Харківський окружний адміністративний суд
61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
Харків
31 березня 2010 р. № 2-а- 627/10/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Панченко О.В.
при секретарі судового засідання Венглюк Т.В.
представника позивача -Гісін Д.Л.
відповідача -не прибув.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
Приватного підприємства "Спасатель плюс"
до Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі міста Харкова
про визнання результатів перевірки не законними та скасування податкового повідомлення - рішення, -
Приватне підприємство "Спасатель плюс" (надалі позивач), звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова (надалі відповідач), в якому уточнивши позовні вимоги, просить суд:
- визнати результати перевірки, зазначені в Акті перевірки від 10.12.2009 року № 5654/233/33480855, проведеної співробітниками ДПІ Червонозаводському районі м. Харкова такими, що не відповідають діючому законодавству,
- скасувати податкове повідомлення - рішення від 29 грудня 2009 року № 0002252330/0 як безпідставне.
В обґрунтування позову ПП "Спасатель плюс" зазначив, що 17.11.2009 року співробітниками ДПІ в Червонозаводському районі м. Харкова Гулевською С.Ф., Курною Н.В., Схиртладзе О.В, Лагодюк М.Ю., була проведена планова виїзна перевірка господарської діяльності ПП "Спасатель плюс", за результатами якої перевіряючими був складений Акт перевірки. Відповідно до висновків перевірки підприємством були допущені порушення Закону України «Про оподаткування прибутку у підприємств» ст.5, п.п ст.5.1, п.п 5.2.1, п.п 5.2., п.п 5.3, 5.3.9, а саме: занижено податок на прибуток у сумі - 366885 грн. шляхом віднесення цієї суми до складу валових витрат у періоді, за який здійснювалась перевірка. На підставі Акту перевірки та посилаючись на його висновки ДПІ в Червонозаводському р-ні м. Харкові прийняло податкове повідомлення - рішення від 29 грудня 2009 року, яким нарахована сума податкового забов'язання 499569, 0 грн., у тому числі за основним платежем - 333046, 0 грн., штрафні (фінансові) санкції - 166523, 0 грн. При цьому, сума основного платежу явно не співпадає з сумою, зазначеною в Акті перевірки Як вважають співробітники податкової інспекції, підприємством було завищено витрати на послуги суб'єктів підприємницької діяльності фізичних осіб. Разом з тим, при перевірці та в Акті перевірки співробітники податкової інспекції не пояснюють, в чому саме є порушення. Вказане повідомлення - рішення було отримано позивачами 15 січня 2010 року. Не погодившись з даним повідомленням - рішенням, підприємство оскаржило його до суду.
У судовому засіданні представник позивача позов підтримав, посилаючись на обставини, викладені в позові, та безпідставність висновків податкової інспекції, просив задовольнити позов у повному обсязі.
Відповідач позов не визнав. У письмових запереченнях на позов зазначив, що позовні вимоги ПП "Спасатель плюс" необґрунтовані як нормативно, так і документально.
Представник відповідача у судовому засіданні підтримав письмові заперечення на позов, наполягав на відмові у задоволенні позову.
Суд, вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, дійшов до висновку про те, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав:
Приписами ст. ст. 8. 9, 10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” визначені функції органів державної податкової служби, до яких належить, зокрема здійснення контролю за додержанням законодавства про податки, інші платежі; контроль своєчасності подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевірка достовірності цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів; здійснення контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому порядку, організацією виконання актів законодавства у межах своїх повноважень, здійсненням систематичного контролю за їх реалізацією, застосуванням у випадках, передбачених законодавством фінансової санкції до суб'єктів підприємницької діяльності за порушення законодавства, тощо.
Підстави та порядок проведення органами державної податкової служби планових і позапланових виїзних перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов"язкових платежів) встановлені статтею 11-1 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”.
Судом встановлено, що Приватне підприємство "Спасатель плюс" пройшов передбачену чинним законодавством процедуру державної реєстрації, набув правового статусу суб'єкта господарювання - юридичної особи, одержав Свідоцтво про державну реєстрацію № 499013 від 24.05.2005р., на обліку як платник податків, зборів (обов'язкових платежів) знаходиться в ДПІ у Червонозаводському районі міста Харкова.
