Справа № 22ц - 718/10 Головуючий у 1 інстанції - Луньова Т.М.
Категорія : 19 Доповідач - Антонюк К.І.
2010 року травня 17 місто Луцьк
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого судді Киці С.І.
суддів Антонюк К.І., Свистун О.В.
при секретарі Самуленко В.С.
з участю представника позивача Володкевич Ю.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Волиньтабак» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання біржових угод купівлі-продажу рухомого майна недійсними за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_3 на рішення Ковельського міськрайонного суду від 5 березня 2010 року,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Волиньтабак» звернулося в суд з позовом про визнання недійсними біржових угод купівлі-продажу транспортних засобів за №961814 від 14.11.2009 року, №937509 від 14.11.2009 року, №937512 від 14.11.2009 року, №937511 від 14.11.2009 року, №937513 від 14.11.2009 року укладених між ОСОБА_2 та ОСОБА_3. Позовні вимоги мотивує тим, що відчужені автомобілі перебували під заставою у заставодержателя - ТзОВ «Волиньтабак» відповідно до договору застави від 11 листопада 2009 року між позивачем та ОСОБА_2
В зв'язку з тим, що заставодавець всупереч Закону України «Про заставу» відчужив заставлене майно без згоди ТзОВ «Волиньтабак», тому відповідно до положень ст.ст.203, 215 ЦК України позивач просив оспорювані біржові угоди визнати недійсними.
Рішенням Ковельського міськрайонного суду від 5.03.2010 року позов задоволено.
Визнано недійсними біржові угоди купівлі-продажу транспортних засобів, укладені 14 листопада 2009 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, а саме біржову угоду №937512 купівлі-продажу автомобіля ЛМВО ТV260 реєстраційний номер НОМЕР_7; №961814 купівлі-продажу автомобіля ДАF 95380, реєстраційний номер НОМЕР_2; №937509 купівлі-продажу автомобіля VOLKSWAGEN LT 35, реєстраційний номер НОМЕР_3; №937513 купівлі-продажу автомобіля VOLKSWAGEN CADDI 1,9 TDI, реєстраційний номер НОМЕР_4; №937511 купівлі-продажу автомобіля VOLKSWAGEN Т4, реєстраційний номер НОМЕР_5.
Стягнуто з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в користь ТзОВ «Волиньтабак» з кожного позивача по 27 грн. судових витрат.
Не погоджуючись з рішенням суду відповідач ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу на рішення суду, покликаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права просив оскаржуване рішення скасувати з ухваленням нового рішення про відмову в позові. В апеляційній скарзі зазначає, що ОСОБА_2 при відчуженні транспортних засобів не повідомив його про наявність договору застави і обтяжень відносно автомобілів. Транспортні засоби не були внесені у державний реєстр обтяжень, тому він є добросовісним набувачем і набув право власності відповідно до чинного законодавства на це рухоме майно без обтяжень.
Колегія суддів перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а рішення суду скасувати з ухваленням нового рішення з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що з метою забезпечення виконання зобов'язань за договором поставки від 15.06.2009 року, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю «Волиньтабак» та ОСОБА_4, за умовами якого позичальник зобов'язувався повернути заборгованість за поставлений товар в розмірі 700000 грн., 1 листопада 2009 року між ТзОВ «Волиньтабак» та ОСОБА_2 укладено договір застави. Відповідно до договору застави ОСОБА_2, як майновий поручитель ОСОБА_4 передав у заставу заставодержателю - ТзОВ «Волиньтабак» належні йому транспортні засоби, а саме автомобілі ЛМВОТV 260, реєстраційний номер НОМЕР_6, ДАF 95380, реєстраційний номер НОМЕР_2; VOLKSWAGEN LT 35, реєстраційний номер НОМЕР_3; VOLKSWAGEN CADDI, реєстраційний номер НОМЕР_4; VOLKSWAGEN Т4, реєстраційний номер НОМЕР_5.
Відомості щодо обтяження зазначеного рухомого майна були внесені до Державного реєстру обтяжень 23 листопада 2009 року.
Також судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_5 без згоди заставодержателя - ТзОВ «Волиньтабак» 14 листопада відчужив транспортні засоби, які були предметом застави ОСОБА_3.
На момент відчуження відомості про обтяження транспортних засобів не були внесені до Державного реєстру.
Вищенаведені обставини підтверджені дослідженими в судовому засіданні доказами та не оспорюються сторонами.
Постановляючи рішення про задоволення позову суд першої інстанції виходив з того, що укладені договори купівлі-продажу транспортних засобів суперечили умовам договору застави, ст.17 Закону України «Про заставу», ст.536 ЦК України, тому прийшов до висновку, що недодержання сторонами в момент вчинення правочинів вимог ч.1-3, 5 ст.203 ЦК України є підставою для визнання їх недійсними.
