Харківський окружний адміністративний суд
61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
Харків
03 березня 2010 р. № 2-а- 1396/10/2070
Харківський окружний адміністративний суд
в складі: головуючого -судді Білової О.В.,
за участю секретаря судового засідання Романенко Т.С.,
за участю представників: позивача Кукаркіна О.О., відповідача - Поберія А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові справу за адміністративним позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "МД Рітейл"
до Комінтернівського відділу Державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Євро Лізинг"
про скасування постанови ,
Товариство з обмеженою відповідальністю "МД Рітейл" звернулося до суду з адміністративним позовом до Комінтернівського відділу Державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції про скасування постанови про розшук майна боржника від 26 січня 2010 р. (за виконавчим провадженням ВП № 15028035), винесену Комінтернівським відділом Державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції , обґрунтовуючи свої позовні вимоги наступним.
26 січня 2010р. Комінтернівським відділом Державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції винесено Постанову про розшук майна боржника, відповідно до якої, державним виконавцем Поберій А.А. оголошено у розшук майно (транспортні засоби), відповідно до наведеного у Постанові переліку (виконавче провадження №ВП №15028035).
Виконавче провадження №ВП №15028035 було відкрито Комінтернівським ВДВС ХМУЮ на підставі виконавчого напису нотаріуса №1420 від 19.08.2010р., Комінтернівський відділ виконавчої служби ХМУЮ не мав жодного права самостійно виносити постанову про розшук майна боржника, без звернення з цього приводу до суду в порядку, встановленому ст. 42 Закону України «Про виконавче провадження».
Також позивач зазначив, що відповідно до виконавчого напису №1420 від 19.08.2009р., як виконавчого документу, на підставі якого відкрито виконавче провадження, майно, зазначене у постанові Комінтернівського ВДВС ХМУЮ перебувало у позивача на підставі Договору фінансового лізингу №589 від 26.11.2007р. тобто у користуванні. Таким чином, майно, перелічене у постанові про розшук майна боржника від 26.01.2010р., не перебуває у власності ТОВ «МД Рітейл», у зв'язку з чим не є майном боржника, та не може бути оголошено у розшук в межах, встановлених Законом України «Про виконавче провадження».
На підставі вищевикладеного позивач вважає, що вищезазначена постанова винесена Комінтернівським ВДВС ХМУЮ з порушенням вимог чинного законодавства України та підлягає скасуванню як незаконна.
Представником відповідача в ході судового розгляду справи надано заперечення на позовну заяву, в яких зазначено, відповідач вважає прийняття постанови про розшук майна боржника від 26.01.2010р. такою, що прийнята правомірно, на підставі заяви стягувача, звернення до суду в даному випадку не передбачено Законом України «про виконавче провадження».
Також, представником відповідача в ході судового розгляду справи надано заяву, відповідно до якої він просить відмовити у задоволені позову в зв'язку з пропущенням строку на оскарження вищезазначеної постанови.
Представник позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "МД Рітейл" Кукаркін О.О.- в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити позов у повному обсязі з підстав, зазначених у позовній заяві.
Представник відповідача - Комінтернівського відділу Державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції Поберій А.А. - в судове засідання з'явився, в задоволені позову просив відмовити з підстав, що зазначені в запереченнях до позовної заяви та заяві.
Представник третьої особи - Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Лізинг"- в судовому засіданні 19.02.2010 р. визначив, що виступає в справі на стороні відповідача, просив в задоволенні позову відмовити.
Суд, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, встановив такі обставини.
Комінтернівським ВДВС ХМУЮ на підставі виконавчого напису нотаріуса №1420 від 19.08.2010р. було відкрито виконавче провадження №ВП №15028035.
Виконавчий напис нотаріуса №1420 від 19.08.2010р. був оскаржений позивачем до Комінтернівського суду м. Харкова.
Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 13.10.2009 року було вжито заходи щодо забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Апатенко М.Л. за договором фінансового лізингу №589 від 26.11.2007р., за виконавчим провадженням, відкритим Комінтернівським ВДВС Харківського міського управління юстиції постановою від 30.09.2009 року до вирішення справи по суті. (а.с. 69)
Постановою від 16.10.2009 року про зупинення виконавчого провадження, державним виконавцем Матенко С.В. було зупинено виконавче провадження по примусовому виконанню виконавчого напису нотаріуса № 1420, виданого 19.08.2009 року.(а.с. 70-71)
У зв'язку з скасуванням заходів забезпечення позову ухвалою Комінтернівського суду м. Харкова від 29.12.2009 року (а.с.73) постановою державного виконавця від 12.01.2010 року було поновлено виконавче провадження по примусовому виконанню виконавчого напису нотаріуса № 1420, виданому 19.08.2009 року. (а.с.75-76) Дана постанова вручена боржнику ТОВ «МД Рітейл»13.01.2010 року. (а.с 76)
26.01.2010 року до Комінтернівського Відділу ДВС Харківського міського управління юстиції було подано заяву стягувача -ТОВ "Євро Лізинг", про розшук майна боржника, в якій зазначено, що представник ТОВ «Євро Лізинг»просить в рамках проведення виконавчого провадження щодо передачі транспортних засобів від ТОВ «МД Рітейл»на користь ТОВ «Євро Лізинг»на підставі виконавчого напису нотаріуса, оголосити в розшук транспортні засоби, що зазначені у виконавчому написі нотаріуса, при цьому всі витрати, що пов'язані з оголошенням в розшук транспортних засобів, зобов'язувались сплатити в повному обсязі.(а.с.62)
26.01.2020 року державним виконавцем Поберій А.А. було прийнято постанову про розшук майна боржника при примусовому виконанні виконавчого напису № 1420 від 19.08.2009 р.
Відповідно до ст. 42 Закону України «Про виконавче провадження» у разі відсутності відомостей про місце проживання або перебування чи місцезнаходження боржника за виконавчими документами про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'ю або у зв'язку з втратою годувальника, а також дитини за виконавчими документами про відібрання дитини державний виконавець звертається до суду з поданням про винесення ухвали про розшук боржника або дитини.
У разі відсутності відомостей про місце знаходження майна боржника за виконавчими документами, зазначеними у частині першій, державний виконавець виносить постанову про розшук майна, яка затверджується начальником відповідного відділу державної виконавчої служби.
Розшук оголошується відповідно за місцем виконання рішення або за останнім відомим місцем проживання, перебування, місцезнаходженням боржника чи місцем знаходження його майна, або за місцем проживання, перебування, місцезнаходженням стягувача. Розшук громадянина-боржника, дитини та розшук транспортних засобів боржника здійснюють органи внутрішніх справ, а розшук боржника - юридичної особи, а також іншого майна боржника здійснює Державна виконавча служба. Постанова про розшук обов'язкова до виконання.
Витрати органів внутрішніх справ, пов'язані з розшуком громадянина-боржника, дитини або транспортних засобів боржника, стягуються з боржника за ухвалою суду. Витрати, пов'язані з розшуком боржника - юридичної особи або іншого майна боржника, стягуються з боржника за постановою державного виконавця, яка затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований.
За іншими виконавчими документами державний виконавець може звернутися до суду з поданням про розшук боржника або дитини чи винести постанову про оголошення розшуку майна боржника за наявності письмової згоди стягувача відшкодувати витрати на розшук та авансувати зазначені витрати відповідно до цього Закону. В цьому випадку стягувач має право у судовому порядку вимагати від боржника компенсації витрат, пов'язаних з проведенням розшуку.
Незвернення державного виконавця до суду у випадках, передбачених частиною першою цієї статті, а також постанова державного виконавця про відмову у розшуку майна боржника та постанова про стягнення витрат, пов'язаних з розшуком, можуть бути оскаржені до відповідного суду у 10-денний строк.
Таким чином, дана норма Закону передбачає право державного виконавця винести постанову про оголошення розшуку майна боржника за наявності письмової згоди стягувача відшкодувати витрати по розшуку та авансувати зазначені витрати відповідно до цього Закону. Дане право надано державному виконавцю законом за виконавчими документами, крім виконавчих документів про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'ю або у зв'язку з втратою годувальника, а також дитини за виконавчими документами про відібрання дитини.