Вказані обставини визнані сторонами по справі в ході судового засідання, у суду не має сумнівів в добровільності визнання перелічених обставин та їх достовірності, стосовно вказаних обставин відсутній спір, а тому перелічені обставини перед судом не доказуються.
З 17.11.2009року по 07.11.2009 року працівниками ДПІ у Червонозаводському районі міста Харкова була проведена планова виїзна перевірка Приватного підприємства "Спасатель плюс" (код в ЄДРПОУ 33480855) за період з 01.07.206 року по 30.06.2009 року з питань обчислення та своєчасності сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків, зборів (обов"язкових платежів), неподаткових доходів, встановлених законодавством, а також дотримання вимог валютного та іншого законодавства. Термін проведення перевірки продовжувався з 01.12.2009 року по 07.12.2009 року на підставі наказу ДПІ у Червонозаводському районі міста Харкова про продовження термінів планової виїзної документальної перевірки від 30.11.2009 року № 908.
Результати перевірки оформлені актом від 10.12.2009року № 5654/23333480855.
29.12.2009 року з посиланням на даний акт ДПІ у Червонозаводському районі міста Харкова було прийнято податкове повідомлення - рішення № 0002252330/0, яким позивачу - ПП "Спасатель плюс" визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток в загальному розмірі 499569, 0 грн. (основний платіж - 333046,0грн.; штраф - 166523 грн.).
Як з'ясовано судовим розглядом, фактичною підставою для винесення спірного податкового повідомлення - рішення слугували відображені в Акті від 10.12.2009року № 5654/23333480855 висновки відповідача про порушення позивачем п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", а саме: безпідставне заниження податку на прибуток у сумі 366885 грн., у тому числі у кварталі 2006 року на суму 33839 грн., у 4 кварталі 2006 року на суму 25199 грн., у 1 кварталі 2007 року на суму 31449 грн., у 2 кварталі 2007 року на суму 37335 грн., у 3 кварталі 2007 року на суму 41416 грн., у 4 кварталі 2007 року на суму 30229 грн., у 1 кварталі 2008 року на суму 32580 грн., у 2 кварталі 2008 року на суму 31815 грн., у 3 кварталі 2008 року на суму 40974 грн., у 4 кварталі 2008 року на суму 21239 грн., у 1 кварталі 2009 року на суму 16462 грн., у 2 кварталі 2009 року на суму 24348 грн.
Перевіряючи вказані висновки відповідача і прийняте на їх підставі спірний правовий акт індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд виходить з наступного:
В ході перевірки податковим органом було встановлено завищення валових витрат на суму 1467542 грн., в т.ч. у 3 кварталі 2006р. на суму 135357 грн., у 4 кварталі 2006р. на суму 100794 грн., у 1 кварталі 2007р. на суму 125797 грн., у 2 кварталі 2007р. на суму 149340 грн., у 3 кварталі 2007р. на суму 165660 грн., у 4 кварталі 2007р. на суму 120918 грн., у 1 кварталі 2008р. на суму 130320 грн., у 2 кварталі 2008р. на суму 127257 грн., у 3 кварталі 2008р. на суму 163900 грн., у 4 кварталі 2007р. на суму 84958 грн., у 1 кварталі 2009р. на суму 65850 грн., у 2 кварталі 2009р. на суму 97391 грн.