Проте з такими висновками суду погодитися не можна, оскільки суд неправильно застосував норми матеріального права.
Відповідно до статті 10 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» у разі відчуження рухомого майна боржником, який не мав права його відчужувати, особа що придбала це майно за відплатним договором, вважається його добросовісним набувачем згідно зі статею 388 Цивільного кодексу України за умови відсутності в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомостей про обтяження цього рухомого майна. Добросовісний набувач набуває право власності на таке рухоме майно без обтяжень.
В цій статтітакож визначено, що обтяжувач, права якого порушені внаслідок вищезазначених дій боржника, вправі вимагати від боржника відшкодування завданих збитків.
Реєстрація обтяження надає відповідному обтяженню чинності у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено законом. У разі відсутності реєстрації обтяження таке обтяження зберігає чинність у відносинах між боржником і обтяжувачем, проте воно є не чинним у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено законом. (ч.2 ст.12 Закону «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»)
Законом «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрації обтяжень» відповідно до ст.1 регулюється правовий режим обтяжень рухомого майна, а також правовий режим виникнення, оприлюднення та реалізації інших прав юридичних і фізичних осіб стосовно рухомого майна.
Законом України «Про заставу» визначені основні положення про заставу (ст.2 Закону). Також в цій же статті зазначено, що відносини застави, не передбачені законом про заставу, регулюються іншими актами законодавства України.
Оскільки даний спір виник не тільки з правовідносин щодо прав і обов'язків заставодавця і заставодержателя, а стосується прав і обов'язків третіх осіб - відповідача ОСОБА_3, який за відплатним договором придбав у передбаченому законом порядку транспортні засоби, тому відповідно до загальних положень сфер дії вищезазначених законів при вирішенні даного спору підлягає обов'язковому застосуванню Закон України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень».
Отже, в зв'язку з тим, що ОСОБА_3 придбав транспортні засоби, які ОСОБА_6 як заставодавець не мав права без згоди заставодержателя їх відчужувати, про що не було відомо покупцю, ці обставини в судовому засіданні не спростовані, однак відомості щодо обтяження на заставлене майно на момент укладання договорів купівлі-продажу не були внесені до Державного реєстру обтяжень, тому ОСОБА_3 є добросовісним набувачем і набув право власності на транспортні засоби відповідно до закону без обтяжень.
Відповідно до ст.388 ЦК України у ОСОБА_3 не може бути витребуване майно, яке він придбав за відплатним договором, оскільки відсутні підстави, передбачені в цій статті, при наявності яких від добросовісного набувача може бути витребуване це майно.
В зв'язку з відсутністю реєстрації обтяження на транспортні засоби, право позивача як заставодержателя на рухоме майно зберігає чинність у відносинах з заставодавцем, однак воно є не чинним у відносинах з відповідачем ОСОБА_3, який купив це майно.
Аналізуючи норми закону та встановлені в судовому засіданні обставини колегія суддів приходить до висновку, що оспорювані договори купівлі-продажу транспортних засобів не можуть бути визнані недійсними, оскільки їх предметом є рухоме майно, яке не було зареєстроване в Державному реєстрі обтяжень і ОСОБА_3 є добросовісним набувачем, від якого не може бути витребуване майно придбане за відплатним договором.
Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю вправі захистити свої права як заставодержателя, порушені діями заставодавця ОСОБА_2 звернувшись з вимогою про відшкодування завданих збитків.
Покликання в рішенні суду на порушення сторонами при укладанні договорів купівлі-продажу ч.2, 3, 5 ст.203 ЦК України є необгрунтованими.
Наведене свідчить про порушення та неправильне застосування судом норм матеріального права при ухваленні судового рішення, тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову ТзОВ «Волиньтабак» про визнання біржових угод купівлі-продажу транспортних засобів недійсними.
Керуючись ст.ст.303, 307, 309, 313, 314 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_3 задовольнити.
Рішення Ковельського міськрайонного суду від 5 березня 2010 року в даній справі скасувати та ухвалити нове рішення.
В позові товариства з обмеженою відповідальністю «Волиньтабак» про визнання недійсними біржових угод від 14 листопада 2009 року №937512 купівлі-продажу автомобіля ЛМВОТV 260, №961814 купівлі-продажу автомобіля ДАF 95380, № 937509 купівлі-продажу автомобіля VOLKSWAGEN LT 35, №937513 купівлі-продажу автомобіля VOLKSWAGEN CADDI, №937511 купівлі-продажу автомобіля VOLKSWAGEN Т4 укладених між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відмовити.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з моменту набрання ним законної сили.
Головуючий
Судді: