Харківський окружний адміністративний суд
61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
Харків
26 березня 2010 р. № 2-а- 44043/09/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тацій Л.В. при секретарі судового засідання Букар Х.М.
за участі представників:
позивача -Григоренка О.Ф., діє на підставі довіреності від 22.12.2009 року;
відповідача -Анохіна Н.В., діє на підставі довіреності від 31. 12. 2009 року за № 23960/10/10-020
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом
Приватного підприємства «Квестор Оіл»
до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова
про скасування податкових повідомлень-рішень ,
Позивач, Приватне підприємство «Квестор Оіл» (далі- ПП «Квестор Оіл»), звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому після уточнення позовних вимог, прийнятих судом, просив скасувати податкові повідомлення-рішення №0001682305/0 від 21.05.09р., №0001692305/0 від 21.05.09 р., №0001682305/1 від 27.07.09 р. №0001692305/1 від 27.07.09 р., №0002452305/1 від 27.07.09 р. №0001682305/2 від 08.09.09 р. №0001692305/2 від 08.09.09 р., №0002452305/2 від 08.09.09 р.
В судовому засіданні представник позивача підтримав уточнені вимоги і доводи заявленого позову в повному обсязі, посилаючись на наступне. Викладені в Акті перевірки висновки є необґрунтованими, не відповідають фактичним обставинам справи і нормам законодавства, а прийняті на його підставі податкові повідомлення-рішення є, відповідно, незаконними, та мають бути скасованими.
Представник відповідача проти задоволення позову заперечував, посилаючись на відповідність проведеної перевірки та прийнятих рішень вимогам діючого законодавства.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач, ПП «Квестор Оіл», пройшов, передбачену чинним законодавством процедуру державної реєстрації, набув правовий статус суб'єкта господарювання-юридичної особи, значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців з ідентифікаційним кодом 34630547, на обліку, як платник податків, зборів (обов'язкових платежів), знаходиться у ДПІ в Дзержинському районі м. Харкова.
ДПІ в Дзержинському районі м. Харкова проведено виїзну планову перевірку ПП «Квестор Оіл» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 09. 10. 2006 року по 31. 12. 2008 року, валютного та іншого законодавства за період з 09. 10. 2006 року по 31.12.2008 року, про що складено Акт перевірки за № 2539/2305/34630547 від 07.05.2009 року (а.с. 8-53, т.1).
Відповідно до висновків, викладених в акті перевірки, ДПІ в Дзержинському районі м. Харкова встановлено порушення позивачем п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, ст. 5, п.п. 11.2.1 п. 11.2 ст.11 Закону України від 28.12.1994 №334/98-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (у редакції Закону України від 222 травня 1997 року № 283/97-ВР із змінами і доповненнями), в результаті чого занижено податок на прибуток всього у сумі 163579 грн., у тому числі: за 4 квартал 2007 року в сумі 3125,00 грн., за 1 квартал 2008 року в сумі 1146,00 грн., за 2 квартал 2008 року в сумі 48864,00 грн., за 3 квартал 2008 року в сумі 105697, 00 грн., за 4 квартал 2008 року в сумі 4747,00 грн.; п.п. 7.4.1 п. 7.4 та п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» із змінами і доповненнями, п. 18 «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення», затвердженим наказом ДПА України від 30.05.1997 року за № 165 зі змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість в сумі 127065 грн., в тому числі: за листопад 2007 року в сумі 2500 грн., січень 2008 року в сумі 917 грн., квітень 2008 року в сумі 1000 грн., червень 2008 року в сумі 38229 грн., липень 2008 року в сумі 33274 грн., серпень 2008 року в сумі 17585 грн., вересень 2008 року в сумі 33560 грн.
На підставі акту перевірки за № 2539/2305/34630547 від 07.05.2009 року ДПІ були винесені податкові повідомлення-рішення №0001682305/0 від 21.05.09р., про визначення податкового зобов'язання за платежем податок на прибуток, в загальній сумі 217918,5 грн. (основний платіж - 163579,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 54339,5 грн.) та №0001692305/0 про визначення податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в загальній сумі 190597,5 грн. (основний платіж - 127065,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 63532,5 грн. (а.с. 75, 76, т.1).
