембанк», проведеного станом на 01.01.2009 та застосування заходів впливу до банку», прийняте доповідачем, в частині застосування заходу впливу у вигляді штрафу за неналежне виконання вимог статті 5 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, додержаних злочинним шляхом»підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст. 4, 7, 86, ч.1 ст.158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України Харківський окружний адміністративний суд, -
Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Земельний банк" до Управління Національного банку України в Харківській області про скасування рішення -задовольнити у повному обсязі.
Скасувати рішення Управління Національного банку України в Харківській області № 20 від 30.06.2009 року "Про результати тематичного інспектування ХАК "Зембанк", проведеного станом на 01.01.2009 року та застосування заходів впливу до банку" в частині застосування до Харківського акціонерного комерційного Земельного банку заходу впливу у вигляді накладення штрафу на банк у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 1700,00 грн. < Текст > < сума стягнення (цифрами) > < Текст > .
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу -з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або у строк встановлений ч.5 ст.186 КАС України.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку
Повний текст постанови виготовлено 26.03.2010 року.
Суддя Спірідонов М.О.