Твердження позивача про необхідність звернення до суду в даному випадку не ґрунтується на нормах закону та не приймається судом до уваги як належне обґрунтування заявленого позову.
Щодо доводу позивача про те, що майно, яке оголошується в розшук, має перебувати на праві власності боржника, суд зазначає наступне.
Статтею 42 Закону України «Про виконавче провадження»оперує терміном «майно боржника». Належність такого майна на праві власності або користуванні, перебування майна у незаконному володінні боржника без належних підстав не є передумовою для неможливості застосування відносно нього заходів розшуку відповідно до ст. 42 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки дане майно є майном боржника відповідно до того виконавчого документа, який перебуває на виконанні в органі державної виконавчої служби.
Таким чином, посилання позивача на Закон України «Про фінансовий лізинг»та положення договору фінансового лізингу № 589 від 26.11.2007 року, укладеного з ТОВ «Євро-Лізинг», щодо відсутності у ТОВ «МД Рітейл»права власності на автомобілі, не є належним обґрунтуванням поданого позову, та не може бути прийнято судом в якості підстави для його задоволення.
Крім того, судом встановлено, що постанова про розшук майна боржника від 26.01.2010 року прийнята державним виконавцем після відновлення виконавчого провадження, про що позивач був повідомлений 13.01.2010 року.
Відповідно до ч.3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Судом не встановлено порушення відповідачем прав позивача при винесенні оскаржуваної постанови про розгляд майна боржника, дана постанова прийнята в межах повноважень та на підставах, що визначені Законом України «Про виконавче провадження», а отже, з додержанням вимог ч.3 ст. 2 КАС України.
Крім того, судом встановлено, що постанова про розшук майна боржника направлена позивачу ТОВ «МД Рітейл»26.01.2010 року простою кореспонденцією, про що свідчить супровідний лист, що міститься у матеріалах виконавчого провадження, та копія якого залучена до матеріалів справи. (а.с. 79 )
З урахуванням поштового перебігу за звичайних умов, при розташуванні позивача та відповідача в м. Харкові, поштове відправлення мало надійти на адресу позивача до кінця січня 2010 року. Представник позивач Кукаркін О.О. -в судовому засіданні пояснив, що докази щодо дати отримання постанови у позивача відсутні, конверт не зберігся, тому дату отримання постанови зазначити не може, відповідно, не може стверджувати, що позовна заява була надана до суду в 10-денний термін з моменту отримання оскарженої постанови.
Представник відповідача - Комінтернівського відділу Державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції Поберій А.А. - надав суду письмову заяву, в якій просить застосувати пропущення позивачем строку звернення до суду як підставу для відмови в задоволенні позову.
Відповідно до ч. ст. 99 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 181 КАС України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Відповідно до ч. 2 ст. 181 КАС України, позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів; у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.
Статтею 100 КАС України визначено, що пропущення строку звернення до адміністративного суду, є підставою для відмови у задоволення адміністративного позову, якщо на цьому наполягала одна із сторін.
Оскільки судом не встановлено підстав для задоволення позову по суті розглянутих вимог, а також є неможливим визначення точної дати отримання позивачем постанови державного виконавця, що оскаржується, суд прийшов до висновку про наявність підстав для відмови в задоволенні позову по суті заявлених вимог.
З урахуванням вищевикладеного в задоволені адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "МД Рітейл" до Комінтернівського відділу Державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Євро Лізинг" про скасування постанови необхідно відмовити.
Судовий збір відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України позивачу не повертається.
На підставі викладеного та керуючись ст. 42 Закону України “Про виконавче провадження”, ст. ст. 2, 8-14, 71, 94, 99, 100, 159, 160-163, 167, 181, 185, 186 КАС України, суд -
В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "МД Рітейл" до Комінтернівського відділу Державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Євро Лізинг" про скасування постанови - відмовити
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в десятиденний строк з дня складання постанови в повному обсязі та поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з одночасною подачею її копії до суду апеляційної інстанції, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження чи апеляційної скарги.
Повний текст постанови виготовлено 09 березня 2010 року.
< Сума задоволення > < Текст >
Суддя Білова О.В.