В судовому засіданні встановлено, що позивач оскаржив вказані податкові повідомлення - рішення в адміністративному порядку, шляхом подання адміністративних скарг послідовно до ДПІ в Дзержинському районі м. Харкова, ДПА у Харківській області, ДПА України. Скарги позивача були залишені без задоволення у зв'язку з чим ДПІ в Дзержинському районі м. Харкова були винесені податкові повідомлення - рішення №0001682305/1 від 27.07.09 р. №0001692305/1 від 27.07.09 р., №0002452305/1 від 27.07.09 р.. №0001682305/2 від 08.09.09 р. №0001692305/2 від 08.09.09 р., №0002452305/2 від 08.09.09 р. з ідентичним первинному розміром податкового зобов'язання та штрафних (фінансових) санкцій.
З дослідженого в судовому засіданні акту виїзної планової перевірки ПП «Квестор Оіл» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 09. 10. 2006 року по 31. 12. 2008 року, валютного та іншого законодавства за період з 09. 10. 2006 року по 31.12.2008 року за № 2539/2305/34630547 від 07.05.2009 року та рішень органів податкової служби за наслідками розгляду скарг позивача встановлено, що фактичною підставою для відображення в акті порушень п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, ст. 5, п.п. 11.2.1 п. 11.2 ст.11 Закону України від 28.12.1994 №334/98-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (у редакції Закону України від 222 травня 1997 року № 283/97-ВР із змінами і доповненнями), та п.п. 7.4.1 п. 7.4 та п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» із змінами і доповненнями, п. 18 «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення», затвердженим наказом ДПА України від 30.05.1997 року за № 165 зі змінами та доповненнями і винесення спірних податкових повідомлень - рішень слугував викладений в акті висновок відповідача про безпідставне включення до складу валових витрат платника податку його витрат на придбання юридичних послуг за договорами з ПП «Інтер Універсал Трейд» та ТОВ «Будоптінженер», які не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, що призвело до завищення валових витрат та, відповідно, завищення податкового кредиту по ПДВ та висновок відповідача про нікчемність угод, укладених позивачем з ТОВ «Компані Стріт».
Так, аналізуючи характер спірних правовідносин та досліджуючи їх обставини, суд відзначає, що спір склався з приводу формування валових витрат обігу та виробництва.
Отже, при вирішенні спору належить застосувати приписи п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», які надають визначення валових витрат, і відповідно до положень яких, валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Поняття господарської діяльності визначено п.1.32. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», відповідно до якого господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.
Згідно з п.п.5.2.1 п.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті. З положень наведеної норми закону слідує, що з-поміж витрат, які за своєю суттю відповідають законодавчо наведеному визначенню валових витрат, до складу валових витрат обігу та виробництва можуть бути віднесені ті витрати, понесення яких є об'єктивно необхідним.
Згідно із приписами п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Щодо правовідносин ПП «Квестор Оіл» з ПП «Інтер Універсал Трейд» судом встановлено наступне. Позивач надав суду копію укладеного між ПП «Квестор Оіл» (замовник) та ТОВ «Інтер Універсал Трейд» (виконавець) договору про надання юридичних послуг від 26 листопада 2007 року та копію додаткової угоди від 27. 12. 2007 року до договору (а.с. 10-11, т.2). Згідно з п.п.1.1 даного договору Виконавець здійснює на платній основі юридичне обслуговування Замовника у порядку та на умовах, зазначених даним Договором. У відповідності до п.п.3.1 -3.3 договору вартість юридичного обслуговування узгоджується сторонами щомісячно; розрахунки за юридичне обслуговування здійснюються Замовником згідно актів виконаних робіт; Замовник також сплачує Виконавцю витрати, необхідні для виконання його доручень, на підставі документів, що підтверджують суму цих витрат.
На підтвердження фактичного виконання даного договору ПП «Квестор Оіл» надано до суду акти сдачі - приймання виконаних робіт від 30 листопада 2007 року, 31 січня 2008 року, 30 квітня 2008 року, загальна вартість послуг, заначена в актах складає 26500 грн., в тому числі ПДВ 4416, 67 грн. (а.с. 12, 14, 16, т. 2). На вказану в актах здачі - приймання виконаних робіт суму вартості робіт ПП «Інтер Універсал Трейд» виписані податкові накладні від 30.11.2007 року, від 31.01.2008 року, які не містять порядкового номеру та від 30.04.2008 року за № 309 (а. с. 13, 15, 17).
