Ухвала від 11.05.2010 по справі 22ц-721/10

Справа № 22ц-721/10 Головуючий у 1 інстанції - Бондар В.М.

Категорія - 45 Доповідач - Подолюк В.А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И.

11 травня 2010 року. місто Луцьк.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Волинської області в складі :

головуючого - судді Шевчук Л.Я.,

суддів Свистун О.В., Подолюка В.А.,

при секретарі Матюхіній О.Г.,

з участю позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача Александрука А.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Ковельської міської ради, ОСОБА_4 про визнання частково недійсними рішення міської ради, державного акта на право приватної власності на землю та відновлення права користування земельною ділянкою, з апеляційною скаргою позивача ОСОБА_1 на рішення Ковельського міськрайонного суду від 12 березня 2010 року, -

ВСТАНОВИЛА:

В грудні 2009 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Ковельської міської ради, ОСОБА_4 про визнання частково недійсними рішення міської ради та державного акта на право власності на землю, відновлення права користування земельною ділянкою покликаючись на те, що з 1962 року в її користуванні знаходилася земельна ділянка площею 400 кв.м., рішенням виконавчого комітету Ковельської міської ради від 21 грудня 1995 року №284 «Про надання земельних ділянок для городництва» їй надано в тимчасове користування ще земельну ділянку площею 518 кв.м. по теперішній вул.Холмській в м.Ковелі між земельними ділянками №37 та №39, у приватизації якої органом місцевого самоврядування було відмовлено. Після цього, між нею та виконавчим комітетом Ковельської міської ради укладалися договори оренди зазначеної земельної ділянки загальною площею 918 кв.м. за вказаною адресою, а після прийняття рішення №55/5 від 25 червня 2009 року про надання їй в строкове платне користування зазначеної земельної ділянки,25 серпня 2009 року був укладений з відповідачем договір оренди цієї земельної ділянки до 25 червня 2014 року, підписано сторонами акт приймання-передачі земельної ділянки, договір зареєстрований у Державному реєстрі земель 19 жовтня 2009 року за №040908000162. Також їй стало відомо, що Ковельська міська рада своїм рішенням від 28 лютого 2006 року №39/31 « Про безоплатну передачу у приватну власність земельних ділянок для будівництва і обслуговування жилого будинку і господарських будівель, ведення садівництва, гаражного будівництва» передала ОСОБА_4 частину із земельної ділянки, яка знаходиться в користуванні позивача, площею 66 кв.м., і на земельну ділянку розміром 1000 кв.м. видала 27 червня 2006 року відповідачці державний акт на право приватної власності на землю.

Вважає, що міська рада зазначене рішення прийняла з порушенням ст.ст.140-149 ЗК України, фактично протиправно вилучила 66 кв.м. наданої їй в установленому законом земельної ділянки, тому рішення виконавчого комітету Ковельської міської ради №39/31 від 28 лютого 2006 року в цій частині та державний акт на право приватної власності на земельну ділянку, який виданий ОСОБА_4 на підставі зазначеного рішення, є незаконними і підлягають скасуванню. Крім того, просила постановити рішення про відновлення її права користування спірною земельною ділянкою площею 66 кв.м. між присадибними земельними ділянками №37 і №39 по вул.Холмській в м.Ковелі.

Рішенням Ковельського міськрайонного суду від 12 березня 2010 року в задоволені позову ОСОБА_1 відмовлено.

