Справа № 22ц - 720/10 Головуючий у 1 інстанції - Наваляний А.Д.
Категорія: 27 Доповідач - Свистун О.В.
13 травня 2010 року місто Луцьк
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого - судді Шевчук Л.Я.,
суддів Свистун О.В., Подолюка В.А.,
при секретарі Матюхіній О.Г.,
з участю представників відповідача - ОСОБА_1, ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_3 акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» про визнання недійсним договору іпотеки,
за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_4 на рішення Ковельського міськрайонного суду від 23 грудня 2009 року,
В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_4 вказує на незаконність рішення суду в частині відмови в задоволені зустрічного позову із-за неповного з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального права, просить рішення в цій частині скасувати та ухвалити нове про задоволення зустрічного позову.
Рішенням Ковельського міськрайонного суду від 23 грудня 2009 року позов ОСОБА_3 акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено повністю.
Стягнуто з ОСОБА_4 в користь ОСОБА_3 акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» 70449 євро 73 центи, що згідно офіційного курсу Національного банку України відповідає 693 225 грн.34 коп.
Стягнуто з ОСОБА_4 в користь ОСОБА_3 акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» - 1700 грн. 00 коп. судового збору та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а всього 1730 грн.
В зустрічному позові ОСОБА_4 до ОСОБА_3 акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» про визнання недійсним договору іпотеки - відмовлено.
В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_4 зазначає, що суд першої інстанції безпідставно відмовив у задоволені зустрічної позовної заяви, оскільки вважає, що право власності на предмет іпотеки у неї ще не виникло так як договір купівлі-продажу як будинку не був зареєстрований у встановленому законом порядку.
В судовому засіданні представники відповідача ОСОБА_1, ОСОБА_2, апеляційну скаргу підтримали з підстав у ній зазначених.
Судом першої інстанції встановлено, що між позивачем ОСОБА_3 акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк» та відповідачем ОСОБА_4 05 березня 2007 року укладено кредитний договір, згідно якого відповідачу було надано кредит на суму 70 000 євро. В забезпечення даного договору між тими ж сторонами 12 березня 2007 року було укладено договір іпотеки, згідно якого позичальник передав в іпотеку житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, який знаходиться в АДРЕСА_1, а також земельну ділянку площею 582 кв.м. за цією ж адресою.
Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції ,
колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду - залишенню без змін з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що між позивачем ОСОБА_3 акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк» та відповідачем ОСОБА_4 05 березня 2007 року укладено кредитний договір, згідно якого відповідачу було надано кредит на суму 70 000 євро для придбання житла /а.с.8 п.7.1 Договору кредиту/. В забезпечення виконання зобов'язань по кредитному договору між тими ж сторонами 12 березня 2007 року було укладено договір іпотеки, згідно якого позичальник передав в іпотеку придбаний житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, який знаходиться в АДРЕСА_1 /а.с.9-12/. Земельна ділянка площею 582 кв.м. де розміщений даний будинок також підпадає під дію договору іпотеки відповідно до ст..6 Закону України «Про іпотеку». Згідно витягу про реєстрацію у Державному реєстрі іпотек житловий будинок та земельна ділянка по АДРЕСА_1 перебувають в даному реєстрі від 13 березня 2007 року /а.с.12/.
Судом першої інстанції встановлено, що станом на 12 березня 2009 року заборгованість ОСОБА_4 перед ОСОБА_3 акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк» по даному кредитному договору становить 70 449. 73 євро, з яких несплачена сума кредиту- 68 198.87 євро, несплачені відсотки -1844.68, заборгованість по комісії за користуванням кредитом -321.71 євро, пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором - 84.47 євро , що становить 693 225 грн.34 коп. /а.с. 5/.
Згідно із ст.1052 ЦК України - у разі невиконання позичальником обов'язків, встановлених договором позики /кредиту/, позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення позики /кредиту/, сплати процентів, якщо інше не встановлено договором.
Отже, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що боржник зобов'язаний достроково повернути кредит на вимогу кредитодавця, оскільки взяті на себе зобов'язання не виконує належним чином.
Відповідно до ст..575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи. Ст..574 цього ж Кодексу встановлено, що застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду. Згідно із вимогами ст..577 ЦК України якщо предметом застави є нерухоме майно, договір застави підлягає нотаріальному посвідченню. Застава нерухомого майна підлягає державній реєстрації.
Судом встановлено, що вимоги вищезазначених норм права при укладені договору іпотеки були дотримані /а.с. 9-12/.
Крім того, згідно ст..576 ЦК України предметом застави може бути майно, що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення. Статтею 5 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що предметом іпотеки може бути майно, яке належить іпотекодавцю на праві власності. Відповідно до ст.. 657 ЦК України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.
Судом встановлено, що відповідачем ОСОБА_4 було взято кредит з ціллю придбання житла та придбано у встановленому порядку за дані кошти житло відповідно до договору купівлі-продажу, який укладено в письмовій формі та нотаріально посвідчено на час укладення договору іпотеки. Крім того, ОСОБА_4 04 травня 2007 року провела державну реєстрацію придбаного житлового будинку, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно, а отже є власником даного предмета іпотеки.
Таким чином покликання відповідача, що договір іпотеки укладений з порушенням норм матеріального права не заслуговують на увагу, оскільки нерухоме майно належить їй на праві власності та було придбане на кошти, які надані банком на придбання саме житла.
Колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 313-315, 317, 319, 218 ЦПК України , колегія суддів
Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_4 відхилити.
Рішення Ковельського міськрайонного суду від 23 грудня 2009 року в даній справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.
Головуючий /підпис/
Судді /підпис/ /підпис/
З оригіналом згідно
Суддя апеляційного суду О.В.Свистун