При цьому, судом встановлено, що в договорі про надання юридичних послуг від 26 листопада 2007 року та додатковій угоді від 27. 12. 2007 року до договору не визначено як загальну вартість договору, так і вартість окремих послуг, які передбачав позивач отримати, а ПП «Інтер Універсал Трейд» надати на виконання договору. Не надано позивачем суду і доказів узгодження вартості юридичного обслуговування з контрагентом у відповідності до умов п. 3.1 договору.
Щодо правовідносин ПП «Квестор Оіл» з ТОВ «Будоптінженер» судом встановлено наступне. Позивач надав суду копію укладеного між ПП «Квестор Оіл» (замовник) та ТОВ «Будоптінженер» (виконавець) договору про надання юридичних послуг від 02 червня 2008 року (а.с. 30-31, т.2). Згідно з п.п.1.1 даного договору Виконавець здійснює на платній основі юридичне обслуговування Замовника у порядку та на умовах, зазначених даним Договором. У відповідності до п.п.3.1 -3.3 договору вартість юридичного обслуговування узгоджується сторонами щомісячно; розрахунки за юридичне обслуговування здійснюються Замовником згідно актів виконаних робіт; Замовник також сплачує Виконавцю витрати, необхідні для виконання його доручень, на підставі документів, що підтверджують суму цих витрат.
На підтвердження фактичного виконання даного договору ПП «Квестор Оіл» надано до суду акти сдачі - приймання виконаних робіт від 31 липня 2008 року, 27 червня 2008 року, загальна вартість послуг, заначена в актах складає 41000 грн., в тому числі ПДВ 6833,33 грн. (а.с. 32, 34, т. 2). На вказану в актах здачі - приймання виконаних робіт суму вартості робіт ТОВ «Будоптінженер» виписані податкові накладні від 31.07.2008 року за № 442 та від 27. 06. 2008 року за № 223 (а. с. 33, 35, т. 2).
При цьому, судом встановлено, що в договорі про надання юридичних послуг від 02 червня 2008 року не визначено як загальну вартість договору, так і вартість окремих послуг, які передбачав позивач отримати, а ТОВ «Будоптінженер» надати на виконання договору. Протоколи узгодження договірної вартості на виконання робіт в червні та липні 2008 року, судом не можуть бути прийняті у якості належного доказу узгодження вартості юридичного обслуговування з контрагентом у відповідності до умов п. 3.1 договору, оскільки означені протоколи не містять ні переліку послуг, ні вартості кожної окремої послуги, ні якісних показників та умов надання юридичних послуг (а.с. 40, 42, т. 2).
З досліджених в судовому засіданні копій актів сдачі -приймання виконаних робіт, підписаних позивачем з контрагентами, судом встановлено, що в них не зазначено зміст юридично-консультаційних послуг, не розмежовано їх вартість, не зазначено, яким чином формувалася їх вартість та в якому обсязі були надані послуги позивачу.
Суд не може визнати акти сдачі-приймання такими, що беззаперечно підтверджують такі витрати, оскільки первинні документи для надання їм юридичної сили повинні мати обов'язкові реквізити, передбачені ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». В іншому ж випадку, у платника податку не виникає права відносити до складу валових витрат витрати без належних на те документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Валові витрати можуть бути підтверджені лише тими документами, які свідчать про реальність виконання договору, зміст, обсяг наданих послуг та їх вартість.
Частина 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» висуває до первинних документів такий обов'язковий реквізит як зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції.
Крім того, суд зазначає, що позивачем не надано жодних доказів фактичного отримання позивачем будь-яких юридичних послуг від ПП «Інтер Універсал Трейд» і ТОВ «Будоптінженер». При цьому, суд звертає увагу на те, що ухвалою суду у позивача були витребувані, в тому числі, письмові пояснення щодо надання позивачу ПП «Інтер Універсал Трейд» та ТОВ «Будоптінженер» юридичних послуг, інформацію щодо надання довіреностей виконавцям за договорами позивача з ПП «ІнтерУніверсалТрейд» та ТОВ «Будоптінженер» щодо представництва інтересів в судових та/або інших органах, договори, які оформлювались повіреними особами (ПП «ІнтерУніверсалТрейд» та ТОВ «Будоптінженер»), докази на підтвердження використання у власній господарській діяльності робіт, виконаних ПП «ІнтерУніверсалТрейд» та ТОВ «Будоптінженер» за договорами надання юридичних послуг (а.с. 112-113, т. 2). На виконання зазначеної ухвали суду, позивач не надав жодного договору, складеного контрагентами, які надавали юридичні послуги, довіреностей виконавцям за договорами позивача з ПП «ІнтерУніверсалТрейд» та ТОВ «Будоптінженер» щодо представництва інтересів в судових та/або інших органах, а надані копії бланків договорів судом не можуть бути взяті до уваги, оскільки самі по собі вони не підтверджують використання юридичних послуг в господарській діяльності позивача (а.с. 117-119, т. 2). Позивач не обґрунтував наявність розумних економічних, або інших причин укладення із ПП «Інтер Універсал Трейд» і ТОВ «Будоптінженер» договорів надання юридичних послуг.
З огляду на викладене, за відсутності інших доказів, які б підтверджували фактичне надання конкретних послуг, доцільність витрат на юридичні послуги, максимілізацію доходів або мінімізацію витрат позивача у зв'язку з отриманням юридичних послуг, документи, на підставі яких сформовані валові витрати за спірними господарськими операціями, самі по собі не можуть підтверджувати право платника на їх формування.
Щодо правовідносин ПП «Квестор Оіл» з ТОВ «Компані Стріт» суд зазначає наступне.
Правові відносини з приводу формування податкового кредиту з податку на додану вартість унормовані Законом України «Про податок на додану вартість», згідно з п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 якого податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
За змістом норм Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит як сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду «Про податок на додану вартість»), виникає в межах господарських операцій, що є об'єктом оподаткування ПДВ.
За визначенням п.1.4 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» поставка товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу.
Судом встановлено, що між позивачем, ПП «Квестор Оіл» (Покупець) та ТОВ «Компані Стріт» (Постачальник) в особі в.о. директора Котовського Василя Миколайовича 25 червня 2008 року укладено договір поставки паливно-мастильних матеріалів та 26 червня 2008 року - додаткову угоду до договору поставки (а.с. 149-151, т. 1).
За умовами договору ТОВ «Компані Стріт» зобов'язується в порядку та на умовах, визначених договором, передати у власність ПП «Квестор Оіл» паливо-мастильні матеріали партіями, а Покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, прийняти та своєчасно оплатити цей товар.
Поставка дизельного пального на виконання умов договору поставки від 25 червня 2008 року ТОВ «Компані Стріт» позивачу підтверджується копіями видаткових накладних: № 2706081 від 27 червня 2008 року на загальну суму 193544,64 грн., в тому числі ПДВ - 32257,44 грн.; № РН-0307081 від 03 липня 2008 року на загальну суму 89342,57 грн., в тому числі ПДВ-89342,57 грн.; № 2407081 від 24 липня 2008 року на загальну суму 104299,80 грн., в тому числі ПДВ - 17383,30 грн.; № РН 26081 від 26 серпня 2008 року на загальну суму 52296,72 грн., в тому числі ПДВ-8716,12 грн.; № РН-26082 від 26 серпня 2008 року на загальну суму 832,26 грн., в тому числі ПДВ - 138,71 грн.; № РН-27081 від 27 серпня 2008 року на загальну суму 53214,00 грн., в тому числі ПДВ - 8869,00 грн., № РН-05092 від 05 вересня 2008 року на загальну суму 24256,56 грн., в тому числі ПДВ - 4042,76 грн., № РН-12091 від 12 вересня 2008 року на загальну суму 49829,64 грн., в тому числі ПДВ - 8304, 94 грн., № РН-19092 від 19 вересня 2008 року на загальну суму 105120,75 грн., в тому числі ПДВ - 17520,12 грн., № РН-23093 від 23 вересня 2008 року на загальну суму 22155,00 грн., в тому числі ПДВ - 3692,50 грн., № РН-21102 від 21 жовтня 2008 року на загальну суму 22788,00 грн., в тому числі ПДВ - 3798,00 грн. (а.с. 152-162, т. 1).
