Справа № 22ц-1081/08 Головуючий у 1 інстанції -Ковтуненко В.В.
Категорія - 37 Доповідач - Подолюк В.А.
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И.
11 травня 2010 року. місто Луцьк.
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Волинської області в складі :
головуючого - Шевчук Л.Я.,
суддів - Свистун О.В., Подолюка В.А.,
при секретарі - Матюхіній О.Г.,
з участю позивача ОСОБА_1,
представників позивача -ОСОБА_2, ОСОБА_3,
представника відповідача - ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5, третя особа-Перша Луцька державна міська нотаріальна контора, про усунення від права на спадкування, визнання права власності на частку в спадковому майні, з апеляційною скаргою позивача ОСОБА_1 на рішення Луцького міськрайонного суду від 16 березня 2010 року ,-
В лютому 2009 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_5, третя особа - Перша Луцька державна міська нотаріальна контора про усунення від права на спадкування, визнання права власності на частку в спадковому майні.
Позовні вимоги мотивував тим, що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 його брата ОСОБА_6 відкрилася спадщина на 1\6 частину житлового будинку та земельну ділянку площею 0,0081 га. по АДРЕСА_1, де 2/6 частини належить також позивачу відповідно до договору дарування від 9 лютого 2000 року, а власником іншої 1\2 частини є ОСОБА_7 Спадкоємцем першої черги за законом є дочка померлого ОСОБА_5, другої черги-позивач по справі, який вважає, що є всі підстави для усунення відповідачки від права на спадкування відповідно до положень ст.1224 ЦК України, оскільки дочка померлого ухилялася на протязі тривалого часу від виконання обов'язку щодо утримання спадкодавця, який через тяжку хворобу та II групи інвалідності був в безпорадному стані. У зв'язку з цим він допомагав братові матеріально під час тривалого лікування, за власні кошти провів обряд поховання, відповідачка після цього звернулася із заявою до нотаріальної контори про прийняття спадщини після смерті батька.
Просив постановити рішення про усунення ОСОБА_5 від права на спадкування та визнати за ним право власності на належне спадкодавцю ОСОБА_6 майно, що складається з 1\6 частини будинку та земельної ділянки площею 0,0081 га. по вул.Грабовського,6, в м.Луцьку.
Рішенням Луцького міськрайонного суду від 16 березня 2010 року в задоволені позову відмовлено.
В поданій апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1 покликаючись на незаконність судового рішення із-за порушення судом норм процесуального права та неправильного застосування норм матеріального права, зазначає, що зібраними та дослідженими доказами по справі була встановлена та обставина, що ОСОБА_6 тяжко хворів, був інвалідом II групи і за станом свого здоров'я потребував стороннього догляду та допомоги, яких відповідачка йому не надавала, тому висновки суду про відмову в задоволені позову не відповідають встановленим обставинам справи. Просив скасувати оскаржуване ним рішення та ухвалити нове про задоволення позову.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представники ОСОБА_3, ОСОБА_2 підтримали апеляційну скаргу в повному обсязі з підстав наведених в ній, представник відповідача ОСОБА_4 просить відхилити скаргу як безпідставну.
Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.
Судом з пояснень сторін, письмових матеріалів справи (а.с.8,10-15) встановлено, що ОСОБА_6Є, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, перебував на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м.Луцьку як отримувач пенсії по інвалідності II групи, відповідно до свідоцтва про право власності від 15 червня 1982 року йому належала на праві власності 1\6 частина житлового будинку по АДРЕСА_1 та земельна ділянка за вказаною адресою, із заявою на спадкування вказаного майна за законом звернулася до нотаріальної контори його дочка ОСОБА_5(а.с.8-18,21-25,51,62,65-66).
Відповідно до ч.5 ст.1224 ЦК України, за рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був в безпорадному стані.
Відмовляючи позивачу в задоволені позовних вимог про усунення від права на спадкування ОСОБА_5, суд першої інстанції обґрунтовував свої висновки тим, що позивач відповідно до вимог ч.1 ст.60 ЦПК України не довів, що спадкодавець перебував в безпорадному стані, потребував за станом свого здоров'я та майнового стану допомоги від відповідачки, оскільки встановлено що таку допомогу в повному обсязі йому надавала сім'я позивача, а дочка ОСОБА_6 із-за свого майнового стану не мала змоги надавати йому будь-яку матеріальну допомоги.
Виходячи з встановлених обставин справи та наведених вимог закону суд першої інстанції, як вважає колегія суддів, прийшов до правильного висновку про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1, постановив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Покликання ОСОБА_1 в апеляційній скарзі на ту обставину, що батько відповідачки постійно лікувався, хворів на тяжке захворювання не спростовує правильності таких висновків суду, оскільки встановлено, що він отримував пенсію по інвалідності, сам по собі факт хвороби не може вважатися обставиною безпорадного стану.
Інші доводи апеляційної скарги були предметом дослідження суду першої інстанції їм дана правильна юридична оцінка.
Керуючись ст.ст.307,313,314,315,319 ЦПК України, колегія суддів , -
Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Луцького міськрайонного суду від 16 березня 2010 року в даній справі залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуючий
Судді