Так, проведеною перевіркою відображеного показника за 2 півріччя 2006р.- 4126088 грн., за 2007р. - 9248548, за 2008р. - 12616850 грн. на підставі договорів, прибуткових накладних, рахунках - фактурах на придбання ТМЦ, актів виконаних робіт (послуг), оборотно - сальдових відомостей по рахунках бухгалтерського обліку 63 "Розрахунки з постачальниками та підрядчиками", 371 "Розрахунки за виданими авансами", 68.5 ''Розрахунки з іншими кредиторами", 84 "Інші операційні витрати", 92 "Адміністративні витрати", 93 "Витрати на збут", банківських виписок з додатками, касових книг з додатками, звітів про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт, у рядку 04.1 Декларацій "витрати на придбання товарів (робіт, послуг), крім визначених у 04.11" встановлено завищення валових витрат на загальну суму 1467542,0 грн., а саме:
- відповідно до даних кореспонденції бухгалтерських рахунків Кт 37/7 «Розрахунки з іншими дебіторами» з Д-т 93 «Витрати збут», встановлено, що у 2 півріччі 2006р. - 1 півріччі 2009р.ПП "'Спасатель плюс" було віднесено до складу валових витрат маркетингові послуги на загальну суму 30000.0 грн., без ПДВ, які отримано від ОСОБА_1( код НОМЕР_1) (не є платником ПДВ) згідно відповідних актів виконаних робіт;
- відповідно до даних кореспонденції бухгалтерських рахунків Кт 37/7 «Розрахунки іншими дебіторами» з Д-т .92 «Адміністративні витрати на збут», встановлено, що ПП "Спасатель плюс" у 2 півріччі 2006р. - 1 півріччя 2009р. віднесено до складу валових витрат консультативні послуги на загальну суму 75000,0 грн., без ПДВ, які отримано від ОСОБА_2 (код НОМЕР_2) (не є платником ПДВ) згідно відповідних актів виконаних робіт.
Крім вищезазначених актів виконаних робіт, інших підтверджуючих первинних документів, які б свідчили про надання вищезазначених консультаційних послуг, маркетингових досліджень, послуг дослідження ринку, проведення розробки та дослідження проекту, юридичних послуг та послуг, пов'язаних з укладанням договору до перевірки не надано.
Представник відповідача у судовому засіданні наполягав на тому, що під час проведення перевірки підприємством не було надано жодного первинного документу, окрім актів виконаних робіт, на підтвердження вказаних послуг та досліджень. Окрім того, не було обґрунтовано, в чому саме полягають дані послуги, а також якими чином дані послуги вплинули на результати фінансово-господарської діяльності ПП "Спасатель плюс" за перевіряємий період.
Представником позивача у судовому засіданні на підтвердження надання консультаційних послуг, маркетингових досліджень, послуг дослідження ринку, проведення розробки та дослідження проекту, юридичних послуг та послуг, пов'язаних з укладанням договору належним чином оформлених первинних документів, також не надано.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, що не було зроблено представником позивача під час розгляду справи.
Щодо витрат на маркетинг, суд зауважує наступне:
За своїм характером ці витрати відносяться до витрат подвійного призначення, для яких пунктом 5.4 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачено особливий порядок податкового обліку.
Так, зокрема, абз. 1 п.п. 5.4.4 п. 5.4 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997р. № 283/97-ВР із змінами та доповненнями встановлено, що до складу валових витрат платника податку включаються витрати на проведення передпродажних та рекламних заходів стосовно товарів (робіт, послуг), що продаються (надаються) такими платниками податку. При цьому, п.п 5.4.8 п. 5.4 ст. 5 Закону встановлено, що не включаються до складу валових втрат платника податку готівка, витрачена на цілі, визначені п.п 5.4.4 п. 5.4 ст. 5 Закону.
Отже, витрати на маркетинг відображаються у складі валових витрат лише у разі, якщо вони відповідають витратам на передпродажні та рекламні заходи, які визначені в п.п. 5.4.4 п. 5.4 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», (зокрема, послуги по розміщенню продукції в місцях продажу, послуги з очищення, фасування, оперативного поповнення обсягів товарів на стелажах, розміщення інформації про товар тощо).
Відповідно до вищевказаного підпункту Закону, платник податку має право включити до складу валових витрат витрати на маркетинг стосовно товарів (робіт, послуг), що продаються (надаються) таким платником. Зазначені витрати мають бути безпосередньо пов'язані з господарською діяльністю платника податку.
У відповідності до п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності».
Відповідно до вимог п.п 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг).
Згідно з п. 2 ст. З та п. 1, п.2 ст. 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-ХІУ, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складенні на паперових та машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми ); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність їх оформлення, особистий підпис або інші данні, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської діяльності.
Згідно з п. 5.1 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.097р. №283/97-ВР зі змінами та доповненнями, валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснена як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Відповідно до п. 1.3 Інструкції про порядок виготовлення, зберігання, застосування єдиної первинної транспортної документації для перевезення вантажів автомобільним транспортом та обліку транспортної роботи, зареєстрованої в Міністерстві Юстиції України від 28.08.1996р. № 483/1508, наказ Міністерства транспорту України від 07.08.1996р. № 228/253, із змінами та доповненнями, внесеними Наказом Міністерства транспорту України від 17.01.1997р. № 13/12, для первинного обліку обсягів перевезення вантажів і транспортної роботи автомобільного транспорту підставою для списування товарно - матеріальних цінностей у вантажовідправника і оприбуткування їх у вантажоодержувача, також для виконання розрахунків між перевізниками і замовниками автомобільного транспорту Інструкцією застосовується такі типові форми єдиної первинної транспортної документації:
- подорожній лист вантажного автомобіля у міжнародному сполученні - типова форма № 1 ( міжнародна);
- подорожній лист вантажного автомобіля - типова форма № 2 (що діє у межах України); товарно-транспортна накладна - типова форма №1-ТН;
- талон замовника - типова форма № 1- ТЗ (при роботі автомобіля за погодинною формою :штати транспортних послуг).
Згідно з п. 11.1 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, від 14.10.1997 № 353, основними документами на перевезення вантажів є товарно - транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюються незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. ( п. 11.4 вищезазначеного порядку). Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно - транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою ( штампом) ( п. 11.5).
Відповідно до даних кореспонденції бухгалтерських рахунків Кт 37/7 «Розрахунки з іншими дебіторами» з Д-т 93 «Витрати на збут», перевіряючими було встановлено, що підприємство позивача у 2 півріччі 2006р. - 1 півріччя 2009р. на підставі договорів № 03-01-06 від 03.01.06 з СПДФО ОСОБА_1 код НОМЕР_3 (постачальник) придбало транспортні послуги згідно актів виконаних робіт на послуги перевезення товарно-матеріальних цінностей, які не підтверджені товарно - транспортними накладними .
Відповідно про Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні від 14.10.1997 № 363, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 20.02.98р. за № 128/2568, товарно - транспортна документація - комплект юридичних документів, на підстави яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу. Товарно - транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списування товарно - матеріальних цінностей, обліку та шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків для перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.
У відповідності до п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.97р. № 283/97-ВР зі змінами та доповненнями, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг).
Таким чином, висновки відповідача про порушення позивачем вимог п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997р. № 283/97-ВР із змінами та доповненнями та безпідставне завищення позивачем валових витрати за перевірений податковою інспекцією період - знайшли своє обґрунтоване підтвердження у судовому засіданні.
Частиною 3 ст.2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З положень наведеної норми процесуального закону слідує, що адміністративному суду при вирішенні адміністративного спору належить перевірити, зокрема, наявність у спірних правовідносинах правової підстави, з посиланням на яку суб'єктом владних повноважень було прийнято рішення чи вчинено діяння, а також обґрунтованість саме тих висновків, стосовно обставин спірних правовідносин, які покладені суб'єктом владних повноважень в основу спірного рішення.
Частиною 2 ст.71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд відмічає, що заперечуючи проти позову, відповідач за правилами ч.2 ст.71 КАС України довів юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів винесення спірного податкового повідомлення -рішення, а тому у задоволенні позову слід відмовити.
Розподіл судових витрат по даній адміністративній справі належить здійснити відповідно до ч.2 ст.94 КАС України.
Керуючись ст.ст. 8 і 19 Конституції України, ст. ст. 94, 160, 161, 162, 163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства "Спасатель плюс" до Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі міста Харкова про визнання результатів перевірки не законними та скасування податкового повідомлення - рішення - відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - відповідно до ст.160 КАС України з дня складання постанови у повному обсязі, і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови виготовлено 06 квітня 2010 року.
Суддя (підпис) О.В. Панченко
З оригіналом згідно. Постанова не набрала законної сили.
Оригінал знаходиться в матеріалах справи.
Суддя О.В. Панченко