ТОВ «Компані Стріт» виписано податкові накладні: № 2706081 від 25.06.2008 р. на загальну суму 194376,90 грн., в тому числі ПДВ-20221,39 грн. (а.с. 145, т. 1), № 1525 від 01.07.2008 року на загальну суму 134099, 69 грн., в тому числі ПДВ-32396,15 грн., № 307081 від 03.07.2008 року на загальну суму 89342,57 грн., в тому числі ПДВ - 14890,43 грн., № 2407081 від 24.07.2008 року на загальну суму 104299,80 грн., в тому числі ПДВ 17383,30 грн., № 26081 від 26.08.2008 року на загальну суму 52296,72 грн., в тому числі ПДВ-8716,12 грн., № 27081 від 27.08.2008 року на загальну суму 53214,00 грн., в тому числі ПДВ - 8869,00 грн.; № 12091 від 12.09.2008 року на загальну суму 49829,64 грн., в тому числі ПДВ - 8304,94 грн.; № 19092 від 19.09.2008 року на загальну суму 105120,75 грн., в тому числі ПДВ - 17520,12 грн., № 23093 від 23.09.2008 року на загальну суму 22155,00 грн., в тому числі ПДВ - 3692,50 грн., № 21102 від 21.10.2008 року на загальну суму 22788,00 грн., в тому числі ПДВ - 3798,00 грн. (а. с. 163-172, т.1).
Відповідно до п.п.7.2.4. п.7.2. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» право па нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому цим Законом. Податкова накладна є звітним документом щодо операцій продажу і свідчить про виникнення податкових зобов'язань продавця і в зв'язку з цим - права покупця на податковий кредит.
Згідно з п. 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом ДПА від 30.05.1997 року № 165 та зареєстрованого в Мін'юсті України 23.06.1997 року за № 233/2037 податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку на додану вартість в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість. Відповідно до п. 5 згаданого Порядку, податкова накладна вважається недійсною, якщо її заповнено іншою особою, ніж вказаною у п. 2 даного Порядку.
Пункт 18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом ДПА від 30.05.1997 року № 165 визначає, що всі сладені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювапи поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця.
Згідно ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні» обов'язковим реквізитом будь-якого первинного чи зведеного документу є особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
З оглянутих в судовому засіданні копій видаткових і податкових накладних, виданих ТОВ «Компані Стріт», судом встановлено, що вони підписані громадянином ОСОБА_1 Разом з тим, відповідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців, засновником підприємства є ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1. Згідно відомостей із ЄДР, по ТОВ „Компані Стріт» відбулись наступні зміни: 28.12.2007 року здійснена зміна засновника підприємства, а саме: засновником підприємства ТОВ „Компані Стріт» є ОСОБА_3, (ідентифікаційний номер -НОМЕР_2), ІНФОРМАЦІЯ_1; 28.12.2007 року здійснена зміна керівника підприємства, а саме : керівником підприємства ТОВ „Компані Стріт» є ОСОБА_3; 28.03.2008 року здійснена зміна керівника підприємства, а саме: керівником підприємства ТОВ „Компані Стріт» є ОСОБА_4; 18.04.2008 року здійснена зміна засновника підприємства, а саме: засновником підприємства ТОВ „Компані Стріт» є ОСОБА_5; Керівником підприємства ТОВ „Компані Стріт» є ОСОБА_4; 25.09.2008 року - щорічне підтвердження відомостей про юридичну особу на підприємстві ТОВ «Компані Стріт» керівником підприємства ТОВ „Компані Стріт» є ОСОБА_4, засновником підприємства ТОВ „Компані Стріт» є ОСОБА_5.
Відповідно до інформації, яка надана Першим Приморським відділом реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції листом від 21.10.2008 року за № 183/0281; Другим Малиновським відділом реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції листом від 23.10.2008 року за № 122-03-19: ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 помер, про що є актовий запис від 13.02.2008 року за № 7 (а.с. 55,57, т. 2).
У ст.7 Закону України «Про Державний реєстр фізичних осіб- платників податків та інших обов'язкових платежів» міститься вимога щодо обов'язкового використання: ідентифікаційного номера з Державного реєстру підприємствами, установами. Організаціями всіх форм власності, включаючи установи Національного банку України, комерційні банки та інші фінансово-кредитні установи в разі: виплати доходів, з яких утримуються податки та інші обов'язкові платежі згідно з чинним законодавством України; укладення цивільно-правових угод, предметом яких є об'єкти оподаткування та щодо яких виникають обов'язки сплати платежів; відкриття рахунків в установах банків.
З аналізу змісту фінансово-господарських документів, підписаних в.о. директора підприємства ОСОБА_1 від імені ТОВ «Компані Стріт», а саме: договір, укладений між ТОВ «Компані Стріт» та ПП «Квестор Оіл» від 25.06.2008 № б/н, видаткові та податкові накладні, надані ТОВ «Компані Стріт» на адресу ПП «Квестор Оіл» в рамках зазначеного договору, свідчить про відсутність такого обов'язкового реквізиту, що унеможливлює ідентифікацію особи, яка згідно первинних документів виступала від імені ТОВ «Компані Стріт», та перевірку наявності у неї відповідних повноважень на ведення фінансово-господарської діяльності. У відповідності до положень ч.2 ст.7 Закону України «Про Державний реєстр фізичних осібплатників податків та інших обов'язкових платежів» первинні звітні та облікові документи. Пов'язані з проведенням операцій, передбачених частиною першою цієї статті, які не мають ідентифікаційних номерів, вважаються недійсними.
Проте, за повідомленням ДПА України від 20.11.2009 року в інформаційному фонді Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів з прізвищем ОСОБА_1 були зареєстровані лише дві фізичні особи, які померли в 2001 та 2004 роках.
Будь-яких підтверджень про фактичне виконання реальною особою, ОСОБА_1, обов'язків директора ТОВ «Компані Стріт» в ході судового розгляду надано не було.
Таким чином, договір поставки, видаткові і податкові накладні ТОВ «Компані Стріт» підписані не уповноваженою особою, оскільки на час складання вказаних документів не існувало ні фізичної особи, яка зареєстрована керівником такої юридичної особи, ні фізичної особи, підпис якої заначається у документах.
Інших документів на підтвердження реальності здійсненого господарського зобов'язання між позивачем та ТОВ «Компані Стріт» у тому числі договору з компетентною особою суду не надано. Сам факт здійснених позивачем розрахунків з контрагентами не спростовує ствердження відповідача про безтоварність задекларованої позивачем господарської операції.
Беручи до уваги викладені обставини та оцінюючи зібрані по справі докази за правилами ст.86 КАС України, згідно з якою суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1); ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч.2); суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч.3), суд доходить висновку, що при укладенні правочину з ТОВ «Компані Стріт», позивач не дотримався засад розумності, правова поведінка позивача була явно нерозсудливою.
Належних та допустимих доказів понесення витрат у взаємовідносинах з ТОВ «Компані Стріт» позивач до суду не подав, а тому суд погоджується з висновком ДПІ в Дзержинському районі м. Харкова про нікчемність укладеного між позивачем та ТОВ «Компані Стріт» договору.
Відповідно до ч.1 ст.216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
Матеріалами справи встановлено, що за укладеним з ТОВ «Компані Стріт» договором позивач отримав податкову вигоду.
Згідно зі статтею 228 Цивільного Кодексу правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.
Згідно з частиною 1 статті 215 Цивільного кодексу України, недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимоги щодо реального настання правових наслідків є підставою недійсності правочину.
Відповідно до частини 2 статті 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом - нікчемний правочин. У такому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
Відповідно до пунктів 1, 5 статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Провівши системний аналіз норм Закону України «Про податок на додану вартість», Цивільного кодексу України суд доходить до висновку про неможливість віднесення на розрахунки з державою по ПДВ документів, складених за договором між позивачем та ТОВ «Квестор Оіл», так як такий договір не відповідає вимогам ст.203 ЦК України, зокрема, ч.5 цієї статті, згідно з якою правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Розумні економічні причини можуть бути наявними лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті підприємницької або іншої економічної діяльності, а не виключно чи переважно за рахунок відшкодування з бюджету ПДВ. Намір одержати доход лише в зазначений спосіб, без здійснення реальної господарської діяльності, не можна розглядати як самостійну ділову мету. Встановлення таких обставин дає підставу для відмови у відшкодуванні ПДВ.
Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Оскільки судовим розглядом не встановлено факту порушення прав та охоронюваних законом інтересів ТОВ «Компані Стріт», то в задоволенні позову належить відмовити.
Керуючись ст. ст. 203, 215, 216, 228 Цивільного кодексу України, ст. 9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні», п.п.7.2.4. п.7.2. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», ст.ст.7-11, ч. 1 ст. 158, ст. 159, ч.ч. 1, 2 ст. 160, ст. 161, ч. 1 ст. 162, ст. 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Адміністративний позов Приватного підприємства «Квестор Оіл» до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова про скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без задоволення.
2. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
3.Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня складання постанови у повному обсязі (у разі проголошення постанови у відсутність особи, яка бере участь у справі, - з дня отримання нею копії постанови) заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.
Повний текст постанови виготовлено 30 березня 2010 року.
Суддя Тацій Л.В.