В поданій апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1 покликаючись на незаконність судового рішення із-за порушення норм матеріального та процесуального права зазначає, що суд першої інстанції не взяв до уваги показання свідків, прийшов до помилкового висновку, що права позивача, який набув в установленому законом порядку право користування спірною земельною ділянкою, не порушенні. Не взяв до уваги, що орган місцевого самоврядування своїм рішенням фактично вилучив у позивачки цю частину земельної ділянки, що призвело до зміни конфігурації земельної ділянки, яку вона на протязі тривалого часу обробляла. У зв'язку з чим просила скасувати оскаржуване нею судове рішення та ухвалити нове про задоволення позову.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та представник позивача ОСОБА_2 підтримали апеляційну скаргу в повному обсязі з підстав наведених в ній, представник відповідача Александрук А.Ф. апеляційну скаргу заперечив, просять відхилити її як безпідставну.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Так, судом з пояснень сторін, показань свідків, письмових матеріалів справи встановлено, що в користуванні ОСОБА_1 з 1962 року знаходиться земельна ділянка площею 918 кв.м. по вул.Холмській в м.Ковелі, яка розміщена між земельними ділянка №№37-39(а.с.8-23). Рішенням виконавчого комітету Ковельської міської ради від 28 лютого 2006 року №39\31 було надано у приватну власність ОСОБА_4 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд по вул.Холмська,41 в.Ковелі земельну ділянку площею 1000 кв.м. та виданий 27 червня 2006 року державний акт на право приватної власності на зазначену земельну ділянку(а.с.31,52-91). Рішенням цього ж органу місцевого самоврядування від 25 червня 2009 року №55\5 надано позивачці земельну ділянку площею 918 кв.м. по вул.Холмській(за присадибними ділянками №№37 і39) терміном на 5 років із встановленням орендної плати та укладено 25 серпня 2009 року договір оренди до 25 червня 2014 року, складено акт приймання-передачі земельної ділянки та складено технічну документацію щодо розмірів, конфігурації та меж цієї земельної ділянки(а.с.24-29,33-44).

Відмовляючи ОСОБА_1 в задоволені позовних вимог суд першої інстанції обґрунтовував свої висновки тим, що рішення про надання у власність ОСОБА_4 земельної ділянки прийнято в межах повноважень, наданих органу місцевого самоврядування. Підстав визнавати державний акт на право власності відповідачки на землю не має, оскільки право користування земельною ділянкою виникло у ОСОБА_1 з часу укладення договору оренди, а показаннями свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 стверджується та обставина, що при оформленні технічної документації було встановлено, що спірна площа земельної ділянки, якою користувалася позивачка, накладається на суміжну земельну ділянку, яка фактично перебуває вже у власності ОСОБА_4, у зв'язку з чим були внесені зміни у технічну документацію щодо конфігурації земельних ділянок, а ОСОБА_1 була надана в оренду земельна ділянка площею, яка зазначена в рішенні.

Такі висновки суду першої інстанції, як вважає колегія суддів, відповідають встановленим обставинам справи (а.с.37), зроблені з додержанням норм матеріального та процесуального права, посилання на які є в рішенні суду.

Доводи апеляційної скарги в тій частині, що показаннями свідків та письмовими доказами стверджується та обставина, що позивач постійно користувалася спірною частиною земельної ділянки площею 66 кв.м., в тому числі до надання її у власністю ОСОБА_4, не впливає на правильність висновків суду першої інстанції, оскільки право користування земельною ділянкою конкретних розмірів та конфігурації у ОСОБА_1 виникало тільки після оформлення кожного договору оренди на визначений відповідним рішення органу місцевого самоврядування строк, а подальше надання такої земельної ділянки в користування після припинення дії відповідного договору оренди є правом а не обов'язком власника землі. Тому посилання позивача, щодо зміни конфігурації наданої їй в користування земельної ділянки після прийняття рішення №55/5 від 25 червня 2009 року не можуть бути підставою для задоволення її позовних вимог.

Інші посилання в апеляційній скарзі були предметом розгляду суд першої інстанції і їм дана правильна юридична оцінка.

Керуючись ст.ст.308,313,314,315,319 ЦПК України, колегія суддів , -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 12 березня 2010 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.

Головуючий -\-\-\-\ /підпис/.

Судді: \-\-\-\-\ /підписи/.

Оригіналу відповідає:

Суддя апеляційного суду

Волинської області Подолюк В.А.

Попередній документ
9436970
Наступний документ
9436973
Інформація про рішення:
№ рішення: 9436972
№ справи: 22ц-721/10
Дата рішення: 11.05.2010
Дата публікації: 04.06.2010
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Апеляційний суд Волинської області
Категорія справи: